Постанова № 34469062, 18.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3219/13-а

18 жовтня 2013 року 16год. 21хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Форет М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 до ДПІ у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) при визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.06.2013 року № 0000811745.

Позовні вимоги полягають у наступному.

13 червня 2013 року ДПІ у місті Рівному прийняте податкове повідомлення-рішення за №0000811745, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 було порушено п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за грудень 2011 року у сумі 20572 грн. 90 коп., в тому числі основне зобов'язання - 16458,32 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 4114,58 грн. Завищення податкового кредиту по ПДВ за грудень 2011 року в сумі 16 458,32 гривень відбулося по безтоварним операціям з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (код ЄДРПОУ 37817014).

Вважає, що у позивача на підставі укладеного господарського договору з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» виникло право на включення до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням шкур ВРХ від зазначеного підприємства, що підтверджується податковою накладною від 01.12.2011 року № 61, видатковими накладними, витягами з банківського рахунку позивача. Придбаний товар в подальшому був реалізований ТОВ «Інтерпєль», тобто використаний у господарській діяльності ФОП ОСОБА_3

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав та, зокрема, пояснила, що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» носили реальний характер та будь-яких правових підстав вважати укладений договір нікчемним, недійсним чи таким, що містить ознаки фіктивності немає. Відтак податковий орган не мав права робити висновок про завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 16458,32 грн. за грудень 2011 року. При обґрунтуванні своєї правової позиції по справі представник позивача покликалася на вимоги ст.ст. 19 Конституції України, ст.ст.204 та 228 Цивільного кодексу України, п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та заявила, що позивачем було порушено вимоги п.198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та завищено податковий кредит на суму 16458,32 грн. за грудень 2011 року. Вказує, що операції, які оформлені договором ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» носять ознаки фіктивності, мають безтоварний характер, що підтверджується відсутністю товарно-транспортних накладних на перевезення товару. Крім того, у позивача відсутні складські приміщення для зберігання придбаного товару - шкур ВРХ. Також згідно з інформацією ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС стан платника ТОВ «Онікс Компані ЛТД» - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Також цим контрагентом не задекларовані відповідні податкові зобов'язання та не сплачено податок по господарських операціях з ФОП ОСОБА_3 Просила у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що з 18.05.2013 року по 23.05.2013 року ДПІ у м. Рівному проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках х ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за грудень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 29.05.2013 року № 80/1745/НОМЕР_2 (а.с.15-22). Згідно з актом ОСОБА_3 порушено п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит по ПДВ за грудень 2011 року в сумі 16 458,32 гривень по безтоварним операціям з ТОВ «Онікс Компані ЛТД».

13 червня 2013 року ДПІ у місті Рівному прийняте податкове повідомлення-рішення за №0000811745, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 20572 грн. 90 коп., в тому числі основне зобов'язання - 16458,32 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 4114,58 грн.(а.с.23).

Не погоджуючись з вищевказаним повідомленням-рішенням ФОП ОСОБА_3 було подано скарги до Головного управління Міндоходів в Рівненській області та Міністерства доходів та зборів України, які залишились без задоволення (а.с.24-25, 26-28, 29-31, 32-34).

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрована у виконавчому комітеті Рівненської міської ради (свідоцтво від 06.07.2006 року № 26080000000010776), перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Рівному з 06.07.2006 року за № 260800000000, є платником ПДВ згідно свідоцтва від 25.07.2006 року НОМЕР_3, мала право здійснювати види діяльності згідно з КВЕД, в т.ч.: 46.24 - оптова торгівля шкірсировиною.

Судом встановлено, що 22 листопада 2011 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» було укладено договір купівлі - продажу № 111122. Предметом вказаного договору, як вбачається з рахунку фактури від 01.12.2011 року № СФ - 0000115 та видаткової накладної від 01.12.2011 року № 41, є купівля шкур ВРХ на суму 98749,90 грн. (а.с.7-9). Відповідно до банківських виписок з рахунку позивача вартість даної продукції була повністю сплачена позивачем шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (а.с.11-12). Крім того, контрагентом видано для позивача податкову накладну від 01.12.2011 року №41 на суму 98749,90 грн., в тому числі ПДВ 16458,32 грн. (а.с.10).

Зазначені шкури ВРХ реалізовані ФОП ОСОБА_3 для ТОВ «Інтерпєль» відповідно до укладеного договору від 25.10.2011 року, що підтверджується видатковою накладною від 08.12.2011 року №1/12 та податковою накладною від 08.12.2011 року № 1 (а.с.49-50).

Суд зазначає, що згідно з п.198.1. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом. 198.2. Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, продавцем - ТОВ «Онікс Компані ЛТД» податкова накладна від 01.12.2011 року №41 на суму 98749,90 грн., в тому числі ПДВ 16458,32 грн., була виписана в момент виникнення відповідних податкових зобов'язань з ПДВ як у постачальника товарів, і в порушення вимог закону, податкові зобов'язання не були відображені в податковій звітності останнього та не сплачені до бюджету.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Онікс Компані ЛТД» було включено до Єдиного державного реєстру, а також перебувало на обліку платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджується фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання шкір ВРХ у ТОВ «Онікс Компані ЛТД», що є підставою для формування ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту у грудні 2011 року.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що однією з підстав вважати зазначені операції безтоварними є той факт, що ТОВ «Онікс Компані ЛТД» не задекларовані відповідні податкові зобов'язання та не сплачено податок по господарських операціях з ФОП ОСОБА_3 Недекларування податкових зобов'язань контрагентом не є підставою для відмови добросовісному платнику податків в праві на формування валових витрат та податкового кредиту по фінансово-господарських операціях по яких він поніс фактичні витрати, пов'язані із здійсненням господарської діяльності та фактично сплатив податок на додану вартість в складі ціни придбаних ним товарів, робіт, послуг.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобов'язань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, які були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Покликання відповідача на відсутність у ФОП ОСОБА_3 складських приміщень для зберігання придбаного товару спростовується наданим позивачем договором позички від 01.10.2011 року (а.с.62), з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_3 отримала у безоплатне користування склад міндобрив літ. "В-1" АДРЕСА_1 для використання його у повсякденній господарській діяльності.

Що стосується висновків відповідача про непідтвердження факту придбання товару у зв'язку з ненаданням до перевірки документів, що підтверджують транспортування товару, а саме: товарно-транспортних накладних, то суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто був вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТОВ «Онікс Компані ЛТД» передавало призначений для позивача товар будь-яким транспортним організаціям для перевезення і, відповідно, було вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за наявності інших документів, якими підтверджено факт приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, проте позивач на підставі належних та допустимих доказів повністю довів обґрунтованість заявлених позовних вимог.

За наведених обставин адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному від 13.06.2013 року № 0000811745.

Судові витрати по справі у розмірі 205 грн. 73 коп. стягуються на користь позивача на підставі ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 13.06.2013 року № 0000811745.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 205 (двісті п'ять) грн. 73 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.