Постанова № 34455571, 23.10.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року справа № 823/2966/13-а

м. Черкаси

15 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар - Нестеренко В.О., Дуженко С.А.,

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представників позивачів ОСОБА_6 ОСОБА_4 - за довіреністю від 21.08.2013р., ОСОБА_7 ОСОБА_5 - за довіреністю від 21.08.2013р.,

представника відповідача Шадхіної М.В. - за довіреністю № 05/2-1047вих13 від 23.10.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова Сергія Миколайовича про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулися ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просять визнати дії начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова Сергія Миколайовича незаконними та зобов'язати провести розгляд скарги, направленої народним депутатом Верховної Ради України Яценком А.В., згідно з законом України з поновленням їхніх прав.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які, в той же час, виступають представниками ОСОБА_7 та ОСОБА_6, з урахуванням поданих представником відповідача письмових доказів уточнили позовні вимоги, та просять суд визнати дії начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова Сергія Миколайовича незаконними в частині відмови у належному розгляді скарги, направленої з Генеральної прокуратури України, та зобов'язати відповідача провести розгляд скарги, направленої з Генеральної прокуратури України, з наданням обґрунтованої, вмотивованої відповіді з відновленням порушених прав, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про прокуратуру» не перевірено дотримання законів під час звернення позивачів до керівництва СТОВ «Розсішки» та СВК «Розсішки», яким відмовлено у прийнятті заяв про виділення часток майнових паїв як членів СВК та 50% майна членів КСП.

Позивач ОСОБА_10, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що відповідно до статті 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений трудовим законодавством. Порушені у зверненнях питання регулюються трудовим законодавством та під сферу дії Закону України «Про звернення громадян» не підпадають. Контроль за дотриманням законодавства про працю покладено на Територіальну державну інспекцію з питань праці у Черкаській області. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про прокуратуру» перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 липня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та інші звернулись до Генерального прокурора України Пшонки В.П. зі скаргою на незаконні дії начальника відділу прокуратури Черкаської області Костюковича Ф.

Суть скарги полягала в тому, що керівництво СТОВ «Розсішки» та СВК «Розсішки» відмовляє скаржникам в порушення Закону України «Про звернення громадян» у прийнятті заяв про виділення часток майнових паїв як членів СВК та 50% майна членів КСП як нарочно, так і за допомогою поштового зв'язку. Усі рекомендовані листи, направлені на адресу СТОВ «Розсішки» та СВК «Розсішки», повертаються заявникам без розгляду.

Супровідним листом Генеральної прокуратури України № 19-р від 29.07.2013р. колективну скаргу ОСОБА_1 та інших від 22.07.2013р. надіслано за належністю до прокуратури Черкаської області для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

30 серпня 2013 року за підписом начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова Сергія Миколайовича ОСОБА_1, ОСОБА_5 та іншим надано відповідь за вих. № 011/2/2-2616вих13, згідно якої останніх повідомлено про те, що попередні звернення розглянуто органами прокуратури області у відповідності до вимог законів України «Про звернення громадян» та «Про прокуратуру», про що останніх повідомлено відповідними листами. У відповідності до змісту ч. 2 статті 19 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю. Згідно положень ч. 1 статті 12 указаного Закону - прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивачів, суд враховує, що відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996р. (далі по тексту - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з статтею 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Пунктом 6 ч. 1 статті 18 Закону № 393/96-ВР, в свою чергу, передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи тощо (стаття 19 Закону № 393/96-ВР).

Порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратурах (на правах обласних), міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах регламентовано Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора України № 9гн від 21.06.2011р. (далі по тексту - Інструкція).

Так, відповідно до п. 1.4 Інструкції скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, інших осіб, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, службових осіб.

Згідно з п. 1.2 наказу Генерального прокурора України № 9гн від 21.06.2011р. прокурорів зобов'язано при здійсненні перевірок за зверненнями забезпечувати повне, об'єктивне та якісне вирішення кожного викладеного доводу, надавати юридично грамотну, обґрунтовану та мотивовану відповідь з посиланням на законодавчі акти. За необхідності до проведення перевірок залучати фахівців відповідних контролюючих і правоохоронних органів, авторів звернень.

При цьому при вирішенні звернень для перевірки їх доводів можуть бути витребувані необхідні документи, пояснення службових та інших осіб, дії яких оскаржуються тощо. За підсумками складається доповідна записка (довідка). Якщо в результаті проведених дій установлено обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, приймається рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (п. 4.10 Інструкції).

Пунктом 4.14 Інструкції встановлено, що за підсумками вирішення звернень може бути прийнято одне з таких рішень:

задоволено - вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. Не може вважатися задоволеним звернення, рішення по якому прийнято не за вимогами громадянина, а за результатами виявлених недоліків або порушень закону. Частково задоволене звернення - звернення, у якому міститься дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обґрунтованими;

повторне задоволено - звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується;

відхилено - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необґрунтованими;

роз'яснено - за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз'яснення з питань правового характеру.

Звернення громадян, запити, звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад вважаються вирішеними та знімаються з контролю, якщо поставлені в них питання перевірено, вжито необхідних заходів, дано вичерпні відповіді згідно з чинним законодавством і направлено письмову відповідь (п. 6.1 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до Генерального прокурора України зі скаргою на незаконні дії начальника відділу прокуратури Черкаської області Костюковича Ф. позивачі просили провести перевірку дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян» та поновити їх порушені права.

Прокуратурою Черкаської області на скаргу позивачів від 22.07.2013р. листом № 011/2/2-2616вих13 від 30.08.2013р. не надано повної вмотивованої відповіді, адже питання, які ставили позивачі у своїй скарзі, по суті не були досліджені та висвітлені у вищезгаданій відповіді за підписом начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова Сергія Миколайовича № 011/2/2-2616вих13 від 30.08.2013р.

Таким чином, відповідачем при наданні відповіді на колективну скаргу ОСОБА_1 та інших від 22.07.2013р. було порушено вимоги статті 19 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996р. та Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора України № 9гн від 21.06.2011р.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене та виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в частині визнання неправомірними дій начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова Сергія Миколайовича в частині ненадання належної відповіді на скаргу ОСОБА_1 та інших від 22.07.2013р., спрямовану Генеральною прокуратурою за вих. № 19-р від 29.07.2013р., а також зобов'язання начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова Сергія Миколайовича надати повну вмотивовану відповідь на скаргу ОСОБА_1 та інших від 22.07.2013р., спрямовану Генеральною прокуратурою за вих. № 19-р від 29.07.2013р.

В той же час, позовні вимоги позивачів в частині зобов'язання відповідача надати повну вмотивовану відповідь на скаргу ОСОБА_1 та інших від 22.07.2013р., спрямовану Генеральною прокуратурою за вих. № 19-р від 29.07.2013р., з відновленням порушених прав останніх до задоволення не підлягають, оскільки відповідно до статті 19 Закону України «Про прокуратуру» нагляд за додержанням і застосуванням законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав, віднесено до виключної компетенції органів прокуратури.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно зі статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в свою чергу, належать витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Так, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 91 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 5 додатку до постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» № 590 від 27.04.2006р. компенсація витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам не може перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова Сергія Миколайовича в частині ненадання належної відповіді на скаргу ОСОБА_1 та інших від 22.07.2013р., спрямовану Генеральною прокуратурою за вих. № 19-р від 29.07.2013р.

Зобов'язати начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Кузнецова Сергія Миколайовича надати повну вмотивовану відповідь на скаргу ОСОБА_1 та інших від 22.07.2013р., спрямовану Генеральною прокуратурою за вих. № 19-р від 29.07.2013р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 144 (сто сорок чотири) грн. 84 коп. витрат, пов'язаних із прибуттям до суду.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_2 144 (сто сорок чотири) грн. 84 коп. витрат, пов'язаних із прибуттям до суду.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 144 (сто сорок чотири) грн. 84 коп. витрат, пов'язаних із прибуттям до суду.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_4 144 (сто сорок чотири) грн. 84 коп. витрат, пов'язаних із прибуттям до суду.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_5 144 (сто сорок чотири) грн. 84 коп. витрат, пов'язаних із прибуттям до суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 17 (сімнадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 28 жовтня 2013 року.