ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
в порядку письмового провадження
м. Київ
31 жовтня 2013 року № 826/618/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДержавної фінансової інспекції в місті Києвідо Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 прозобов'язання вчинити дії
встановив:
Державна фінансова інспекція у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2013 р. позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наслідками апеляційного оскарження, Київським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу від 19.03.2013 р., якою апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в м. Києві задоволено, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2013 р. про залишення без розгляду позовної заяви скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2013 р. призначено судовий розгляд справи на 24.04.2013 р.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2013 залучено до участі в справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2013 р. позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2013 р. апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у м. Києві задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2013 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2013 р. задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Іщука І.О. у справі №826/618/13-а та адміністративну справу №826/618/13-а передано на розгляд судді Маруліної Л.О.
Позовні вимоги заявлено з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.10.2013 р. про зобов'язання вчинити дії - виконати в повному обсязі пункти 2, 3, 4 письмової вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 28.03.2012 № 26-08-14-14/4169 (позовні вимоги):
- відшкодувати з винних осіб витрати та незаконно сплачену доплату на загальну суму 16,62 тис. грн., у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 2 письмової вимоги),
- відшкодувати з винних осіб витрати за компенсації за роботу у вихідні дні на загальну суму 23,68 тис. грн., у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 3 письмової вимоги),
- відновити нестачу обладнання верстатів за рахунок винних осіб, у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 4 письмової вимоги).
У судове засідання 29.10.2013 р. представник позивача прибув. Відповідач та третя особа не з'явилися, належним чином повідомлені про судове засідання, клопотань до суду не скерували.
Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що винесену за результатами ревізії вимогу позивача, яка є обов'язковою для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються, станом на час розгляду справи у суді не виконано у повному обсязі, що є підставою для зобов'язання відповідача її виконати у судовому порядку. Представник позивача звертає увагу, що відповідачем не надано документального підтвердження (фінансових документів) виконання пунктів 2, 3 та 4 письмової вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 14.01.2012 № 26-16-17-17/397
Відповідач у запереченнях проти адміністративного позову від 18.09.2013 р. зазначив, що ПАТ «НВП «Більшовик» було виконано всі вимоги позивача в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_1 також заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що відповідно до Наказу № 92 від 26.04.2012 р. відповідачем здійснено фактично всі дії на виконання пунктів 5, 6 вимоги відповідача. Щодо пунктів 2, 3, 4 вимоги, вважає третя особа, вони можуть бути виконані лише шляхом пред'явлення позовів до винних осіб про відшкодування шкоди з урахуванням вимог ст. 136 Кодексу законів про працю України.
Щодо строку звернення до суду із даним адміністративним позовом суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як зазначалось вище, Держфінінспекцією в м. Києві листом від 28.03.2012 № 26-08-14-14/4169 було направлено відповідачу вимогу про усунення виявлених ревізією порушень та встановлено термін до 27.04.2012 р. для зворотного інформування про результати їх усунення. Листом від 26.04.2012 р. відповідач повідомив про виконання, на його думку, вимоги.
Таким чином, ще у квітні 2012 р. позивачу було відомо про невиконання його вимоги та, подавши адміністративний позов лише 16 січня 2013 р., позивачем пропущено строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Однак, як вбачається із пояснень позивача та наданих матеріалів, 20.04.2012 р. матеріали ревізії було направлено до прокуратури Солом'янського району міста Києва для проведення перевірки та прийняття відповідного рішення. Листом від 13.06.2012 р. прокуратурою Солом'янського району міста Києва проінформовано Держфінінспекцію в м. Києві, що за результатами перевірки відносно колишнього голови правління ПАТ «НВП «Більшовик» ОСОБА_1 за фактом зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки порушено кримінальну справу № 59-3027 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Порушення зазначеної кримінальної справи та вилучення фінансово-господарських документів, неможливість вчинення будь-яких дій керівництвом ПАТ «НВП «Більшовик» під час проведення досудового слідства, зазначає позивач, є об'єктивними обставинами не вчинення процесуальних дій у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України термін.
З урахуванням зазначеного, суд вважає поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив, що відповідачем відповідно до п. 1.3.3.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в м. Києві на І квартал 2012 р. проведено планову перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ «НВП «Більшовик» за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р., якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображено в акті ревізії від 22.03.2012 №08-30/503.
Зокрема, перевіркою встановлено:
- в порушення ст. 97 КЗпП, п. 4.1.11 Колективного договору та п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 начальнику фінансового бюро центральної бухгалтерії ОСОБА_2 за період з 01.04.2010 по 31.12.2011 було нараховано та сплачено доплату за суміщення посад на загальну суму 12,0 тис. грн. та зайво перераховано до державних цільових фондів 4,62 тис. грн., внаслідок чого ПАТ «НВП «Більшовик» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 16,62 тис. грн., у зв'язку з чим позивач вимагав:
відшкодувати з винних осіб витрати за незаконно сплачену доплату на загальну суму 16,62 тис. грн., у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;
- в порушення ст. 71 КЗпП та п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 головному бухгалтеру ОСОБА_3 та заступнику головного бухгалтера з фінансів - начальнику фінансового бюро ОСОБА_2 за період з 01.04.2010 по 31.12.2011 було нараховано та сплачено компенсації за роботу у вихідні дні на загальну суму 17,09 тис. грн. та зайво перераховано до державних цільових фондів 6,59 тис. грн., внаслідок чого ПАТ «НВП «Більшовик» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 23,68 тис. грн., у зв'язку з чим позивач вимагав:
відшкодувати з винних осіб витрати за компенсації за роботу у вихідні дні на загальну суму 23,68 тис. грн., у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;
- в порушення п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116 (із змінами) «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» виявлено нестачу обладнання верстатів залишковою балансовою вартістю 18,33 тис. грн., що призвело до збитків ПАТ «НВП «Більшовик» на загальну суму 23,40 тис. грн., у зв'язку з чим позивач вимагав:
відновити нестачу обладнання верстатів за рахунок винних осіб, у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.
Держфінінспекцією в м. Києві листом від 28.03.2012 р. № 26-08-14-14/4169 направлено відповідачу вимогу про усунення виявлених ревізією порушень та встановлено термін до 27.04.2012 р. для зворотного інформування про результати їх усунення.
Листом від 26.04.2012 р. № 428-3 відповідач повідомив Держфінінспекцію в м. Києві, що ПАТ «НВП «Більшовик» вжито заходи щодо усунення виявлених порушень. Зокрема, видано Наказ № 92 від 26.04.2012 р. «Про заходи щодо усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ПАТ «НВП «Більшовик»» відповідно до пунктів 2.1., 2.2., 2.3., 3.1., 3.2., 4.1. та 4.2., якого передбачено забезпечення виконання вимог Держфінінспекції в м. Києві
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 2 Закону України 26 січня 1993 року N 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до п. 7, 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:
- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства,
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Ці положення кореспондуються з приписами пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (в редакції на час оскаржуваних правовідносин).
Згідно пункту 46 Порядку якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Судом встановлено, що відповідачем зауважень до Акту від 22.03.2012 № 08-30/503 ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «НВП «Більшовик»» не надавалось.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку. Скарги на дії службових осіб в районах, містах, районах у містах та службових осіб контрольно-ревізійних управлінь розглядаються і вирішуються начальниками цих управлінь. Скарги на дію службових осіб Головного контрольно-ревізійного управління України та начальників контрольно-ревізійних управлінь Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя розглядаються та вирішуються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України.
Згідно чинного Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку (ч. 1 ст. 13).
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази скасування або визнання протиправною в установленому законом порядку вимоги від 28.03.2012 № 26-08-14-14/4169. Оскільки дана вимога про усунення виявлених ревізією порушень станом на момент розгляду справи є чинною та в установлений строк не виконана відповідачем в добровільному порядку, позовні вимоги про зобов'язання виконати вимогу Державної фінансової інспекції в місті Києві є правомірними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат заявника - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 69-71, 94, 158, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» виконати в повному обсязі пункти 2, 3, 4 письмової вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 28.03.2012 № 26-08-14-14/4169:
- відшкодувати з винних осіб витрати та незаконно сплачену доплату на загальну суму 16,62 тис. грн., у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 2 письмової вимоги),
- відшкодувати з винних осіб витрати за компенсації за роботу у вихідні дні на загальну суму 23,68 тис. грн., у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 3 письмової вимоги),
- відновити нестачу обладнання верстатів за рахунок винних осіб, у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 4 письмової вимоги).
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. Постанова відповідно до частини першої ст. 254 КАС України набирає законної сили.
Суддя Маруліна Л.О.
Судове рішення № 34469219, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 31.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/618/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: