Рішення № 34449979, 23.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2013 Справа № 905/4180/13 Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Костіній Я.О. розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський мішинобудівний завод"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ростовський електрометалургійний завод"простягнення 86822,40 дол. США (693971,44 грн.) Представники сторін: від позивача: від відповідача: Савченко Н.М. - представник за довіреністю; Стасюк М.О. за довіреністю; не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський мішинобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростовський електрометалургійний завод" про стягнення 86822,40 дол. США (693971,44 грн.), у тому числі основного боргу у розмірі 77520,00 доларів США, пені у розмірі 9302,40 доларів США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №22/79-12 від 27.09.2012 в частині своєчасної та повної сплати поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 77520,00 доларів США.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору №22/79-12 від 27.09.2012; специфікації №1 до договору №22/79-12 від 27.09.2012; додатку №2 до договору №22/79-12 від 27.09.2012; додаткової угоди №1 до договору №22/79-12 від 27.09.2012, товарно-транспортної накладної; приймально-здавального акту №АМ/13/123 від 18.03.2013; рахунку №1-30009 від 20.03.2013; виписки банку; листа №250/678 від 27.05.2013.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.06.2013 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.06.2013 з метою витребування від позивача необхідного пакету документів для підготовки судового доручення про вручення документів відповідачу у порядку передбаченому міжнародними угодами.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.06.2013 вирішено направити запит до Управління Федеральної податкової служби Ростовської області (115191 м. Москва, вул. Большая Тульская,15) про надання інформації стосовно знаходження Закритого Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростовський електрометалургійний завод" (ИНН 6155054289, ОГРН 1046155009174) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та індивідуальних підприємців, а також витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та індивідуальних підприємців стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростовський електрометалургійний завод" (ИНН 6155054289, ОГРН 1046155009174); звернутись до Арбітражного суду Ростовської області із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення і пересилання ухвали про порушення провадження у справі від 13.06.2013, позовної заяви з додатками, ухвали суду від 16.04.2013 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ростовський електрометалургійний завод" (ИНН 6155054289, ОГРН 1046155009174); зупинити провадження у справі № 905/4180/13 до 15.08.2013; призначити розгляд справи на 15.08.2013 о 11 год. 00 хв..

Ухвалою суду від 15.08.2013 поновлено провадження по справі, розгляд справи здійснювався у судовому засіданні призначеному на 15.08.2013 о 11 год.00коп.

У судове засідання призначене на 15.08.2013 з'явився позивач, надав додаткові документи, відповідач явку своїх представників не забезпечив, письмових пояснень не надав. У зв'язку з відсутністю у суду відомостей про виконання судового доручення та відсутності відповіді на запит суду, ухвалою суду від 15.08.2013 господарський суд Донецької області повторно звернувся до Арбітражного суду Ростовської області із судовим дорученням про надання правової допомоги та направив запит до Управління Федеральної податкової служби Ростовської області, а також зупинив провадження у справі до 23.10.2013 та призначив судове засідання на 23.10.2013 о 11 год. 00хв.

02.09.2013 на адресу господарського суду Донецької області від Арбітражного суду Ростовської області надійшла ухвала по справі №А53-15972/2013 про неможливість виконання судового доручення господарського суду Донецької області від 31.07.2013 про вручення судових документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Ростовський електрометалургійний завод" по справі № 905/4180/13, з причин не залежних від суду, а саме з причини неявки відповідача, про що також зазначено і в протоколі судового засідання від 13.08.2013 та у підтвердженні про вручення документів. Судом відмічається, що в тексті ухвали Арбітражного суду Ростовської області допущена описка, оскільки судом не надсилалось по даній справі судове доручення від 31.07.2013. Окрім того, разом з ухвалою Арбітражного суду Ростовської області на адресу суду були повернуті матеріали, які надсилались разом із судовим дорученням від 20.06.2013. За таких обставин, саме судове доручення від 20.06.2013 не виконано Арбітражним судом Ростовської області.

07.10.2013 на адресу суду надійшла ухвала Арбітражного суду Ростовської області від 20.09.2013 №А-53-19871/13 про прийняття до провадження судового доручення господарського суду Донецької області від 15.08.2013 та про призначення судового засідання на 14.10.2013 року.

