Постанова № 34469118, 31.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 р. № 820/9624/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Загребельному В.І.

за участю:

представника позивача - Малахової Н.В.,

представника відповідача - Наконечного А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Алкорм» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Алкорм» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області, у якому просив скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області №0002732201 від 12.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 242523,0грн. (за основним платежем-236898,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями-5625,0грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що викладені у акті перевірки твердження відповідача щодо порушення приватним підприємством «Алкорм» п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях та невірних висновках, що суперечить ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України при справлянні податку на прибуток. Позивач вважає, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб що передбачені Конституцією та законами України, що призвело до звуженню змісту та змісту існуючих прав та свобод та суперечить вимогам Основного Закону України.

Таким чином, на думку позивача, висновки які викладені у акті перевірки, були зроблені з перевищенням повноважень податкового органу, а винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач, проти позову заперечував, зазначаючи, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у запереченнях. Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та дослідивши достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів в їх сукупності судом встановлене наступне.

Приватне підприємство «Алкорм» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 23.02.1994 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №1 480 120 0000 005796.

Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з 22.02.1994року за №1604/1793, є платником ПДВ має індивідуальний податковий номер 212695620313.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів ХО була проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства «Алкорм» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом за №299/20-31-22-01-07/21269568 від 09.08.13 р.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, за твердженням перевіряючих, в діяльності приватного підприємства «Алкорм» встановлено порушення:

- п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток підприємств на загальну суму у сумі 236898грн.

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за квітень 2010р. на суму 18000грн.,

- абз. б) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, у довідках за формою 1-ДФ, що надавалися до ДПІ у Київському районі ГУ Міндоходів ХО підприємством не надавалися відомості про суми нарахованого (сплаченого) доходу ФОП у вересні 2011року;

- 2.8 глави 2. п.3.5 глави 3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», - перевищення залишків готівки в касі на загальну суму 3080,94 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Київському районі ГУ Міндоходів у Харківській області винесені податкові повідомлення рішення:

- №0002732201 від 12.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 242 523,0грн. (за основним платежем-236898,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями-5625,0грн.).

- №0002742201 від 12.09.2013р. застосована сума штрафних санкцій у розмірі 6161,88грн.

Позивач оскаржує повідомлення рішення №0002732201 від 12.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення стали висновки акту перевірки №299/20-31-22-01-07/21269568 від 09.08.13р. щодо порушення вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат підприємства по взаємовідносинам з підприємством «Глобал Технолоджи» Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України» (надалі- «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ»).

Згідно висновків акту перевірки ПП «Алкорм» було донараховано податок на прибуток підприємств на загальну суму у сумі 236898грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року на суму 22500грн., за 4 квартал 2011року на суму 214398грн.

Щодо донарахування податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2010 року на суму 22500грн. суд зазначає наступне.

Фактичною підставою для відображення порушень законодавства стала думка первіряючих, що надані послуги «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» по договору від №17 від 02.12.2009р. не були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Суд не погоджується з думкою відповідача виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що основним видом діяльності ПП «Алкорм» згідно Статуту та довідки з ЕДРПОУ є операції з придбання та продажу кольорового металопрокату (алюміній, бронза, мідь і т.д.).

У штаті підприємства відсутня посада фахівця по вивченню ринку попиту та збуту металу. Відповідно, здійснюючи господарську діяльність по покупці та продажу кольорового металопрокату, підприємство мало потребу в послугах по підбору та пошуку потенціальних покупців та вивчення ринку кольорових металів.

Між ПП «Алкорм» (Замовник) та підприємством «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» (Виконавець) був укладеній договір №17 від 02.12.2009р. про надання послуг.

Пунктом 1.2 вказаного Договору визначено перелік послуг, які Виконавець зобов'язується надати Замовнику: підбор та визначення потенційних покупців; попередній аналіз пропозицій від третіх осіб; моніторинг інформації про діючи ціни на прокат кольорових металів; надання консультаційних послуг; та інші.

