Ухвала суду № 34468079, 10.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/66089/11

№ К/9991/66089/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Костенка М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011

у справі № 2а-930/11/11/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Закритого акціонерного товариства «Жилстрой-99»

до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011, позов задоволено: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим від 30.08.2010 № 0002271502/0, від 20.09.2010 № 0002271502/1 та від 19.10.2010 № 0002271502/2.

У касаційній скарзі ДПІ в м. Керчі АР Крим просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки 25.08.2010 № 1177/152/30411176, про порушення позивачем норм підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-III), а саме: несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 49170,02 грн.

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.08.2010 № 0002271502/0, від 20.09.2010 № 0002271502/1 та від 19.10.2010 № 0002271502/2 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 24585,01 грн. за затримку на 158 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість (50% від суми 49170,02 грн.).

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме: копії податкових декларацій з податку на додану вартість та платіжних доручень (а.с.14-22), оцінку яким судами попередніх інстанцій надано з дотриманням норм ст. 86 КАС України, позивач сплатив податкові зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2009 року у сумі 37265,00 грн. та січень 2010 року у сумі 11905,00 грн. в строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, однак, сплачені суми в оперативному обліку сплачених податкових зобов'язань, що ведеться податковим органом, перерозподілялися на погашення податкового боргу позивача, який виник раніше. При цьому штрафні (фінансові) санкції застосовані до позивача за прострочення сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за грудень 2009 року та січень 2010 року.

Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Однак, зазначена норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Законом № 2181-III не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Встановленим обставинам суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку, застосувавши пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III та зробивши висновок, який відповідає обставинам справи і є юридично правильним.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.І. Костенко