Постанова № 34454928, 15.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 р. Справа № 804/9839/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

при секретарі судового засідання Кравець Є.С.

за участю:

від позивача - Шестерня Н.О.

від відповідача - Федорова А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Сервіс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, в якому з урахуванням уточнень просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0002272250 від 10.07.2013 року на суму 26585 грн. з яких 21 268 грн. - за основним платежем, 5317 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями як таке, що прийняте на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам та діючому законодавству.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Універсал Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Лігран» за результатами якої складено акт перевірки від 10.06.2013 року, яким встановлено ряд порушень. Також в обґрунтування позову позивач зазначає на порушення відповідачем при вчиненні оскаржуваних дій та винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ст. ст. 19, 21, 78, 79, 185, 198 Податкового кодексу України. За таких обставин, позивач просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач та його представники адміністративний позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на факти викладені в акті перевірки. Доводи, викладені у позові, відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими, а винесене податкове повідомлення-рішення такими, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом України.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що працівниками Лівобережної МДПІ на підставі наказу від 04.06.2013р. №631, повідомлення від 04.06.2013р. №76 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Універсал Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ „Лігран" за березень, травень-серпень 2012 року.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 18.06.2013р. №2355/22-5/33063211, яким виявлено наступні порушення, а саме: ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Універсал Сервіс» із ТОВ «Лігран» у березні, травні-серпні 2012 року та з контрагентами-покупцями за період квітень-травень 2012 року із ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ТОВ «Валідус Україна» за період квітень-червень 2012 року, ПП «Промінстал» за період серпень 2012 року, ТОВ «Бонд-сервіс» за період лютий 2012 року, квітень 2012 року та юридичну дефектність первинних документів, здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а також п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 21 267,70 грн.

На підставі зазначеного вище акту Лівобережною МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 10.07.2013 року №0002272250, яким донараховано податок на додану вартість на загальну суму 26 585 грн. (основний платіж - 21 268 грн., штрафна санкція - 5 317 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 78.1. ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої обставини, як те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності зі ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Судом встановлено, що невиїзна позапланова документальна перевірка позивача була проведена відповідачем у зв'язку з отриманням відповідачем акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 28.12.2012 року № 7250/224/34656476 щодо господарських відносин ТОВ «Лігран» з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року та не наданням позивачем усіх первинних документів на запит Лівобережної МДПІ від 20.05.2013 року № 14448/10/22-5 щодо необхідності документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Лігран» за березень, травень-серпень 2012 року.

05.06.2013 року Лівобережною МДПІ було особисто вручено в.о. директору ТОВ «Універсал Сервіс» Ревуці A.B. наказ на проведення перевірки від 04.06.2013 р. №631 та повідомлення від 04.06.2013 р. №76, що підтверджується відміткою про отримання означених документів, що свідчить про дотримання відповідачем порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як вбачається з документів, наданих додатково позивачем, між ТОВ «Лігран» (продавець) та ТОВ «Універсал Сервіс» (Покупець) укладені договори поставки № 01032012 від 01.03.2012р., № 01/15-12 від 09.04.2012 р. та договір за № 245 від 11.04.2012 року.

Предметом вказаних договорів є виготовлення та поставка у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію по найменуванню, кількості, ціні та вартості, згідно специфікації (рахункам-фактури, накладним).

На виконання вказаних договорів були оформлені рахунки, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Товарно-транспортні накладні щодо підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей суду позивачем не надані.

На підставі вказаних документів позивачем було включено до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по підприємству ТОВ «Лігран» у розмірі 212667,7 грн.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що підтверджує фактичне переміщення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, документи, що підтверджують фактичне переміщення товару від постачальника до покупця у позивача відсутні.

Також позивачем не надано документів, що підтверджують якісні характеристики отриманого товару, які мають у нього бути в наявності, зважаючи на характер придбаного товару.

З огляду на викладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність товарного характеру господарських операцій ТОВ «Універсал Сервіс» по взаємовідносинам з ТОВ «Лігран» за березень, травень-серпень 2012 року

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення, а тому вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні його позову.

Керуючись ст.ст.158-163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Сервіс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.07.2013 року №0002272250 - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст складений 20.08.2013.

Суддя О.С. Луніна