Рішення № 34450137, 23.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.2013 Справа № 905/6702/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-транспортна компанія «Алтранс», м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства «АБЗ», м. Макіївка Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 25 708,40грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача - Давидова О.А., директор;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-транспортна компанія «Алтранс», м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «АБЗ», м. Макіївка Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 25 708,40грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №25/11/2-к від 02.04.2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 25 708,40грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 1, 2, 28, 32, 33, 34, 36, 44, 45, 46, 47-1, 49, 54, 55, 56, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України та Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011р., №3674-VI.

На підтвердження позовних вимог надав суду (у копіях): договір купівлі-продажу №25/11/2-к від 02.04.2012р., специфікацію №1 від 02.04.2012р. на суму 17 892,60грн., специфікацію №2 від 16.11.2012р. на суму 11 988,48грн., специфікацію №3 від 31.01.2013р. на суму 8 495,20грн., специфікацію №4 від 05.02.2013р. на суму 17 213,20грн., акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.03.2013р. на суму 25 708,40грн. підписаний з боку Відповідача без зауважень, претензію №95 від 02.09.2013р. на суму 25 708,40грн. з доказами її надсилання Відповідачу, накладну №51 від 31.01.2013р. на суму 8 495,20грн., накладну №10 від 05.02.2013р. на суму 14 651,20грн., накладну №17 від 06.02.2013р. на суму 2 562,00грн., виписку серії АВ№896454 від 11.07.2013 з ЄДР стосовно реєстрації Позивача та правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.09.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Позивач 14.10.2013р. надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу просить стягнути з Позивача основний борг у розмірі 25 708,40грн., пеню у сумі 1880,59грн. та 3% річних у розмірі 526,14грн. Покласти на Відповідача, усі судові витрати.

14.10.2013р. Позивач надав довідку №б/н від 03.10.2013р., у якій повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

Крім того, 14.10.2013р. клопотанням №б/н від 14.10.2013р. Позивач до матеріалів справи долучив: акт звірки взаємних розрахунків за період з 02.04.2013р. по 02.10.2013р. з підтвердженням його відправлення Відповідачу; копії рахунків №61 від 31.01.2013р., №10 від 05.02.2013р.; копії податкових накладних за договором №25/11/2-к від 02.04.2012р.; копії накладних №49 від 16.11.2012р., №331 від 02.04.2012р., №332 від 03.042012р., №333 від 05.04.2012р.; акт розрахунків вартості юридичних послуг до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №1 від 23.04.2013р.; копію довіреності №10 від 5.02.2013р.; копії товарно-транспортних накладних.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, розгляд справи відкладався судом з 03.10.2013р. на 23.10.2013р.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, стосовно способу розрахунку вартості участі адвоката у судових засіданнях, зазначив, що вона складає 1000,00грн. за участь у кожному судовому засіданні. На задоволенні позовних вимог наполягав, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Представник Відповідача у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України України, не скористався.

Врахвуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-транспортна компанія «Алтранс», м. Донецьк (Продавець) та Приватним підприємством «АБЗ», м. Макіївка Донецької області (Покупець), укладено договір купівлі-продажу №25/11/2-к від 02.04.2012р. (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на умовах 100%-ої передплати відповідно рахунку-фактури, чи, якщо передплата не мала місця - за фактом поставки товар, але не пізніше 3 робочих днів. Фактичною датою поставки товару вважається дата накладної (видаткової чи товарно-транспортної).

Згідно п.2.4 Договору, оплата товару можлива з відстрочкою платежу, де строки обмовляються між сторонами та оформлюється додаткова угод, підписана уповноваженими особами сторін, яке є невід'ємною частиною цього договору.

Продавець повинен передати покупцю разом з товаром наступні документи: накладна на поставлений товар (видаткова або транспортна), податкова накладна чи інші супровідні документи (п.1.4 Договору).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що передача товару вважається здійсненою після складання акту приймання-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін чи відповідною накладною.

Згідно п.7.1. Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного Договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу №25/11/2к від 02.04.2012р.(а.с.7) укладеного між Позивачем та Відповідачем, за накладною №51 від 31.01.2013р. на суму 8495,20грн.(а.с.16), за накладною №10 від 05.02.2013р. на суму 14 651,20грн. (а.с.15), за накладною №17 від 06.02.2013р. на суму 2 562,00грн. (а.с.15), Позивачем був поставлений товар Відповідачу на загальну суму 25 708,40грн.

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на накладних №51 від 31.01.2013р., №10 від 05.02.2013р., та №17 від 06.02.2013р. був отриманий належним чином уповноваженими представниками Відповідача.

Повноваження осіб, які здійснили приймання зазначеного товару містяться у матеріалах справи.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

Крім того, Позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні та товарно-транспортні накладні до договору купівлі-продажу №25/11/2к від 02.04.2012р.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором купівлі-продажу №25/11/2к від 02.04.2012р. та специфікаціями до договору.

Договором купівлі-продажу №25/11/2к від 02.04.2012р. встановлено (п.2.1), що Покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на умовах 100%-ої передплати відповідно рахунку-фактури, чи якщо передплата не мала місця - за фактом поставки товар, але не пізніше 3 робочих днів. Фактичною датою поставки товару вважається дата накладної (видаткової чи товарно-транспортної).

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар відповідачем мав бути здійснений не пізніше таких дат:

- накладна №51 від 31.01.2013р. на суму 8495,20грн.-06.02.2013р.;

- накладна №10 від 05.02.2013р. на суму 14 651,20грн.-11.02.2013р.;

- накладна №17 від 06.02.2013р. на суму 2 562,00грн.- 12.02.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за прийнятий товар, не виконав, вартість товару у сумі 25708,40грн. у встановлені договором строки не сплачена.

30.08.2013р. Відповідачу була направлена претензія-вимога №95 від 02.09.2013р., у якій позивач вимагає перерахувати протягом семи календарних днів на свій розрахунковий рахунок заборгованість у розмірі 25 708,40грн.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на претензію Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав, у зв'язку з чим Позивач звернувся з позовом до господарського суду Донецької області.

В процесі розгляду даної справи, Відповідач повністю сплатив суму основного боргу у розмірі 25 708,40грн.

На підтвердження цього Позивачем надана виписка банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Донецьк за 17.10.2013р., відповідно до якої, Відповідачем сплачено 25 708,40грн. за щебінь згідно до акту звіряння розрахунків від 17.10.2013р.

Пунктом 1-1 ч. ст.80 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином,оскільки Відповідачем у повному обсязі сплачено суму основної заборгованості у розмірі 25 708,40грн., в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Крім того, Позивач звернувся до суду з заявою б/н від 14.10.2013р. про збільшення позовних вимог. В цій заяві Позивач просив стягнути з Відповідача суму основного боргу у розмірі 25 708, 40грн., пеню у розмірі 1880,59грн., 3% річних у розмірі 526,14грн.

Передбачені ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити, або зменшити розмір позовних, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.ін. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в Постанові №18 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. п. 3.10, 3.11.

Оскільки Позивачем у заяві б/н від 14.10.2013р. про збільшення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача пені у розмірі 1880,59грн., 3% річних у розмірі 526,14грн. заявлена фактично нова вимога, яка не була заявлена при поданні позовної заяви, суд з урахуванням вимоги ст.22 Господарського процесуального кодексу України та вказівки п. 3.10, 3.11 Постанови №18 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. відмовляє у задоволенні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 1880,59грн., 3% річних у розмірі 526,14грн.

Крім того, Позивач надав клопотання б/н від 03.10.2013р., у якому просить стягнути с Відповідача витрати пов'язані з оплатою Позивачем судового збору та витрат по сплаті за послуги адвоката у розмірі 5000,00грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивачем надані наступні документи: договір №1 від 23.04.2013р., рахунок №8 від02.09.20013р. на суму 5000,00грн., ордер серії ДН№000102933 на надання правової допомоги від 03.10.2013р., копія видаткового касового ордеру від 25.09.2013р. на суму 5000грн., копію виписки серії ААВ№837637 від 24.04.2013р. з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, акт розрахунків вартості юридично-правової допомоги до договору №1 від 23.04.2013р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3336 від 23.09.2009р.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Таким чином, витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 23.04.2013р. між Маленьким Олександром Володимировичем, діючим на підставі Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 22.04.2013р. №22660000000074277 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3336, яке було видане Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури від 23.09.2009р. №74 (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-транспортна компанія «Алтранс», м.Донецьк, в особі директора Кулика А.Ю., діючого на підставі статуту (Клієнт) та, укладений договір про надання адвокатом юридичних послуг №1.

Відповідно до п.1.1 Договору про надання адвокатських послуг, адвокат зобов'язується надати юридичні послуги (правову допомогу) Клієнту, в тому числі за його окремими дорученнями у відповідності до умов цього Договору та чинного законодавства України.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Договір набирає юридичної сили з моменту його підписання Сторонами, що передбачає нанесення підписів та печаток Сторін на цей формальний носій та діє до 31.12.2014р. включно.

Розділом 4 Договору передбачена оплата юридичних послуг.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що вартість наданих Адвокатом юридичних послуг за цим Договором, визначається у відповідності до положень ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI та становить суму, яка визначається в письмових рахунках Адвоката, без урахування ПДВ.

Актом розрахунків вартості юридично-правової допомоги (юридичних послуг) до Договору про надання Адвокатом юридичних послуг (правової допомоги) №1 від 23.04.2013р., сторони визначили вартість роботи адвоката:

1. Складання вмотивованої позовної заяви від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-транспортна компанія «Алтранс», м. Донецьк до Приватного підприємства «АБЗ», м. Макіївка Донецької області про стягнення з останнього заборгованості за договором купівлі-продажу №25/11/2-к від 02.04.2012р. в розмірі 25 708,40грн. - 1500,00грн.;

2. Участь у судових засіданнях під час судового розгляду господарської справи №905/6702/13 - 1000,00грн. за участь у кожному судовому засіданні (2 і більш засідання);

3. Складання процесуальних документів, зокрема клопотань, заяв інших процесуальних документів, а також здійснення консультування під час судового розгляду господарської справи №905/6702/13 керівника та головного бухгалтера підприємства - ТОВ «Торгово-транспортна компанія «Алтранс», м. Донецьк, щодо предмета спору, інше. - 1500,00грн.

Здійснення витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова-транспортна компанія «Алтранс», м. Донецьк підтверджується видатковим касовим ордером №42 від 25.09.2013р. на суму 5000,00грн.

Представник Позивача - директор пояснив, що п.2 Акту розрахунків вартості юридично-правової допомоги (юридичних послуг) до Договору про надання Адвокатом юридичних послуг (правової допомоги) №1 від 23.04.2013р. слід тлумачити, як сплату 1000,00грн. за участь у кожному судовому засіданні.

Судом встановлено, що адвокат Маленький Олександр Володимирович, брав участь лише у судовому засіданні 03.10.2013р., тому з огляду на вищевикладене, суд частково задовольняє вимоги про стягнення з Відповідача витрат по сплаті за послуги адвоката у розмірі 4000,00грн.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст.22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-транспортна компанія «Алтранс», м. Донецьк до Приватного підприємства «АБЗ», м. Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 25 708,40грн. - задовольнити частково.

Припинити провадження по справі №905/6702/13 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 25 708,40грн.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-транспортна компанія «Алтранс» (83062, м.Донецьк, Ленінський район, вул. Куйбишева, буд. 15А, кв.17, код ЄДРПОУ 35292565, п/р 26000109376000 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076, ІПН 352925605653) за рахунок Приватного підприємства «АБЗ» (86157, м. Макіївка Донецької області, мікрорайон Солнечний, буд. 11, кв.182 код ЄДРПОУ 32866224) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн., 50коп.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 1880,59грн., 3% річних у розмірі 526,14грн. відмовити.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-транспортна компанія «Алтранс» (83062, м.Донецьк, Ленінський район, вул. Куйбишева, буд. 15А, кв.17, код ЄДРПОУ 35292565, п/р 26000109376000 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076, ІПН 352925605653) за рахунок Приватного підприємства «АБЗ» (86157, м. Макіївка Донецької області, мікрорайон Солнечний, буд. 11, кв.182 код ЄДРПОУ 32866224) витрати по сплаті послуг адвокату у розмірі 4000 (п'ять тисяч) грн., 00коп.

У судовому засіданні 23 жовтня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик.Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.