Постанова № 34452580, 22.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року 10 год. 35 хв.Справа № 808/7256/13-а м.Запоріжжярозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» (далі - позивач або ПАТ «Запорізький абразивний комбінат») звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач або СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2013 №0000422510, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 1 895 833 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 473 958 грн. 25 коп., та податкового повідомлення-рішення від 28.08.2013 №0000432510, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1 516 667 грн. за вересень 2010 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 379 166 грн. 75 коп.

Позивач вважає висновки акту перевірки про допущені порушення вимог податкового законодавства, які зроблені з посиланням на акт експертного дослідження, що проводилось експертом експертної установи «Експерт Д», необґрунтованими, оскільки за зверненням позивача було проведено також експертне дослідження, висновки якого є прямо протилежними висновкам акту дослідження на який посилається відповідач.

Також позивач зазначає про те, що за результатами розгляду його скарги стосовно висновку експерта експертної установи «Експерт Д» до Міністерства юстиції встановлено, що при проведенні експертного дослідження експерт вийшов за межі компетенції експерта-економіста.

Крім того, позивач посилається на наявність судових рішень, якими скасована постанова про порушення кримінальної справи відносно керівника позивача щодо ухилення від сплати податків, у зв'язку з чим вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті протиправно та просить їх скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та дали пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали у повному обсязі, вважають оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, які прийняті внаслідок виявлених порушень податкового законодавства України, у зв'язку з чим просять у задоволенні позову ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 24.07.2013 по 30.07.2013 СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ «Український тендерний союз» за період з 01.08.2010 по 31.12.2010, про що складено Акт перевірки від 06.08.2013 №57/25-00/00222226 (том 1 а.с. 12-32).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, встановлено, що в порушення:

1) п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 895 833 грн., у тому числі по періодах:

- за 3 квартали 2010 року у сумі 1 895 833 грн.;

- за 2010 рік у сумі 1 895 833 грн.;

2) пп.7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» завищено суму завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року на суму 1 516 667 грн. (том 1 а.с. 31).

Зазначені висновки обґрунтовані тим, що в ході проведеної передвіки не підтверджено фактичного здійснення господарських операцій щодо поставки позивачу товарів від ТОВ «Український тендерний союз», що обумовлено відсутністю поставки товару по ланцюгу постачання до позивача, відсутністю товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з ТОВ «Український тендерний союз».

На підставі акту перевірки 28.08.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000422510, яким ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 2 369 791 грн. 25 коп., в тому числі 1 895 833 грн. за основним платежем, 473 958 грн. 25 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000432510, яким ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 1 516 667 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 379 166 грн. 75 коп. (том 1 а.с.37-38).

Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень виходячи з наступних підстав.

У перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Український тендерний союз» відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від 19.08.2010 №19/08/10, згідно з умовами якого ТОВ «Український тендерний союз» в вересні 2010 року поставлено на адресу ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» наступні товарно-матеріальні цінності: карбід бору - 340,4823 т., шліф матеріали з електрокорунду нормального - 1205,91 т., шліф матеріали з карбіду кремнію - 571,005 т., сітку з кольорових металів - 1504 т., на загальну суму 9 100 000 грн., в тому числі ПДВ - 1 516 666 грн. 67 коп. (том. 1 а.с. 146-148).

Згідно з умовами зазначеного договору постачальник зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити вартість товару. Поставка товару здійснюється на умовах EXW (франко - склад) ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44) згідно з ІНКОТЕРМС - 2000. Також відповідно до умов вищевказаного договору фактом поставки товару вважається дата виписки актів приймання в день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Одночасно з підписанням акту-передачі ТОВ «Український тендерний союз» передає ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» видаткову та податкову накладну. Підписання акту приймання-передачі є підтвердженням факту передання продавцем видаткової та податкової накладної, при цьому, товар вважається поставленим, а зобов'язання продавця з поставки товару виконаним з моменту складання та підписання акту приймання-передачі, видаткової та податкової накладної. Оплата за поставлений товар здійснюється ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» у безготівковій формі шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Український тендерний союз».

Відповідно до умов вищевказаного договору право владності на товар від продавця до покупця з моменту і виключно після сплати останнім загальної вартості товару. Термін дії даного договору - договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Умовами EXW передбачено, що продавець зобов'язаний забезпечити належну упаковку згідно з правилами перевозу, надати товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві/складі, сприяти покупцеві у здійсненні експортних формальностей, а покупець сплатити всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки.

Як свідчать матеріали перевірки, доставка вищевказаних товарно-матеріальних цінностей не здійснювалась, у зв'язку з тим, що товар був виготовлений на підприємстві позивача та в подальшому був переданий до Держкомрезерву. Товар (матеріальні цінності) мобілізованого резерву зберігався на складах комбінату, але договір на зберігання вказаних товарино-матеріальних цінностей між ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» та Держкомрезервом не укладався, у зв'язку з відсутністю фінансування з боку Міністерства фінансів України, при цьому факт поставки товарів підтверджується наданими позивачем як до перевірки так і в судовому засіданні прибутковими ордерами товарно-матеріальних цінностей та актом прийому-передачі від 19.08.2010 (том 1 а.с. 149, 150-155).

Актом перевірки не заперечується що:

- ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» має в наявності оригінали документів на придбання товару вказаного в договорі від 19.08.2010 №19/08/10 у зазначеного постачальника (видаткові та податкові накладні, акт приймання, прибуткові ордери, рахунок- фактура), які мають статус первинних документів.

- розрахунки за одержаний товар вказаний в договорі від 19.08.2010 №19/08/10, проведені своєчасно і в повному обсязі.

Вищезазначений перелік документів наданий позивачем як до перевірки, що відображено в акті перевірки, так і при судовому розгляді справи (том. 1 а.с. 149, 156-159).

Як встановлено судом, згідно з розпорядженнями (нарядами) Держкомрезерву від 12.05.2010 №5/о.51 та №6/о.51 ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» відповідно до розпорядження КМУ №286-р від 26.05.2005, договору доручення від 23.12.2009 №97 юр-2009 та протоколу засідання конкурсної комісії №177/моб/1 від 17.03.2010 відпустило ДП «Ресурспостач» із мобілізованого резерву в порядку розбронювання наступні товарно-матеріальні цінності: карбід бору - 340,4823 т., шліф матеріали з електрокорунду нормального - 1205,91 т., шліф матеріали з карбіду кремнію - 571,005 т., сітку з кольорових металів - 1504 т., які в подальшому були поставлені ДП «Ресурспостач» його безпосередньому контрагенту - ТОВ «Нові технології інвестування і торгівлі» згідно з договором поставки від 18.03.2010 №1-3113, що підтверджується наданими договором, актом прийму-передачі, розпорядженнями, податковою накладною та довіреністю на отримання товарного-матеріальних цінностей (том 1 а.с. 160-161, 185-189).

Придбані у ДП «Ресурспостач» вищевказані товарно-матеріальні цінності ТОВ «Нові технології інвестування і торгівлі» в подальшому реалізовані ТОВ «Компанія Барель-ЛТД» згідно з договором купівлі-продажу від 29.07.2010 №29/07/2010, що підтверджується договором, актом прийму-передачі, податковою накладною (том 1 а.с. 219-223, 225).

У подальшому, придбані ТОВ «Компанія Барель-ЛТД» товарно-матеріальні цінності реалізовані згідно з договором купівлі-продажу від 19.08.2010 №19/08/2010 ТОВ «Український тендерний союз», що підтверджується договором, актами прийму-передачі та податковою накладною (том 2 а.с. 119-125).

Таким чином, товарно-матеріальні цінності, що зберігались у позивача та які за розпорядженнями Державного комітету України з державного матеріального резерву були відпущені в порядку розбронювання ДП «Ресурспостач», придбані ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» - ТОВ «Український тендерний союз».

При укладенні зазначених договорів купівлі-продажу переміщення товарно-матеріальних цінностей не відбувалось.

У зв'язку з чим, посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних або подорожніх листів щодо перевезення товару, як на одну з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень, суд вважає необґрунтованими, оскільки після відпущення товарно-матеріальних цінностей ДП «Ресурспостач» в порядку розбронювання товар, до його придбання позивачем, продовжував зберігатись на складах ПАТ «Запорізький абразивний комбінат».

Крім того, наявність товарно-матеріальних цінностей, які були предметом договору купівлі-продажу від 19.08.2010, на підприємстві позивача підтверджується довідкою Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 06.07.2010 №060/0054, зі змісту якої вбачається, що станом на 30.05.2010 на ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» рахуються матеріальні цінності, а саме: карбід бору, сітка із кольорових металів, шліф матеріали з електрокорунду нормального, шліф матеріали з карбіду кремнію, сітка з кольорових металів.

Таким чином, реальність придбання товарів підтверджується первинними документами з отримання товару - видатковими та прибутковими накладними, податковими накладними, а витрати ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» на оплату товару ТОВ «Український тендерний союз» підтверджені відповідними розрахунковими та платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, що свідчить про дотримання позивачем встановлених вимог податкового законодавства, як підстави для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів у ТОВ «Український тендерний союз», а також для бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

При цьому виходячи зі змісту пунктів 7.7.1 та 7.7.2 Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

Закон не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі закон Про ПДВ) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону Про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 Закону Про ПДВ податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону Про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону Про ПДВ встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

При цьому підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону Про ПДВ передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених п. 9.8 Закону Про ПДВ.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Закону Про ПДВ, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету в Законі Про ПДВ не передбачено.

Матеріальні цінності, що придбавалися у ТОВ «Український тендерний союз», призначалися для використання ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності, що підтверджується вимогами про відпущення матеріалів у виробництво (том. 2 а.с. 23-81).

Акт перевірки не містить відомостей щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Український тендерний союз» на час здійснення господарських операцій щодо поставки товарів.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Окрім того, відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Оскільки контрагент позивача (ТОВ «Український тендерний союз») на момент укладання угоди та складання податкових накладних мав свідоцтво платника податку на додану вартість (знаходився на обліку в Державній податковій службі як платник ПДВ), сума податку на додану вартість сплачена позивачем в ціни придбаних товарів за виписаними податковими накладними, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за такими податковими накладними.

Зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування суми ПДВ.

Крім того, правомірність формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ТОВ «Український тендерний союз» у сумі 1516667 грн. підтверджена постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2012, що набрала законної сили 14.02.2013, відповідно до якої з Державного бюджету України на користь ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» стягнута сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1 516 667 грн., та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 (том 1 а.с. 39-45, 101-105).

Зазначені обставини відповідно до приписів частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України підтверджують реальність господарської операції ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» з ТОВ «Український тендерний союз» щодо купівлі-продажу матеріальних цінностей за договором від 19.08.2010 №19/08/10, та не потребують доказуванню.

Із зазначених підстав суд також вважає необґрунтованими висновки відповідача про заниження податку на прибуток.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пункту 5.2. цієїж статті, до складу валових витрат включаються, зокрема: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до пункту 5.11 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, за правилами Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» підставою для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Як встановлено судом, матеріальні цінності, що придбавалися у ТОВ «Український тендерний союз», призначалися для використання ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності, отримання товару, його оприбуткування, та проведення розрахунків підтверджується сукупністю наданих позивачем та досліджених судом первинних документів, здійснення господарських операцій документально відображено у бухгалтерському і податковому обліку, що також підтверджено також актом перевірки, та спростовує висновки органу державної податкової служби про допущенні порушення податкового законодавства.

Таким чином, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення не є переконливими.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС в Запорізькій області Гайдара А.В. від 24.05.2012 про порушення кримінальної справи відносно голови правління ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» Берези Анатолія Валентиновича за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки вищевказана постанова слідчого постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2012 скасована (том 1 а.с. 58-64).

Не є переконливими посилання в акті перевірки на експертний висновок від 21.05.2012 про те, що господарська операція по придбанню товарів «ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» від ТОВ «Український тендерний союз» документально не підтверджена та документально не підтверджено транспортування товарно-матеріальних цінностей в адресу ПАТ «Запорізький абразивний комбінат», оскільки за результатами розгляду скарги позивача до Міністерства юстиції встановлено, що при проведенні експертного дослідження експерт вийшов за межі компетенції експерта-економіста (том 1 а.с. 65-66).

Також суд вважає необґрунтованими посилання представників відповідача про непідтвердженість господарської операції з купівлі-продажу на те, що з моменту відпущення товарно-матеріальних цінностей ДП «Ресурспостач» в порядку розбронювання товар, до його придбання позивачем, продовжував зберігатись на складах ПАТ «Запорізький абразивний комбінат», та про те, що відповідно до акту прийому-передачі ДП «Ресурспостач» передав ТОВ «Новітні технології інвестування і торгівлі» не товар, а наряди.

Як встановлено судом, ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» оскаржувались результати аукціону з реалізації матеріальних цінностей, який відбувся 17.03.2010 та переможцем якого визначено ДП «Ресурспостач», що стало підставою для утримання матеріальних-цінностей на складах позивача (том. 2 а.с. 199-210).

Крім того, відповідно до умов договору, укладеного між ДП «Ресурспостач» та ТОВ «Новітні технології інвестування і торгівлі», предметом договору була передача матеріальних цінностей, а не нарядів.

При цьому, як зазначено у розпорядженнях (нарядах) Державного комітету України з державного матеріального резерву № 5/0.51 від 12.05.2010 та № 6/0.51 від 12.05.2010, матеріальні цінності підлягали відпущенню з мобілізаційного резерву в порядку розбронювання ДП «Ресурспостач» (ТОВ «Новітні технології інвестування і торгівлі») на підставі укладеного між ДП «Ресурспостач» і ТОВ «Новітні технології інвестування і торгівлі» договору від 18.03.2010 № 1-3113, у зв'язку з чим зазначення в акті прийому-передачі про передачу нарядів про відпуск матеріальних цінностей з державного резерву не суперечить вимогам законодавства та не підтверджує висновки відповідача про те, що матеріальні цінності за договором не були передані.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи, що господарські операції позивача з ТОВ «Український тендерний союз» щодо поставки товарів, мали реальний зміст, що підтверджується сукупністю наданими позивачем та дослідженими судом доказами, придбані товари призначені та використані позивачем у власній господарської діяльності, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно, у зв'язку з чим позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.08.2013 № 0000422510 та податкове повідомлення-рішення від 28.08.2013 № 0000432510.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша