Рішення № 34450453, 21.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р.Справа № 922/3880/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі позивача-1: Харківської міської ради, м. Харків; позивача-2: Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків; до Публічного акціонерного товариства. "Акціонерний комерційний банк "Базис", м. Харків про визнання недійсним договору за участю :

прокурора - не з'явився;

представника позивача 1 - Федоренко І.Є., за довіреністю № 08-11/25/2-13 від 03.01.2013р.;

представника позивача 2 - Бухан Н.Ю., за довіреністю № 38-3961/389 від 19.10.2010р.;

представника відповідача - Колесник Л.О., за довіреністю № 06/245 від 30.01.2013р.

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2013 року перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі позивачів: Харківської міської ради та Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства банку "Базис". В позовній заяві прокурор просить суд визнати недійсним кредитний договір на відкриття кредитної лінії № 325/06 від 22.11.2006р. та додаткові угоди до нього №1-:-11, укладені між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» та Акціонерним комерційним банком «Базис».

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на положення ст. 207 ГК України та ст.ст. 77, 78 ГК України, зазначає, що КП «Харківські теплові мережі» знаходиться в управлінні Харківської міської ради та безпосередньому віданні її виконавчих органів, статутом підприємство не встановлено право на отримання кредиту, в зв'язку з чим спірний договір укладений без відповідної господарської компетенції комунального підприємства, без урахування положень ст.ст. 3, 5 ЗУ «Про приватизацію державного майна», що є підставою для визнання кредитного договору недійсним у відповідності до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

В судовому засіданні 24.09.2013р. судом оголошено перерву до 08.10.2013р., 08.10.2013р. - перерву до 21.10.2013р.

В судове засідання, призначене на 21.10.2013р. прокурор не з'явився, але в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов.

Представник позивача 1 (Харківської міської ради) також позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, наведених у додаткових письмових поясненнях, поданих в порядку ст. 22 ГПК України через канцелярію суду за вхідним № 38690, також у раніше наданих суду відзиві до позову (т. І, вх. 35043, а.с. 75-79) та письмових поясненнях (т. ІІ, вх. 37063), вважає позов прокурора обґрунтованим, посилається на скасування рішенням господарського суду Харківської області рішення 6 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 06.10.2006 р. № 140/06 «Про надання згоди на отримання кредитної лінії КП «Харківські теплові мережі», на підставі якого був укладений спірний кредитний договір та зазначає, що укладення комунальним підприємством кредитного договору, без отримання відповідної згоди органу до сфери управління якого входить підприємство, суперечить приписам Господарського кодексу України.

Представник позивача 2 (Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі») також підтримує позицію прокурора, викладену в позовній заяві в наданих суду письмових поясненнях (т. ІІ, вх. 35176, а.с. 1-4) та надає суду супровідним листом (вх.38746) додаткові документи для залучення до матеріалів справи, які долучаються судом.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (т. ІІ, вх.36268, а.с. 126-133), в яких посилається на положення ст.ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України та зазначає, що банком виконані всі умови кредитного договору, а КП «Харківські теплові мережі» порушує умови укладеного договору, в зв'язку з чим має заборгованість перед банком, вважає, що між сторонами договору досягнуто всіх його істотних умов і, що Харківська міська рада не відповідає по зобов'язаннях КП «Харківські теплові мережі».

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

11 січня 2013 року Харківська міська рада (позивач 1) звернулась до прокуратури м. Харкова з листом № 320/9-13, в якому просила звернутись з апеляційною скаргою на рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2012 року по справі № 5023/4401/12 за позовом ПАТ «АКБ «Базис» до КП «Харківські теплові мережі» про стягнення коштів, задоволені позовні вимоги та стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» 20295318,22 грн., що призведе до зниження рівня обігових коштів підприємства та сталого розрахунку підприємства за енергоносії, що в свою чергу призведе до припинення постачання харків'янам послуг з надання гарячої води та опалення.

В ході перевірки, проведеної прокуратурою м. Харкова було встановлено, що 22 листопада 2006 року між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (позивач 2) на виконання рішення 6 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 06.10.2006 року № 140/06 «Про надання згоди на отримання кредитної лінії КП «Харківські теплові мережі» та рішення 7 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.11.2006 року № 189/06 «Про внесення змін до рішення 6 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 06.10.2006 року № 140/06 та було укладено з Акціонерним комерційним банком «Базис» (Публічне акціонерне товариство «Акціонерним комерційний банк «Базис» згідно з Витягом з ЄДРПОУ є правонаступником - відповідач по справі) був укладений кредитний договір на відкриття кредитної лінії № 325/06, за умовами якого позивачу 2 були надані грошові кошти в сумі 14000000,00 грн. строком до 21.11.2007 року, зі сплатою відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 19 % річних.

До кредитного договору укладено 11 додаткових угод, якими встановлено, що банк надає позичальнику кредитну лінію з лімітом заборгованості, який змінювався додатковими угодами та відповідно до додаткової угоди № 11 склав 16000000,00 грн. строком до 21.12.2011р. зі сплатою відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 24 % річних.

30.11.2006р. між сторонам в забезпечення виконання зобов'язань КП "Харківські теплові мережі" за кредитним договором № 325/06 від 22.11.2006р. був укладений договір застави майнових прав № 325/06-З; 28.02.2007р. - договір застави майнових прав № 325/06-З-1; 31.10.2007р. - договір застави майнових прав № 325/06-З-2; 31.03.2008р. - договір застави майнових прав № 325/06-З-3; 27.05.2008р. - договори №№ 325/06-З-4; 325/06-З-5; 325/06-З-6 з додатковими угодами до них, відповідно до умов яких КП "Харківські теплові мережі" передає в заставу банку "Базис" майнові права на дебіторську заборгованість.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2013 року по справі №922/842/13-г за позовом першого заступника прокурора міста Харкова, визнано недійсними та скасовано рішення 6 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 06.10.2006 № 140/06 «Про надання згоди на отримання кредитно» лінії КП «Харківські теплові мережі»», та рішення 7 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.11.2006 року № 189/06 «Про внесення змін до рішення 6 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 06.10.2006 року № 140/06 «Про надання згоди на отримання кредитної лінії КП «Харківські теплові мережі». Дане рішення суду набрало законної сили.

Рішенням суду від 10.04.2013р. № 922/842/13-г встановлений той факт, що в прийнятих Харківською міською радою рішеннях від 06.10.2006 року № 140/06 та від 22.11.2006 року № 189/06 відсутні істотні умови запозичення, що свідчить про недотримання міською радою при прийнятті оскаржуваних рішень Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 24.02.2003 року, у зв'язку з чим розпорядження підлягають скасуванню.

Прокурор в позовній заяві зазначає, що визнання недійсними рішення 6 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 06.10.2006 № 140/06 та рішення 7 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.11.2006 року № 189/06 є підставою для визнання недійсним кредитного договору на відкриття кредитної лінії №325/06 від 22.11.2006 року. Крім того, прокурор вважає, що статутом КП «Харківські теплові мережі» не встановлено право на отримання кредиту, в зв'язку з чим спірний договір укладений без відповідної господарської компетенції комунального підприємства.

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі територіальної громади в особі позивачів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Цьому ж кореспондують положення ст. 207 ГК України, відповідно до ч. 1 якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пленум Верховного Суду України в п.7 Постанови від 06.11.2009р.N9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин з якими закон пов'язує настання певних юридичних наслідків.

Отже, у даній справі необхідною умовою для визнання недійсним спірного правочину є встановлення умов недійсності правочину, визначених ст.ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України, на які посилається позивач, а саме того, що позивач 2 при вчиненні правочину не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності.

У відповідності до положень ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями ст. 92 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України (в редакції що діяла на момент укладення договору кредиту) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Статтею 57 Господарського кодексу України Господарського кодексу України визначено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» згідно пункту 1.1. Статуту засновано відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України. Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення Харківської міської ради від 24.09.2003 р. № 191/03 «Про комунальну власність м. Харкова».

Статут підприємства затверджений начальником управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради.

У відповідності до п. 4.2. Статуту майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова та належить підприємству на праві господарського відання на підставі укладеного договору з Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради.

Майно, що обліковується на балансі КП «Харківські теплові мережі» та використовується ним на виконання статутних завдань, передане в господарське відання КП «Харківські теплові мережі» відповідно до договору від 30.09.2003 №1187, укладеного на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 952 від 30.09.2003.

Відповідно до положень статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Статутом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" не встановлено самостійного права комунального підприємства на укладення договору кредиту.

Отже, враховуючи положення викладених норм права та виходячи із положень Статуту підприємства позивач 2 не мав відповідної господарської компетенції при укладенні спірного договору.

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2013 року по справі №922/842/13-г було встановлено, що Харківською міською радою був недотриманий Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 24.02.2003 року при прийнятті рішення 6 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 06.10.2006 № 140/06 «Про надання згоди на отримання кредитної лінії КП «Харківські теплові мережі»» та рішення 7 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.11.2006 року № 189/06 «Про внесення змін до рішення 6 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 06.10.2006 року № 140/06 «Про надання згоди на отримання кредитної лінії КП «Харківські теплові мережі», в зв'язку з чим рішення міської ради були скасовані судом. Даний факт не потребує доказування у відповідності до положень ст. 35 ГПК України.

Зазначений Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів діяв і на момент укладення спірного кредитного договору.

Відповідно до п. 6.2.1. Статуту комунального підприємства Головне управління енергетики та інженерного забезпечення міста Харківської міської ради здійснює такі повноваження по управлінню підприємством як погодження кошторису доходів і видатків підприємства; затвердження річних фінансових планів підприємства.

З наявного в матеріалах справи Фінансового плану КП "Харківські теплові мережі" на 2006р., який у відповідності до положень Статуту затвердженого заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, вбачається, що витрати, пов'язані з відрахуваннями по кредитному договору № 325/06 від 22.11.2006р. не обліковуються в ньому, отже не були затверджені Головним управлінням енергетики та інженерного забезпечення міста Харківської міської ради та не отримали відповідних погоджень.

Таким чином, укладення кредитного договору позивачем 2 суперечить не тільки статуту і свідчить про те, що позивач 2 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності (не володів відповідною господарської компетенцією), але й суперечить вимогам Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 24.02.2003 року, який діяв на момент укладення договору.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що укладення комунальним підприємством кредитного договору не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України.

Відтак позовні вимоги прокурора про визнання недійсним кредитного договору на відкриття кредитної лінії № 325/06 від 22.11.2006 року та додаткових угод до нього № 1-:-11, укладених між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» та Акціонерним комерційним банком «Базіс» є правомірними і тому підлягають задоволенню судом.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача проти задоволення позовних вимог, викладених у відзиві на позовну заяву (т. ІІ, вх.36268, а.с. 126-133), в яких він посилається на положення ст.ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України та зазначає, що банком виконані всі умови кредитного договору, а КП "Харківські теплові мережі" порушує умови укладеного договору, в зв'язку з чим має заборгованість перед банком, вважає, що між сторонами договору досягнуто всіх його істотних умов і, що Харківська міська рада не відповідає по зобов'язаннях КП «Харківські теплові мережі», оскільки такими твердженнями відповідача жодним чином не спростовуються доводи позивача.

Суд також зазначає відповідачу, що він не позбавлений права звернення до позивачів в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 92, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 55, 57, 136, 179 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним кредитний договір на відкриття кредитної лінії № 325/06 від 22.11.2006 року та додаткові угоди до нього № 1-:-11, укладені між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119) та Акціонерним комерційним банком «Базис» (Код ЄДРПОУ 19358916).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" (юр. адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 88; поштова адреса: 61057, м. Харків, пров. Мар'яненка, 4, код ЄДРПОУ 19358916) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1147,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2013 р.

Суддя Бринцев О.В.

Справа № 922/3880/13