Ухвала суду № 34450469, 28.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"28" жовтня 2013 р. Справа № 62/256-10

Вх. номер 119

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Лобов Р.М.

за участю представників сторін:

стягавача - Зінченко Ю.В., дов. від 15.06.2012р.

представник скаржника (боржник) - Хомякова А.Л., дов. № 10 від 08.01.2013 року

ВДВС - Козловська О.С., дов № 2.7-4.4/44/1912 від 20.12.12 року., Мороз О.І., дов. № 08.01/В-1 від 01.08.2013 року.

третя особа - не з"явився.

розглянувши скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" м. Харків на незаконні дії державного виконавця (вх. №119 від 17.05.2013р.)

за позовом: Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" , м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" , м.Харків

звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.11р. позов Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області позов задоволено; з метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором № 5 від 18.06.2008р. у розмірі 50 000 000,00 грн. за основним боргом та 8 973 287,65 грн. за простроченими відсотками, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/4 від 06.07.2009р., а саме - нежитлову будівлю (будівлю водно-кисневої станції) літ. "Е-2", яка знаходиться за адресою м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівлю літ. "В-1", яка знаходиться за адресою м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 257,2 кв.м., шляхом продажу його на прилюдних торгах з початковою вартістю 1 429 700,00 грн., у межах процедури виконавчого провадження; стягнуто з Акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"на користь державного бюджету України 14 297,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011 р. по справі №62/256-10 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено; з метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором №5 від 18.06.2008р. у розмірі 50 000 000,00 грн. за основним боргом та 8 973 287,65 грн. за простроченими відсотками звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/4 від 06.07.2009р., а саме нежитлову будівлю (будівлю водно-кисневої станції) літ. "Е-2", яка знаходиться за адресою м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівлю літ. "В-1", яка знаходиться за адресою м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 257,2 кв.м., шляхом продажу його на прилюдних торгах з початковою вартістю 1 429 700,00 грн., у межах процедури виконавчого провадження; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"на користь державного бюджету України 14 297,00 грн. державного мита; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. у справі №62/256-10 залишено без змін.

01.08.2011р. на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2011р. задоволено заяву Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області про виправлення помилки в наказі господарського суду Харківської області від 01.08.2011р. по справі №62/256-10. Виправлено помилку в наказі господарського суду Харківської області від 01.08.2011р. по справі №62/256-10, зазначивши, що стягувачем за вказаним наказом є Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (61057, м. Харків, пл.Театральна, 1, код ЄДРПОУ 09351445), а боржником є Акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"(61166, м. Харків, вул. Коломенська,3, код ЄДРПОУ 24473039).

16.12.2011р. видано наказ з урахуванням внесених змін.

17.05.13р. боржник - Публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" звернувся до суду із скаргою на дії ДВС України, в якій просить суд:

1. Визнати незаконними дії Державної виконавчої служби України стосовно примусового виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. по справі №62 256-10 та наказу Господарського суду Харківської області №62/256-10 від 16.12.2011р. у виконавчому провадженні №30740048 щодо проведення опису та арешту нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. Е-2. загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. В-1, зальною площею 257.2 кв.м.. що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, встановлення обмеження права користування ним: без розтрати, відчуження, приховування, підміни або інших незаконних дій та передачі на відповідальне зберігання вказаного майна Набока Олексію Миколайовичу.

2. Визнати незаконними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області стосовно примусового виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. по справі №62/256-10 та наказу Господарського суду Харківської області №62/256-10 від 16.12.2011р. у виконавчому провадженні №30740048 щодо проведення опису та арешту нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. Е-2, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. В-1, зальною площею 257,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, встановлення обмеження права користування ним: без розтрати, відчуження, приховування, підміни або інших незаконних дій та передачі на відповідальне зберігання вказаного майна Набока Олексію Миколайовичу.

3. Визнати недійсним Акт опису та арешту від 04.04.2013р., що складений у виконавчому провадженні №30740048 з виконання наказу Господарського суду Харківської області №62/256-10 від 16.12.2011р., виданого на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. по справі №62/256-10, згідно якого проведено опис та накладено арешт на нежитлову будівлю (будівлю водно-кисневої станції) літ. Е-2, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівлю літ. В-1, зальною площею 257,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, встановлено обмеження права користування ним: без розтрати, відчуження, приховування, підміни або інших незаконних дій.

Ухвалою господарського суду від 17.06.2013р. прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 23.07.2013р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2013 р. розгляд скарги було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України скарги Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 22 квітня 2013 р. по справі № 62/256-10 та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2013р.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2013р. касаційну скаргу Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2013р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 22 квітня 2013 р. по справі № 62/256-10 залишено без змін.

Враховуючи повернення справи № 62/256-10 до господарського суду Харківської області, ухвалою господарського суду від 14.10.2013р. провадження у справі щодо розгляду скарги Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на незаконні дії державного виконавця було поновлено та призначено її розгляд на 22.10.2013р. о 12:15 год.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2013р. розгляд скарги, за клопотанням представника скаржника, відкладався на 28.10.2013р. о 10:30 год.

У призначеному судовому засіданні 28.10.2013р. представник скаржника (боржника) скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача (стягувач) у призначеному судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, з підстав, викладених у відзиві на скаргу (вх. №24318), також, через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. №39848), які суд долучає до матеріалів справи.

Представники Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, присутні в судовому засіданні 28.10.2013р. проти задоволення скарги заперечувализ підстав, викладених у відзиві на скаргу (вх. № 36583), яка долучена до матеріалів справи.

Третя особа у призначене судове засідання не з"явилась, про причину неявки суд не повідомили, в зв"язку з чим, присутні в судовому засіданні представники сторін, вважають за можливе розглянути скаргу по суті в даному судовому засіданні за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на дії ДВС України, вислухавши пояснення представників стягувача, боржника та ДВС, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги та заперечень проти неї, суд встановив наступне.

01.08.2011р. на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. господарським судом Харківської області видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2011р. виправлені помилки в наказі господарського суду Харківської області від 01.08.2011р. по справі №62/256-10. 16.12.2011р. видано наказ з урахуванням внесених змін.

13.01.2012 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Маєвською Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30740048 з примусового виконання наказу по справі №62/256-10, виданого господарським судом Харківської області 26.06.12р. на задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором № 5 від 18.06.2008 року у розмірі 50000000.00 грн. за основним боргом та 8973287,65 грн. за простроченими відсотками звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/4 від 06.07.2009 р., а саме: нежитлову будівлю ( будівлю водно-кисневої станції ) літ. «Е-2», яка знаходиться за адресою : м. Харків, вул.Автогенна, 10, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівлю літ. «В-1», яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 257,2 кв.м., шляхом продажу його на прилюдних торгах з початковою вартістю 1 429 700,00 грн., у межах процедури виконавчого провадження.

Пунктом 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2012р., державний виконавець постановив: боржнику самостійно виконати: рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення і отримання даної постанови.

У п. З резолютивної частини тієї ж постанови зазначено, що з разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення розпочати примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

15.02.2013р. за підписом голови Державної виконавчої служби України Стадніка Г.В. винесено постанову про утворення виконавчої групи щодо примусового виконання наказ} Господарського суду Харківської області № 62/256-10 виданого 16.12.2011р., яко: було затверджено склад виконавчої групи: керівник групи - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречух ОЛ.: члени групи - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Пікула В.Ю., державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Мороз О. І.

Керівником виконавчої групи - головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречух О.Я. складене доручення, в якому в межах наданих повноважень вищезазначеним членам виконавчої групи доручено провести виконавчі дії в межах чинного законодавства щодо опису та арешту майна боржника зазначеного у наказі Господарського суду Харківської області №62/256-10 віл 16.12.2011р.

04.04.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Мороз О.І., при примусовому виконанні доручення керівника виконавчої групи - головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо проведення опису та арешту майна при примусовому виконанні наказу Господарського суду Харківської області № 62/256-10 від 16.12.2011р. складено Акт опису та арешту майна, згідно якого проведено опис нежитлових приміщень, а саме : нежитлової будівлі ( будівлі водно-кисневої станції ) літ. «Е-2», загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. «В-1», які знаходяться за адресою : м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 257,2 кв. м. та накладено арешт на описане майно і встановлена заборона їх відчуження.

Згідно акту опису та арешту майна від 04.04.2013р. державним виконавцем зазначено, що описане майно прийняв на відповідальне зберігання, копію акту опису та арешту майна отримав Набока О.М.

Обґрунтовуючи вищевказану скаргу, стягувач вважає дії Державної виконавчої служби України та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області стосовно примусового виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. у виконавчому провадженні №30740048 щодо проведення опису та арешту майна боржника та Акт опису та арешту майна від 04.04.2013р. такими, що вчинені з порушенням ЗУ "Про виконавче провадження".

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників скаржника, стягувача та органу Державної виконавчої служби, всебічно і повно з*ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується скарга, об"єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд Харківської області встановив наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

2-1) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

3) в інших передбачених законом випадках.

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частина друга статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Частиною 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника, державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших збставин.

Як зазначає скаржник, він не був повідомлений про вчинення виконавчої дії, а саме про проведення опису та арешту майна, згідно якого проведено опис нежитлових приміщень, а саме : нежитлової будівлі ( будівлі водно-кисневої станції ) літ. «Е-2», загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. «В-1», які знаходяться за адресою : м. Харків, вул. Автогенна, 10, загальною площею 257,2 кв. м. та накладено арешт на описане майно і встановлена заборона їх відчуження.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження мають право, окрім іншого, брати участь у провадженні виконавчих дій, але даним Законом не передбачено обов"язок державного виконавця інформувати сторони виконавчого провадження про вчинення тих чи інших виконавчих дій.

Згідно з вимогами ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження " копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постановою державного виконавця від 13.01.2012р., отримання якої не заперечується скаржником, боржника повідомлено про відкриття виконавчого провадження ВП №30740048 з примусового виконання наказу по справі №62/256-10 та постановивлено боржнику самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення і отримання даної постанови. Тобто, божнику було відомо про розпочаток виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду по справі №62/256-10 та він міг скористатись своїм правом бути присутнім під час провадження виконавчих дій.

Щодо посилань скаржника на те, що описане майно прийняв на відповідальне зберігання третя особа - Набока Олексій Миколайович, який не є представником ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (боржника), суд зазначає наступне.

Згідно Закону України "Про виконавче провадження" існує декілька шляхів накладення державним виконавцем арешту на майно боржника.

У виконавчому провадженні арешт на майно боржника включає в себе комплекс процесуальних виконавчих дій щодо заборони вільного розпорядження та користування таким майном.

Пунктом 5.6.1 Iнструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. № 74/5, зареєстрованої в Мін'юсті України 15 грудня 1999 р. за№ 865/4158 (із змінами та доповненнями) передбачено, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Метою застосування арешту є забєзпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; забезпечення виконання рішення про конфіскацію майна боржника. Aрешт також застосовується при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Частиною першою статті 55 цього Закону передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

· винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

· винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

· винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

· проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до ч.І ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі, якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, якому, відповідно до пункту 5.6.6 Iнструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. № 74/5, зареєстрованої в Мін'юсті України 15 грудня 1999 за № 865/4158, в акті опису і арешту повинні бути роз'яснені обов'язки із збереження майна, попереджено про кримінальну та матеріальну відповідальність за його розтрату, відчуження, утаювання або підміну.

Таким чином, всі дії, пов"язані із зберіганням, на яке накладено арешт та переданого державним виконавцем зберігачу майна, покладаються на зберігача майна.

В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З аналізу зазначених правових норм, суд приходить до висновку, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено обов"язку державного виконавця передавати на зберігання майно боржника певним особам або представникам боржника. При цьому, залучення до виконавчих дій третіх осіб - це право державного виконавця, надане йому чинним законодавством.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Згідно п. 8 Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. за №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд вважає що Державна виконавча служба України та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області під час виконання наказу господарського суду Харківської області від 16.12.2011р. у виконавчому провадженні №30740048 щодо проведення опису та арешту нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. Е-2, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. В-1, зальною площею 257,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10, встановлення обмеження права користування ним: без розтрати, відчуження, приховування, підміни або інших незаконних дій та передачі на відповідальне зберігання вказаного майна Набока О.М., діяли в межах наданих ним повноважень, тому суд визнає доводи скаржника не обгрунтованими та не вбачає правових підстав для задоволення скарги ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в повному обсязі.

Керуючись ст.86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити повністю.

Суддя Аюпова Р.М.

справа № 62/256-10