Постанова № 34459320, 24.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2013 р. (14:51) Справа №801/8261/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М.,

при секретарі судового засідання -Слабун О.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача -Алекторської Х.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Кримської митниці Міністерства доходів і зборів України

про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом від 08.07.2013 року №536-к її було звільнено із займаної посади старшого інспектора митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці 22.07.2013 року відповідно до п.1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України, у зв'язку з реорганізацією.

Вважає таке звільнення незаконними, оскільки відповідно до ст. 42 Кодексу Законів про працю України вона мала переважне право на залишення на роботі, так як мала більш високу кваліфікацію ніж інші працівники митного посту «Красноперекопськ» Кримської митниці, більш тривалий стаж порівняно з іншими та самий високий показник якості роботи, не мала претензій по якості роботи. Ті працівники, яких було переведено до новоствореного територіального органу Міністерства доходів і зборів - Кримської митниці Міністерства доходів і зборів мають нижчу спеціалізацію, оскільки мають не вищу освіту або закінчили непрофільні навчальні заклади, що суперечить вимогам посадової інструкції, мають нижчу продуктивність та багато стягнень.

Крім того, за весь час попередження їй не було запропоновано ніякої іншої роботи, а також відповідач не направив до профкому подання для дачі згоди на її звільнення і профком не розглядав питання її звільнення відповідно до ст. 43 Кодексу Законів про працю України.

Просить визнати незаконним та скасувати наказ від 08.07.2013 року №536-к, поновити її на посаді старшого інспектора митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.07.2013 року, моральну шкоду в розмірі 15 000 грн., так як неправомірними діями відповідача було порушено її право на труд, без роботи вона не мала коштів на існування, що потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, її сім'я мала матеріальні труднощі.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з підстав, які викладено у позові, просила стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.07.2013 року по 24.10 2013 року в розмірі 14516, 89 грн. Спричинення моральної шкоди обґрунтовувала також переживаннями, пов'язаними з неможливістю використати з вини відповідача відпустку для догляду за хворим батьком ще до звільнення, неможливістю внаслідок втрати роботи допомогти хворим батькам, сину, який навчається, також захворюванням її після звільнення, тоді як, ще працюючи, такого діагнозу їй не було встановлено, а для лікування потребувалися додаткові кошти.

Представник відповідача проти позову заперечувала та пояснила, що оскаржуваний наказ було винесено законно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів України» створено Кримську митницю Міндоходів, як територіальний орган Міністерства доходів і зборів України та реорганізовано Кримську митницю Державної митної служби України шляхом приєднання до Кримської митниці Міндоходів.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.04.2013 року №80 затверджено численність працівників Кримської митниці Міндоходів у кількості 350 одиниць. 20.05.2013 року на засіданні комісії з проведення реорганізації Кримської митниці, враховуючи реорганізацію Кримської митниці Державної митної служби України, враховуючи показники в роботі, було запропоновано склад митного посту «Красноперекопськ»: всього 21 із 29 працівників.

Позивачку було ознайомлено з попередженням про наступне звільнення 22.05.2013 року, яке було погоджено головою профспілкового комітету Кримської митниці .

Необхідною умовою звільнення з підстав, викладених в оскаржуваному наказі є скорочення штату або чисельності працівників.

У зв'язку з реорганізацією може змінюватися не тільки назва посади але і зміст трудової функції, у такому випадку працівник підлягає звільненню за п.1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України, а в порядку працевлаштування у зв'язку зі звільненням йому не обов'язково повинні запропонувати саме цю посаду, до якої відноситься основне коло раніше виконуваних працівником обов'язків.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Кримської митниці від 08.07.2013 року №536-к було звільнено ОСОБА_1, старшого інспектора митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці, із займаної посади 22.07.2013 року відповідно до п.1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України у зв'язку з реорганізацією(а.с.25).

Позивач вважає, що її було звільнено з порушенням вимог ст. 40, ст. 42 та ст. 43 Кодексу Законів про працю України.

Перевіряючи обґрунтованість прийняття оскаржуваного наказу та наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі суд зазначає наступне.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України(далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно до ч.2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2013 року наказом Кримської митниці від 30.04.2013 року №366-к затверджено персональний склад комісії з проведення реорганізації Кримської Митниці.

