Постанова № 34468836, 28.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.10.2013 р. справа №905/4217/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Принцевської Н.М., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін від позивача від відповідача Тітов Я.А., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод", м. Ясинувата, Донецька областьна рішення господарського судуДонецької областівід12.08.2013 р.(підписано 19.08.2013р.)у справі№ 905/4217/13 (суддя Кучерява О.О.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХМОНТАЖ-МЕТАЛЛ", м.Донецькдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод", м. Ясинувата, Донецька областьпростягнення заборгованості в розмірі 72 323,74 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 66 803,66 грн., 3% річних в розмірі 891,71 грн., пеня в розмірі 4 446, 38 грн., інфляційні витрати в розмірі 181,99 грн.В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХМОНТАЖ-МЕТАЛЛ", м. Донецьк (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод", м. Ясинувата, Донецька область (Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 72 323,74 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 66 803,66 грн., 3% річних в розмірі 891,71 грн., пеня в розмірі 4 446, 38 грн., інфляційні витрати в розмірі 181,99 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права України, а висновки господарського суду викладені в рішенні не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, через винесення рішення без участі представника відповідача.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Донецького апеляційного господарського суду 25.10.2013р. змінено склад судової колегії, суддів Діброву Г.І. та Шевкову Т.А., у зв'язку з відпусткою останніх, було змінено на суддів Принцевську Н.М. та Чернота Л.Ф.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, що не скористався своїм правом участі у судовому засіданні без поважних причин, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір купівлі - продажу № 70 від 18.07.2012р. (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити у власність відповідача товар, в асортименті, кількості, з якісними характеристиками та за цінами, вказаними в рахунках-фактурах, видаткових накладних та узгоджених сторонами, які є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.1. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п. 1.4 Договору, ціна одиниці товару та загальна вартість партії поставленого товару вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних в кожному конкретному випадку поставки.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що позивач зобов'язаний надати відповідачу наступні документи: рахунок та видаткову накладну на товар, який поставляється, податкову накладну, сертифікат якості. Датою відвантаження є дата виписки видаткової накладної.

Згідно п. 3.1 Договору, розрахунки за товар здійснюються відповідачем на умовах відстрочення платежу протягом 14-ти календарних днів з моменту відвантаження зі складу позивача, шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок позивача, якщо інше не обумовлено сторонами.

За умовами п. 3.2 Договору, датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на банківські реквізити позивача.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 102 945,04 грн., що підтверджується видатковими накладними від 30.05.2012 р. №РН-05549 на суму 14 555,52 грн., від 01.06.2012 р. №РН-05669 на суму 21 384,37 грн., від 17.10.2013р. №РН-13001 на суму 3 260,14 грн., від 25.10.2012р. №РН-13437 на суму 9 116,51 грн., від 25.10.2012 р. №РН-13441 на суму 4 071,42 грн., від 25.10.2012 р. №РН-13443 на суму 327,60 грн., від 29.10.2012 р. №Рн-13585 на суму 1 680,00 грн., від 29.10.2012 р. №РН-13587 на суму 561,28 грн., від 01.11.2012 р. №РН-13751 на суму 13,38 грн., від 05.11.2012 р. №РН-13896 на суму 20 306,88 грн., від 07.11.2012 р. №РН-14036 на суму 1 644,32 грн., від 07.11.2012 р. №РН-14039 на суму 1 894,15 грн., від 07.11.2012 р. №РН-14041 на суму 1 298,09 грн., від 07.11.2012 р. №РН-14042 на суму 4 555,03 грн., від 13.11.2012 р. №РН-14333 на суму 1 8276,35 грн. та рахунками-фактурами (а.с. 15, 18, 20, 25, 26, 29, 32, 34-37).

Вказані видаткові накладні підписані представником відповідача - Мандур Ю.Є. за довіреностями (а.с. 17, 24, 31, 44, 100).

Також, в матеріалах справи містяться податкові накладні, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами (а.с.81-97).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В порушення умов п. 3.1. Договору і положень ст. 530 ЦК України, поставлений відповідачу товар був оплачений частково на суму 36 141,38 грн., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в розмірі 66 803,66 грн., доказів оплати якої суду не надано.

Через невиконання своїх договірних обов'язків в повному обсязі позивачем направлена боржнику вимога від 11.02.2013р. сплатити суму заборгованості у розмірі 66 803,66грн. - сума основного боргу за поставлений та не сплачений товар. Направлення вказаної претензії відповідачу підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком. Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Доказів оплати спірної заборгованості відповідачем не надано.

Отже висновок суду першої інстанції про стягнення суми основного боргу у розмірі 66 803,66грн. є вірним.

За порушення строків оплати товару позивач вимагає стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 446,38 грн., 3% річних в розмірі 891,71 грн. та інфляційних в розмірі 181,99 грн.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами Договору (п. 4.3) передбачено, що у разі порушення умов пунктів 3.1, 3.2 відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, штраф в розмірі 3% річних від загальної суми за договором та індекс інфляції, не враховуючи часткове виконання умов договору по оплаті за відпущену продукцію. .

Позивач з посиланням на пункт 4.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4 446,38 грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4 446,38 грн., судова колегія вважає його вірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 891,71 грн. та інфляційних в розмірі 181,99 грн., судова колегія вважає його вірним.

За змістом ст. 44 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати послуг адвоката відносяться до складу судових витрат, які підлягають розподілу у загальному порядку, встановленому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з правової позиції Вищого господарського суду України, сформульованої в п.11 Інформаційного листа від 13.02.2002р. №01-8/155, п. 11 Інформаційного листа від 14.12.2007р. №01-8/973 та п. 28 Інформаційного листа від 18.03.2008р. №01-8/164, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплати послуг адвокатів, маж враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Таким чином, розглядаючи конкретну справу, суд з урахуванням її обставин може обмежити розмір відповідної компенсації з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Приймаючи до уваги, наявність доказів, що підтверджують розумність проведених позивачем зазначених витрат, присутність адвоката в судових засіданнях, співрозмірність зазначеної до стягнення суми, судова колегія дійшла висновку, що висновок господарського суду про стягнення з відповідача 2 294,00 грн. витрат за юридичні послуги, є вірним.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на порушення господарським судом при винесенні рішення норм процесуального права, через винесення рішення без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на законі, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, що підтверджують неможливість з'явлення представника відповідача до судового засідання 12.08.2013р. через знаходження у черговій відпустці.

Також з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи неодноразово відкладався через клопотання відповідача, а отже відповідач мав достатньо часу для надання своїх заперечень по справі.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, відповідач є юридичною особою, отже мав можливість направити іншого представника для участі в судовому засіданні.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2013 року у справі № 905/4217/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод", м. Ясинувата, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2013 року у справі № 905/4217/13 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Н.М. Принцевська

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС