Постанова № 34469522, 17.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-8590/12/0170/24

17.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Міністерства доходів і зборів України- Терещенко Інна Сергіївна, довіреність № 99-99-10-17/01/5 від 10.07.13

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"- Рєдкозубова Олена Євгенівна, довіреність № б/н від 15.06.13

представник третьої особи, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю.) від 24.05.13 у справі № 2а-8590/12/0170/24

за позовом Міністерства доходів і зборів України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (вул. Садова, 19,Мазанка,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97530)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про стягнення 2916,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.13 у справі № 2а-8590/12/0170/24 у задоволенні адміністративного позову Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про стягнення 2916,60 грн., - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.2013 року та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 17.10.13 представник апелянта скаргу підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений в встановленому законом порядку.

Колегія суддів, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.05.2012р. Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Волинської області був складений акт №95/21-02/36499654 про результати фактичної перевірки складського приміщення в м. Луцьк по вул. Лідавська, 2, де здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями Волинська філія ТОВ "Кримська водочна компанія" з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Перевіркою встановлено порушення вимог ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами та доповненнями) - зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру, а саме при перевірці будівлі, де знаходиться офіс, було виявлено на другому поверсі зберігання алкогольних напоїв, перелік яких наведено в додатку № 1 до акту на суму 2916,60грн.

13.06.2012р. було прийнято рішення №000150 про застосування фінансових санкцій до відповідача на підставі абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 100% від вартості товару, який знаходиться у незареєстрованому місці зберігання, яке не внесено до Єдиного державного реєстру, але не менше 1700 грн.

Вказане рішення ТОВ "Кримська водочна компанія" було оскаржене в судовому порядку та постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.09.2012 року по справі №2а-7700/12/0170/8 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013р. зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін та набрало законної сили.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган безпідставно звернувся до суду щодо стягнення боргу, оскільки не дотримався умов, визначених статтями 59, 95 ПКУ, тобто після настання двох подій - надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу та спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, зазначає наступне.

Абзацом одинадцятим частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі Закон № 481) передбачено, що за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру до суб'єктів господарювання, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 грн.

Відповідно до частини першої статті 238 ГКУ, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єкта господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Одним із видів адміністративно-господарських санкцій, згідно з статтею 239 ГКУ є адміністративно - господарський штраф, який відповідно до частини першої статті 241 ГКУ визначається, як грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Закон № 481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України і не належить до податкового законодавства.

Статтею 17 Закону № 481 передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Рішення про застосування фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону № 481 приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України та у порядку і строки визначені постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481".

Водночас, Законом № 481 визначено порядок стягнення штрафних санкцій, зокрема, у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

З огляду на зазначене, фінансові санкції, у відповідності до статей 239 та 241 ГКУ, є адміністративно-господарськими санкціями і не можуть вважатися податковим боргом згідно з статтею 14 ПКУ, оскільки відповідно до статті 1 ПКУ податковий кодекс регулює лише відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до статті 3 ПКУ податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

При цьому, статтею 5 ПКУ встановлено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Отже, оскільки норми Податкового кодексу України не поширюють свою дію на відносини, які виникають у сфері регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, то фінансова санкція у вигляді штрафу, що застосована до TOB "Кримська водочна компанія" є одним із видів адміністративно-господарських санкцій, які не потребують узгодження за статтями 59, 95 ПКУ.

У зв'язку з цим, висновок суду про те, що податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених статтями 59, 95 ПКУ, тобто після настання двох подій - надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу та спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, є помилковим.

Таким чином, судом при винесенні постанови не застосовано положення статей 238, 239, 241, 248 ГКУ, статей 1, 3, 5, 14 ПКУ та абзацу одинадцятого частини другої статті 17 Закону № 481, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які виразилися в тому, що судом при винесення рішення не враховано те, що обставини, встановленні судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-7700/12/0170/8 за позовом TOB "Кримська водочна компанія" до Департаменту CAT ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення від 13.06.2012 № 000150 про застосування фінансових санкцій в сумі 2 916, 60 грн., що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, колегія суддів вважає обґрунтованими, оскільки неповне з'ясування обставин справи призвело до ухвалення помилкового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги самі по собі на помилковість оскаржуваного рішення не впливають.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції судове рішення ухвалене у порушення приписів ст.159 КАС України за неповно з'ясованих обставин справи та невірного застосування норм матеріального права, що за вимогами ст.202 КАС України є підставою для його скасування.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.13 у справі № 2а-8590/12/0170/24 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 2916,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістнадцять) до Державного бюджету за кодом платежу 21081100, р/р 31116106799268, ГУДКСУ в АР Крим, МФО - 824026 код од.37978503.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна