Постанова № 34455367, 29.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року № 813/6774/13-а

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Самборська Ю.М.

за участю:

представника позивача - Рісної Ю.Б.

представника відповідача - Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби в особі Перемишлянського відділення про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - ДП «Львівський облавтодор», позивач) звернулось до суду з позовом до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби в особі Перемишлянського відділення, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 19 червня 2013 року № 0000111720.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних санкцій за його несвоєчасну сплату. При цьому зазначає, що у зв'язку з недостатнім фінансуванням у позивача виникла заборгованість по виплаті заробітної плати і відповідно податку з доходів фізичних осіб, який підлягає утриманню з доходу, що виплачується працівникам. Однак податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, нараховані та задекларовані самим платником податків, згідно правил ПК України вважаються узгодженими, в зв'язку з чим відповідач не мав права включати суму узгодженого податкового зобов'язання нарахованого та сплаченого платником податків, до податкового повідомлення-рішення. Крім того, на думку позивача, прострочка у сплаті узгоджених податкових зобов'язань не є підставою для застосування до нього санкцій, передбачених ст. 127 Податкового кодексу України, адже позивачем не здійснювалась виплата заробітної плати без попередньої сплати податку. Тому просить позов задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому проти позову заперечив, послався на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем строків сплати податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, за що передбачена відповідальність згідно статті 127 ПК України. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченні на позовну заяву. Просив відмовити задоволенні позовних вимог.

Суд в порядку ст. 55 КАС України допустив заміну первинного відповідача - Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби в особі Перемишлянського відділення на належного відповідача - Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Філія «Перемишлянський райавтодор» є відокремленим підрозділом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» та не має статусу юридичної особи, діє на підставі затвердженого ДП «Львівський облавтодор» положення та є платником податку на доходи фізичних осіб.

Перемишлянським відділенням Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби було проведено виїзну планову документальну перевірку філії «Перемишлянський райавтодор», код ЄДРПОУ 26231139, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої було складено Акт від 06.06.2013 р. № 8/22/26231139.

На підставі вказаного Акту перевірки Золочівською МДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області складено податкове повідомлення рішення від 19 червня 2013 року № 0000111720. Даним податковим повідомленням-рішенням донараховано філії «Перемишлянський райавтодор» податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 3787,39 грн. основного платежу та 14149,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про порушення філією «Перемишлянський райавтодор» пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123, п.127.1 ст.127, п.129.1 п.129.4 ст.129, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами і доповненнями.

Як встановлено судом, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 3787,39 грн., проведено на підставі нарахованого податку на доходи фізичних осіб самим позивачем за листопад 2012 року, включеного до форми № 1 Д Ф за IV-й квартал 2012 року та не сплаченого у встановлені статтею 168 Податкового кодексу України строки.

При цьому у акті перевірки (сторінка 37) встановлено, що перевіркою правильності визначення суми податку з доходів фізичних осіб порушень не встановлено, з чим погодився і представник відповідача у судовому засіданні

Як випливає зі змісту статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків тільки у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

У зв'язку з тим, що позивач самостійно провів нарахування основного платежу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3787,39 грн., та подав до контролюючого органу відповідну форму №1 Д Ф за звітний період, у відповідача відсутні правові підстави надсилати йому податкове повідомлення-рішення № 0000111720 від 19 червня 2013 року, в частині якого збільшувати позивачу суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3787,39 грн.

Згідно пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5, 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Беручи до уваги зміст статті 168 Податкового кодексу України суд вважає, що граничним терміном сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб є строки сплати, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, тобто податок на доходи фізичних осіб за листопад 2012 року повинен бути сплачений до 30.12.2012 року, тому починаючи з 31.12.2012 року податкове зобов'язання позивача за листопад 2012 року вважається узгодженим.

Оскільки позивач не сплатив до бюджету в граничний термін сплати до бюджету узгоджене податкове зобов'язання за листопад 2012 року в розмірі 3787,39 грн., відповідач повинен був надіслати (вручити) йому податкову вимогу, як це передбачено статтею 59 Податкового кодексу України, а не податкове повідомлення-рішення.

За таких обставин суд вважає, що в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за основним платежем з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3787,39 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000111720 від 19 червня 2013 року необхідно визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Що стосується збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 14 149,40 грн., то суд вважає, що в цій частині податкове повідомлення-рішення № 0000111720 від 19 червня 2013 року також необхідно визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Податкові зобов'язання позивача за травень 2012 року - листопад 2012 року вважаються узгодженими за правилами статей 54, 58, 168 Податкового кодексу України, як зазначено вище у мотивувальній частині рішення суду.

Відповідач надіслав Позивачу повідомлення-рішення № 0000111720 від 19 червня 2013 року яким застосував до останнього штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 14 149,40 грн., на підставі статті 127 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Норма пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України передбачає, що відповідальність платника податків наступає тільки у разі ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тоді як із пояснень сторін та матеріалів справи встановлено, що позивач провів нарахування, утримання та сплату податку на доходи фізичних осіб.

Суд погоджується із висновком відповідача про те, що позивач при сплаті податку на доходи фізичних осіб порушив граничні строки такої сплати, передбачені Податковим кодексом України для такого податку, разом з тим вважає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 14 149,40 грн., на підставі статті 127 Податкового кодексу України є протиправним, так як відповідальність позивача за встановлених судом обставин повинна наставати згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Згідно даної норми у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, що відповідає передбаченому ст. 126 Податкового кодексу України складу порушення, однак оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідач застосував штраф на підставі ст. 127 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, дії позивача, що полягають у несвоєчасні сплаті податку на доходи фізичних осіб (узгодженого податкового зобов'язання), не відповідають складу правопорушення встановленого ст. 127 Податкового кодексу України.

Аналізуючи все в сукупності за встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000111720 від 19 червня 2013 року, яким відповідачем збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3787,39 грн. основного платежу та 14149,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій, необхідно визнати протиправним та скасувати.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог, відповідачем не доведено правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення та не надано доказів, які б спростовували доводи позивача. А тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19 червня 2013 року № 0000111720, прийняте Перемишлянським відділенням Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби.

Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31978981) судовий збір в сумі 179,37 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлений 31.10.2013 року.