Рішення № 34450120, 29.10.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.13р. Справа № 904/7370/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лосинівський маслосирзавод",

до Приватного підприємства "СТК-Компані", м. Павлоград

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Боренко О.В., дов. від 02.05.2013 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лосинівський маслосирзавод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "СТК-Компані", м. Павлоград про стягнення заборгованості в розмірі 110 970,50 грн., пеню в розмірі 7077,78 грн., 1477,57грн. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті грошових коштів, покладених на нього за договором № 14-06-12 від 14.06.2012 року.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням, що підтверджується поштовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Лосинівський маслосирзавод" (далі-позивач, продавець) та приватним підприємством "СТК-Компані" (далі- відповідач, покупець) укладено договір №14-06-12 від 14.06.2012 року (далі-договір).

Відповідно до п.1.1. договору, продавець продає, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість молочної продукції (далі-товар). Ціна, асортимент, кількість товару визначається в накладній і специфікації, що виписується на кожну партію товару, та завіряється підписами представників сторін.

Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переводу на розрахунковий рахунок продавця, що вказаний в платіжних реквізитах сторін. Оплата товару здійснюється на умовах відтерменування платежу - 14 календарних дні з моменту фактичного отримання товару. Підставою для оплати є рахунок продавця (п.п. 2.3.-2.5).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 159 771,50 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.12-24).

Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар в розмірі 48 801,00 грн., непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 110 970,50 грн.

Позивач на адресу відповідача направив вимогу №131 від 26.06.2013 року про виконання зобов'язання на суму 110 970,50 грн.(а.с.25).

В свою чергу. відповідач направив позивач гарантійний лист, в якому зобов'язується сплатити заборгованість до 01.12.2012 року (а.с.27), але зобов'язань не виконав.

Відповідач за поставлений товар з позивачем не розрахувався, у зв'язку з чим має заборгованість перед останнім в розмірі 110 970,50 грн.

Доказів оплати заборгованості відповідачем не надано.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.8.2. договору, якщо товар не буде оплачений у визначені в п.2.4. строки, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого в строк товару за кожен день затримки.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 7077,78 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних в сумі 1477,57 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "СТК-Компані" (51400, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 24/34, код ЄДРПОУ 37937027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лосинівський маслосирзавод" (16663, Нижінський район, смт. Лосинівка, вул. Воровського, буд. 9, код ЄДРПОУ 21403660) заборгованість в розмірі 110 970,50 грн. (сто десять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 50 коп.), пеню в розмірі 7077,78 грн. (сім тисяч сімдесят сім гривень 78 коп.), 3% річних в розмірі 1477,57 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят сім гривень 57 коп.) та судовий збір в розмірі 2390,55 грн. (дві тисячі триста дев'яносто гривень 55 коп.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складно 30.10.2013 року.

Суддя С.В. Мартинюк