Постанова № 34455451, 24.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

24 жовтня 2013 р. №820/8011/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Сіренко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 року №0000441702.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо угоди між позивачем та його контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Сіренко Ю.Ю. до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акту перевірки від 10.08.2012 року №788/22-417/36371642 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтако" щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період - грудень 2011 року, березень - червень 2012 року". Вказала про відсутній факт реального вчинення господарських операцій у ТОВ "Інтако". Також, в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилається на ст.ст. 185, 188, 198 ПК України.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Сіренко Ю.Ю. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) зареєстрована Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області (а.с.7), перебуває на обліку в Дергачівській МДПІ з 30.05.2005 року за №6230, є платником податку на додану вартість (а.с.8-9).

Фахівцями Дергачівської МДПІ Харківської області ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (рнокпп 261111731) з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Інтако" (податковий номер 36371642) їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 11.04.2013 року №361/17.2-04/48/НОМЕР_1 (а.с.11-21), яким встановлено порушення ст.185, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит за червень 2012 року в сумі 3528,00 грн., за листопад 2012 року - 5040,00 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Дергачівською МДПІ Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 року №0000441702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 8568,00 грн. за основним платежем та 2142,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.22).

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку (а.с.23-32).

Рішеннями Головного управління Міндоходів у Харківській області від 18.07.2013 року №419/Г/20-40-10-04-17 (а.с.33-35) та Міністерства Доходів і Зборів України від 15.08.2013 року №3672/Г/99-99/10-01-03-14 (а.с.36-39) податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 року №0000441702 - залишена без змін, а скарги позивача - без задоволення.

З акту перевірки від 11.04.2013 року №361/17.2-04/48/НОМЕР_1 вбачається, що підставою для висновку щодо завищення податкового кредиту на суму 8568,00 грн., з посиланням на нереальність господарських операцій з ТОВ "Інтако", став акт від 10.08.2012 року №788/22-417/36371642 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтако" щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період - грудень 2011 року, березень - червень 2012 року".

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки від 11.04.2013 року №361/17.2-04/48/НОМЕР_1, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ "Інтако" (підрядник) укладено договір підряду - виконання послуг від 04.06.2012 року №3 (а.с.40-41). Згідно п.1 договору - підрядник за завданням замовника зобов"язується виконати послуги зі змільчення та наноструктуруванню вихідної сировини - карбоносилікату Д-3, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи.

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 прийняв послуги зі змільчення та нано-структурування карбоносилікату, що підтверджується актами виконання послуг (а.с. 44-45), а ТОВ "Інтако" виписало податкові накладні (а.с.42-43), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором послуг.

На підтвердження реальності передачі та транспортування сировини карбоносилікату Д-3, в тому числі роздрібненого, позивачем надані акти прийому-передачі сировини у переробку (а.с.46-47), товарно-транспортні накладні щодо транспортування карбоносилікату Д-3 від позивача до контрагента ТОВ "Інтако" і знов до позивача (а.с.48-51).

На підтвердження реальності предмету договору підряду від 04.06.2012 року №3, а саме існування карбоносилікату Д-3, позивачем надано договір поставки від 09.12.2009 року №БГ-001 (а.с.112), податкові накладні, видаткова накладна (а.с.113-116), з яких вбачається, що ФОП ОСОБА_1 придбав у ПП "Білі Гори" карбоносилікат (карбосил Д-3).

Як вбачається з пояснень позивача, карбоносилікат Д-3 він також частково продавав ТОВ "Інтако", що підтверджується договором поставки від 07.06.2012 року №4 (а.с.76), накладними (а.с.77-78, 117-118), а сплата за виконання послуг за договором підряду від 04.06.2012 року №3 та за договором поставки від 07.06.2012 року №4 була проведена у формі взаємозаліку, що підтверджується актом взаємозаліку від 30.06.2012 року (а.с.79).

Судом встановлено, що укладення договору підряду від 04.06.2012 року №3 щодо надання послуг ТОВ "Інтако" по роздрібненню та наноструктуруванню карбоносилікату Д-3, позивачу необхідно було для виконання своїх зобов"язань, щодо продажу наноструктурованого карбоносилікату, за договором купівлі-продажу від 18.11.2009 року (а.с.80) з ТОВ НВК "Глобус", оскільки у ФОП ОСОБА_1 відсутні необхідні технологічні можливості щодо подрібнення та наноструктурування карбоносилікату Д-3.

Згідно витягу з ЄДРПОУ (а.с.139-141)-видом економічної діяльності ТОВ НВК "Глобус" - є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

Частиною 1 Технічних умов добавки природної кормової сорбціна "Мікасіл" (а.с.119-137), погоджених Головою Державного комітету ветеринарної медицини України - Вербицьким П.І., Директором Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок, Головою ТК №132 "Засоби захисту тварин, карми та кормові добавки", доктором ветеринарних наук, професором, член-кореспондент УААН Коцюмбас І.Я., затверджених та розроблених Директором ТОВ НВК "Глобус" - ОСОБА_1, зокрема, встановлено, що добавка природна кормова "Мікасіл" призначена для сільськогосподарської птиці та тварин, має лікувально-профалактичні властивості, які полягають у покращені обміну речовин, нейтралізації процесів бродіння, тощо.

Згідно п.п.3.5.1 п.3.5 ч.3 зазначених Технічних умов - основу мікасілу складає подріблений та наноструктурований карбоносилікат торгової марки "Карбосил-Д", згідно з ТУ 5743-001-10413720, або чинними в України нормативними документами.

Реальність виконання зобов"язань сторін за договором купівлі-продажу від 18.11.2009 року (а.с.80) з ТОВ НВК "Глобус", підтверджується наданими видатковими накладними, довіреністю на отримання ТМЦ, податковими накладними (а.с.81-85), банківськими виписками (а.с.104-111).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Інтако", на виконання договору підряду від 04.06.2012 року №3, відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми з придбання послуг у ТОВ "Інтако".

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідачем не надано доказів, що угода, укладена між позивачем та ТОВ "Інтако" визнана в установленому порядку недійсною.

Як вбачається з витягу ЄДРПОУ (а.с.88-90, 142-144) ТОВ "Інтако" на момент вчинення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та на теперішній час є належним чином зареєстрованою юридичною особою.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання послуг, які призначені для використання у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "Інтако", позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування, що не заперечується відповідачем. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем ст.185, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Інтако".

Посилання відповідача на висновки акту від 10.08.2012 року №788/22-417/36371642 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтако" щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період - грудень 2011 року, березень - червень 2012 року", суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року (а.с.52-55) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТАКО" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтако»код ЄДРПОУ 36371642 щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями їх реальності. та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року, березень-червень 2012 року, за наслідками якої складено акт № 788/22-417/36371642 від 10.08.2012 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2013 року (а.с.56) постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року - залишено без змін.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Інтако" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 року №0000441702 прийнято Дергачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області - необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 07.05.2013 року №0000441702.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 29.10.2013 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.