Постанова № 34469044, 21.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

ass="fs33">П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 р. Справа № 805/14745/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про скасування постанови про зупинення зведеного виконавчого провадження від 27 червня 2013 року, зобов’язання поновити виконавче провадження, /P>

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області звернулось до суду з позовною заявою до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про скасування постанови про зупинення зведеного виконавчого провадження від 27 червня 2013 року, зобов’язання поновити виконавче провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в провадженні Центрально-Міського відділу ВДВС Горлівського міського управління юстиції знаходиться на виконанні зведене виконавче провадження по стягненню боргів з Державного підприємства "Артемвугілля". В тому числі борг, який підлягає стягненню з ДП "Артемвугілля" за виконавчими документами на користь УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, становить 36841796,68 грн., що підтверджується виконавчими документами. 27.06.2013 року головним державним виконавцем ВДВС виконавче провадження постановою було зупинене на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". Завірена копія постанови від 27.06.2013 р. зареєстрована позивачем 30.09.2013 р. за вхідним номером 3475/03-1.

На думку позивача, вказана постанова державного виконавця є такою, що прийнята з порушенням вимог законодавства, оскільки борг не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або до податкового боргу. Борг виник внаслідок несплати витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на які Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не поширюється.

З наведених підстав позивач просив скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 27.06.2013 р.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Враховуючи, що відповідач є суб’єктом владних повноважень, на підставі частин 4, 6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця постанову про зупинення виконавчого провадження від 27.06.2013 р. /а.с.7-8/ зупинено виконавче провадження на підставі п.15 ч. 1 ст.37, ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв’язку з тим, що вказане державне підприємство знаходиться в Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Частина 3 ст. 37 вказаного Закону визначає, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Підпунктом 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” визначено, що підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики України про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру.

Частиною 2 ст. 2 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” передбачено, що його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.3 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що учасники розрахунків – це підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1.4 ст. 1 України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” заборгованість – це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб’єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Наведеними положеннями встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюються положення п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження.

Таким чином, п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” підлягає застосуванню в контексті положень Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, який визначає коло осіб, на яких поширюється його дія, а також передумови його застосування.

Дія Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” на правовідносини, що виникли між позивачем та державним підприємством “Донецька вугільна енергетична компанія”, не поширюються.

Заборгованість, що стягується в примусовому порядку, до встановленого п. 1.4 ст. 1 вказаного Закону переліку заборгованості не належить.

Враховуючи наведене і виконавче провадження зупиненню не підлягало.

Таким чином, оскаржена постанова про зупинення виконавчого провадження підлягає скасуванню, що передбачає з боку державного виконавця поновлення виконавчого провадження та вжиття передбачених Законом № 606-XIV заходів з виконання виконавчих документів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечень проти позову не надав, правомірність свого рішення не довів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про скасування постанови про зупинення зведеного виконавчого провадження від 27 червня 2013 року, зобов’язання поновити виконавче провадження – задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції від 27.06.2013 р. про зупинення виконавчого провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Стойка В. В.