Згідно п. 1.3.1 Договору №17 від 02.12.2009 р. - прийняття послуг підтверджується актом прийому-передачі послуг.

ПП «Алкорм» протягом ІІ кварталу 2010 року отримало від контрагента обумовлені послуги на загальну суму 108000,0грн. у тому числі ПДВ- 18000грн.

На виконання умов договору був складений акт прийому-передачі маркетингових послуг по вивченню кон'юнктури ринку від 30.04.10 р. №Г-00000018 на суму 90000 грн. Разом з актом виконавцем був наданій письмовий звіт про виконану роботу.

У акті прийому - передачі послуг №Г-00000018 від 30 квітня 2010 року визначено, що контрагент виконав послуги по вивченню кон'юнктури ринку кольорового металопрокату, латунних прутків у м. Харкові та у інших регіонах України, поведені переговори та розроблені проекти договорів поставки та купівлі-продажу між ПП «Алкорм» та знайденими покупцями.

У звіті виконавця наведені нюанси зайнятості ринка аналогічними товарами, попиту на певні кольорові метали та навпаки які не користуються попитом, наведені основні конкуренті ПП «Алкорм» та переліки підприємств-покупців кольорових металів з адресами та зазначенням їх спеціалізації.

Оплата робіт здійснена в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів у сумі 108000грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Як підтверджено матеріалами справи, отриману інформацію, результати виконання підприємством «Глобал Технолоджи» послуг, ПП «Алкорм» використав у власній господарської діяльності та починаючи з наступного місяця позивачем були укладені договори на поставку та купівлю-продаж кольорового металу з новими покупцями, які зазначені у звіті виконавця, про що свідчать відповідні договори.

Згідно довідки підприємства укладення нових договорів збільшило дохід позивачу на 1,5 млн. грн.. за 2010-2011рр.

Суд зазначає, що відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5,3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не дозволяється віднесення до складу валових витрат не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Таким чином, для включення сум до витрат, достатній лише зв'язок придбаних послуг з господарської діяльністю підприємця та наявність відповідних розрахункових документів, підтверджуючих сплату сум.

Платіжні доручення №962 від 28.04.11 р. на суму 50000 грн. та №943 від 14.04.11р. на суму 58000 грн. засвідчують факт виконання послуг та зобов'язань Замовника по оплаті вартості послуг за договором №17 від 02.12.2009р. шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" можливо зробити висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Платіжні доручення засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків ПП «Алкорм», тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до підприємства від «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» акт перевірки не містить.

Як встановлено з матеріалів справи, договору, акту прийому прийому-передачі маркетингових послуг, звіту виконавця, укладених договорів купівлі-продажу, поставки ПП «Алкорм» були отримані від «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» послуги щодо дослідження ринку збуту кольорового металу.

Вподальшому отримана інформація була використана в господарської діяльності шляхом укладення договорів з новими покупцями та отримання прибутку.

Відповідно до вимог п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення витрат є період протягом якого відбулася перша подія, або списання грошей в рахунок оплати, або оприбуткування товарів (робіт, послуг).

Отримані послуги розмірі 90000 грн. (без врахування ПДВ) позивач відобразив 30.04.10 року, відразу після отримання акту прийому-передачі послуг (по першої події), по бухгалтерському обліку по рахунку 631: услуги сторонній організації, контрагент «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ». Вказана сума була задекларована в податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2010 року у складі валових витрат (витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у рядку 04.1).

Таким чином мало місце як оплата товару, так і його оприбуткування, тобто первинні бухгалтерські документи, які дають право позивачу на віднесення зазначених сум до складу валових витрат.

Суд зазначає, що згідно ст. 42 Господарського Кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Необхідність здійснення тих або інших витрат, а так само їх зв'язок з власною господарською діяльністю визначає сам платник податку, оскільки суб'єкт підприємництва має право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Доказів того, що придбані послуги від «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» не були використані в господарської діяльності ПП «Алкорм», відповідачем до суду не надано.

Таким чином, документально підтверджено використання позивачем у своєї господарської діяльності усіх придбаних товарів та послуг від контрагента та наступна їх реалізація.

Додатково суд звертає увагу, що при винесенні податкового повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в частині збільшення суми податку в розмірі 22500грн., ДПІ у Київському районі м. Харкова порушило норми п.102.1. ст.102 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.102.1. ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Між тим, договір №17 про надання послуг був укладений між позивачем та його контрагентом 02.12.2009р., акт -прийому передачі послуг складений та підписаний 30.04.10р., у той самий день він був оприбуткований по бухгалтерії підприємства та відображений у податковий декларації про прибуток за півріччя 2010 року, вартість наданих послуг була сплачена 28.04.10р. В той час порушення встановлюється податковим органом актом перевірки від 09.08.13року, а податкове повідомлення рішення приймається взагалі 12 вересня 2013р., тобто виходячи за межи 1095 днів.

Що стосується донарахування податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2011року на суму 214398 грн., суд зазначає наступне.

Фактичною підставою для відображення порушень законодавства став висновок первіряючих про те , що ПП «Алкорм» безоплатно отримало від підприємства «Глобал Технолоджи» товари, оскільки не було прийнято до уваги векселя, якими розрахувався позивач з поставщиком, мотивуючи це відсутністю доказів придбання векселів.

Суд не погоджується з даним твердженням податкового органу оскільки, як встановлено з матеріалів справи, підприємство «Глобал Технолоджи» (Продавець) уклало договір купівлі-продажу товарів (прокату кольорового металу) №ГА-04/01 від 04.01.11р. з ЧП «Алкорм» (Покупець).

На виконання вимог договору підприємство «Глобал Технолоджи» поставило позивачу прокат кольорового металу (пруток, плита, труба мідна, заготовка бронзова, латунь ливарна шестигранник та інше) відповідно до видаткових накладних №Г-03883 від 26.12.11р., №Г-03893 від 21.12.11р., №Г-03898 від 23.12.11р., №Г-03834 від 19.12.11р., №Г-03727 від 02.12.11р., №Г-03897 від 01.12.11р., №Г-03752 від 05.12.11р., №Г-03892 від 06.12.11р., №Г-03894 від 09.12.11р., №Г-03785 від 12.12.11р.; №Г-03688 від 23.11.11р., №Г-03619 від 21.11.11р., №Г-03674 від 17.11.11р., №Г-03726 від 16.11.11р., №Г-03597 від 14.11.11р., №Г-03672 від 10.11.11р., №Г-03498 від 07.11.11р., №Г-03499 від 02.11.11р., №Г-03414 від 01.11.11р.; №Г-03211 від 03.10.11р., №Г-03431 від 04.10.11р., №Г-03339 від 17.10.11р., №Г-03432 від 17.10.11р., №Г-03340 від 24.10.11р., №Г-03433 від 24.10.11р., №Г-03434 від 27.10.11р. ; №Г-03149-1 від 26.09.11р., №Г-03091 від 26.09.11р., №Г-03037-1 від 19.09.11р., №Г-03071 від 19.09.11р., №Г-02998-1 від 12.09.11р., №Г-02992 від 12.09.11р., №Г-02991 від 02.09.11р.

Також поставщиком були виписані наступні податкові накладні: №214 від 26.12.11р., №206 від 23.12.11р., №187 від 21.12.11р., №163 від 19.12.11р., №102 від 12.12.11р., №86 від 09.12.11р., №54 від 06.12.11р., №40 від 05.12.11р., №10 від 01.12.11р., №8 від 01.12.11р.; №217 від 23.11.11р., №188 від 21.11.11р., №165 від 17.11.11р., №146 від 16.11.11р., №111 від 14.11.11р., №90 від 10.11.11р., №60 від 07.11.11р., №17 від 02.11.11р., №2 від 01.11.11р.; №11від 03.10.11р., №29 від 04.10.11р., №156 від 17.10.11р., №157 від 17.10.11р., №211 від 24.10.11р., №218 від 24.10.11р., №266 від 27.10.11р.; №207 від 26.09.11р., №199 від 26.09.11р., №141 від 19.09.11р., №140 від 19.09.11р., №76 від 12.09.11р., №75 від 12.09.11р., №23 від 02.09.11р..

ПП «Алкорм» за поставлений товар було проведено розрахунок простими векселями на загальну суму 932167,06грн.: вексель АА №2238940 від 26.12.11р. на суму 300000грн.; вексель АА №2238941 від 26.12.11р. на суму 332167,06грн.; вексель АА №2238942 від 26.12.11р. на суму 300000грн.

Термін пред'явлення векселів до сплати до 26 грудня 2025 року.

Передача векселів оформлена актом прийому-передачі векселів від 26.12.11р.

Факт видачі векселів в рахунок кредиторської заборгованості був відображений по бухгалтерській проводці по рахункам 63 та 621.

Як зазначає представник позивача, підприємство самостійно виписало (емітувало) векселя підприємству «Глобал Технолоджи», а не отримало їх від іншого підприємства, відповідно будь яких доказів придбання зазначених векселів від інших підприємств не має.

Доказом виписки векселів ПП «Алкорм» є їх реєстрація в Реєстрі виданих векселів.

У подальшому отриманий ПП «Алкорм» товар (прокат кольорового металу: заготовки, прутки, алюміній) від «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ» по договору купівлі-продажу товарів (прокату кольорового металу) №ГА-04/01 від 04.01.11року був реалізований покупцям, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними на , довіреностями отримання ТМЦ та виписками з банківського рахунку позивача, які свідчать про сплату за проданий товар.

Отримані товари від контрагента позивач відображав по бухгалтерському обліку за вересень-грудень 2011року по рахунку 631: контрагент «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ».

Сума вартості отриманого товару від «Глобал Технолоджи» в розмірі 932167,06грн. була віднесена до складу валових витрат у періодах вересень-грудень 2011 р., одразу після отримання товарів (по першої події) та була задекларована в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 року та за 2-4 квартали 2011 року у складі валових витрат (витрати операційної діяльності, у тому числі собівартість придбаних та реалізованих товарів, рядок 05.1).

Суд зазначає, що згідно з ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1. п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться:

На підставі п.138.2. ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно п. 138.4. ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

На підставі п. 138.5. ст138 ПК України, інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Таким чином, до витрат включається собівартість реалізованих товарів, на підставі первинних документів, у періоді коли вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Як свідчать матеріали справи, ПП «Алкорм» факт видачі векселів в рахунок кредиторської заборгованості відобразив по бухгалтерському обліку по рахункам 63 та 621. Отримані товари від контрагента позивач відображав по бухгалтерському обліку за вересень-грудень 2011року по рахунку 631: контрагент «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ».

Сума вартості отриманого товару від «Глобал Технолоджи» в розмірі 932167,06грн. була віднесена до складу валових витрат у періодах вересень-грудень 2011 р. та була задекларована в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 р. та за 2-4 квартали 2011 р. у складі валових витрат (витрати операційної діяльності, у тому числі собівартість придбаних та реалізованих товарів, рядок 05.1).

Вказані дії свідчать про правомірність віднесення до складу валових витрат вартості придбаного товару у «Глобал Технолоджи» ХОО ВОІ «СОІУ».

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0002732201 від 12.09.2013р не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства "Алкорм" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0002732201 від 12.09.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Приватного підприємства "Алкорм" ( код ЄДРПОУ 21269568) судовий збір у розмірі 2294,0 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 01.11.2013 року.