Постанова № 34452447, 21.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року 10 год. 42 хв. м. Львів № 813/6953/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Кедик М.В., секретар судового засідання Харів М.Ю., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/6953/13-а за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Е Ван Вайк і МОЯ Логістик», представники - Вербенко П.О., Шулак Г.О.до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Дорош А.Б. про про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192200 від 05.09.2013 року В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Е Ван Вайк і МОЯ Логістик» (далі - Товариство) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Золочівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області), у якому позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000192200 від 05.09.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу щодо не віднесення до доходів за 4 квартал 2011 року у складі інших валових доходів протермінованої кредиторської заборгованості у сумі 159800,42 грн, по якій минув термін позовної давності, на думку позивача є безпідставними, оскільки заборгованість перед ПП «МОЯ - Транс» виникла у І кварталі 2008 року внаслідок помилкового надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача від неналежного платника (ПП «МОЯ - Транс»). Частина коштів, які помилково надійшли на рахунок позивача, була повернута ПП «МОЯ - Транс», однак решта коштів у сумі 135600,00 грн залишилась непогашеною і обліковувалась на бухгалтерському рахунку станом на 01.10.2011 року. Оскільки кошти були отримані позивачем помилково, то, з врахуванням вимог чинного законодавства, вони підлягали поверненню протягом 5 днів від дати надходження, що не було зроблено позивачем. Термін позовної давності за зазначеними коштами закінчився: сума в розмірі 30089,54 грн - 09.01.2011 року, сума в розмірі 70000,00 грн - 15.01.2011 pоку, сума в розмірі 5000,00 грн - 26.01.2011 pоку, сума в розмірі 25000,00 грн - 25.02.2011 pоку, сума в розмірі 5510,46 грн - 22.03.2011 року. Відтак, позивачем відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України зазначена заборгованість в повному обсязі в сумі 135600,00 грн була включена до складу валових доходів у І кварталі 2011 року і належним чином відображена в Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, оскільки термін позовної давності за помилково отриманими коштами від ПП «МОЯ - Транс» в сумі 135600,00 грн минув у І кварталі 2011 року.

Позивач також зазначає про безпідставність висновків податкового органу щодо включення кредиторської заборгованості перед Garage de jong в сумі 350,00 євро (3604,32 грн) GA DEN OTTER TRUCKS BVBA в сумі 2000,00 євро (20596,10 грн) у вигляді безповоротної фінансової допомоги до складу доходів IV кварталі 2011 року. Оскільки, така заборгованість виникла за 30.05.2006 року згідно контракту № 2303/01 від 23.03.2006 року на підставі ВМД № 209000001/6/010348 від 30.05.2006 року та інвойсу № 06000831 від 11.05.2006 року (Garage de jong), а також вказана заборгованість виникла 21.09.2006 року згідно контракту № 2508/01 від 25.08.2006 року на підставі ВМД 209000001/6/20157 від 21.09.2006 року та інвойсу № 3378 від 11.09.2006 року (GA DEN OTTER TRUCKS BVBA). Відповідно, і термін позовної давності, на думку позивача за вказаною заборгованістю перед Garage de jong закінчився 06.06.2010 року, а перед GA DEN OTTER TRUCKS BVBA - 28.09.2010 року. А тому позивачем зазначену заборгованість в сумі 350,00 євро (3604,32 грн) перед Garage de jong включено до валових доходів ІІ кварталу 2010 року, а заборгованість в сумі 2000,00 євро (20596,10 грн) перед GA DEN OTTER TRUCKS BVBA - в ІІІ кварталі 2010 року.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України, позивач зазначає, що для перевірки були надані акти виконаних робіт, договори із перевізниками, де замовником виступає позивач, якими встановлені умови та вартість перевезень, а також міжнародні автомобільні транспортні накладні (СМR), які додатково підтверджують факт перетину кордону та надання Товариству транспортно-експедиційних послуг з перевізниками - ТОВ «Велика Ведмедиця», ФО-П ОСОБА_5, ФО-П ОСОБА_6, ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_8, ФО-П ОСОБА_9, ФО-П ОСОБА_10, ФО-П ОСОБА_11, ФО-П ОСОБА_12, ФО-П ОСОБА_13, ДП «ВІЛОНА - Міжнародні перевезення», ПП ТК «Східний експрес», ФО-П ОСОБА_14, що підтверджують реальність здійснення вказаних господарських операцій. Крім цього, до перевірки позивачем надано документи, які підтверджують факт отримання послуг з обслуговування вантажних автомобілів за кордоном, а саме, контракт з Е. van Wijk Logistics B.V. від 05.01.2009 pоку, інвойс від 30.11.2011 року, акт прийому-передачі від 30.11.2011 pоку, які підтверджують факт надання послуг з обслуговування вантажних автомобілів за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року в сумі 10968,97 євро.

Щодо порушення п.п. 139.1.4 п. 139.1 ст. 139 ПК України в частині включення до складу інших витрат суми поверненої поворотної фінансової допомоги в розмірі 230000,00 грн від засновника Товариства позивача ОСОБА_15, позивач вказує, що така допомога до позивача надходила частинами, а саме, в сумі 12755,00 грн і була включена до складу валових доходів в ІV кварталі 2009 року та в сумі 104245,00 грн і була включена до складу валових доходів в ІV кварталі 2010 року.

Також позивач зазначає, що боргові зобов'язання по фінансовому лізингу на користь нерезидентів - пов'язаних осіб (Е. van Wijk Logistics B.V.) проводилися згідно графіків та у відповідності до укладених договорів фінансового лізингу у ІV кварталі 2011 року - півріччя 2012 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, надали суду додаткові пояснення, просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила в задоволенні позову відмовити повністю, вказавши на правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення.

У письмових запереченнях на позовну заяву відповідач, вказує, що в ході перевірки на основі аналізу рах. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» встановлено, що позивачем отримано в жовтні 2008 року від ПП «МОЯ-Транс» послуги на суму 135600,00 грн.; GA DEN OTTER TRUCKS BVBA, контракт від 25.08.2006 року за № 2508/01 - 2000,00 євро (20596,10 грн); Garage de jong контракт від 23.03.2006 року за № 2303/01 - 350,00 євро (3604,32 грн). Заборгованості по отриманих послугах станом на 01.10.2011 року та 01.01.2012 року становить 159800,42 грн, по якій минув термін позовної давності на її стягнення. У зв'язку з чим, позивачем не віднесено до валових доходів у складі інших валових доходів суми протермінованої кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності в розмірі 159800,42 грн, чим порушено п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України. Відповідач також зазначає, що позивачем до перевірки надано акти виконаних робіт на перевезення від перевізників - ТОВ «Велика Ведмедиця», ФО-П ОСОБА_5, ФО-П ОСОБА_6, ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_8, ФО-П ОСОБА_9, ФО-П ОСОБА_10, ФО-П ОСОБА_11, ФО-П ОСОБА_12, ФО-П ОСОБА_13, ДП «ВІЛОНА - Міжнародні перевезення», ПП ТК «Східний експрес», ФО-П ОСОБА_14, а також відповідні договори на перевезення. Проте, на думку відповідача, в укладених позивачем із перевізниками договорах не погоджено істотних умов договору, зокрема, виду наданої послуги експедитора, виду та найменування вантажу, розміру плати експедитору, пункти відправлення та призначення вантажу, порядку погодження змін маршруту, виду транспорту, а також не надано товарно - транспортних накладних з відмітками відправника вантажу, перевізника, одержувача вантажу та митних органів. Крім цього, відповідач зазначає, що позивачем не надано до перевірки підтверджуючі документи про перетин кордону найманими перевізниками не надано єдиного міжнародного перевізного документа, що засвідчує факт такого перевезення, не надано договорів про встановлення договірних умов та договірної ціни на такі перевезення чим порушено п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України. Також, відповідач стверджує, що перевіркою було встановлено списання фактично витрачених паливо-мастильних матеріалів для транспортних засобів, так як завищено пробіг автомобіля; при перевірці позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження отримання від засновника Товариства позивача ОСОБА_15 поворотної фінансової допомоги в сумі 230000,00 грн; витрати по нарахуванню відсотків за позиками та борговими зобов'язаннями по фінансовому лізингу на підставі відповідного договору з Е. van Wijk Logistics B.V., а також позивачем не представлено жодних доказів щодо врегулювання списаної безнадійної заборгованості на загальну суму 26230,00 грн від ПП «Авто Інтер Логістик», ЗАТ «Корснас Оріана Україна» та ТОВ «Магік».

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив.

Золочівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області 15.08.2013 року проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Е Ван Вайк і МОЯ Логістик» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 5/23-33278512 від 15.08.2013 року (далі - Акт).

Як вбачається з Акта, проведеною перевіркою встановлено порушення п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.4, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 141.2 ст. 141, п.п. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159, п.п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено та не доплачено в бюджет податок на прибуток, усього на суму 255785,29 грн, у тому числі за IV квартал 2011 року на суму 238046,38 грн та за півріччя 2012 року на суму 17738,91 грн. Зменшено задекларовану суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік всього на суму 780469,00 грн.

Золочівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області 05.09.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000192200, яким згідно п. 54.3 ст. 54, ст. 113, п. 123.1 ст. 123, п. 6 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 5/23-33278512 від 15.08.2013 року, встановлено порушення п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.4, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 141.2 ст. 141, п.п. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159, п.п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств, усього на суму 264654,75 грн, у тому числі за основним платежем - 255785,29 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 8869,46 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу, безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності

Згідно п. 135.1 ст. 135 цього ж Кодексу, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.4, п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 цього ж Кодексу, інші доходи включають, зокрема:

- вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

- суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Згідно п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п.п. 139.1.4, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат:

- витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до підпункту 135.5.6 пункту 135.5 статті 135 цього Кодексу);

- витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 141.2 ст. 141 цього ж Кодексу, для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу витрат нарахування процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється в сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Згідно п. 159.1 ст. 159 цього ж Кодексу, платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості).

Відповідно до п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 цього за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат за правилами ведення податкового обліку, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача встановлений з врахуванням характеристик придбаних товарів та наданих послуг, які свідчать про призначення таких для використання у господарській діяльності позивача та відповідають змісту цієї діяльності.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду копії:

- картки рахунку: 68.5 за розрахунками з ПП «МОЯ-Транс» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року;

- платіжних доручень за січень-лютий 2008 року із зазначенням призначення платежу - повернення помилково перерахованих ПП «МОЯ-Транс» коштів згідно рахунку 164 від 25.06.2007 року, в тому числі ПДВ;

- ВМД № 209000001/6/010348 від 30.05.2006 року та інвойсу № 06000831 від 11.05.2006 року; ВМД № 209000001/6/020157 від 21.09.2006 року та інвойсу № 3378 від 11.09.2008 року;

- картки рахунків: 63.2.1. за період з 01.01.2006 року по 31.12.2011 року за розрахунками з контрагентами GA DEN OTTER TRUCKS BVBA та Garage de jong;

- договорів перевезення вантажу, про надання транспортних послуг у міжнародному автомобільному сполученні, на транспортно - експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, перевезення вантажу, актів здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) укладених між позивачем (як замовником) та ТОВ «Велика Ведмедиця», ФО-П ОСОБА_5, ФО-П ОСОБА_6, ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_8, ФО-П ОСОБА_9, ФО-П ОСОБА_10, ФО-П ОСОБА_11, ФО-П ОСОБА_12, ФО-П ОСОБА_13, ДП «ВІЛОНА - Міжнародні перевезення», ПП ТК «Східний експрес», ФО-П ОСОБА_14 (як перевізниками); вантажно-митних декларацій (СМR);

- договору від 12.10.2009 року про надання поворотної фінансової допомоги, укладеного між позивачем (як товариством) та ОСОБА_15 (як засновником), згідно якого засновник надає товариству поворотну фінансову допомогу, а товариство зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 230000,00 грн без ПДВ;

- картки рахунків: 68.2. за період з 01.01.2009 року по 30.09.2013 року за розрахунками з контрагентом ОСОБА_15;

- договорів фінансового лізингу від 01.06.2007 року, 01.11.2007 року, 02.08.2010 року, 20.12.2010 року, 01.04.2011 року, 15.02.2012 року, укладених між Е. van Wijk Logistics B.V. (як лізингодавцем) та позивачем (як лізингоодержувачем), згідно яких лізингодавець надає лізингоодержувачу у вигляді фінансового лізингу з правом викупу в платне користування об'єкт лізингу на умовах, що визначені цими договорами; графіків здійснення платежів за вищевказаними договорами лізингу;

- журнали проводок за ІV квартал 2011 року по рахунку 95.1, 31 та І, ІІ квартали 2012 року по рахунку 95.1, 31; оборотно-сальдові відомості по рахунку: 68.4 - Розрахунки за нарахованими відсотками за І півріччя 2012 року;

- договорів про надання овердрафту укладених між позивачем (як позичальником) та ПАТ «ПроКредит Банк» (як кредитором), згідно яких кредитор на підставі та на умовах Рамкової Угоди № 0439 від 05.10.2006 року, Договору № 1 про внесення змін до неї від 18.09.2008 року та цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит (овердрафт) шляхом здійснення протягом строку дії овердрафту переказів грошей з рахунку позичальника згідно з розрахунковими документами позичальника понад залишок коштів на даному рахунку у межах ліміту овердрафту встановленого цим договором;

- копії банківських виписок по рахунку № 260020102575 за жовтень - грудень 2011 року, січень, березень, квітень 2012 року із зазначенням призначення платежу - оплата за транспортні перевезення, оплата за паливо, погашення відсотків за договором овердрафту, оплата поворотної фінансової допомоги, інші платежі;

- податкової декларації за Е. van Wijk Logistics B.V. за ІІ-ІV з податку на прибуток підприємства за квартали 2011 року.

З метою встановлення факту здійснення платником податку господарської діяльності, формування витрат для визначення цілей оподаткування податком на прибуток, а також встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та понесення витрат і господарською діяльністю платника податку, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій такого платника, тобто наявність мети використання придбаних послуг у такій діяльності.

Мета позивача полягала у використанні придбаних послуг у власній господарській діяльності товариства, зокрема, у отриманні транспортно - експедиційних послуг з перевезення товарів перевізниками: ТОВ «Велика Ведмедиця», ФО-П ОСОБА_5, ФО-П ОСОБА_6, ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_8, ФО-П ОСОБА_9, ФО-П ОСОБА_10, ФО-П ОСОБА_11, ФО-П ОСОБА_12, ФО-П ОСОБА_13, ДП «ВІЛОНА - Міжнародні перевезення», ПП ТК «Східний експрес», ФО-П ОСОБА_14, які спричинять реальні зміни майнового стану позивача як платника податку.

Позивачем на підтвердження здійснення вищевказаних господарських операцій подано суду копії: договорів перевезення вантажу, про надання транспортних послуг у міжнародному автомобільному сполученні, на транспортно - експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, перевезення вантажу, актів здачі - прийняття виконаних робіт, міжнародних автомобільних накладних (СМR), банківських виписок, якими підтверджується отримання позивачем транспортно - експедиційних послуг від сторонніх перевізників та здійснення оплати за такі послуги.

Відтак, відповідачем, представником відповідача належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій з придбання вищевказаних послуг, а також факту використання позивачем вищевказаних послуг у власній господарській діяльності.

Судом не враховуються висновки податкового органу щодо не віднесення позивачем до доходів у складі інших валових доходів за ІV квартал 2011 року суми протермінованої кредиторської заборгованості в розмірі 159800,42 грн, по якій минув термін позовної давності, оскільки законодавцем на позивача, як платника податків, покладено обов'язок включення до валових доходів суми кредиторської заборгованості, щодо якої закінчився термін позовної давності, у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності. Матеріалами справи підтверджується, що за позивачем рахується кредиторська заборгованість перед ПП «МОЯ-Транс» у розмірі 135600,00 грн, перед Garage de jong в розмірі 350,00 євро (3604,32 грн) та перед GA DEN OTTER TRUCKS BVBA в розмірі 2000,00 євро (20596,10 грн), всього на суму 159800,42 грн.

Представник позивача в судовому засіданні, на запитання суду, зазначив, що термін позовної давності за отриманими від ПП «МОЯ-Транс» коштами в розмірі 135600,00 грн. закінчився у І кварталі 2011 року, а тому вказана сума була включена до складу валових доходів у І кварталі 2011 року. Термін позовної давності по стягненню кредиторської заборгованості перед Garage de jong в розмірі 350,00 євро (3604,32 грн) минув 06.06.2013 року, та перед GA DEN OTTER TRUCKS BVBA в розмірі 2000,00 євро (20596,10 грн) минув 28.09.2010 року, відповідно, вказані суми були включені до складу валових доходів у ІІ та ІІІ кварталах 2010 року. На підтвердження вищезазначеного представник позивача надав суду копії Декларацій позивача з податку на прибуток підприємства за півріччя, три квартали 2010 року та І квартал 2011 року.

Судом не враховуються висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України щодо витрат операційної діяльності за надання послуг від Е. van Wijk Logistics B.V. з обслуговування вантажних автомобілів за кордоном, оскільки платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Так, позивач на підтвердження факту отримання послуг з обслуговування вантажних автомобілів за кордоном та правомірності включення таких витрат до складу операційної діяльності, надав суду контракт з Е. van Wijk Logistics B.V. № 05/02 від 05.01.2009 року, інвойс № 547915/917/919/921 від 30.11.2011 року та акт прийому - передачі без номера від 30.11.2011 року.

Судом також не враховуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем реального пробігу автомобілів та зайвого списання пального, що не використано у господарській діяльності позивача, оскільки такі належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджені.

Судом враховуються обґрунтування позивача та його представника позовних вимог щодо безпідставності висновку податкового органу про порушення позивачем п.п. 139.1.4 п. 139.1 ст. 139 ПК України щодо оподаткування повернутої засновником товариства позивача ОСОБА_15 поворотної фінансової допомоги в розмірі 230000,00 грн, оскільки законодавець передбачає включення до складу валового доходу звітного періоду суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що поворотна фінансова допомога отримана ОСОБА_15 на підставі договору від 12.10.2009 року. Вказана допомога була отримана частинами, а саме, 125755,00 грн. у ІV кварталі 2009 року, 104245,00 грн. - у ІV кварталі 2010 року.

Відтак, наданими суду Деклараціями позивача з податку на прибуток за 2009 та 2010 роки підтверджується, що вказані суми поворотної фінансової допомоги правомірно були включені до складу валових доходів у ІV кварталі 2009 року та в ІV кварталі 2010 року.

Судом також враховуються обґрунтування позивача та його представника позовних вимог щодо правомірності віднесення до складу інших витрат по нарахованих відсотках за борговими зобов'язаннями по фінансовому лізингу на користь нерезидентів - пов'язаних осіб, оскільки у складі фінансових витрат позивачем відображено витрати за нарахованими відсотками по договорах фінансового лізингу, укладеними з Е. van Wijk Logistics B.V., що не є пов'язаною особою з позивачем. Відсотки перед Е. van Wijk Logistics B.V. нараховувались за договорами і графіками фінансового лізингу, копії яких надано суду.

Відповідачем належними та допустимими доказами вказане не підтверджено.

Судом також не враховуються висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п.п. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 ПК України щодо списання безнадійної дебіторської заборгованості в сумі 26230,00 грн, оскільки представник позивача зазначив, що у разі коригування доходів і витрат згідно вимог п.п. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 ПК України формою Декларації з податку на прибуток підприємства, передбачено подання Додатку СБ «Суми врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості», дані якого підлягають відображенню у рядку 03.11 додатка ІД «Інші доходи» та рядку 06.5.24 додатка ІВ «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» Декларації з податку на прибуток підприємства.

З наданої суду копії Декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ - ІV квартали 2011 року вбачається, що позивачем не подавався додаток СБ «Суми врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» та рядок 03.11 додатка ІД «Інші доходи» та рядку 06.5.24 додатка ІВ «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» не заповнювався.

Відповідачем належними та допустимими доказами вказані обставини акта перевірки не підтверджені.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові від 30.01.2013 року у справі № К-32084/10 та в ухвалі від 11.06.2013 року № К/800/10501/13.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Е Ван Вайк і МОЯ Логістик» до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до визнання протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000192200 від 05.09.2013 року, підлягають задоволенню повністю.

Також, суд, відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень і про його скасування.

Суд присуджує з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000192200 від 05.09.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Е Ван Вайк і МОЯ Логістик» (ЄДРПОУ 33278512, вул. Підлісна, с. Підчайчики Золочівського району Львівської області, 80726) 2294 (Дві тисячі двісті дев'яносто) гривень 00 копійок судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст.254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 28.10.2013 року.

Суддя Кедик М.В.