Постанова № 34470031, 31.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 904/1904/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Бондар С.В., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2013

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

19.08.2013

у справі № 904/1904/13-г

за позовом Державного підприємства "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

до Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ

ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

про стягнення 5 104, 20 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Синюхіна І.В.- предст. (дов. від 26.09.2013)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 5 104,20грн. збору за зберігання вантажу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2013 (суддя Ліпинський О.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 (судді Широбокова Л.П., Березкіна О.В., Дармін М.О.) позов задоволено повністю, із посиланням на його обґрунтованість.

Публічне акціонерне товариство "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

30.10.2013 судом одержано телеграму від позивача, у якій міститься клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, у зв'язку з тим, що представник позивача 31.10.2013 приймає участь у іншому судовому засіданні.

Оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи судом не задоволено.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 12.04.2007р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (надалі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (в подальшому ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") - власник колії (надалі - відповідач), було укладено тимчасову угоду про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відповідача, яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці №ПР/М-07-2/14НЮдч (надалі -Договір), а також додаткова угода №1 від 10.10.2007р. та додаткова угода № 16 від 14.06.2012р., якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2012р.

Відповідно до п. 1 Договору із посиланням на Статут залізниць України, враховуючи Правила перевезення вантажів, сторони домовилися про експлуатацію під`їзної колії, яка належить відповідачу та примикає до станції Терни Придніпровської залізниці стрілочними переводами №№2, 4, 6 до продовження колій №5 та №8, а також до станції Рядова стрілочними переводами №8 до колії №6. Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Пунктами 5, 6 Договору передбачено, що передача вагонів на під`їзну колію здійснюється за повідомленнями з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2, які передає прийомоздавальник позивача прийомоздавальнику Відповідача не пізніше, як за 2,0 години до фактичного здавання вагонів. Вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни Придніпровської залізниці (ті, що прибули на станцію Рядова - на одну з колій №№ 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Рядова) за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

За накладними №№ 41933763, 42002667 порожні вагони власності ТОВ "Лемтранс" та ТОВ "Інтерлізінвест" були прийняті позивачем до перевезення на адресу одержувача (відповідача).

На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, дані вагони були затримані на станції Грековата по наказу №294 від 04.09.2012р., через зайнятість колій на станції призначення Терни, у зв'язку з неприйняттям вантажу відповідачем на свою під'їзну колію.

Про затримку цих вагонів вантажоодержувачу 04.09.2012р. о 10-00 год. було вручено повідомлення №18, яке представник відповідача підписав із запереченням про те, що готовий прийняти вагони на під`їзну колію.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що повідомлення про час подавання вагонів на станції Терни також наявне у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження на станції із підписами представників відповідача.

За даним фактом станцією затримки Грековата у порядку, передбаченому п.9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №4 від 04.09.2012р., акт загальної форми ГУ-23 № 955 від 04.09.2012р.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що на момент прийняття наказу №294 від 04.09.2012р. про затримку вагонів на станції Терни була одна вільна колія (№ 2 для обгону локомотивів), інші колії №№ 1, 4, 5, 6, 7, 8 зайняті вагонами, які були затримані з вини одержувача вантажу, тобто відповідача; колія №3 - під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЕТП. З причини несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу була знижена пропускна спроможність не тільки станції Терни, а й на підходах до неї.

За зберігання вантажу (вагонів) на станції Грековата в період з 04.09.2012 09:06год до 04.10.2012 07:50 позивачем нараховано відповідачу збір за зберігання вантажу у сумі 5 104,20грн., який відповідачем не оплачено, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими акта ми та правилами, що видаються відповідно до них. Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про те, що вагони, які надійшли на адресу відповідача, мають статус "вантажу", оскільки перевозяться залізницею за повними перевізними документами. Цей вантаж залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах в разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станціях призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях, тощо). При цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки. Відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання вантажів, в тому числі при затримці вагонів на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які брали участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Як встановлено господарськими судами, факт затримки вагонів на станції Грековата з вини ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" підтверджується актами загальної форми, ф. ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника №№ 2484/2483, 2487/2480, 2489/2436, 2490/2421, 2492/2469, 2493/2471, 2500/2439, 2501/2443, 2504/2502, 2505/2497, 2506/2496, 2512/2423, 2517/2507, 2519/2518, 2522/2521, 2527/2526, 2529/2525, 2532/2524, 2533, 2537/2535, 2544/2539, 2550/2545, 2557/2556, 2566, 2572/2570, 2576/2559, 2586/2560, 2587/2585, 2593/2491, 2606/2599, 2614/2583, 2621/2620, 2628/2622, 2645/2641, 2654/2651, 2656/2652, 2657/2655, 2661/2648, 2666/2659, 2668/2667, 2685/2677, 2686/2664, 2691/2684, 2692/2687, 2708/2699, 2709/2696, 2715/2711, 2720/2712, 2722/2718, 2725/2706, 2735/2733, 2742/2738, 2745/2740, 2789/2787, 2797/2769, 2801/2790, 2808/2793, 2814/2781, 2819/2796, 2820/2794, 2823/2806, 2825/2822, 2830/2828, 2831/2818, 2834/2832, 2835/2807, 2842/2841, 2843/2840, 2850/2846, 2856/2854, 2857/2839, 2863, 2870/2853, 2873/2868, 2878/2875, 2883/2879, 2886/2885, 2898/2895, 2909/2903, 2918/2917, 2919/2901, 2926/2917, 2938/2905.

Вищезазначені акти загальної форми підписані відповідальними представниками ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" без заперечень.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", оскільки доводи касаційної скарги зводяться передусім до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 у справі № 904/1904/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

В.В. Палій