Постанова № 34455020, 15.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 р. Справа № 804/9615/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

при секретарі судового засідання Кравець Є.С.

за участю:

представника позивача Босенко Ю.Г.

представника відповідача Резніков Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтеркерама» до Суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Приватне акціонерне товариство Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтеркерама» (далі ПрАТ «Інтерграма») звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року №000302200, винесене Суб'єктом владних повноважень - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м .Дніпропетровську ДПС) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 204775,00 грн. та накладання штрафу у розмірі 51194,00 грн. у повному обсязі;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року №000292200 винесене СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 37266,89 грн. та накладання штрафу у розмірі 9316,72 грн. у повному обсязі.

В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що висновки позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ «Інтерграма» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємством ТОВ «НТ-Сервіс» та прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення є безпідставними, та прийняті без врахування фактичних обставин та документів бухгалтерського та первинного обліку, без врахування вимог Податкового кодексу України та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, надав письмові заперечення проти адміністративного позову від 08.08.2013 року.

Відповідно до змісту поданих заперечень представник податкової інспекції в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а відтак оспорювані податкові повідомлення-рішення, є правомірними та підлягають, на думку відповідача, виконанню відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2013 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПрАТ «Інтерграма» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємством ТОВ «НТ-Сервіс».

За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС складено акт перевірки від 06.06.2013 року №396/22.2-33184723 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Інтерграма» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємством ТОВ «НТ-Сервіс» за період з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року.

Відповідно до висновків акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС встановлені порушення ПрАТ «Інтерграма» п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту на загальну суму 242041,64 грн. в тому числі по періодах: за липень 2012 року у сумі 3 614,28 грн.; за серпень 2012 року у сумі 37 266,89 грн.; за листопад 2012 року у сумі 201 160,47 грн.. Завищення податкового кредиту в вищезазначених періодах призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку (ряд.23.1 декларації) на загальну суму 204 774,75 грн., в т.ч.:

- серпень 2012 року на суму 3 614,28 грн. (період виникнення від'ємного значення - липень 2012 року у сумі 3614,8 грн.);

- грудень 2012 року на суму 201 160,47 грн. (період виникнення від'ємного значення-листопад 2012 року у сумі 201 160,47 грн.); та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р.25 декларації) на загальну суму 37 266,89 грн. в т.ч. за вересень 2012 року на суму 37 266,89 грн.

Підприємству ПрАТ «Інтеркерама» заявлені до відшкодування суми ПДВ за серпень, грудень 2012 року на момент перевірки відшкодовані в повному обсязі.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000302200 від 21.06.2013р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 204 775,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 51 194,00 грн.

- № 000292200 від 21.06.2013 р. про збільшення суми грошового зобов' язання з податку на додану вартість на суму 37 266,89 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 9 316,72 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в акті перевірки від 06.06.2013 року №396/22.2-33184723 відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів укладених між позивачем та ТОВ «НТ Сервіс» у червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2012 на настання реальних наслідків, у зв'язку з тим, що позивачем надано товарно-транспортні накладні, оформленні з порушенням вимог наказу Міністерства транспорту України від 29 грудня 1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», а саме не зазначено номери, дати доручень згідно яких здійснено приймання на склад ПрАТ «Інтеркерама» продукції (плитка кліркерна) та не вказано посадової особи якою було одержано вантаж, що не підтверджує факт транспортування та отримання товарів по операціям між контрагентами.

А також відповідач зазначає, що акти виконаних робіт між ПрАТ «Інтеркерама» та ТОВ «НТ Сервіс» не відповідають вимогам ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не є первинними документами, оскільки у наданих актах виконаних робіт зазначено лише загальне найменування робіт, і не зазначено етапів виконання робіт, кількості годин роботи спеціалістів певного кваліфікаційного рівня, що унеможливлює встановлення обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності суб'єкта господарювання.

Крім того, в акті перевірки є посилання як на доказ не реальності здійснення господарських операцій на акт перевірки ТОВ НТ «Сервіс» Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська від 15.01.2013 року №158/22-5/37148668 «Про неможливість проведення звірки TOB „НТ Сервіс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року» у якому також зазначено про відсутність необхідних трудових ресурсів виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Таким чином відповідач приходить до висновку, що операції між ПрАТ «Інтеркерама» та підприємством постачальні ТОВ «НТ Сервіс» у червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2012 створені на паперових носіях з метою ухилення від сплати податків та надання податкової вигоди для третіх осіб.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у акті перевірки від 06.06.2013 року №396/22.2-33184723 щодо не спрямованості правочину, який укладений позивачем з ТОВ «НТ Сервіс», на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ТОВ «НТ Сервіс» не спрямований на настання реальних наслідків через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «НТ Сервіс» є підприємство ТОВ «Віконні системи» визнане банкрутом, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. На підтвердження правомірності задекларованих показників податкової звітності, реальності настання правових наслідків та наявності господарської мети по правочинам укладених ПрАТ «Інтеркерама» з ТОВ «НТ - Сервіс», позивач надав копії наступних первинних та інших документів: договір № 5/08-1 від 05.08.2010 року., додаткова угода №1 від 14.01.2011 року, № 2 від 26.12.2011 року; податкових та видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; рахунків; актів виконаних робіт; платіжних доручень про оплату товару та послуг та специфікації. Також, з матеріалів справи вбачається, що господарська мета ПрАТ «Інтеркерама» при укладанні правочинів з ТОВ «НТ - Сервіс» підтверджена укладеним між контрагентами договором поставки товарів та виконання робіт.

Крім того, у відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Зі змісту досліджених вище документів, зокрема первинних, видно, що вони містять усі обов'язкові реквізити, підписи посадових осіб та печатки підприємств. Отже, саме досліджені вище первинні бухгалтерські документи свідчать про реальність здійснення господарських операцій позивачем згідно до укладених правочинів.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування, що правочини укладені позивачем з ТОВ «НТ Сервіс» реалізовувалися без мети настання реальних наслідків, а тому відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що позивачем порушено порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Зазначене вище також підтверджується довідками від 26.10.2012р. № 464/22-0/33184723 СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС (перевірка липня-серпня 2012 року) та від 26.02.2013р. № 127/22-33184723 СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС (перевірка листопада-грудня 2012 року) з яких не вбачається жодних порушень щодо порядку формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність реальних правових наслідків та господарської мети по правочинам укладеним з ТОВ «НТ - Сервіс», та як наслідок доведено фактичне здійснення господарських операцій по цим правочинам, а тому висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки є необґрунтованими та безпідставними.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених контролюючим органом в акті перевірки, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтеркерама» до Суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року №000302200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 204775,00 грн. та накладання штрафу у розмірі 51194,00 грн. у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року №000292200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 37266,89 грн. та накладання штрафу у розмірі 9316,72 грн. у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтеркерама» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст складено 20.08.2013.

Суддя О.С. Луніна