На засіданні комісії з проведення реорганізації Кримської митниці 20.05.2013 року з розгляду пропозицій керівників підрозділів Кримської митниці щодо подальшого переведення посадових осіб в Кримську митницю Міндоходів, з урахуванням затвердженого штатного розпису Кримської митниці Міндоходів - 350 одиниць, що на 133 одиниці менше чисельності Кримської митниці, було запропоновано, зокрема, склад окремого підрозділу, що входив до структури Кримської митниці - митного поста «Красноперекопськ», з визначенням посад та прізвищ, всього по митному посту 21 одиниця(а.с.50-51).

Зазначений склад митного поста було запропоновано для погодження виконуючому обов'язки начальника Кримської митниці Міндоходів, з урахуванням штатної чисельності митного поста «Красноперекопськ», яка становила 29 одиниць та митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів, яка становить 21 одиниця та враховуючи показники в роботі.

В наведеному переліку посад запропонованого складу митного поста значилося шість посад - старший інспектор.

В подальшому, саме у такому запропонованому складі і було погоджено штатний розпис митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів (а.с. 57).

Судом встановлено, що жодну з посад старшого інспектора або іншу посаду митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів не було запропоновано ОСОБА_1

22.05.2013 року позивачку було попереджено про наступне можливе вивільнення, враховуючи реорганізацію Кримської митниці Державної митної служби України шляхом приєднання до Кримської митниці Міндоходів та затвердження численності працівників Кримської митниці Міндоходів у кількості 350 одиниць(а.с. 55). З чим вона не погодилася.

Отже, до структури Кримської митниці Міндоходів було включено митний пост «Красноперекопськ» зі скороченою штатною чисельністю, при цьому враховувалися показники в роботі осіб, яких було запропоновано до складу митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів.

При вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, діють переваги на залишення на роботі встановлені ст. 42 КЗпП України.

Так, згідно до ч.1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Як встановлено в судовому засіданні на посади старшого інспектора митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів було запропоновано наступних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які згідно штатного розпису митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів станом на 01.10.2013 року і зайняли вказані посади(а.с.50-51, 57).

Згідно наданого представником відповідача переліку осіб - робітників митного поста «Красноперекопськ», з визначенням кваліфікації, спеціальності, стажу роботи (а.с. 52-53), з наведених осіб посаду старшого інспектора займали: ОСОБА_3, яка мала повну вищу освіту, спеціальність-російська мова та література, за додатковою спеціальністю педагог, кваліфікація-викладач російської мови та літератури, вихователь методист, стаж - 13р.10 м.; ОСОБА_4 мав повну вищу освіту, спеціальність - обладнання хімічних виробів та підприємств будівничих матеріалів, кваліфікація - інженер-механік, стаж - 16 р.7м.; ОСОБА_5 мала повну вищу освіту, спеціальність-економіка та організація сільського господарства, кваліфікація - економіст організатор с/г виробництва, стаж - 13р.11 м.; ОСОБА_6 мала повну вищу освіту, спеціальність - товарознавство і організація торгівлі продовольчими товарами, кваліфікація товарознавець вищої кваліфікації, стаж - 20р.11 м.; ОСОБА_7 мала повну вищу освіту, спеціальність - економіка та організація сільського господарства, спеціальність - економіст організатор с/г виробництва, стаж -14р.1 м.; ОСОБА_8 займав посаду інспектора та мав повну вищу освіту, спеціальність - економіка підприємства, кваліфікація - економіст, стаж - 8 р. 2м.

Крім того, з посад старших інспекторів митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці на посади інспекторів митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів було запропоновано наступних осіб: ОСОБА_9, яка мала повну вищу освіту, спеціальність - промислове і цивільне будівництво, кваліфікація - інженер-будівельник, стаж - 17 р. 9 м. та ОСОБА_10, який мав повну вищу освіту, спеціальність-літакобудування, кваліфікація - інженер-механік, стаж -19 р.10 м.

У вказаному переліку, що також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями оглянутих в судовому засіданні оригіналів - диплому про вищу освіту, свідоцтва про підвищення кваліфікації, ОСОБА_1 має повну вищу освіту, спеціальність - правознавство, технологія і конструювання швейних виробів, кваліфікація - юрист, інженер-конструктор, стаж - 12 р.4 м.(а.с.21-24).

