Рішення № 34450081, 18.10.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.13р. Справа № 904/6017/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про визнання дій протиправними та стягнення 159721,92 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Левицький П.М., довіреність № 57 від 27.12.2012 року, заступник начальника юридичного відділу;

від відповідача: Селяков О.В., довіреність № 82 від 01.01.2013 року, юрисконсульт 2 категорії юридичного сектора; Шляєв І.В., довіреність № 81 від 01.01.2013 року, провідний юрисконсульт юридичного сектора.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (№ 21-ю/204 від 30.08.2013 року), заяви про збільшення позовних вимог (№ 21-ю/227 від 03.10.2013 року) просить визнати протиправними дії Державного підприємства "Придніпровська залізниця" по нарахуванню 133 101,60 грн. (159 721,92 грн. без ПДВ) плати за користування вагонами, що орендовані ПАТ "Кримський содовий завод", за час перебування їх на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування, а також стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 159 721,92 грн. безпідставно списаних коштів.

Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачем у порушення статті 119 Статуту залізниць України та пункту 15 Правил користування вагонами та контейнерами протягом січня - квітня 2013 року з особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" неправомірно були списані грошові кошти у вигляді плати за користування вагонами, які були орендовані позивачем у Державного підприємства "Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень Укррефтранс" на підставі договору оренди майна (індивідуально-визначене майно) від 15.08.2012 року № 6/12 ОР ЦВРЕФЮ-У-4600005659.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених у позові підстав.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що у порушення пункту 2.3. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 року № 856, на момент нарахування плати за користування вагонами відповідачем не була внесена інформація до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів через головний інформаційно-обчислювальний центр (ГІОЦ) Укрзалізниці, у зв'язку з чим нарахування та списання з особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" плати за користування вагонами у загальній сумі 159721,92 грн. з ПДВ є правомірним.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов з наведених у відзиві підстав.

Розгляд справи відкладався з 03.09.2013 року на 12.09.2013 року.

За клопотанням представників сторін ухвалою господарського суду від 12.09.2013 року строк вирішення спору був продовжений на 15 календарних днів до 21.10.2013 року із призначенням справи до розгляду на 17.10.2013 року.

У судовому засіданні 17.10.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2011 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - Залізниця, Відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Кримський содовий завод", яке в подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (далі - Вантажовласник, Позивач) укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР\4ДН-11-/НЮп-54-4600003626 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з пунктами 2.2., 2.3. договору залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню безготівкову оплату залізниці за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок залізниці.

За змістом пункту 3.1. договору розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів, затверджених калькуляцій. Розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначається за домовленістю сторін і зазначається в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Вартість за перевезення, додаткових зборів та розмір штрафів визначається Статутом залізниць України, збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги з урахуванням підвищуючих коефіцієнтів, калькуляціями, додатком № 1 про узгодження вільних тарифів по послугах, наказами та розпорядженнями Какбінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Укрзалізниці, начальника залізниці та іншими нормативно-правовими актами і документами. На вартість послуг нараховується ПДВ у встановленому законодавством порядку і відображається у переліках та рахунках розрахункового підрозділу.

Згідно з пунктом 3.2. договору у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця відображає в особовому рахунку використання вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних документів.

Договір укладено сторонами строком на один рік. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції зі здійсненням усіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги (пункт 7.4. договору).

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 розділу ІІІ Правил).

За змістом статті 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.

Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Згідно з пунктом 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (із змін. і доп.), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 864/5085 (далі - Правила розрахунків) розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору.

Згідно з договором залізниця відкриває особовий рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

За пунктом 2.6 Правил розрахунків розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

Пунктом 2.7. Правил розрахунків передбачено, що на кожного платника розрахунковий підрозділ складає перелік документів, які включені до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів у двох примірниках. Перший примірник переліку після прийняття вантажу до перевезення (або видачі) надається платнику через залізничну станцію. Другий примірник переліку залишається в справах розрахункового підрозділу. Сплата додаткових провізних платежів, зборів та штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення, провадиться в такому самому порядку через розрахунковий підрозділ незалежно від терміну видачі вантажу станцією.

За відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 відповідач нарахував позивачу плату за користування вагонами у загальній сумі 133101,60 грн. (без ПДВ), а саме:

- за відомостями №№ 22020084, 23010025, 21010023 (вагон № 24181174) - 1330,30 грн., 6938,70 грн., 10379,30 грн. відповідно, які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130223 від 23.02.2013 року, № 20130123 від 23.01.2013 року;

- за відомістю № 22020084 (вагон № 24201782) - 4233,90 грн., які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130223 від 23.02.2013 року;

- за відомостями №№ 14029006 , 21019003 (вагон № 24257727) - 9066,70 грн., 9603,70 грн. відповідно, які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130216 від 16.02.2013 року та № 20130123 від 23.01.2013 року;

- за відомостями № № 10020053, 16020073 (вагон № 24295305) - 1887,10 грн., 1250,70 грн. відповідно, які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130210 від 10.02.2013 року, № 20130217 від 17.02.2013 року;

- за відомостями №№ 13030107, 11020054 (вагон № 24315434) - 1509,30 грн., 2941,20 грн. відповідно, які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130313 від 13.03.2013 року, № 20130211 від 11.02.2013 року;

- за відомостями №№ 09030102, 16020072, 31010038 (вагон № 24430522) - 62,40 грн., 1887,10 грн. 2364,40 грн. відповідно, які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130309 від 09.03.2013 року, № 20130217 від 17.02.2013 року, № 20130131 від 31.01.2013 року;

- за відомостями №№ 04020044, 21010023 (вагон № 24431256) - 6003,90 грн., 8112,10 грн. відповідно, які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130204 від 04.02.2013 року, № 20130123 від 23.01.2013 року;

- за відомістю № 02020041 (вагон № 24432627) - 3060,50 грн., які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130202 від 02.02.2013 року;

- за відомістю № 23029009 (вагон № 242439333) - 13839,80 грн., які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130225 від 25.02.2013 року;

- за відомостями №№ 05020046, 21010022 (вагон № 24444689) - 395,50 грн., 395,50 грн. відповідно, які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130205 від 05.02.2013 року, № 20130122 від 22.01.2013 року;

- за відомістю № 09020051 (вагон № 24446023) - 1529,10 грн., які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130209 від 09.02.2013 року;

- за відомістю № 06040149 (вагон № 24464067) - 2463,90 грн., які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130406 від 06.04.2013 року;

- за відомостями №№ 14029006, 21010023, 25010031 (вагон № 24533259) - 7097,80 грн., 2324,70 грн., 2265,00 грн. відповідно, які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130216 від 16.02.2013 року, № 20130123 від 23.01.2013 року, № 20130125 від 25,01.2013 року,

- за відомостями №№ 09030102, 21010023 (вагон № 24533713) - 75,50 грн., 554,60 грн, 3677,00 грн. відповідно, які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130309 від 09.03.2013 року, № 20130123 від 23.01.2013 року;

- за відомостями №№ 16020073, 21010023 (вагон № 24583809) - 3358,80 грн., 713,70 грн., 6640,40 відповідно, які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку №20130217 від 17.02.2013 року, № 20130122 від 22.01.2013 року, № 20130123 від 23.01.2013 року;

- за відомостями №№ 13029005, 21010023 (вагон № 24586612) - 8370,60 грн., 8768,40 грн. відповідно, які з урахуванням ПДВ списав з особового рахунку позивача згідно переліку № 20130215 від 15.02.2013 року, № 20130123 від 23.01.2013 року.

Всього з особового рахунку позивача за вказаними відомостями та згідно зазначених переліків документів було списано у рахунок плати за користування вагонами 159721,92 грн. з ПДВ ( без ПДВ сума складає 133101,60 грн.) /а.с. 16 - 54/.

Відповідно до претензії № 21-10/153 від 21.06.2013 року позивач заявив відповідачу вимогу про повернення безпідставно списаних грошових коштів у сумі 133102,00 грн. шляхом перерахування їх на особовий рахунок Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (а.с. 64, 65).

Претензія обґрунтована тим, що плата за користування вагонами нарахована і списана за вагони, які орендовані Публічним акціонерним товариством "Кримський содовий завод" у Державного підприємства "Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень Укррефтранс" на підставі договору оренди майна (індивідуально-визначене майно) № 6/12 ОР ЦВРЕФЮ-У-4600005659 від 15.08.2012 року, що є порушенням вимог статті 119 Статуту залізниць України.

Претензія була залишена без реагування.

Відмова відповідача повернути зазначені грошові кошти і є причиною виникнення спору.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Згідно з пунктом 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься.

15.08.2012 року між Державним підприємством "Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень "Укррефтранс" (далі - Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Кримський содовий завод" (далі - Орендар) укладено договір оренди майна (індивідуально-визначене майно) № 6/12 ОР ЦВРЕФЮ-У-4600005659 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець на підставі дозволу Укрзалізниці (витяг з протоколу № 13 засідання комісії від 21.06.2012 року, лист № 8/886 від 02.07.2012 року) передає, а орендар, як переможець конкурсу на право оренди рухомого складу, приймає у строкове платне користування рухомий склад на умовах оренди (60 відкритих) вагонів для перевезення вантажів.

Вступ орендаря у строкове платне користування майном настає одночасно з підписанням уповноваженими представниками сторін актів прийому-передачі, які являються невід'ємною частиною договору (п. 2.1. договору).

Цей договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2014 року (п. 9.1. договору).

За актами прийому-передачі вагонів від 27.11.2012 року, 03.12.2012 року, 04.12.2012 року, 07.12.2012 року, 18.12.2012 року, 07.03.2013 року Державним підприємством "Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень "Укррефтранс" були передані, а Публічним акціонерним товариством "Кримський содовий завод" прийняті в оренду серед інших також спірні вагони, а саме: №№ 24181174, 24431256, 24533713, 24583809, 24586612, 24257727, 24315434, 24201782, 24260705, 24430522, 24432627, 24439333, 24444689, 24446023, 24533259, 24464067 (а.с. 58-62).

Отже, за викладеного вбачається, що заявлені позивачем до стягнення 159721,92 грн. з ПДВ - плата за користування спірними вагонами, були списані відповідачем з особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" неправомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині є законними.

Посилання відповідача на те, що на час нарахування і списання плати за користування спірними вагонами позивачем не була внесена інформація до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів(АБД ПВ) через головний інформаційно-обчислювальний центр (ГІОЦ) Укрзалізниці щодо їх оренди у Державного підприємства "Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень "Укррефтранс" судом не приймається з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1.2. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів орендовані власні вагони - це власні вантажні вагони, які передані власником в користування на визначений термін іншій юридичній або фізичній особі на підставі договору.

За змістом пункту 2.3. цих Правил при наданні власником зареєстрованих власних вантажних вагонів у тимчасове користування (оренду) орендар подає до ГІОЦ Укрзалізниці через реєструвальний підрозділ заявку на реєстрацію оренди вагонів з відповідним переліком документів.

Відповідно до листа ДП ГІОЦ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 01.08.2013 року № ГІОЦ-36/520 спірні вагони були зареєстровані за позивачем як орендарем після нарахування та списання відповідачем плати за користування ними (а.с. 123 - 125).

Однак, відповідно до нормативних приписів статті 119 Статуту та пункту 15 Правил користування вагонами та контейнерами відсутність інформації у АБД ПВ ГІОЦ Укрзалізниці щодо перебування спірних вагонів у користуванні позивача на умовах оренди не дає правових підстав відповідачу для нарахування, а відтак і списання, плати за користування ними. Чинним законодавством не передбачені строки подання орендарем заявки про реєстрацію оренди вагонів у порядку, передбаченому пунктом 2.3. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, а також не визначена відповідальність за неподання такої інформації у вигляді нарахування плати за користування вагонами.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що відомості плати за користування вагонами №№ 14029006, 16020072, 16020073, 23029009, 2202008409030102,13030107, 106040149 містять застереження вантажовласника про незгоду із нарахуванням плати з огляду на оренду спірних вагонів за договором № 6/12 ОР ЦВРЕФЮ-У-4600005659 від 15.08.2012 року, що свідчить про обізнаність відповідача щодо цього (а.с. 29 - 36).

Стосовно позовної вимоги про визнання неправомірними дій Державного підприємства "Придніпровська залізниця" по нарахуванню 133101,60 грн. (159721,92 грн. з ПДВ) плати за користування вагонами, то правові підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.

Способи захисту прав та законних інтересів визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та у статті 20 Господарського кодексу України, перелік яких не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Разом із тим, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції), а обмеження матеріального права суперечить цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, але є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-20цс11 від 21.05.2012р., яку було прийнято за результатами перегляду з підстав неоднакового застосування судами положень чинного законодавства, а саме статті 16 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи позовну вимогу про визнання дій відповідача під час нарахування і списання з особового рахунку позивача 159721,92 грн. плати за користування вагонами, суд зауважує, що протиправність дій відповідача у цьому питанні є необхідною правовою основою висновку суду про законність позовних вимог про стягнення зазначеної суми з відповідача у спорі між сторонами про право. Тобто, у даному випадку протиправність дій відповідача є фактом, встановленим у спорі про право.

Враховуючи, що згідно зі статтею першою Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права чи оспорюваного, охоронюваного законом інтересу, встановлення/визнання протиправності дій є неналежним способом захисту. Більше того, він є неефективним з точки зору примусового виконання.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (96002, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, ідентифікаційний код 05444546) 159721,92 грн. основного боргу, 3194,44 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.10.2013 року.

Суддя І.І. Колісник