Рішення № 34450310, 29.10.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" жовтня 2013 р. Справа № 906/1239/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Старовойт С.В. - дов. № 08/16368-009106 від 26.12.12р.

від відповідача: Шатило Л.К. - дов. № 1 від 02.01.13р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство" (м. Радомишль Житомирської області)

про стягнення 70 653,63 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 70 653,63 грн., з яких 49 657,36грн. за споживання електричної енергії понад договірні величини та 20996,27грн. за перевищення договірних (граничних) величин електричної потужності згідно договору № 37 про постачання електричної енергії від 17.01.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі згідно поданої позовної заяви. Зазначив, що між сторонами 07.10.2003 року був укладений договір № 37 про постачання електричної енергії споживачам, який діяв після продовження до грудня 2012 року, після чого 17.01.2013 року був укладений новий договір. На підставі цих договорів та постанови НКРЕ про затвердження тарифів позивачем нараховані санкції.

Представник відповідача у відзиві № 2467 від 10.10.13р. та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вважає позовні вимоги не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.(а.с.120-124).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2003 року між Радомишльським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" та Державним підприємством "Радомишльське лісомисливське господарство" укладено договір № 37 про постачання електричної енергії (а.с. 73-76).

17.10.05р. між сторонами була укладена додаткова угода про внесення змін до договору про постачання електричної енергії, яка є невід'ємною частиною договору від 07.10.2003року № 37 (а.с. 127).

Відповідно п. 9.4 договору, цей договір укладається на строк до 31.12.2003р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Відтак, даний договір разом з додатком № 1 про обсяги постачання електричної енергії по місяцях 2012 р. діяв до 31.12.2012 року, оскільки 17.01.2013 року між Радомишльським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" та Державним підприємством "Радомишльське лісомисливське господарство" укладено новий договір № 37 про постачання електричної енергії (а.с.8-13) та додатки до договору.(а.с.125,126).

Відповідно до п.1 договорів, енергопостачальна організація (позивач) постачає електричну енергію споживачу, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з пп.5.1 договорів, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач, як споживач, не пізніше 01 листопада поточного року надає позивачу, як постачальнику, електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні спожитої електроенергії відповідних періодів поточного року.

Відповідно до пп.5.2 договору, договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні заявленої споживачем згідно з пп.5.1 цього договору.

Відповідно до пп.4.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ "Про затвердження Правил користування електричною енергією" від 31.07.96 N 28, відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Судом встановлено, що сторонами були узгоджені обсяги постачання електричної енергії на 2012-2013 р.р. (а.с. 14, 19).

Згідно звіту про використану електроенергію (активна, реактивна) (а.с. 37), відповідачем за грудень місяць 2012 року спожито електроенергії 166 597 кВТ/год. Договірна величина споживання електроенергії на грудень 2012р. встановлена 190 000кВт/год., але на підставі заяви № 1275 від 19.11.12р. (а.с. 18) відкоригована до 130 000 кВт/год.

Пунктом 5.2 договору № 37 від 07.10.03р. (з урахуванням додаткової угоди від 17.10.05р.) встановлено, що у разі коригування для споживачів договірної величини споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної величини споживання електричної потужності. З аналізу даного пункту договору вбачається, що позивачем правомірно були здійснені коригування договірних величин споживання електроенергії.

Отже, відповідачем допущено споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період (грудень) на 36597 кВТ/год. Відповідно до тарифу, який діяв період, коли було виявлено порушення (0,9467 грн.) позивач нарахував санкцію в сумі 34646,38 грн. (36597 кВТ/год.*0,9467 грн.).

Також, згідно звіту про використану електроенергію (активна, реактивна) (а.с. 38), відповідачем за лютий місяць 2013 року спожито електроенергії 198 203 кВТ/год. Договірна величина споживання електроенергії на лютий 2013р. встановлена 190 000 кВт/год.

Отже, відповідачем допущено споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період (лютий) на 8203 кВТ/год. Відповідно до тарифу, який діяв період, коли було виявлено порушення (0,9561 грн.) позивач нарахував санкцію в сумі 7842,88 грн. (8203 кВТ/год.*0,9561 грн.).

Також, згідно звіту про використану електроенергію (активна, реактивна) (а.с. 39), відповідачем за квітень місяць 2013 року спожито електроенергії 187 223 кВТ/год. Договірна величина споживання електроенергії на квітень 2013р. встановлена 180 000 кВт/год.

Отже, відповідачем допущено споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період (квітень) на 7223 кВТ/год. Відповідно до тарифу, який діяв період, коли було виявлено порушення (0,9924 грн.) позивач нарахував санкцію в сумі 7168,10 грн. (7223 кВТ/год.*0,9924 грн.).

Таким чином, за перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідачу нарахована санкція в загальній сумі 49657,36 грн., про що були виставлені відповідні рахунки № 15360 від 24.12.12р. за грудень 2012 на суму 34646,38 грн., № 2836 від 21.02.13р. за лютий 2013 на суму 7842,88 грн., № 5380 від 22.04.13р. за квітень 2013 на суму 7168,10 грн. (а.с. 20-22).

Крім того, 29.11.2012 року, згідно акту № 553/12 з контролю електричної потужності (а.с. 23), було виявлено перевищення величин електричної енергії в години ранкового максимуму енергосистеми з 8:30 до 10:30 години, а саме при договірній величині потужності в листопаді 2012 року у години ранкового максимуму енергосистеми 310 кВт., споживачем було здійснено навантаження в обсязі 526,88 кВт. Отже, відповідачем допущено перевищення граничної величини електричної потужності в обсязі 216,88 кВт. Відповідно до тарифу, який діяв період, коли було виявлено порушення (12,89 грн.) позивачем повинна була бути нарахована санкція в сумі 5591,17 грн. Але, згідно рахунку № 20 за січень 2013, позивачем було нараховано санкцію в сумі 5333,37 грн.

Також, 25.12.2012 року, згідно акту № 567/12 з контролю електричної потужності (а.с. 24), було виявлено перевищення величин електричної енергії в години ранкового максимуму енергосистеми з 8:30 до 10:30 години, а саме при договірній величині потужності в грудні 2012 року у години ранкового максимуму енергосистеми 232 кВт. споживачем було здійснено навантаження в обсязі 430,88 кВт. Отже, відповідачем допущено перевищення граничної величини електричної потужності в обсязі 198,88 кВт. Відповідно до тарифу, який діяв період, коли було виявлено порушення (12,89 грн.) позивач нарахував санкцію в сумі 5127,13 грн.

Також, 29.03.2013 року, згідно акту № 599/13 з контролю електричної потужності (а.с. 25), було виявлено перевищення величин електричної енергії в години ранкового максимуму енергосистеми з 8:30 до 10:30 години, а саме при договірній величині потужності в березні 2013 року у години ранкового максимуму енергосистеми в обсязі 340 кВт. споживачем було здійснено навантаження в обсязі 518,56 кВт. Отже, відповідачем допущено перевищення граничної величини електричної потужності в обсязі 178,56 кВт. Відповідно до тарифу, який діяв період, коли було виявлено порушення (12,89 грн.) позивач нарахував санкцію в сумі 4603,28 грн.

Також, 25.04.2013 року, згідно акту № 607/13 з контролю електричної потужності (а.с. 26), було виявлено перевищення величин електричної енергії в години вечірнього максимуму енергосистеми з 19:00 до 22:00 години, а саме при договірній величині потужності в квітні 2013 року у години вечірнього максимуму енергосистеми в обсязі 247 кВт. споживачем було здійснено навантаження в обсязі 477,12 кВт. Отже, відповідачем допущено перевищення граничної величини електричної потужності в обсязі 230,12 кВт. Відповідно до тарифу, який діяв період, коли було виявлено порушення (12,89 грн.) позивач нарахував санкцію в сумі 5932,49 грн.

Таким чином, за перевищення граничної величини електричної потужності нарахована санкція в загальній сумі 20996,27 грн., про що були виставлені відповідні рахунки № 20 за січень 2013 на суму 5333,37 грн., № 21 за січень 2013 на суму 5127,13 грн., № 3 за квітень 2013 на суму 4603,28 грн., № 6691 від 21.05.13р. (а.с. 27-30).

В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення до актів з контролю електричної потужності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява в межах заявлених позовних вимог підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пп.4.2.2 договору, у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом 5 цього договору за відповідний період (місяць) при одно- дво- чи тризонній системі обліку, споживач, виключно грошовими коштами, зобов'язаний сплатити постачальнику двократну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії та потужності згідно із Законом України "Про електроенергетику" за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.97р. № 575/97-ВР, споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 11 червня 1999 року № 784 «Щодо плати за перевищення договірної величини потужності» встановлено, що за перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно - технічних навчальних закладів та вищих навчальних І-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) з приєднаною потужністю 150 Кв А (кВт) і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВт.год. і більше сплачують двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності розраховується виходячи з плати за 1 кВт максимального навантаження, що становить на території Житомирської області -12 грн.89 коп. згідно з додатком до постанови НКРЕ від 11.06.1999 р. № 784 (а.с. 67).

Заперечення відповідача викладені у відзиві № 2467 від 10.10.13р. не спростовують висновку суду щодо настання обов'язку відповідача сплатити борг перед позивачем.

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 49657,36 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії та 20996,27 грн. за перевищення договірних (граничних) величин електричної потужності.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.26 Закону України "Про електроенергетику", постановою НКРЕ України від 11.06.1999року №784, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство" (12200, Житомирська область, м. Радомишль, вул.Київська, 6, код 13568251) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул.Пушкінська, 32/8, ідентифікаційний код 22048622)

- на р/р 26037301772 в філії - Житомирське обласне управління ПАТ "Ощадбанк", МФО 311647, код 26392871, інд.податковий № 220486206250, св. № 100333197: 49 657,36 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії; 20 996,27 грн. за перевищення договірних (граничних) величин електричної потужності;

- на р/р 26008002011613 в ПАТ "Перший інвестиційний банк", МФО 300506, код 22048622: 1720,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.10.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.).