Ухвала суду № 34468711, 23.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2013 р. м. Київ К-41699/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 по справі №2а-6522/10/2070 за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Охоче» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, позовні вимоги Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Охоче» (далі - СЗАТ «Охоче», позивач) до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - Нововодолазька МДПІ у Харківській області, відповідач) - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.03.2010 №0000012210/0, від 13.04.2010 №0000012210/1, від 16.03.2010 №0000072310. Відшкодовано СЗАТ «Охоче» за рахунок Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що отримані нерезидентом доходи за виконані роботи з монтажну кліткового птахівницького обладнання для курей-несушок не можуть обкладатися податком на репатріацію, оскільки такі роботи не відповідають характеристикам, визначеним п.1.32, п.1.36 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України №334/94-ВР). В частині застосування штрафних санкцій за порушення п.9 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України №265/95-ВР) суди виходили з того, що відповідачем пропущено строк давності, встановлений ст. 250 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 15.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 26.01.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.13.1, п.13.2, п. 13.5 ст. 13, абз. 1 та 2 п.16.13 ст.16 Закону України №334/94-ВР, п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР, п.1 ст.21 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно (підписана 03.07.95, ратифікована 22.11.95 згідно з Законом України «Про ратифікацію Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно», набрала чинності 04.10.1996) (далі - Угода), п.4, п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» (далі - Постанова КМ України №470), ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що на підставі акту №369/23-033/00852973 від 09.03.2010, складеного за результатом виїзної планової документальної перевірки СЗАТ «Охоче» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2009, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2010 №0000012210/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 110658,00грн., у тому числі: за основним платежем - 36886,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 73772,00грн. згідно п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України №2181-III); рішення від 16.03.2010 №0000072310 про застосування на підставі п.4 ст.17 Закону України №265/95-ВР штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13260,00грн.

За результатами адміністративного узгодження податкове повідомлення - рішення №0000012210/0 від 16.03.2010 було залишено без змін та винесено податкове повідомлення-рішення №0000012210/1 від 13.04.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 110658,00грн., у тому числі: за основним платежем - 36886,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 73772,00грн.

Підставою для визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб слугував висновок податкового органу про порушення позивачем зокрема, п.13.2, п.13.5 ст.13, абз.1 та абз.2 п.16.13 ст.16 Закону України №334/94-ВР, яке полягало в тому, що під час виплат в І кварталі 2008 року компанії «Неllman Роultгу GmbН & Со.КG» (Федеративна республіка Німеччини) доход із джерелом походження з України у вигляді «Інжинірингу» за виконання робіт по монтажу кліткового обладнання для птахівництва в розмірі 226235,00грн. СЗАТ «Охоче» за перевірений період не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходу нерезидента компанії «Неllman Роultгу GmbН & Со.КG» (Федеративна республіка Німеччини) за ставкою 15% від суми такої виплати та за рахунок такої виплати у розмірі 33935,00грн. в т.ч. за І квартал 2008 року в сумі 33935,00грн., під час виплати в III кварталі 2008 року компанії «Неllman Роultгу GmbН & Со.КG» (Федеративна республіка Німеччини) доходу із джерелом походження з України у вигляді «Фрахту» за надання послуг по транспортуванню обладнання по території України у розмірі 49190,00грн., СЗАТ «Охоче» за перевірений період не утримало та не сплатило до бюджету податок з доходу нерезидента компанії «Неllman Роultгу GmbН & Со.КG» (Федеративна республіка Німеччини) за ставкою у розмірі 6% у джерела виплати таких доходів в розмірі 2951,00грн. в тому числі за III квартал 2008 року в сумі 2951,00грн.

Відповідно до п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України №334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею; резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 % від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно п. 1.32 ст. 1 зазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою; під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 1.36 ст. 1 Закону України №334/94-ВР інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов контракту №128 від 09.02.2004 та згідно акту прийому виконаних робіт з монтажну кліткового птахівницького обладнання для курей-несушок, предметом даного контракту є виконання робіт, спрямованих на введення обладнання (1-го комплекту кліткового птахівницького обладнання для курей-несушок з системою вентиляції) в експлуатацію та передача результатів робіт позивачу. Також, з акту прийому виконаних робіт вбачається, що представником компанії «Неllman Роultгу GmbН & Со.КG» були самостійно виконані і передані покупцю пусконалагоджувальні роботи кліткового обладнання, здійснено навчання спеціалістів позивача для роботи та обслуговування кліткового обладнання для кур-несушок та комп'ютерної системи управління виробничими процесами роботи кліткового обладнання.

Отже, слід погодтися з висновком судів попередніх інстанцій, що характер робіт, виконаних компанію «Неllman Роultгу GmbН & Со.КG» не можна розглядати як «інжиніринг».

Положеннями п. 18.1 ст. 18 Закону України №334/94-ВР встановлено, що у випадку якщо міжнародними договорами, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ст. 7 Угоди прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво; якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного представництва.

Компанія «Неllman Роultгу GmbН & Со.КG» ), як нерезидент, комерційної діяльності на території України не здійснювала та представництв на її території не створювала, а тому, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, доходи зазначеної компанії у зв'язку з наданням послуг транспортуванню обладнання для птахівництва по території України для позивача згідно контракту №128 від 10.01.2005 не можуть бути оподатковані згідно Закону України №334/94-ВР.

Враховуючи вищезазначене та за встановлених судом обставин щодо наявності у позивача довідки від нерезидента (фірми «Неllman Роultгу GmbН & Со.КG») про те, що він є резидентом Німеччини, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність визначення позивачеві податкових зобов'язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб є правильним.

Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення від 16.03.2010 №0000072310 слугував висновок податкового органу про порушення позивачем зокрема, п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР, яке полягало у незабезпеченні виконання друку фіскальних звітних чеків.

Застосовані до позивача штрафні санкції за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, визначення яких закріплено частиною 1 ст.238 Господарського кодексу України, оскільки, є заходом майнового характеру, спрямовані на припинення порушення суб'єктом господарювання встановлених правил здійснення господарської діяльності та застосовуються уповноваженим органом державної влади.

Згідно ст.250 цього Кодексу адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було прийнято 16.03.2010, а враховуючи вимоги ст. 250 Господарського кодексу України, штрафні санкції могли бути застосовані ним за порушення, допущені, починаючи з 17.03.2009. Однак, як свідчить акт перевірки, після вказаної дати жодних порушень в діяльності позивача не встановлено.

Отже, за встановлених судом обставин, щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність спірного рішення відповідають вимогам закону.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 222, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв