Рішення № 34468831, 17.10.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17.10.2013р. Справа № 917/1710/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", вул. Фрунзе, 57, м.Полтава,Полтавська область,36039

про стягнення 4421,00 грн.

Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Лісіченко О.В. дов б/н від 01.07.2013р.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 4421,00 грн. вартості втраченого товару.

04.09.2013 року від представника відповідача за вх. канцелярії суду №12472 надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТОВ "Нова Пошта" проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що автотранспортне підпрємство звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі , коли вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника, а припущення Позивача щодо заміни фірмового паукету неаргументованим.

11.10.2013 року за вх. канцелярії суду №14406 від ФОП ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Суд подану заяву прийняв та разом з додатками залучив до матеріалів справи.

Представником ТОВ "Нова Пошта" 16.10.2013 року за вх. канцелярі суду №14674 подано доповнення до відзиву. Суд подане доповнення прийняв та залучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами докази які були витребувані господарським судом, заслухавши пояснення представників відповідача з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому процесі всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом у нарадчій кімнаті суд встановив наступне:

30 листопада 2012 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( далі ФПП ОСОБА_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (далі ТОВ "Нова Пошта" було укладено Договір № 29184 від 30 листопада 2012 р. про надання транспортно-експедиторських послуг (далі -договір)..

Згідно із п. 1.1. Виконавець (ТОВ "Нова Пошта") надає транспортно-експедиторські послуги Замовнику (ФОП ОСОБА_1) згідно його замовлення та товарно-транспортної накладної на умовах, що вказані в цьому Договорі.

За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю винагороду згідно діючих у Виконавця тарифів (Додаток № 2 до Договору). До вартості послуг додається додаткова плата у розмірі 0,5% від оголошеної вартості вантажу. Тарифи можуть змінюватися при зміні цін на паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергію та при інфляції, про що письмово інформується Замовник (п. 1.2. Договору).

Відповідно до наданої Позивачем товарно-транспортної накладної № 20000007113793 ним 09 січня 2012 року було передано для відправлення в м.Ялта вантаж - мобільний телефон Nokia 808 РигеVіеw Вlаск, ІМЕІ НОМЕР_1, з оголошеною вартістю 4421 грн., фактичною вагою 0,5 кг., з додатковою послугою «Зворотня доставка», згідно якої вантажоотримувач не може отримати товар без оформлення відправки суми оголошеної вартості товару вантажовідправнику.

При отриманні вантажу вантажоотримувач ОСОБА_3 виявив бажання оглянути вантаж. Огляд вантажу вантажоотримувачем здійснювався в присутності представника ТОВ «Нова Пошта». При огляді вантажу вантажоотримувач повідомив про те, що доставлений вантаж не відповідає замовленому, в результаті чого відмовився від нього, про що був складений акт приймання-передачі № 10044679 від 14.01.2013 р. (а.с.68). Відповідно до вказаного Акту фірмовий пакет ТОВ "Нової пошти" цілий без пошкоджень, коробка що знаходиться в пакеті пуста - відсутній телефон та аксесуари до нього.

Довідавшись, що вантажоотримувач відмовився від отримання товару, ФОП ОСОБА_1 до представництва «Нової пошти» (склад №1 у м. Дніпродзержинську) заяву про повернення вантажу. Під час отримання повернутого вантажу за товарно-транспортній накладній №56153000206161 від 29.01.2013р. Позивачем було виявлено, що у коробці (заводська упаковка телефону) телефон відсутні про, що складено акт приймання-передачі № 10172870 від 30.01.2013 р., який був підписаний представниками сторін.

З огляду на пункт 5.5. Договору яким передбачено, що у разі повної втрати або пошкодження вантажу, з вини Виконавця (Відповідач у справі), Виконавець повертає Замовнику (Позивач у справі) суму, що дорівнює його оголошеній вартості та провізну плату, що була сплачена Замовником по відповідній товарно-транспортній накладній Позивачем було надіслано ТОВ "Нова Пошта" претензію з виогою про відшкодування вартості втраченого вантажу.

У відповіді на претензію Відповідач повідомив Замовника про відмову в задоволенні вимог про оплату вартості втраченого вантажу з посиланням на те, що вантаж був наданий представнику ТОВ «Нова Пошта» уже в упакованому вигляді без огляду вмісту вантажу, і ні в акті приймання-передачі № 10044679 від 14.01.2013 р., що складений в пункті призначення, ні в акті приймання-передачі вантажу № 10172870 від 30.01.2013 р., що складений при отриманні вантажу не було зафіксовано жодних пошкоджень упаковки.

У відзиві на позовну заяву Виконавець заперечує проти позовних вимог виходячи з того, що автотранспортне підпрємство звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу зобов'язанням одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України ).

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що Виконавець має право перевірити вміст вантажу, в присутносі представника Замовника. В товарно-транспортній накладній що була складена Замовником вантаж визначено як "Мобільний телефон (и)+ аксессуари" та вказана його фактична вага "0,5 кг.".

Коробка, що була передана Виконавцю не була запломбована, або іншим чином запакована так, що це б перешкодило представнику Відповідача оглянути вміст упаковки.

Вантаж був прийнятий з оформленням належним чином товарно-транспортної накладної №20000007113793 від 09.01.2013 р. Відповідність опису вантажу його вмісту підтверджується підписом представника Відповідача. Для подальшого транспортування вантаж був запакований у фірмовий пакет ТОВ «Нова Пошта».

Згідно статті 52. Закону України Про автомобільний транспорт від 5 квітня 2001 року N2344-111 «Автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення». Оскільки вантаж оголошеної вартості був прийнятий працівниками Відповідача з оформленням належним чином товарно-транспортної накладної, подальша відповідальність за перевезення цього вантажу цілком належить на Відповідачі.

При передачі вантажу вантажоотримувачу згідно з умовами послуги «Зворотня доставка» представник Відповідача у пункті призначення повинен був перевірити особу вантажоотримувача і бути присутнім при огляді вантажу. При цьому, під час складання Акту приймання-передачі від 14.01.2013р. в м.Ялті та встановленні стану вантажу не було встановлено вагу коробки.

Конструкція фірмового пакета ТОВ «Нова Пошта» не дозволяє виявити, була вона замінена чи ні під час транспортування.

Згідно приписів статей 917 та 924 ЦК України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу та відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видач одержувачеві. Підтвердженням належного пакування та цілісності вантажу є безпосереднє прийняття вантажу відповідачем, а також підпис і печатка його представника в ТТН про те, що ніяких пошкоджень вантажу при завантажені не виявлено.

Відповідно до положень ч.1,ст. 314 Господарського кодексу України та ч.І, ст. 924 Цивільного кодексу України, встановлена презумпція вини перевізника за пошкодження та втрату вантажу під час перевезення. Суд лист та додатки до нього прийняв до розгляду та залучив їх до матеріалів справи.

Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали необхідні для вирішення спору.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ст.. 20 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди і т. інш.(ч.2, ст.16 ЦК України).

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено ( упущена вигода ).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема шкода, завдана майну, може

Відповідно до ч.2 статті 224 Господарського кодексу України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Вказана норма кореспондується з абз.1 ч.2 статті 22 Цивільного кодексу України, яка визначає збитки, як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробить для відновлення свого порушеного права.

Юридичною підставою відшкодування матеріальної шкоди має бути наявність складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки ( дії чи бездіяльності) відповідача; наявність збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та настанням збитків; вини особи боржника. Саме наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою притягнення винної сторони до цивільної відповідальності.

Суд вважає, що позивач на виконання вимог статей 33-34,36,38 ГПК України надав належні докази і довів протиправність дій відповідача, його вину, наявність та розмір збитків, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням матеріальної шкоди. Довів обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, належними засобами доказування та факт спричинення йому матеріальної шкоди в сумі 4421,00 грн. прямий причинний зв'язок між заявленою вимогою та діями відповідача. У зв'язку з чим господарський суд має всі правові підстави для стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 4421,00 грн. заявлених позивачем у позовній заяві.

11.10.2013 року за вх. канцелярії суду №14406 від ФОП ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. При розгляді заяви судом встановлено, що Позивач просить суд стягнути з ТОВ "Нова Пошта" - витрати на послуги банку по сплаті судового збору в розмірі 14,21 грн., плата за отримання витягу з єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - 60,80 грн., поштові витрати в розмірі 95,82 грн., витрати, що пов"язані з явкою до суду в розмірі 1879,48 грн. та на підтвердження заявлених вимог надав суду:

- квитанцію за послуги банку на суму 17,21 грн.;

- квитанцію про плату за витяг з ЄДРПОУ на суму 60,80 грн.;

- копію поштової квитанції про відправку копії заяви відповідачу та до суду (поштові витрати) на суму 95,82 грн.;

- квиток від 03.09.2013р. Дніпродзержинськ - Полтава на суму 59,54 грн.;

- квиток від 04.09.2013року Полтава -Дніпродзержинськ на суму 58,06 грн.;

- фіскальний чек Готель "України" на суму 254,10 грн. разом з рахунком.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №17, а також розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Таким чином, з врахуванням того, що ухвалою суду від 20.08.2013 року явку представників сторін визнано обов"язковою, суд частково задовольняє заяву про збільшення розмірі позовних вимог в частині стягнення з Відповідача витрат пов"язаних з явкою ФОП ОСОБА_1 в судове засідання 04.09.2013р. в сумі 117,60 грн. (квиток від 03.09.2013р. Дніпродзержинськ - Полтава на суму 59,54 грн., квиток від 04.09.2013року Полтава -Дніпродзержинськ на суму 58,06 грн.).

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно до п.2.2. Роз'яснень ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-/289 вирішуючи питання щодо доказів Господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", код ЄДРПОУ 31316718 (вул. Фрунзе, 57, м.Полтава, 36039) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, і.н.НОМЕР_2 (АДРЕСА_1) ватрість втраченого вантажу в розмірі 4421,00 грн., а також судові витрати: витрати на сплату судового збору в розмірі 1720,50 грн. та витрат пов"язаних з явкою в судове засідання в сумі 117,60 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 24.10.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.