Постанова № 34459248, 16.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2396/13-а

16 жовтня 2013 року 14год. 37хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Кушельник В.Ф., Кушельник А.А., Вавренчук О.М.

відповідача: представник Кузьмич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛТО" до Комісія з проведення реорганізації Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛТО" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії з проведення реорганізації Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0002602342 та №0002592342 від 20.06.2013 року.

На підставі ст. 55 КАС України суд допустив заміну відповідача - Комісію з проведення реорганізації Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків проведеної позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» та ТОВ «Лідерком» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0002602342, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 80997,00 грн., в т. ч. 53998,00 грн. - основний платіж, 26999,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0002592342 від 20.06.2013 року, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 93146 грн., в т. ч. 62097,00 грн. - основний платіж, 31049,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погоджується з даними висновками акта, складеного за результатами проведення перевірки, щодо встановленого порушення ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України (далі по тексту судової постанови - ПК України), оскільки вказує, що реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» та ТОВ «Лідерком» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Вказує, що зазначені документи відповідають нормам чинного законодавства. Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені без належного правового аналізу господарських операцій підприємства, суперечать достовірним даним бухгалтерського обліку, діючому законодавству, прийняті не на основі об'єктивних даних, а на помилкових висновках та припущеннях контролюючого органу.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову, позовні вимоги не визнав. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування поданих заперечень зазначив, що у позивача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка по взаєморозрахунках з ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» та ТОВ «Лідерком» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено валові витрати по розрахунках з ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» в сумі 260054,00 грн. та ТОВ «Лідерком» в сумі 9935,00 грн., в. т. ч в 3 кв. 2011 року в сумі 156561,00 грн. та 4 кв. 2011 року в сумі 113426,00 грн., а також завищено податковий кредит в сумі 53998,00 грн., в т. ч. за серпень 2011 року в сумі 18344,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 12968,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 8227,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 13729,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 729,00 грн.

Крім того, вказав, що Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано акти від 17.05.2013 року №1699/22.8 та №1698/22-8/35197074 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року та про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лідерком» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків за період діяльності з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року відповідно. Згідно з вказаними актами по ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» та ТОВ «Лідерком» відсутні факти реального вчинення господарських операцій за вказані періоди, а відтак, на думку податкового органу, товариство провадило діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди покупцям.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, ТОВ фірма «ОЛТО» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 13.12.1995 року (а. с. 25 т. 1). Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.08.1998 року №24910223 (бланк серії НВ № 249260) ТОВ фірма «ОЛТО» зареєстроване платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 233018817160 (а. с. 26 т. 1).

Як вбачається із матеріалів справи з 06.06.2013 року по 11.06.2013 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» та ТОВ «Лідерком» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт №397/22-200/23301885 від 12.06.2013 року в якому встановлено, що в порушення вимог п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України ТОВ "ОЛТО" завищено валові витрати по розрахунках з ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» в сумі 260054,00 грн. та ТОВ «Лідерком» в сумі 9935,00 грн., в. т. ч в 3 кв. 2011 року в сумі 156561,00 грн. та 4 кв. 2011 року в сумі 113426,00 грн., а також завищено податковий кредит в сумі 53998,00 грн., в т. ч. за серпень 2011 року в сумі 18344,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 12968,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 8227,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 13729,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 729,00 грн.

На підставі акту перевірки №397/22-200/23301885 від 12.06.2013 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0002602342, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 80997,00 грн., в т. ч. 53998,00 грн. - основний платіж, 26999,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0002592342 від 20.06.2013 року, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 93146 грн., в т. ч. 62097,00 грн. - основний платіж, 31049,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Висновок про неможливість фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ "ОЛТО" та його контрагентами - ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» і ТОВ «Лідерком» податковим органом зроблено на підставі даних отриманих від ДПІ у Печерському районі м. Києва, зазначених в актах від 17.05.2013 року №1699/22.8 та №1698/22-8/35197074 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року та про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лідерком» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків за період діяльності з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року відповідно. Згідно з вказаними актами по ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» та ТОВ «Лідерком» відсутні факти реального вчинення господарських операцій за вказані періоди.

З урахуванням предмету спору, дослідженню підлягає реальність здійснення господарських операцій, вчинених ТОВ фірмою "ОЛТО" з ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» та з «Лідерком», що є підставою для формування валових витрат, виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

Суд вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0002602342 та №0002592342 від 20.06.2013 року є протиправним та підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.08.2011 року між ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» (продавець) та ТОВ Фірма «ОЛТО» (покупець) укладено договір купівлі продажу №0108 за яким продавець продає, а покупець приймає та оплачує комплектуючі, розхідні матеріали та іншу продукцію згідно з виставленими рахунками-фактурами, які є невід'ємною частиною цього договору (а. с. 33, 34 т. 1).

Наявні в матеріалах справи рахунки-фактури вміщують перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені ТОВ фірмі «ОЛТО» за вищевказаним договором» (а. с. 148-152 т. 1).

На господарські операції щодо придбання у ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» ТМЦ виписані податкові накладні №291 від 09.12.2011р. на суму 4375,20 грн. в т.ч. ПДВ 729,20 грн., №648 від 18.11.2011р. на суму 33445,10 грн. в т.ч. ПДВ 5574,18 грн., №641 від 18.11.2011р. на суму 25318,80 грн. в т.ч. ПДВ 4219,80 грн., №642 від 18.11.2011р. на суму 11688,0 грн. в т.ч. ПДВ 1948,0 грн., №326 від 17.10.2011р. на суму 4225,20 грн. в т.ч. ПДВ 704,20 грн., №12 від 03.10.2011р. на суму 18868,32 грн. в т.ч. ПДВ 3144,72 грн., №1 від 01.09.2011р. на суму 18068,40 грн. в т.ч. ПДВ 3011,40 грн., №577 від 26.08.2011р. на суму 25471,44 грн. в т.ч. ПДВ 4245,24 грн., №65 від 03.08.2011р. на суму 34578,55 грн. в т.ч. ПДВ 5763,09 грн. та видаткові накладні №РН-11-1808 від 18.11.2011р. на суму 33445,10 грн. в т.ч. ПДВ 5574,18 грн., №РН-11-1801 від 18.11.2011р. на суму 25318,80 грн. в т.ч. ПДВ 4219,80 грн., №РН-10-1706 від 17.10.2011р. на суму 4225,20 грн. в т.ч. ПДВ 704,20 грн., №РН-10-0303 від 03.10.2011р. на суму 18868,32 грн. в т.ч. ПДВ 3144,72 грн., №РН-9-08011 від 08.09.2011р. на суму 31039,33 грн. в т.ч. ПДВ 5173,22 грн., №РН-9-22001 від 22.09.2011р. на суму 28701,60 грн., №РН-8-03004 від 03.08.2011р. на суму 34578,55 грн. в т. ч. ПДВ 5763,09 грн., №РН-8-01002 від 01.08.2011р. на суму 50013,84грн. в т.ч. ПДВ 8335,64 грн. (а. с. 128-143 т. 1).

Розрахунки за отриманий товар підтверджуються банківськими виписками (а. с. 144-147 т. 1).

Крім цього, судом встановлено, що 01.11.2011 року між ТОВ «Лідерком» (продавець) та ТОВ Фірмою «ОЛТО» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №371 за яким продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар на умовах даного договору (а. с. 39, 40 т. 1).

Рахунок-фактура №СФ-11-2408 від 24.11.2011 року вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені ТОВ фірмі «ОЛТО» за договором №371 від 01.11.2011 року (а. с. 155 т. 1).

На господарські операції щодо придбання у ТОВ «Лідерком» ТМЦ виписана податкова накладна №553 від 24.11.2011 року на суму 11920,08 грн. в т.ч. ПДВ 1986,68 грн. (а. с. 153 т. 1) та видаткова накладна №РН-11-2403 від 24.11.2011 року на суму 11920,08 грн. в т.ч. ПДВ 1986,68 грн. (а. с. 154 т. 1).

Здійснення розрахунку за отриманий товар підтверджуються банківською випискою (а. с. 156 т. 1).

Факт переміщення, зберігання та подальша реалізація придбаних у ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» та ТОВ «Лідерком» ТМЦ підтверджується договором купівлі-продажу, договором поставки, договорами оренди, товарно-транспортними накладними, деклараціями про прийняття вантажу, довіреностями на отримання товару, видатковими накладними, податковими накладними, картками складського обліку матеріалів (а. с. 41,-43, 46-48, 51, 52, 85-127, 205-226, 228-249 т. 1).

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних при здійсненні господарських операцій позивача з ТОВ «Лідерком», то відповідачем не враховано, що за умовами п. 3.1 договору купівлі-продажу №371 від 01.11.2011 року (а. с. 39) доставка товару здійснюється автотранспортом продавця.

Крім того, суд вважає, що самого по собі факту відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару без врахування умов виконання договору та передачі його у власність покупця.

При вирішенні справи суд також бере до уваги те, що на час вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» та ТОВ «Лідерком» останні були зареєстровані як юридичні особи та зареєстровані платниками податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі (а. с. 30-32, 35-38 т. 1) та, як наслідок - можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Відповідно до пп. 14.1.27, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі про тексту ПК) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 138 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати З Придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. При цьому, датою збільшення валових витрат, згідно пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вищевказаного Закону є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 зазначеного кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 201.1. ст.201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну

У відповідності до пп. 201.6., 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

Отже, визначальним фактором для віднесення витрат до складу валових та сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок таких витрат та ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.

Долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» та ТОВ «Лідерком» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування витрати по господарським операціям з ТОВ «Ейс Контракшен Менеджмент» в сумі 260054,00 грн. та ТОВ «Лідерком» в сумі 9935,00 грн., в. т. ч в 3 кв. 2011 року в сумі 156561,00 грн. та 4 кв. 2011 року в сумі 113426,00 грн., а також правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість 53998,00 грн., в т. ч. за серпень 2011 року в сумі 18344,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 12968,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 8227,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 13729,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 729,00 грн.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0002602342 та №0002592342 від 20.06.2013 року є протиправними та такими, що належать до скасування у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0002602342 та №0002592342 від 20.06.2013 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛТО" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1741,43 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.