Згідно до інформації щодо результатів роботи особового складу митного поста «Красноперекопськ», з урахуванням показників роботи кожного співробітника підрозділу з початку 2013 року (кількість оформлених митних декларацій, складених протоколів про порушення митних правил, підготовлено документів, тощо відповідно до функцій, покладених на структурний підрозділ), яку було направлено начальником митного поста «Красноперекопськ» начальнику відділу кадрової роботи Кримської митниці Купову О.Б. для можливого врахування при заповненні вакантних посад в Кримській митниці Міндоходів (а.с. 99-105) серед вищенаведених осіб, які займали посаду старшого інспектора та інспектора ОСОБА_1 за кількістю оформлених митних декларацій та підготовлених документів мала самі більші показники.

Враховуючи, що у вищенаведеному протоколі від 20.05.2013 року йшлося посилання на показники роботи, і інших даних з показниками роботи посадових осіб митного поста «Красноперекопськ» , які би могли бути враховані на засіданні комісії з проведення реорганізації Кримської митниці 20.05.2013 року відповідачем не було надано суду, то суд бере до уваги саме ці показники роботи, які враховувалися при визначенні осіб, що увійшли до складу митного поста «Красноперекопськ» Кримській митниці Міндоходів.

Як визначено у п.п. 1.3 Посадової інструкції старшого інспектора митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці, затвердженої 09.01.2013 року на посаду старшого інспектора призначається особа, яка має повну або базову вищу освіту юридичного або економічного напрямку підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста; є громадянином України, прийняла Присягу державного службовця України і не має захворювань, що перешкоджають службі в митних органах ( а.с. 96).

Оскільки суду, незважаючи на витребування доказів, відповідачем було надано лише зазначену Посадову інструкцію станом до проведення реорганізації Кримської митниці і суттєву зміну змісту вказаного пункту цієї інструкції після проведення реорганізації Кримської митниці не підтверджено в судовому засіданні, то суд бере до уваги положення вказаної Посадової інструкції.

Таким чином, з огляду на наведені документи та вимоги Посадової інструкції старшого інспектора митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці при вирішенні питання щодо подальшого переведення посадових осіб в Кримську митницю Міндоходів в зв'язку з реорганізацією Кримської митниці, в зв'язку зі скороченням штатної чисельності митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці, ОСОБА_1 , яка мала більш високу кваліфікацією і продуктивність праці чим деякі особи, яких було включено до складу митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів, не було запропоновано переведення на роботу до Кримської митниці Міндоходів взагалі, тоді як інших посадових осіб з аналогічної посади та меншою кваліфікацією та продуктивністю праці ніж у ОСОБА_1 було запропоновано до складу митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів на посади старшого інспектора, а також інспектора.

Будь-яких інших доказів, які б свідчили про більш низьку кваліфікацію та продуктивність праці позивачки ніж у наведених шести осіб, яким запропонували посади старшого інспектора, та двох осіб, яким запропонували посаду інспектора відповідачем відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства не було надано.

Що стосується порушення відповідачем при звільненні позивачки ст. 43 КЗпП України, то як судом вже було встановлено, 22.05.2013 року позивачку було попереджено про наступне можливе вивільнення (а.с 55).

Зазначене попередження підписано головою комісії з проведення реорганізації Кримської митниці та головою профспілкового комітету Кримської митниці. Про ознайомлення з попередженням свідчить наявний у ньому підпис позивачки.

Однак, позивачка вважає, що в порушення ст. 43 КЗпП України при розірванні з нею трудового договору не було дотримано порядок звільнення.

Згідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

При цьому, згідно до ст. 43-1 КЗпП України ( в редакції, діючий на час звільнення позивача) розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається, зокрема у випадку звільнення службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 їй 13.07.2001 року було присвоєне персональне звання-інспектор митної служби 3 рангу, а 18.06.2003 року достроково присвоєне персональне звання - інспектор митної служби 2 рангу.

Суд враховує, що у вказаній трудовій книжці відсутній запис про позбавлення позивачки персонального звання, отже це звання на момент звільнення було збережено за нею, що допускає розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, за встановлених судом обставин, звільнення позивача було проведено з порушенням закону, внаслідок чого оскаржуваний наказ визнається судом протиправним та підлягає скасуванню і відповідно позивач підлягає поновленню на посаді старшого інспектора.

Вирішуючи питання щодо поновлення позивача на роботі, суд зазначає, що на момент звернення позивача з позовом та вирішення питання про поновлення позивача на роботі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів України» Кримську митницю Державної митної служби України було реорганізовано шляхом приєднання до Кримської митниці Міндоходів до складу якого було включено митний пост «Красноперекопськ» Кримської митниці з включенням до його складу деяких посадових осіб митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено факт неможливості переведення позивача згідно до її кваліфікації на роботу до Кримської митниці Міндоходів у складі митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів.

Відсутність вільних вакансій в Кримській митниці Міндоходів за даними відповідача, за умови встановлених судом порушень при її звільненні, не свідчить про відсутність підстав для поновлення позивачки на попередній посаді.

Крім того, Наказом Міністарства доходів і зборів України №307 від 29.07.2013 року внесено зміни, зокрема, до додатку 2 наказу Міндоходів від 26.04.2013 року №80 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів» шляхом визначення штатної чисельності Кримської митниці у кількості 366.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді старшого інспектора митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів.

Згідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що середньоденна заробітна плата позивачки складає 216, 67 грн. Час вимушеного прогулу за період з 22.07.2013 року по 24.10.2013 року складає 68 робочих днів. Звідси до оплати підлягає 14773,56 грн. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, то в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган компенсує робітнику моральну шкоду, у разі, якщо порушено ними законні права робітника, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до змісту наведеної статті при наявності підстав для стягнення моральної шкоди, з наведених доводів позивача та з наявних в матеріалів справи доказів суд враховує, що від позивача після звільнення потребувалися додаткові зусилля для організації її життя, оскільки вона, будучи безробітною фактично не отримувала станом на 22.10.2013 року ще й нараховану допомогу по безробіттю, перебуваючи на обліку в Красноперекопському міськрайонному центрі зайнятості з 30.07.2012 року, що підтверджується довідкою Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості(а.а. 80), потребувала з серпня 2013 року кошти та несла додаткові витрати на лікування, що підтверджується довідкою приватного лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_12 з діагнозом ОСОБА_1 - міома матки, та товарним чеком на придбання в аптеці ліків(а.а.92). Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення коштів за моральну шкоду, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги на суму 1000 грн., вважаючи дану суму достатньою для задоволення моральної шкоди, яку зазнала позивач внаслідок незаконного звільнення, враховуючи, що позивачка не приводить обґрунтованих критеріїв визначення нею розміру шкоди.

Визначені позивачем судові витрати: витрати на правову допомогу та за прибуття до суду, які вона просила стягнути на її користь не підлягають стягненню з наступних підстав.

Згідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Статтею 87 КАС України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно до ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

В розумінні наведеної норми витратами на правову допомогу в адміністративному процесі є витрати, понесені в зв'язку з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором.

Як зазначено у ч.3 ст. 56 КАС України представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

Наявна в матеріалах справи квитанція 000007 від 20.08.2013 року, в якій визначено суму гонорару адвокату за складання позову до суду, не підтверджує факт сплати позивачкою коштів за надання їй правової допомоги за договором в адміністративному процесі.

Згідно до статті 91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, за змістом даної статті встановлено, які саме витрати у разі переїзду до іншого населеного пункту сплачуються іншою стороною стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень.

До таких витрат не віднесено кошти на оплату квитків на автобус.

Таким чином, понесені позивачем витрати не відносяться до судових витрат визначених Кодексом адміністративного судочинства України, тому не підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158 - 163, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Кримської митниці №536-к від 08.07.2013 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади старшого інспектора митного посту «Красноперекопськ» Кримської митниці 22.07.2013 року відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України в зв'язку з реорганізацією.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів.

Стягнути з Кримської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.07.2013 року по 24.10.2013 року в розмірі 14773,56 грн.

Стягнути з Кримської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора митного поста «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.