Ухвала суду № 34469936, 30.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 жовтня 2013 року Справа № 906/827/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя - суддіГрейц К.В. Бакуліна С.В., Поляк О.І.(доповідач)розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства інфраструктури Українина ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2013у справігосподарського суду Житомирської області № 906/827/13за позовомКоростенського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України; ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"доРегіонального відділення ФДМУ по Житомирській області; Горщиківської сільської ради Коростенського району третя особаТОВ "Омелянівський кар'єр" провизнання частково недійсним наказу заступника начальника РВ ФДМУ по Житомирській області № 124-АОУ від 31.08.1995; визнання частково недійсним наказу РВ ФДМУ по Житомирській області № 335-ВАТ від 04.09.1995 та додатку до листа РВ ФДМУ по Житомирській області № 04/657 від 14.02.2013; визнання частково незаконним та скасування рішень виконкому Горщиківської сільської ради від 09.02.2011 № 24 та від 10.10.2012 № 46

ВСТАНОВИВ:

Подана Міністерством інфраструктури України касаційна скарга на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 у справі господарського суду Житомирської області № 906/827/13 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України на рішення господарського суду Житомирської області від 16.07.2013 у справі № 906/827/13 повернуто скаржнику на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Таким чином, останнім днем встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду, винесену 13.08.2013, було 02.09.2013.

Однак, згідно відтиску поштового штемпелю на конверті з касаційною скаргою на зазначену ухвалу суду Міністерство інфраструктури України звернулося лише 06.09.2013, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 110 ГПК України процесуального строку, заявивши при цьому клопотання про його поновлення.

В силу ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, за змістом наведеної норми відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке реалізується останнім, виходячи з поважності причин пропуску стороною законодавчо закріпленого строку. При цьому поважними визнаються лише ті причини, які об'єктивно і поза волею сторони перешкоджали їй у вчиненні процесуальної дії у встановлений строк.

Заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції у даній справі Міністерство інфраструктури України мотивує тим, що копія вказаної ухвали була отримана ним 19.08.2013.

Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 110 ГПК України початок перебігу 20-денного строку на касаційне оскарження судового акта не поставлений в залежність від дня отримання його копії скаржником, а обумовлений днем набрання законної сили судовим рішенням апеляційного господарського суду.

З огляду на викладене, враховуючи при цьому, що копія оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції згідно відтиску штампу у лівому нижньому куті останнього аркуша оригіналу вказаного документа була відправлена 15.08.2013 та отримана скаржником 19.08.2013, тобто у межах встановленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що наведена Міністерством інфраструктури України обставина у розумінні ст. 53 ГПК України не обґрунтовує та не свідчить про наявність дійсних істотних перешкод, які перешкоджали йому у касаційному оскарженні ухвали апеляційного господарського суду від 13.08.2013 у встановлений строк.

Про існування будь-яких інших причин, які унеможливлювали подання Міністерством інфраструктури України касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції від 13.08.2013 до 02.09.2013 включно, скаржником не зазначено.

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про поновлення пропущеного ним процесуального строку для подання касаційної скарги та наявність підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України, для повернення останньої.

До того ж, в силу п. 3 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Виходячи зі змісту наведеної норми, враховуючи при цьому положення п. 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011, згідно з яким треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору), колегія суддів зазначає, що не надання скаржником до матеріалів касаційної скарги доказів надіслання її копії третій особі у справі - ТОВ "Омелянівський кар'єр", є самостійною підставою для повернення останньої судом згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що рішення господарського суду Житомирської області від 16.07.2013 у даній справі вже було предметом перегляду господарським судом апеляційної інстанції, за наслідками якого Рівненським апеляційним господарським судом 05.09.2013 було винесено відповідну постанову, що у розумінні розділу ХІІ ГПК України виключає можливість його повторного перегляду апеляційним господарським судом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений Міністерством інфраструктури України судовий збір у сумі 573,50 грн за платіжним дорученням № 25873 від 04.09.2013 підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 110, п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України, -

ухвалив:

1.Відмовити Міністерству інфраструктури України у поновленні пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 у справі господарського суду Житомирської області № 906/827/13.

2. Касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 у справі господарського суду Житомирської області № 906/827/13 повернути скаржникові.

3.Повернути Міністерству інфраструктури України з Державного бюджету України судовий збір у сумі 573,50 грн (п'ятсот сімдесят три грн 50 коп.), сплачений за платіжним дорученням № 25873 від 04.09.2013.

Головуючий суддя К.В.Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк