Постанова № 34459239, 07.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1803/13-а

07 жовтня 2013 року 12год. 55хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа- підприємець ОСОБА_2 до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень рішень.

З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 11.03.2013 року № 0001061742, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання за платежем «Податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності» в сумі 19 469,37 грн. в тому числі 12 979,58 грн. за основним платежем та 6 489,79 грн. за штрафними санкціями.

від 11.03.2013 року № 0001071742, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання за платежем «Податок з доходів фізичних осіб» в сумі 510 грн. за штрафними санкціями.

від 25.09.2013 року №0007301701, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість по вітчизняних товарах» в сумі 61 961,50 грн. в тому числі 51 571,00 грн. за основним платежем та 10 390,50 грн. за штрафними санкціями.

Судом було здійснено заміну відповідача Державну податкову інспекцію у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби України на Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління Міндоходів в Рівненській області у відповідності до ст. 55 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на законних підставах і правильно сформував податковий кредит з ПДВ, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки операції з поставки товарів між ним і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 мали реальний характер і це підтверджуються документально: видатковими накладними на товар; податковими накладними; договорами на постачання товару, договором оренди складських приміщень, видатковими та податковими накладними на підтвердження подальшої реалізації товару, а також фактом оплати отриманих товарів та подальшої їх реалізації тощо.

Зазначив, що висновок податкового органу про обов'язок зареєструватись платником ПДВ з квітня 2011 року суперечить вимогам пункту 18 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, чинного на момент відображення операцій.

Стосовно визначення зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2011 року представник позивача зазначив, що в жовтні 2011 року ФОП ОСОБА_2 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2011 року згідно якого уточнено рядок 1 податкової декларації ( сума податку на додану вартість) на суму 59985 грн. Згідно квитанції № 2 декларацію прийнято, отже в цій частинні донарахування є неправомірним.

Стосовно визначення зобов'язання за платежем «Податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності» зазначив, що в ході перевірки податковому органу було надано податкові накладні, видаткові накладні, виписки банку які підтверджували придбання ПММ у ФОП ОСОБА_5 та придбання будівельних матеріалів у ФОП ОСОБА_4

Зазначив, що всі висновки податкового органу базуються дише на припущеннях.

Стосовно визначення штрафної санкції в розмірі 510 грн. за не подачу податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за 2кв. 2011р. зазначив, що вказані штрафні санкції застосовано без врахування пункту 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України згідно якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

На підставі викладеного позивач просив суд податкові повідомлення-рішення скасувати.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

У запереченнях зазначив, що в зв'язку з тією обставиною, що в ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_2 в частині визначення валових витрат, аналізу укладених правочинів, матеріалами перевірки встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже відсутність фінансово-господарської діяльності між підприємцем ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_4 за період 2011 та 2012 років в частині формування валових витрат визначених розділом III Податкового кодексу України. Відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними підприємцями-постачальниками без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Стосовно зменшення суми податкового кредиту зазначив, що податковим органом правомірно донараховано зобов'язання з податку на додану вартість. Що ФОП ОСОБА_2 з 01.04.2011 року не зареєструвався як платник ПДВ, не подавав до ДПІ у м. Рівному податкові декларації по ПДВ та не здійснював відповідний податковий облік, чим порушено п. 180.1, ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1 ст.183 пп. 185.1.1 ст. 185 п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12 10р. із змінами і доповненнями.

Зазначив, що уточнюючим розрахунком (за липень 2011 року) приватний підприємець не відобразив податкові зобов'язання по ПДВ за липень 2011р. в результаті чого ФОП ОСОБА_2 в порушення п.200.1 та п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), занижено суму ПДВ за липень 2011 року, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 16067,00грн.

Крім того, придбаний у ФОП ОСОБА_4, підприємцем за період жовтень-грудень 2012р. ТМЦ не реалізовані та відсутні в залишках платника на 31.12.2012р. Таким чином, оскільки даний товар не призначався для використання в господарській діяльності платника, то сума податку сплаченого у зв'язку з таким придбанням, не включається до складу податкового кредиту.

Також зазначив, при перевірці податкових зобов'язань встановлено розбіжність між задекларованими сумами ПДВ та даними перевірки за грудень 2012р. Заниження податкового зобов'язання за грудень 2012 року становить 516,85 грн.

Податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначене позивачу з підстав не подачі податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них додатку за формою 1 ДФ за 2кв. 2011 року.

З цих підстав просив в позові відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 зареєстрований в Виконавчому комітеті Рівненської міської Ради, свідоцтво від 28 жовтня 2002 року №300, взятий на облік в органах податкової служби 30.01.2006 року №25106, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції м. Рівному Рівненської області, зареєстрований як платник податку на додану вартість з 16.06.2011 року (свідоцтво НОМЕР_7).

Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_2 є роздрібна торгівля (КВЕД:52.48.9), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (КВЕД: 46.73).

У господарській діяльності використовувались наступні основні засоби: складські приміщення, що заходяться за адресою АДРЕСА_1 (право власності підтверджується договором купівлі-продажу від 17.02.2006 року), складські приміщення за адресою АДРЕСА_2 (на підставі договору оренди від 10.01.2011 року), автомобіль IVECO CARGO (право власності підтверджується копією технічного паспорта), Renault Logan 90K. (свідоцтво НОМЕР_8 від 04.08.2010)

Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено планову документальну виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р..

За результатами перевірки складено акт за № 50 /НОМЕР_4/17-116 від 22.02.2013 року.

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення:

Ст.177 Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.10р. із змінами і доповненнями. У відповідності до ст.164, п.167.1 ст.167, ст.176, пп.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) донарахована за результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 12979,58грн. в т.ч.: за 2011 рік - 12011,25грн.; за 2012р. - 968,33грн.

П.180.1, ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1 ст.183 пп. 185.1.1 п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1 п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України №2755/VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), занижено суми ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 51571 грн. в т.ч.: квітень 2011 року на суму ПДВ - 13750грн; за травень 2011 року на суму ПДВ - 14662грн; за період 01.06.2011р. - 15.06.2011р. на суму ПДВ - 3060грн.; липень 2011 року на суму ПДВ - 16067,00грн.; жовтень 2012 року на суму ПДВ - 2548грн.; листопад 2012 року на суму ПДВ - 967 грн., грудень 2012 року на суму ПДВ - 517 грн.

Порушення п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.10р. із змінами і доповненнями, у зв'язку з не подачею декларацій по ПДВ за квітень 2011р., за травень 2011р., за червень 2011р. до Державної податкової інспекції у м. Рівному.

Порушення п.51.1 ст.51, пп."б" п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями, п.1.1, п.1.2 розд.І, розд.ІІ, розд.ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. №46/18784 (далі Порядок №1020), пп. «б» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями та «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.03 р. № 451, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.10.03 р. № 960/8281 із змінами та доповненнями, а саме: не подача податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за 2кв. 2011р.

За результатами розгляду акту перевірки винесено 11.03.13 року податкове повідомлення - рішення № 0001061742 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 19469,37 грн. в т. ч за основним платежем 12979,58 грн. та штрафними санкціями 6489,79 грн.; податкове повідомлення - рішення № 0001051742 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 62131,5 грн. в т. ч за основним платежем 51571 грн. та штрафними санкціями 10560,5 грн.; податкове повідомлення - рішення № 0001071742 яким визначено суму штрафу за не подачу податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за 2кв. 2011р. в розмірі 510 грн.

Вказані повідомлення - рішення оскаржувались до ГУ Міндоходів в Рівненській області.

Рішенням про результати розгляду скарги від 14.05.2013 року №3/14/10-210/72 скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задоволено в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС від 11.03.2013 року №0001051742 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В решті оскаржувані повідомлення-рішення залишені без змін.

На підставі вказаного рішення ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів в Рівненській області прийняте податкове повідомлення рішення від 25.09.2013 року №0007301701.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 11.03.2013 року №0001061742, яким позивачу визначене зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 19 469,37 грн. судом встановлено наступне:

В акті перевірки податковим органом зазначено, що у листопаді, грудні 2011р. ФОП ОСОБА_2 придбавав у ФОП ОСОБА_4 будівельні матеріали на суму 80000,00грн. (в т.ч. ПДВ 13333,33грн.) також перевіркою встановлено, що в січні 2012 року ФОП ОСОБА_2 мав взаєморозрахунки з ФОП ОСОБА_4 та придбав будівельні матеріали на суму 3600,00 (в т.ч. ПДВ 600 грн.)грн. До складу валових витрат за 2011 та 2012 роки вказані витрати податковим органом прийняті не були.

На думку посадових осіб податкового органу, ФОП ОСОБА_2 безпідставно сформовані валові витрати за листопад, грудень 2011 року у сумі 66 666,67грн.., за січень 2012 року в сумі 3 000,00 грн. по взаємовідносинах з СПД ОСОБА_4, а саме підприємцем не надано до перевірки підтверджуючих документів щодо транспортування товару (товарно-транспортних накладних).

З наведених фактів посадовими особами державної податкової інспекції в Рівному зроблено висновок про те, що діяльність ФОП ОСОБА_2 була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, а угоди на поставку товару, що укладені між ним і ФОП ОСОБА_4 суперечать інтересам держави і суспільства.

Вказані господарські операції по взаєморозрахункам між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 були обревізовані податковим органом в 2012 році. Результати перевірки оформлені актом невиїзної позапланової документальної перевірки від 03.07.2012року. №141/1745/НОМЕР_4.

За результатами вказаної перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 27 липня 2012р. №0001711745, згідно з яким позивачу донараховано зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в розмірі 20 900 грн. в тому числі 13933,33 грн. основного зобов'язання та 6 966,67 грн. штрафної санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в судовому порядку. Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 року у справі №2а/1770/4337/2012 залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року встановлені наступні обставини:

Впродовж листопада-грудня 2011 року, січня 2012 року ФОП ОСОБА_2 отримав у ФОП ОСОБА_4 товарно-матеріальні цінності. Придбання товарів відбувалось на підставі договорів поставки видаткових та податкових накладних. Оплата за придбаний товар здійснена в повному обсязі. Постачання товарів оформлене на підставі таких документів: договір поставки від 16.06.2011 року №000035, договір поставки від 25.01.2012 року №0000011, видаткова накладна №1-00000137 від 16.11.2011року, податкова накладна №12 від 16.11.2011року на суму 4 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 783,33 грн., видаткова накладна №1-00000139 від 17.11.2011року, податкова накладна №13 від 17.11.2011року на суму 9500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 583,33 грн., видаткова накладна №1-00000146 від 23.11.2011року, податкова накладна №21 від 23.11.2011року на суму 5000 грн., в т.ч. ПДВ 833,33 грн., видаткова накладна №1-00000154 від 24.11.2011року, податкова накладна №26 від 24.11.2011року на суму 800 грн., в т.ч. ПДВ 133,33 грн. видаткова накладна №1-00000168 від 05.12.2011року, податкова накладна №6 від 05.12.2011року на суму 2400,00 грн., в т.ч. ПДВ 400 грн., видаткова накладна №1-00000182 від 19.12.2010року, податкова накладна №20 від 19.12.2011року на суму 1000 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн., видаткова накладна №1-00000186 від 21.12.2011року, податкова накладна №24 від 21.12.2011 року на суму 18 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 116,67 грн., видаткова накладна №1-00000192 від 23.12.2011 року, податкова накладна №30 від 23.12.2011року на суму 3 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 616,67 грн., видаткова накладна №1-00000198 від 28.12.2011року, податкова накладна №36 від 28.12.2011року на суму 34 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 5700 грн., видаткова накладна №РН-0000017 від 25.01.2012року, податкова накладна №17 від 25.01.2012року на суму 3 600 грн., в т.ч. ПДВ 600 грн.

Факт поставки товарів ФОП ОСОБА_2 з боку СПД ОСОБА_4 підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Факт використання в господарській діяльності підтверджується наданими позивачем в ході судового розгляду справи податковими та видатковими накладними, що підтверджують подальшу реалізацію товару. Зокрема видаткова накладна від 20.12.2011року №14 на суму 6200,00 грн. та податкова накладна від 30.12.2011 року №РН-000014 на суму 6200,00грн, в т.ч. ПДВ 1033,33 грн., видаткова накладна від 24.02.2012 року № РН-000018 на суму 4700,00 грн. та податкова накладна від 24.02.2012 року №18 на суму 4700,00грн, в т.ч. ПДВ 783,33 грн., видаткова накладна від 28.02.2012 року № РН-000019 на суму 47000,00 грн. та податкова накладна від 28.02.2012 року №19 на суму 47000,00грн, в т.ч. ПДВ 7833,33 грн., видаткова накладна від 29.02.2012 року № РН-000012 на суму 5700,00 грн. та податкова накладна від 29.02.2012 року №12 на суму 5700,00грн, в т.ч. ПДВ 950,00 грн., видаткова накладна від 30.03.2012 року №РН-000021 на суму 5500,00 грн. та податкова накладна від 30.03.2012 року №21 на суму 5500,00грн, в т.ч. ПДВ 916,67 грн., видаткова накладна від 10.04.2012 року №РН-000011 на суму 7700,00 грн. та податкова накладна від 10.04.2012 року №11 на суму 7700,00грн, в т.ч. ПДВ 1283,33 грн., видаткова накладна від 10.04.2012 року №РН-000010 на суму 5900,00 грн. та податкова накладна від 10.04.2012 року №10 на суму 5900,00грн, в т.ч. ПДВ 983,33 грн., видаткова накладна від 31.05.2012 року №РН-000018 на суму 9300,00 грн. та податкова накладна від 31.05.2012 року №18 на суму 9300,00грн, в т.ч. ПДВ 1550,00 грн..

Крім того наданою позивачем копією виписки по особовому рахунку підтверджується повна оплата заборгованості за отриманий від СПД ОСОБА_4, як і подальша його оплата контрагентами позивача.

Вказані документи були долучені представником позивача в ході судового розгляду справи.

Крім того, податковим органом не прийняті до складу валових витрат за 2011р. витрати по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_5 у сумі 13408,33грн та в жовтні 2012року витрати по придбанню у ФОП ОСОБА_4 будівельних матеріалів (цегли) на суму 21 090,00грн..

Податковий орган посилається на нікчемність вказаних операцій з огляду на непредставлення до перевірки товарно-транспортних накладних та невикористання в господарській діяльності вказаних товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за даними господарськими операціями, факту незабезпечення позивачем збереження бухгалтерських документів та звітності за результатами здійснення яких податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, факт поставки товарів позивачу з боку СПД ОСОБА_5 підтверджено видатковою накладна №К-000027 від 13.05.2011р. на суму 16090,00грн., в т.ч. ПДВ - 2681,67грн. та податковою накладною від 13.05.2011 року. Договором купівлі-продажу ПММ від 05.01.2010 року заключним між СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_5, договором відповідального збереження від 04 січня 2011 року заключним між приватним підприємцем ОСОБА_5 та ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль».

Суд відхиляє посилання відповідача на неможливість постачання паливно-мастильних матеріалів зі сторони ФОП ОСОБА_5 з огляду на відсутність у нього спеціального транспорту та колонок для відпуску пального з підстав надання позивачем копії договору відповідального зберігання заключного між ФОП ОСОБА_5 та ПП«Торгівельна компанія «Укр-Петроль». Згідно наданих в ході судового розгляду справи пояснень представника позивача вказані поливно-мастильні матеріали отримувались на АЗС ПП«Торгівельна компанія «Укр-Петроль».

Наявність у ФОП ОСОБА_2 транспортних засобів та використання їх в господарській діяльності підтверджується копією свідоцтва на право власності та матеріалами перевірки.

Стосовно висновків податкового органу про невикористання в господарській діяльності цегли отриманої в жовтні місяці 2012 року у ФОП ОСОБА_4

Придбання вказаної цегли підтверджується копіями наступних первинних документів:- ПН №11 від 12.10.2012р., загальна сума 400,00грн., в тому числі ПДВ 66,67грн. Видаткова накладна № РН-0000-05 від 09.10.2012р. (цегла - 303шт.); ПН №15 від 18.10.2012р., загальна сума 2800,00грн., в тому числі ПДВ 466,67грн. Видаткова накладна № РН-0000-15 від 16.10.2012р. (цегла - 2121шт.); ПН №18 від 19.10.2012р., загальна сума 1190,00грн., в тому числі ПДВ 198,33грн. Видаткова накладна № РН-0000-18 від 19.10.2012р. (цегла - 902шт.); ПН №25 від 26.10.2012р., загальна сума 9400,00грн., в тому числі ПДВ 1566,67грн. Видаткова накладна № РН-0000-25 від 26.10.2012р. (цегла - 7121шт.); ПН №26 від 29.10.2012р., загальна сума 1500,00грн., в тому числі ПДВ 250,00грн. Видаткова накладна № РН-0000-26 від 29.10.2012р. (цегла - 1136шт.); ПН №8 від 11.10.2012р., загальна сума 5800,00грн., в тому числі ПДВ 966,67грн. Видаткова накладна № РН-0000-08від 11.10.2012р. (цегла - 4394шт.); договором поставки від 25.01.2012 року №0000011. Подальша реалізація підтверджується копіями видаткової накладної №РН-10/29 від 29.10.2012 року та податкової накладної від 29.10.2012 року №29, копіями видаткової накладної №РН-10/30 від 12.10.2012 року та податкової накладної від 12.10.2012 року №30.

Крім того наданою позивачем копією виписки по особовому рахунку підтверджується оплата за отриманий від СПД ОСОБА_4 товар, як і подальша його оплата контрагентами позивача.

Що стосується висновків відповідача про не підтвердження факту придбання СПД ОСОБА_2 у СПД ОСОБА_4 ТМЦ через ненадання до перевірки документів, що підтверджують транспортування товару, а саме товарно-транспортних накладних, то слід зазначити, що згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" № 363 від 14.10. 1997 року, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що СПД ОСОБА_4 передавав товар будь-якій транспортній організації для перевезення і, відповідно, являвся вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару. Окремо слід зауважити, що за умовами договорів поставки від 16.04.2011 року №000035 від 25.01.2012 року №0000011 не визначено пункт постачання товару, а п.3 договорів передбачено, що транспортування товару від Постачальника до покупця здійснюється транспортом Постачальника і транспортні витрати включаються в ціну товару, а тому позивач взагалі не був учасником транспортного процесу.

Це означає, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 є безпідставним.

Крім того, актом перевірки підтверджено той факт, що Доставка товару здійснювалась постачальниками згідно умов договорів та фізичними особами підприємцями, зокрема ФОП ОСОБА_6

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному від 25.09.2013 року №0007301701 суд зазначає:

Вказаним повідомленням-рішенням позивачу визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 61 961 грн. 50 коп. в тому числі 51 571,00 грн. за основним платежем та 10 390,50 грн. за штрафними санкціями.

Підставою для визначення вказаного зобов'язання стали висновки про порушення позивачем п.180.1, ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1 ст.183 пп. 185.1.1 п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1 п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України №2755/VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), занижено суми ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 51571 грн. в т.ч.: квітень 2011 року на суму ПДВ - 13750грн; за травень 2011 року на суму ПДВ - 14662грн; за період 01.06.2011р. - 15.06.2011р. на суму ПДВ - 3060грн.; липень 2011 року на суму ПДВ - 16067,00грн.; жовтень 2012 року на суму ПДВ - 2548грн.; листопад 2012 року на суму ПДВ - 967 грн., грудень 2012 року на суму ПДВ - 517 грн.

Порушення п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.10р. із змінами і доповненнями, у зв'язку з не подачею декларацій по ПДВ за квітень 2011р., за травень 2011р., за червень 2011р. до Державної податкової інспекції у м. Рівному.

Судом встановлено, що з 01.04.2011р по 31.12.2012р ФОП ОСОБА_2 працював на загальній системі оподаткування, обліку та звітності. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.06.2011р. №100340979 серія НБ №104276 видане ДПІ у м. Рівне відповідно до реєстраційної заяви платника на додану вартість вх. №9675/Ф/01-132 від 08.06.2011р.

На думку посадових осіб податкового органу в зв'язку з тим, що загальна сума доходу від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 в квітні 2011р. протягом останніх дванадцяти місяців сукупно перевищила 300000,0 грн., тому з місяця наступного, в якому виникло дане перевищення, а саме: з 01.04.2011р. ФОП ОСОБА_2 зобов'язаний був зареєструватися платником ПДВ відповідно до п.180.1, ст.180, п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.10р. із змінами і доповненнями, а саме: платником податку на додану вартість є: особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000,0 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Проте з такою позицією відповідача суд не може погодитись з огляду на наступне:

Податковий орган під час проведення обрахунку оподатковуваних обсягів з податку на додану вартість для визначення дати реєстрації платником ПДВ не врахував вимоги пункту 18. підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, чинного на момент відображення операцій, а саме: особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

Таким чином, із системного аналізу норм Указу № 727/98 та Податкового кодексу України випливає, що фізична особа - підприємець має право оподатковувати свої доходи єдиним податком при обсязі виручки за рік, яка не перевищує 500 тис. грн., і в той же час не бути платником податку на додану вартість. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

З огляду на наведене висновки податкового органу про порушення позивачем п.180.1, ст.180, п.181.1 ст.181 пп.185.1.1 п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.10р. із змінами і доповненнями, в результаті чого ФОП ОСОБА_2 донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 31472грн., в тому числі: за квітень 2011р. - 13 750 грн.; за травень 2011р. - 14 662 грн.; за період з 01.06.2011р. - 15.06.2011р. - 3 060 грн. не ґрунтуються на нормах законодавства чинного на момент здійснення вказаних правовідносин.

Стосовно висновків податкового органу про порушення позивачем п.200.1 та п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, як наслідок заниження суму ПДВ за липень 2011 року на суму 16067,00грн. з підстав не включення в декларацію за липень 2011 року податкового зобов'язання по податковим накладним на загальну суму 359909,02грн. (в т.ч. ПДВ 59984,84грн.) вказані висновки податкового органу спростовуються наданими в ході судового розгляду уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за №9008148201 від 27.09.2011р. та №9008260657 від 04.10.2011 року.

Згідно наданих представником позивача пояснень відповідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за №9008148201 від 27.09.2011р. (за липень 2011 року) уточнено податковий кредит липня 2011 року, зокрема: знято з податкового кредиту СПД - постачальника ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5) за липень 2011 року на суму ПДВ - 15166,67грн. Поданим уточненим розрахунком задекларовано податковий кредит за липень 2011р. на суму 43918грн. Поряд з тим помилково не відображено податкові зобов'язання по ПДВ за липень 2011р.. З огляду на допущену помилку позивачем 04.10.2011р. подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2011 року згідно якого уточнено рядок 1 податкової декларації ( сума податку на додану вартість) на суму 59985 грн.

Згідно квитанції № 2 декларацію прийнято. А отже нараховані податковим органом в цій частині зобов'язання підлягають до скасування.

За жовтень, листопад податкові зобов'язання з податку на додану вартість зроблені з підстав висновку податкового органу про невикористання в господарській діяльності та відсутність в залишках цегли отриманої в жовтні від ФОП ОСОБА_4

В попередній частині рішення вказана обставина була в повній мірі досліджена судом.

Придбання вказаної цегли підтверджується копіями наступних первинних документів:- ПН №11 від 12.10.2012р., загальна сума 400,00грн., в тому числі ПДВ 66,67грн. Видаткова накладна № РН-0000-05 від 09.10.2012р. (цегла - 303шт.); ПН №15 від 18.10.2012р., загальна сума 2800,00грн., в тому числі ПДВ 466,67грн. Видаткова накладна № РН-0000-15 від 16.10.2012р. (цегла - 2121шт.); ПН №18 від 19.10.2012р., загальна сума 1190,00грн., в тому числі ПДВ 198,33грн. Видаткова накладна № РН-0000-18 від 19.10.2012р. (цегла - 902шт.); ПН №25 від 26.10.2012р., загальна сума 9400,00грн., в тому числі ПДВ 1566,67грн. Видаткова накладна № РН-0000-25 від 26.10.2012р. (цегла - 7121шт.); ПН №26 від 29.10.2012р., загальна сума 1500,00грн., в тому числі ПДВ 250,00грн. Видаткова накладна № РН-0000-26 від 29.10.2012р. (цегла - 1136шт.); ПН №8 від 11.10.2012р., загальна сума 5800,00грн., в тому числі ПДВ 966,67грн. Видаткова накладна № РН-0000-08від 11.10.2012р. (цегла - 4394шт.); договором поставки від 25.01.2012 року №0000011. Подальша реалізація підтверджується копіями видаткової накладної №РН-10/29 від 29.10.2012 року та податкової накладної від 29.10.2012 року №29, копіями видаткової накладної №РН-10/30 від 12.10.2012 року та податкової накладної від 12.10.2012 року №30.

Крім того наданою позивачем копією виписки по особовому рахунку підтверджується оплата за отриманий від СПД ОСОБА_4 товар, як і подальша його оплата контрагентами позивача.

Стосовно визначення податкового зобов'язання за грудень 2012 року в акті перевірки зазначено, при перевірці податкових зобов'язань встановлено розбіжність між задекларованими сумами ПДВ та даними перевірки за грудень 2012р., а саме: на підставі податкової накладної №7 від 12.12.2012р. ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6) проведено оплату за будівельні матеріали в сумі 3101,10грн., в т.ч. ПДВ 516,85грн. (в частині призначення платежу).

Вказана обставина позивачем в ході судового розгляду справи не спростована, а отже позов в частині визначення основного зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 517 грн. основного зобов'язання та 258,5 грн. штрафної санкції до задоволення не підлягає.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 11.03.13 року № 0001071742 яким визначено суму штрафу за не подачу податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за 2кв. 2011р. в розмірі 510 грн. вказана позовна вимога до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

В позовній заяві позивач, як підставу для скасування податкового повідомлення-рішення зазначає, що штрафні санкції застосовано без врахування пункту 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України згідно якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Проте з таким твердженням позивача не можна погодитись з огляду на наступне: у відповідності до норм Податкового кодексу України форма 1 ДФ є податковою декларацією (п. 46.1 ПКУ), яка згідно з пп. «б» п. 176.2 ПКУ подається до органу ДПС у строки, встановлені ПКУ відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України для податкового кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Тобто, першим днем, з якого виник обов'язок подачі декларації за 2-й квартал 2011 р. було 1 липня 2011 а, а отже положення пункту 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України на даний період не поширюється.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

від 11.03.2013 року № 0001061742 за платежем «Податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності»;

від 25.09.2013 року №0007301701, за платежем «Податок на додану вартість по вітчизняних товарах» в частині визначення основного зобов'язання в сумі 51 054,00 грн. та в сумі 10 132,00 грн. за штрафними санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Фізична особа- підприємець ОСОБА_2 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 806,55 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.