Рішення № 34450480, 03.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"03" жовтня 2013 р. Справа № 911/3007/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київдо 1. Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Зерноград", Донецька обл., м. Волноваха; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа", м. Броварипро стягнення 583960, 47 грн.за участю представників:

позивача:Григоренко В.І. - дов. від 25.12.2012р.відповідача 1:Гладка І.В. - дов. від 30.09.2013р.відповідача 2:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (далі - позивач, ТОВ "Хімагромаркетинг") до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Зерноград" (далі - відповідач 1, ТОВ СГФ "Зерноград") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" (далі - відповідач 2, ТОВ "Акруа") про солідарне стягнення 583960,47 грн., з яких 493622,43 грн. відсотків річних та 90338,04 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем 1своїх зобов'язань за договором поставки від 29.11.2011р. № АП-07-0603, укладеним між позивачем та відповідачем 1, щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, які забезпечені порукою з боку відповідача 2 - ТОВ "Акруа", згідно договору поруки від 10.08.2012р., укладеного між позивачем та відповідачем 2.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача 1, присутній в судовому засіданні, проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що здійснений позивачем розрахунок пені є необґрунтованим, недоведеним належними та допустимими доказами та не відповідає вимогам чинного законодавства, крім того, відповідач 1 у своєму відзиві на позовну заяву просить суд в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій до 583,96 грн., зазначаючи при цьому, що розмір заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій є надмірно великим порівняно із збитками, яких міг зазнати позивач.

Відповідач 2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між ТОВ "Хімагромаркетинг" та ТОВ СГФ "Зерноград" - покупець було укладено договір поставки від 29.11.2011р. № АП-07-0603 (далі - договір купівлі-продажу) за умовами якого продавець - позивач зобов'язався передати товар у власність покупцю - відповідачу 1, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити за нього певну грошову суму.

В зв'язку з неналежним виконанням ТОВ СГФ "Зерноград" своїх зобов'язань за договором поставки від 29.11.2011р. № АП-07-0603 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар ТОВ "Хімагромаркетинг" звернулося до господарського суду з позовом до боржника та ТОВ "Хімінвест-плюс", як поручителя згідно договору поруки від 03.08.2012р. № ПР-07-0603, укладеним між ним та позивачем, згідно якого ТОВ "Хімінвест-плюс" поручився за належне виконання ТОВ СГФ "Зерноград" зобов'язань за договором поставки від 29.11.2011р. № АП-07-0603, про солідарне стягнення заборгованості за вказаним договором, та про стягнення з боржника нарахованих на суму боргу за час прострочення сум 3% річних, пені та штрафу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2013р. у справі № 5011-41/18825-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської фірми "Зерноград" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімінвест-плюс" про стягнення 1278525,25 грн., яке є чинним на час вирішення спору у даній справі, позовні вимоги ТОВ "Хімагромаркетинг" були задоволені частково та стягнуто солідарно з відповідачів 1064344,20 грн. заборгованості за договором поставки від 29.11.2011р. № АП-07-0603, а також стягнуто з ТОВ СФГ "Зерноград" на користь ТОВ "Хімагромаркетинг"14831,03 грн. пені, 159651,63 грн. штрафу, 39657,76 грн. 40% річних.

ТОВ СГФ "Зерноград" на виконання зазначеного рішення суду сплатило на користь ТОВ "Хімагромаркетинг" 17.07.2013р. грошові кошти в розмірі 1064344,20 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку ТОВ "Хімагромаркетинг" за 17.07.2013р., завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до умов договору поруки від 10.08.2012р. (далі - договір поруки), завірена копія якого залучена до матеріалів справи, ТОВ "Акруа" - поручитель зобов'язалось перед ТОВ "Хімагромаркетинг" - кредитор відповідати в повному розмірі за своєчасне та повне виконання ТОВ СГФ "Зерноград" - боржником зобов'язань, що виникли на підставі договору поставки № АП-07-0603 від 29.11.2011р., укладеного з ТОВ "Хімагромаркетинг" на загальну суму 1064344,20 грн. (п. 1.1 договору поруки).

Згідно п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо.

У разі порушення боржником зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо (п.1.3 договору поруки).

Відповідно до п. 3.1 договору поруки у разі порушення зобов'язання боржником кредитор направляє поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину).

Поручитель зобов'язаний виконати пред'явлену йому вимогу кредитора в повному обсязі в строк не пізніше 3 днів з моменту отримання такої вимоги (п. 3.2 договору поруки).

Порука за цим договором припиняється з припиненням зобов'язання. Порука також припиняється, якщо кредитор на протязі 3 років з дня настання строку виконання зобов'язання по договору поставки від 29.11.2011р. № АП-07-0603 не звернеться з вимогою до поручителя ( п. 6.1 договору поруки).

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 названого Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки, ТОВ СГФ "Зерноград" порушило строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за договором поставки від 29.11.2011р. № АП-07-0603, позивач звернувся до ТОВ "Акруа" з вимогою від 18.07.2013р., якою просив виконати взяті на себе зобов'язання згідно договору поруки та сплатити нараховану суму штрафних санкцій за прострочення виконання боржником зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за договором поставки від 29.11.2011р. № АП-07-0603. Вказана вимога отримана 18.07.2013р. відповідачем 2, про що свідчить підпис директора ТОВ "Акруа" на даній вимозі.

Разом з тим, відповідач 2 вимоги викладені у вимозі не виконав, відповіді на неї не надіслав.

Судом встановлено, що зазначеним рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2013р. у справі № 5011-41/18825-2012 з відповідача 1 на користь позивача окрім 1064344,20 грн. основного боргу, за неналежне виконання грошових зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за договором поставки від 29.11.2011р. № АП-07-0603 також стягнуто 40% річних в сумі 39657,76 грн. та пеню у сумі 14831,03 грн. за несвоєчасне здійснення розрахунків за поставлений товар, нараховані за період з 16.11.2012р. по 19.12.2012р.

Враховуючи те, що ТОВ СГФ "Зерноград" порушило строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за договором поставки від 29.11.2011р. № АП-07-0603, здійснивши повний розрахунок лише 17.07.2013р., позивач нарахував 40% річних з простроченої суми грошового зобов'язання за 56 днів прострочення за період з 19.12.2012р. по 13.02.2013р. в сумі 65318,66 грн. та 96% річних з простроченої суми грошового зобов'язання за 153 дні прострочення за період з 14.02.2013р. по 16.07.2013р. в сумі 428303,77 грн., що загалом складає 493622,43 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки ТОВ СГФ "Зерноград" зобов'язане сплатити ТОВ "Хімагромаркетинг" вартість товару у строк не пізніше 15.11.2012р.

Згідно п. 5.5 договору поставки сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють розмір 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

Таким чином, враховуючи погоджені сторонами в п. 5.5 договору поставки розміри відсотків річних за прострочення зобов'язання щодо здійснення розрахунку за отриманий товар, рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2013р. у справі № 5011-41/18825-2012, яким стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 40% річних за період прострочення з 16.11.2012р. по 19.12.2012р., а також те, що відповідач розрахувався за поставлений товар в повному обсязі лише 17.07.2013р., здійснений позивачем розрахунок відсотків річних від несвоєчасно сплаченої загальної вартості товару є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про солідарне стягнення з відповідачів 493622,43 грн. відсотків річних підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на п. 5.2 договору поставки та враховуючи, що ТОВ СГФ "Зерноград" порушило строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за договором поставки від 29.11.2011р. № АП-07-0603, здійснивши повний розрахунок лише 17.07.2013р., позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за загальний період прострочення з 20.12.2012р. по 16.07.2012р. складає 90338,04 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п. 5.3 договору сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, з урахуванням періоду нарахування пені, заявленого позивачем, здійснив розрахунок пені, а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення1064344.220.12.2012 - 09.06.20131727.5000 %0.041 %*75027.541064344.210.06.2013 - 16.07.2013377.0000 %0.038 %*15104.94Таким чином, арифметично вірна сума пені за прострочення відповідачем 1 виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар за вказаний період прострочення складає 90132,48 грн., а тому в решті заявленої до солідарного стягнення з відповідачів суми пені суд відмовляє.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд зазначає, що пеня та штраф є різновидами неустойки, яка в свою чергу має подвійну правову природу - одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань (стимулює їх виконання) і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), то пеня і штраф мають компенсаційний характер та їх розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

Беручи до уваги той факт, що рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2013р. у справі № 5011-41/18825-2012 з відповідача на користь позивача вже стягнуто14831,03 грн. пені, суд вважає, що в даному випадку обґрунтований та підтверджений розмір пені в сумі 90132,48 грн. не відповідає наслідкам порушення відповідачем 1 своїх зобов'язань та є неспіврозмірно великим порівняно із можливими збитками.

Доказів наявності понесення позивачем збитків, які б перевищували чи дорівнювали б розміру заявленої до стягнення суми неустойки, зокрема, пені, позивач суду не надав.

Беручи до уваги викладене, враховуючи баланс інтересів сторін, активну позицію боржника в даному спорі, ступінь виконання зобов'язання боржника, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача 1 за допущене прострочення грошового зобов'язання та недопущення невиправданого збагачення позивача за рахунок стягнення з відповідача занадто великих штрафних санкцій суд вважає за доцільне скористатися правом, наданим п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та зменшити обґрунтований та підтверджений розмір пені в сумі 90132,48 грн. до 22533,12 грн.

З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідач 1 допустив прострочення виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар та беручи до уваги те, що згідно п. 1.1 та 1.2 договору поруки відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання обов'язку ТОВ СГФ "Зерноград" щодо виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, включаючи сплату процентів та неустойки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 493622,43 грн. відсотків річних та 22533,12 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру доведених та обґрунтованих вимог, який складає 583754,91 грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма "Зерноград" (85700, Донецька обл., Волноваський р-н, м. Волноваха, вул. Радянська, 51, ідентифікаційний код 36092159) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, ідентифікаційний код 36432705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667) 493622 (чотириста дев'яносто три тисячі шістсот двадцять дві) грн. 43 коп. відсотків річних, 22533 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 12 коп. пені, 11675 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 18.10.2013р.