Ухвала суду № 34462389, 23.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 р.Справа № 2а-6859/10/2170

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року податковий орган звернувся з адміністративним позовом про стягнення 79645 грн. фінансових санкцій.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що працівниками ДПІ у Новотроїцькому районі проведена документальна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП ОСОБА_1 за період з 07.10.2008 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт від 15.07.2010 р. № 266/170. Під час перевірки виявлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів на суму 15929 грн., у зв'язку з чим до ПП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 79645 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 (75320, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету (р/р 31111104700247, ОКПО 24103673 УДК м. Херсон, МФО 852010, код платежу 21080900) 79645 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот сорок п"ять) грн. фінансових санкцій.

Не погоджуючись з даною постановою суду приватний підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення на проведення перевірки № 149 від 06.07.2010 р., плану-графіку проведення комплексних документальних перевірок СПД на ІІ квартал 2010 року, позивачем проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП ОСОБА_1 за період з 07.10.2008 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт від 15.07.2010 р. № 266/170/НОМЕР_1.

Під час перевірки позивачем встановлено наступні порушення:

- п.2.2, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні;

- п.п.4.2.1 п.4.2, п.п.4.2.7 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.19.2 "а", "б" ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб";

- п.19.1 "а" ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено неналежне ведення обліку доходів та витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку.

На підставі акту перевірки до ПП ОСОБА_1 податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2010 р. № 0042761701/10 застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 79645 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 23.07.2010 р. № 0042761701/10 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

За змістом Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (який був чинним на час спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На підставі п.п.1, 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269, книга обліку доходів витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).

Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку (який був чинним на час спірних правовідносин), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. № 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 752/4045, встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за № 64 (який був чинним на час спірних правовідносин). При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

Відповідно до п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку від 15.12.2004 р. № 637, книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

З акту перевірки вбачається, що 02.12.2008 р. на розрахунковий рахунок відповідача надійшло 12263 грн., в по книзі обліку доходів і витрат відображено 1269 грн. Тобто, розбіжність готівкових коштів склала 11000 грн.

11.02.2009 р. на розрахунковий рахунок надійшло 4929 грн. (2411 грн. та 2518 грн.), а по книзі обліку значиться 0, а отже, розбіжність склала 4929 грн.

За змістом п.7.3 ст.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

На підставі абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

В ході перевірки було встановлено, що загальна сума несвоєчасно оприбуткованої готівки становить 15929 грн. (4929 грн. + 11000 грн. = 15929 грн.), а тому п'ятикратний розмір штрафу складає 79645 грн. (15929 грн. х 5 = 79645 грн.).

При цьому суд першої інстанції вірно не сприйняв посилання відповідача на ст.250 ГК України з огляду на таке

У відповідності до ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

При здійсненні перевірок операцій з готівкою органи державної податкової служби керуються нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яким визначені вимоги відносно ведення таких операцій.

За виявлені при перевірці порушення норм з регулювання обігу готівки відповідно до Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" органи державної податкової служби застосовують до суб'єктів господарювання фінансові санкції у вигляді штрафу.

За змістом ч.1 ст.4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу: фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів; адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Отже, обмеження строків застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, визначені ст.250 ГК України, не розповсюджуються на фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються органами державної податкової служби до суб'єктів господарювання за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі № 2а-6859/10/2170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян