Рішення № 34450231, 23.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.2013 Справа № 905/6076/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Крамміськбуд», м. Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтспецстрой», м. Донецьк

про стягнення 98 745грн. 59коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальова А.Г. - представник за довіреністю №1126 від 01.08.2013р.

від відповідача: Яненко В.П. - представник за довіреністю №38 від 04.10.2013р.

Розгляд справи здійснювався із застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.10.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал №3) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Крамміськбуд», м. Краматорськ, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтспецстрой», м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договором №2/67 від 13.04.2012р. у сумі 178 326грн. 33коп., пені у сумі 23 643грн. 57коп. та 3% річних у сумі 5 548грн.75коп., всього 207 518грн. 65коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати вартості виконаних робіт. Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 15, 16, 21, 536, 610, 612, 625, 853, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 181, 193, 222 Господарського кодексу України.

В порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 09.09.2013р. та письмовими поясненнями від 12.09.2013р. зменшив розмір позовних вимог та остаточно просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №2/67 від 13.04.2012р. у сумі 68 844грн. 87коп., пені у сумі 24 227грн. та 3% річних у сумі 5 673грн.72коп., всього 98 745грн. 59коп. Суд розглядає спір в обсязі остаточно заявлених позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує, посилаюсь на те, що позивач про виконання робіт у грудні 2012р. на загальну суму 33 212грн. 07коп. та про виконання додаткових робіт на суму 19 737грн. 60коп. та 15 895грн. 20коп. не повідомляв відповідача, також зазначає, що направлення актів КБ-2В позивачем було здійснено лише 03.06.2013р., вказане дає підставу відповідачу заперечувати саме факт виконання вказаних робіт позивачем.

У судовому засіданні 22.10.2013р. позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення, представник відповідача заперечив проти позовних вимог, сторони просили розглянути спір по суті.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтспецстрой» (далі - генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Крамміськбуд» (далі - виконавець) був укладений договір підряду №2/67 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання відповідно до робочої документації та умов договору виконати будівельні роботи з будівництва фундаментів під вітроенергетичні установки потужністю 2,5 МВ.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано додаткову угоду №1 від 05.10.2012р. до договору. За умовами вказаної додаткової угоди, у зв'язку зі змінами в обсягах робіт, позивач та відповідач доповнили договір кошторисом: «Будівництво фундаментів під вітроенергетичні установки потужністю 2,5 МВ в селищі Безіменне Новоазовського району Донецької області, «під ключ» відповідно з робочим проектом», на суму 453 230грн. 40коп., у т.ч. ПДВ 75 538грн. 40коп.

Вартість робіт, згідно пункту 3 додаткової угоди №1 від 05.10.2012р. до договору, на момент укладання договору є твердою і складає відповідно до кошторисів 906 460грн. 80коп., у т.ч. ПДВ 151 076грн. 80коп.

Відповідно до п. 2.3 договору, генпідрядник до початку робіт за договором надає виконавцю аванс в розмірі 150 000грн., у т.ч. ПДВ 25 000грн. на господарські витрати, за умови отримання вказаної грошової суми від замовника на виконання робіт, передбачених договором.

Оплата робіт згідно з п. 3.4 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 31.10.2012р. до договору, здійснюється з урахуванням проведеної передплати щомісячно на підставі акту прийомки виконаних підрядних робіт (форми КБ-2В) впродовж 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня підписання проміжного акту прийомки виконаних підрядних робіт, за умови, що ці роботи прийняті замовником у генпідрядника та від замовника надійшли грошові кошти на оплату цих робіт.

Взаєморозрахунки згідно п. 10.8 договору за виконані роботи здійснюються з утриманням 2% від вартості робіт без урахування вартості матеріалів за надання послуг генпідрядником.

Як вбачається з матеріалів справи, у виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду №2/67 від 13.04.2012р., позивачем та відповідачем були підписані акти здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 838 051грн. 64коп., а саме:

акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 31.10.2012р. на суму 424 498грн. 80коп., у тому числі ПДВ 70 749грн. 80коп. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ (форма КБ-3) від 31.10.2012р. на суму 424 498грн. 80коп., у тому числі ПДВ 70 749грн. 80коп.;

акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30.11.2012р. на суму 413 552грн. 84коп., у тому числі ПДВ 68 925грн. 47коп. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ (форма КБ-3) від 30.11.2012р. на суму 413 552грн. 84коп., у тому числі ПДВ 68 925грн. 47коп.

Вказані акти підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, з огляду на що, суд дійшов висновку, що послуги за договором були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.

Відповідачем, в свою чергу, у виконання умов договору в якості попередньої оплати на користь позивача були перераховані грошові кошти у загальному розмірі 150 000грн. з ПДВ. Перерахування проводилось шляхом безготівкового переказу, що підтверджується відповідними банківськими виписками за 12.09.2012р. на суму 20 000грн., за 20.09.2012р. на суму 50 000грн., за 21.09.2012р. на суму 80 000грн. Вподальшому, після підписання сторонами актів виконаних будівельних робіт відповідачем було сплачено 563 000грн., що також підтверджується відповідними банківськими виписками за 01.11.2012р. на суму 150 000грн., за 04.12.2012р. на суму 100 000грн., за 21.02.2013р. на суму 257 000грн., за 24.07.2013р. на суму 56 000грн.

Також 31.01.2013р. сторонами на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України було підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог за договором підряду №2/67 від 13.04.2012р. на суму 15 570грн. 18коп.

Як вбачається з матеріалів справи, остаточна вартість робіт згідно з підписаними сторонами актами КБ-2в за жовтень та листопад 2012р. відповідачем було сплачено у повному обсязі після направлення позивачем 19.08.2013р. поштовою кореспонденцією даного позову до суду, що підтверджується відповідною банківською випискою за 21.08.2013р. на суму 109 481грн. 46коп.

При цьому, як зазначалось, остаточно позивачем, зокрема, заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором підряду №2/67 від 13.04.2012р. за роботи, що виконувались в грудні 2012р. загальною вартістю 33 212грн. 07коп.

Як вбачається з матеріалів справи, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 29.12.2012р. на суму 14 587грн. 25коп., у тому числі ПДВ 2 431грн. 21коп. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ (форма КБ-3) від 29.12.2012р. на суму 14 587грн. 25коп., у тому числі ПДВ 2 431грн. 21коп.; акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 29.12.2012р. на суму 18 624грн. 82коп., у тому числі ПДВ 3 104грн. 14коп. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ (форма КБ-3) від 29.12.2012р. на суму 18 624грн. 82коп., у тому числі ПДВ 3 104грн. 14коп. були підписані та скріплені печаткою з боку позивача в односторонньому порядку.

Також судом встановлено, що в матеріалах справи наявний опис вкладення від 03.06.2013р., фіскальний чек від 03.06.2013р. та довідка про отримання цінного листа генпідрядником, в якості доказів направлення вказаних актів КБ-2В та довідок КБ-3 на загальну суму 33 212грн. 07коп. позивачем в адресу відповідача. Вказане відповідачем не заперечується, що вбачається з відзиву на позовну заяву.

Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до п. 10.3 договору підряду №2/67 від 13.04.2012р., генпідрядник зобов'язаний підписати подані субпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з дня їх одержання.

В силу ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові.

Згідно ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно заявити про них (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (генпідрядника).

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про вчинення генпідрядником дій, що свідчать саме про мотивовану відмову від підписання направлених позивачем 03.06.2013р. та отриманих відповідачем 06.06.013р. актів приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 33 212грн. 07коп., суд дійшов висновку, що роботи з будівництва фундаментів під вітроенергетичні установки потужністю 2,5 МВ в селищі Безіменне Новоазовського району Донецької області, «під ключ» відповідно з робочим проектом, що виконувались позивачем у грудні 2012р., загальна вартість яких дорівнює 33 212грн. 07коп. з ПДВ, були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.

Разом з тим, як зазначалось, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем до 05.07.2013р., відповідно до п. 10.3 договору підряду, згідно з яким генпідрядник зобов'язаний підписати подані субпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з дня їх одержання та п. 3.4 договору, в редакції додаткової угоди №2 до договору, оплатити впродовж 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня підписання проміжного акту прийомки виконаних підрядних робіт, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду №2/67 від 13.04.2012р. у розмірі 33 212грн. 07коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач також заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за додатковими роботами у сумі 35 632грн. 80коп.

Розглядаючи вказані вимоги, суд зазначає, що жодних доказів, в підтвердження виконання позивачем вказаних додаткових робіт або доказів щодо досягнення сторонами згоди на виконання позивачем робіт на суму 35 632грн. 80коп. позивачем надано не було.

Відповідно до п. 10.2 договору, виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання генпідряднику в межах строку, передбаченого для виконання робіт за договором, з урахуванням часу, необхідного генпідряднику для перевірки правильності та достовірності зазначених вартісних та натуральних показників.

Відповідно до вказаних умов договору, позивач направив відповідачу відповідні договірні ціни на суму 19 737грн. 60коп. та 15 895грн. 20коп., всього 35 632грн. 80коп., разом з претензією №1 від 31.05.2013р. про невиконання договірних зобов'язань. Направлення вказаних документів підтверджується описом вкладення від 03.06.2013р., фіскальним чеком від 03.06.2013р. та довідкою про отримання цінного листа генпідрядником.

Доказів, у розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, в підтвердження досягнення сторонами згоди щодо виконання виконавцем додаткових робіт на суму 35 632грн. 80коп., а також в підтвердження фактичного виконання вказаних робіт позивачем надано не було.

З огляду на викладене, враховуючи заперечення відповідачем фактичного виконання позивачем додаткових робіт на суму 35 632грн. 80коп., суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за додатковими роботами у сумі 35 632грн. 80коп. такими, що задоволенню не підлягають.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за актами КБ-2в за жовтень-листопад 2012р. за період з 16.11.2012р. по 20.08.2013р. у сумі 5 493грн. 55коп. та за актами КБ-2в за грудень 2012р. за період з 06.07.2013р. по 09.09.2013р. у сумі 180грн. 17коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних за період з 16.11.2012р. по 20.08.2013р., суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично та методологічно невірним, що пов'язано з невірним визначенням граничного строку оплату вартості виконаних робіт, фактично розмір 3% річних за актами КБ-2в за жовтень-листопад 2012р. за період з 22.11.2012р. по 20.08.2013р. складає 4 554грн. 50коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 3% річних у сумі 939грн. 05коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Перевіривши розрахунки 3% річних за період з 06.07.2013р. по 09.09.2013р., суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично невірним, фактично розмір 3% річних за актами КБ-2в за грудень 2012р. за вказаний позивачем період складає 177грн. 43коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 3% річних у сумі 2грн. 74коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню за актами КБ-2в за жовтень-листопад 2012р. за період з 16.11.2012р. по 20.08.2013р. у сумі 23 386грн. 16коп. та за актами КБ-2в за грудень 2012р. за період з 06.07.2013р. по 09.09.2013р. у сумі 840грн. 84коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно із законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з тексту договору підряду №2/67 від 13.04.2012р., п.12.2 передбачено, що за порушення своїх зобов'язань за договором, генпідрядник несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого зобов'язання за кожен день такого прострочення.

Разом з тим, приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Аналіз чинного законодавства, а також умов договору свідчить про відсутність продовження строку нарахування пені, вимоги щодо стягнення якої заявлені позивачем.

Отже, виходячи з того, що згідно з п. 4.4 договору днем прострочення сплати відповідачем вартості робіт є 15.11.2011р., то встановлений п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк нарахування пені спливає 14.05.2012р. включно.

Перевіривши розрахунок пені за період заявлений позивачем, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на неправомірне включення позивачем до періоду нарахування періодів з 16.11.2012р. по 21.11.2010р. та з 22.06.2013р. по 20.08.2013р. включно.

Фактично розмір пені за період з 22.11.2012р. по 21.06.2013р. та з 06.07.2013р. по 09.09.2013р., виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, складає 19 151грн. 98коп. та 802грн. 55коп. відповідно, та всього розмір пені складає 19 954грн. 53коп., на підставі чого суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення пені у сумі 4 272грн. 47коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати позивача зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 629, 853, 882 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтспецстрой» (83085, Донецька область, м. Донецьк, вул. Баумана, буд. 3, ідентифікаційний код 36103076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Крамміськбуд» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Щербакова, буд. 14, ідентифікаційний код 34546602) заборгованість за договором №2/67 від 13.04.2012р. у сумі 33 212грн. 07коп., пеню у сумі 19 954грн. 53коп., 3% річних у сумі 4 731грн. 93коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 157грн. 97коп.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Крамміськбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтспецстрой» в частині стягнення заборгованості у сумі 35 632грн. 80коп., пені у сумі 4 272грн. 47коп. та 3% річних у сумі 941грн. 79коп. відмовити.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Крамміськбуд» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Щербакова, буд. 14, ідентифікаційний код 34546602) судовий збір у розмірі 2 175грн. 46коп., перерахований згідно з платіжним дорученням №1040 від 14.08.2013р. на загальну суму 4 150грн. 37коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 22.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2013р.

Суддя Ю.С. Мельниченко