Ухвала суду № 34461747, 23.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко Т.С.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року справа №805/6553/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Губської Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 р. у справі № 805/6553/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про відновлення режиму вільної торгівлі ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про відновлення режиму вільної торгівлі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 р. у справі № 805/6553/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви від 08.09.2011 року № 08-09/11-1 про відновлення режиму вільної торгівлі та зобов'язання прийняти відповідне рішення за наслідками розгляду заяви від 08.09.2011 року № 08-09/11-1 про відновлення режиму вільної торгівлі задоволено повністю, внаслідок чого, визнано неправомірною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" від 08.09.2011 року № 08-09/11-1 про відновлення режиму вільної торгівлі та зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" від 08.09.2011 року № 08-09/11-1 про відновлення режиму вільної торгівлі, з урахуванням встановлених у даному судовому рішенні обставин.

Не погодившись з судовим рішенням Київська міжрегіональна митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року у справі № 805/6553/13-а повністю та ухвалити нове рішення суду, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Меркурій» відмовити повністю. Апелянт зазначає, що на лист позивача від 08.09.2011р. №08-09/11-1 до Київської регіональної митниці про відновлення режиму вільної торгівлі , листом від 29.12.2011р. №40/7-23/28134 була надана обґрунтована відповідь, тому відсутня їх бездіяльність.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" , яке є юридичною особою , 30.11.2010 року провело митне оформлення товару «віск захисний парафіновий нафтовий ЯВ-1» згідно МД від 30.11.2010 №124000031\2010/420064.

У зв'язку з відсутністю на той момент сертифікату про походження товару форми СТ-1, позивачем було сплачено мито у розмірі 2 % від митної вартості товару: мито - 13 851,49 грн., ПДВ - 2770,30 грн.

Після отримання сертифікату про походження товару форми CT-1 RUUA 1021009672 ВМД позивач звернувся до митного органу з заявою від 08.09.2011 року № 08-09/11-1 про вирішення питання відновлення преференційного режиму імпортованого товару за вказаною ВМД разом з наданням сертифікату про походження товару форми CT-1 RUUA 1021009672 та повернення зайво сплачених коштів( а.с.5).

11.04.2013 року позивач направив на адресу відповідача скаргу за № 11-04/5, в якій вдруге просив відновити режим вільної торгівлі товару за отриманим сертифікатом та повернути надмірно сплачені кошти( а.с.8).

Відповідач надав відповідь на зазначену скаргу позивача листом від 08.05.2013 року № 14/2-11/5997, в якій повідомив, що від Московської торгово-промислової палати Російської Федерації було отримано лист від 18.11.2011 року № 30-1/1792 та акт експертизи Московською торгово-промислової плати від 20.07.2011 року № 9672 без копій документів, на підставі яких був оформлений сертифікат про походження товару ,що є недостатнім для підтвердження країни походження товару та відсутності підстав для повторного розгляду питання у зв'язку з закінченням річного терміну з дати митного оформлення, передбаченого п.21 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000 року (дата вступу в силу - 21.12.2001 року) .

Позивач стверджує, що відповідач не має правових підстав заявляти про правомірність не відновлення режиму вільної торгівлі, оскільки відсутні юридичні наслідки розгляду отриманої заяви у вигляді офіційно прийнятого рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем рішення про визначення країни походження товару не приймалось.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Дані правовідносини регулюються Митним Кодексом України, Порядком визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1864,Правилами визначення країни походження товарів країн СНД від 20.11.2009 року.

Згідно ст. 276 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до приписів ст.ст.282-284 Митного Кодексу України для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.

Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

До товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати здійснення митного оформлення.

Як встановлено в суді першої інстанції, митне оформлення позивачем проводилось 30.11.2010 року, а тому до 30.11.2011 року йому необхідно було підтвердити країну погодження товару шляхом надання сертифікату форми СТ-1.

19.09.2011 року відповідачем отримано сертифікат форми СТ-1, однак рішення щодо відновлення преференційного режиму в оподаткуванні, відповідачем не було прийнято.

Апелянт посилається на лист-відповідь від 29.12.2011р. №40/7-23/28134, з якого вбачається, що відповідач вказує на можливість прийняття рішення після підтвердження уповноваженим органом достовірності ( автентичності) преференційного сертифіката, оскільки він звернувся листом від 27.09.2011 року за вих. № 40/7-23/12299 до уповноваженого органу Російської Федерації щодо підтвердження достовірності сертифіката про походження товару, виданого Московською торгово-промисловою палатою.

Однак, як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, лист-відповідь Московської торгово-промислової палати Російської Федерації №30-1/1792 від 18.11.2011р. та акт експертизи Московської торгово-промислової палати від 20.07.2011 №9672, ним отримано 05.12.2011р. за вх.№39687/7 , тобто до надання відповіді позивачу ( а.с.75-76).

Відповідно до п.1.3 Порядку роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, та прийняття рішень про визначення країни походження товару, затвердженого наказом Державної митної служби України від 9 листопада 2009 року № 1070 (чинного на даних правовідносин) визначено, що рішення про визначення країни походження товару це документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами митного органу під час здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів або після випуску товарів у вільний обіг відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідачем не доведено, що ним приймалось рішення (документ) про визначення країни походження товару.

Отже, зазначені обставини підтверджують доводи позивача про бездіяльність відповідача щодо прийняття відповідного рішення за його заявою від 08.09.2011 року № 08-09/11-1.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 р. у справі № 805/6553/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська