Ухвала суду № 34456690, 31.10.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"31" жовтня 2013 р.

№01-15/903/1137/13

Суддя господарського суду Волинської області Войціховський В.А., розглянувши матеріали

за позовом Смолигівської сільської ради, с. Смолигів Луцького району

до відповідача: Луцької районної державної адміністрації в особі відділу культури і туризму, м. Луцьк

про стягнення 9 510,50 грн. витрат на оплату комунальних послуг

ВСТАНОВИВ: Смолигівська сільська рада звернулась до суду з позовом про стягнення з Луцької районної державної адміністрації в особі відділу культури і туризму 9 510,50 грн. витрат на оплату комунальних послуг.

Подана позовна заява не може бути прийнята господарським судом, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" повертаючи позовну заяву згідно з ч. 1 ст. 63 ГПК України, господарський суд повинен зазначити у відповідній ухвалі всі підстави такого повернення, які наведені у цій частині, і під які підпадає заява, що повертається.

Статтею 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку. Неподання доказів сплати судового збору в силу п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України виступає підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду.

Пунктом 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

В даному випадку позивачем до матеріалів позовної заяви долучено ксерокопію платіжного доручення №370 від 25.10.2013р. на суму платежу 1 720,50 грн., котра, в силу визначених положень законодавчих актів не є належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

В позовній заяві (вх. №01-32/1173/13 від 30.10.2013р.) позивач просить стягнути з Луцької районної державної адміністрації в особі відділу культури і туризму 9 510,50 грн. витрат на оплату комунальних послуг.

В підтвердження існування заборгованості у вказаному розмірі позивачем здійснюється посилання на Акт ревізії формування та виконання бюджету Смолигівської сільської ради за період роботи з 01.01.2009р. та по завершальний звітний період 2011 року від 27.03.2012р. №730-13/18 та Акт ревізії фінансово-господарської діяльності відділу культури і туризму Луцької районної державної адміністрації за період з 01.01.2010р. по 01.10.2012р. від 14.12.2012р. №730-13/01, складені Луцькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією.

При цьому суду не надається будь-яких документів в підтвердження укладення між сторонами господарських угод щодо відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, погодження договорів у встановленому законом порядку та відповідним чином, надання позивачем відповідачу відповідних послуг, як це передбачено положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України, узгодження між сторонами при цьому в установленому чинним законодавством порядку величин, тарифів комунальних платежів, порядку і термінів проведення розрахунків, відповідальності сторін, наявності у зв’язку з цим відповідних сум заборгованостей і т.д.

Долучені позивачем в обґрунтування позовних вимог до матеріалів позову складені Луцькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією Акти ревізії в аспекті відповідних положень Господарського та Цивільного кодексів України не є цивільно-правовими угодами, правочинами, а виступають актами локальної дії, яка поширюється виключно на позивача при здійсненні останнім господарської діяльності.

Разом з цим позивачем жодним чином не обґрунтовано та не підтверджено відповідними доказами фактів виникнення між сторонами цивільно-правових, господарських зобов’язань, в порядку, визначеному ст.ст. 144, 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 626 Цивільного кодексу України

Поруч з цим позивачем в позовній заяві в якості третьої особи на стороні позивача було визначено Державну фінансову інспекцію у Волинській області в особі Луцької міжрайонної державної фінансової інспекції, що, в свою чергу, є порушенням положень ст. 27 ГПК України, за змістом якої треті особи залучаються до участі у справі безпосередньо судом або за клопотанням сторін за відповідною ухвалою суду, однак у будь-якому випадку не самостійно позивачем.

Згідно вказаної статті треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов’язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

В даному випадку всупереч зазначеним положенням законодавства позивачем обґрунтованого, мотивованого клопотання про залучення до участі у справі вказаної ним в позові третьої особи заявлено не було.

Викладені обставини в сукупності виступають підставою для повернення позовної заяви без розгляду що, в свою чергу, не позбавляє позивача права на повторне звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень (ч. 3 ст. 63 ГПК України).

При цьому наголошується, що при повторному зверненні до суду з відповідним позовом, позивачу слід належним чином визначити відповідача у справі, засвідчивши в якості цієї сторони конкретно ту особу, яка повинна відповідати за позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 57, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Смолигівської сільської ради, с. Смолигів Луцького району про стягнення з Луцької районної державної адміністрації в особі відділу культури і туризму, м. Луцьк 9 510,50 грн. витрат на оплату комунальних послуг, з додатком документів на 49-ти аркушах повернути позивачу без розгляду.

Суддя В.А. Войціховський