Станом на 23.10.2013 процесуальних документів від Арбітражного суду Ростовської області по справі №А-53-19871/13 про виконання судового доручення щодо вручення ухвали суду про порушення провадження у справі №905/4180/13, ухвал суду від 0.06.2013 та від 15.08.2013, а також копій позовної заяви разом з додатками, не надходило.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.06.2013 та ухвали суду про зупинення провадження у справі від 20.06.2013, 15.08.2013 викладені російською мовою надсилались господарським судом Донецької області відповідачу на адресу: 346519, РФ, Ростовська область, м. Шахти, вул. Чаплигіна б. 54.

11.09.2013 на адресу суду надійшла відповідь від Управління Федеральної податкової служби по Ростовській області, згідно якої відповідач зареєстрований за адресою: 346519, РФ, Ростовська область, м.Шахти, вул.Чаплигіна д. 54.

Враховуючи строки розгляду справи передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, а також неодноразове звернення господарського суду Донецької області із судовим дорученням із зазначенням дати судового засідання, на яке викликається відповідач, а також враховуючи дату, на яку Арбітражним судом Ростовської області призначене судове засідання для вручення документів (14.10.2013) та час поштового перебігу, суд приходь до висновку про повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для потворного звернення із судовим дорученням.

Ухвалою суду від 23.10.2013 поновлено провадження по справі, розгляд справи здійснювався у судовому засіданні призначеному на 23.10.2013 о 11 год.00коп.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи та із змісту позовних вимог, даний спір виник у зв'язку з неналежним виконанням покупцем своїх зобов'язань по договору №22/79-12 від 27.09.2012.

Відповідно до п. 5.7 договору №22/79-12 усі суперечки сторін, які можуть виникнути із даного договору або у зв'язку з ним, по яким сторони не можуть достягнути згоди шляхом переговорів друг з другом, підлягають розгляду в Арбітражному (Господарському) суді за місцем знаходження позивача.

Згідно п.п. 1 п. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати, будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Враховуючи викладене, умови п. 5.7 договору від 27.09.2012, а також те, що позивач знаходиться за адресою: м. Краматорськ Донецької області, то дана справа підвідомча та підсудна господарському суду Донецької області.

15.08.2013 позивач подав, через канцелярію суду, заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача, які знаходяться на розрахунковому рахунку вказаному у заяві. Представник позивача, в судовому засідання призначеному на 15.08.2013, просив суд не розглядати заяву про забезпечення позову в судовому засіданні та просив надати час для з'ясування питання щодо дійсного наміру позивача підтримувати заяву про забезпечення позову.

23.10.2013 позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, подав заяву про залишення заяви про забезпечення позову №009/Юр-1077 від 13.08.2013 без розгляду, та просив повернути з державного бюджету судовий збір у розмірі 1720,50грн. Представник позивача в судовому засіданні просив суд задовольнити заяву про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду. За таких обставин, заява позивача про забезпечення позову судом не розглядається.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

27.09.2012 між Публічним акціонерним товариством "Новокраматорський мішинобудівний завод", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростовський електрометалургійний завод", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №22/79-12 (далі - договір), на підставі якого постачальник зобов'язаний поставити та надати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію, визначену у специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна на продукцію, яка поставляється за даним договором, визначена у специфікації №1 (додаток №1) до даного договору. Ціна на продукцію, визначена у специфікації №1 (додаток №1) встановлена на умовах DAP склад покупця, м.Шахти та/або DAP, ст. Гірничо Північно-Кавказької з.д., код. ст. 512708 згідно "Інкотермс" 2010.

Пунктом 3.2 договору визначено, що валюта договору - долари США. Валюта платежу - рублі РФ.

Згідно з п. 3.3 договору загальна сума договору складає 91200,00 (дев'яносто одна тисяча двісті) доларів США.

Відповідно до п. 4.2 договору покупець після підписання договору та отримання платіжної вимоги постачальника зобов'язаний протягом 10 днів перерахувати аванс за продукцію, зазначену в специфікації №1, у розмірі 15% від суми 91200 доларів США, що складає 13680 доларів США, який буде врахований пропорційно вартості кожного відвантаження одиниці продукції

Пунктом 4.3 договору визначено, що остаточний розрахунок за продукцію, зазначену в специфікації №1 (додаток №1) в розмірі 85 % від суми 91 200,00 доларів США, що складає 77520,00 доларів США покупець зобов'язаний здійснити протягом 30 календарних від дати поставки продукції згідно отриманого рахунку постачальника. Покупець зобов'язаний протягом 1 дня від дати отримання рахунку повідомити про це постачальника з використанням факсимільного зв'язку.

Пунктами 6.2, 6.3 договору передбачено, що датою поставки продукції та переходу права власності на продукцію є, у разі поставки автомобільним транспортом, дата відмітки складу покупця в м. Шахти про приймання продукції на транспортних документах; у разі поставки залізничним транспортом - дата штемпеля ст. Гірнича на транспортних документах. Постачальник зобов'язується поставити продукцію, зазначену в специфікації №1 на умовах DAP, склад покупця м.Шахти та/або DAP, ст. Гірничо Північно-Кавказької з.д., код. ст. 512708 згідно "Інкотермс" 2010.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2013 (п.10.8 договору).

27.09.2012 сторонами погоджено та підписано специфікацію №1 до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку приводів натискних гвинтів чорнової кліти у кількості 4 шт. (вага 1 шт - 0,580 т. за ціною 22800,00 доларів США) на суму 91200,00 доларів США, строк виготовлення - через 5 місяців після підписання договору та виконання п.4.2 договору.

Також, сторонами погоджено та підписано додаток №2 від 27.09.2012 до договору, яким визначені технічні умови поставки; додаткову угоду №1 від 27.09.2012, якою внесено зміни до специфікації №1 (додаток №1).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу продукцію, визначену у специфікації №1, що підтверджується приймально-здавальним актом №АМ/13/123 від 18.03.2013.

21.03.2013 продукція здана на склад тимчасового збереження, про що зазначено с CMR № 0498095, належним чином засвідчена копія якої є в матеріалах справи.

Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару за договором виконав належним чином.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних документів здійснювалась на виконання договору №22/79-12.

Оскільки відповідачем отримано продукцію, відповідно до вищезазначених залізничних накладних, вантажної митної декларації, декларації на товари у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Однак, відповідач 28.09.2012 здійснив тільки оплату авансу згідно п. 4.2 договору у розмірі 15% від суми 91200,00 доларів США у розмірі 13680,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою, решту коштів не перерахував.

Відповідно п. 5.7 договору до взаємовідносин сторін застосовується матеріальне право Росії.

Частиною 4 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

При вирішенні даного спору, судом перевірено правильність нормативного обґрунтування позовних вимог, посилання позивачем на норми Цивільного кодексу Російської Федерації за допомогою доступу до інформації через Інтернет. Також позивачем до матеріалів справи додано копії рішень Арбітражних судів Російської Федерації про стягнення заборгованості за позовами позивача та окремо за позовами до відповідача, постанови Пленуму Верховного суду Російської Федерації.

Таким чином, до спірних відносин застосовуються наступні норми матеріального права Російської Федерації.

Згідно з ст. 309 Цивільного кодексу Російської Федерації зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов зобов'язання та вимог закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 310 Цивільного кодексу Російської Федерації).

Статтею 486 Цивільного кодексу Російської Федерації передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар безпосередньо до або після передачі йому продавцем товару, якщо інше не передбачене цим Кодексом, іншим законом, іншими правовими актами або договором купівлі-продажу та не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до п. 4.3 договору на адресу відповідача 25.03.2013 направлений рахунок №1-30009 від 20.03.2013 з метою оплати 85% від вартості продукції, визначеної у специфікації №1, що складає 77520,00 доларів США (копії квитанції про поштове відправлення та списку №317 містяться в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що відповідач на виконання п. 4.3 договору 85% вартості отриманого товару не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 77520,00 доларів США.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження перерахування коштів відповідачу на виконання умов договору, а матеріали справи таких не містять.

Позивач 27.05.2013 звернувся до відповідача листом № 250/678 з вимогою про оплату заборгованості, відповідно до якої просив в строк до 29.05.2013 згідно рахунку № 1-30009 на суму 77520 доларів США. Відповідач відповіді на даний лист не надав, кошти не перерахував.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 77520 доларів США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Враховуючи те, що боржником за позовом є особа нерезидент України, то задоволення зустрічних позовних вимог можливе шляхом стягнення іноземною валюти, а саме доларів США.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9302,40 доларів США, розраховану позивачем за період з 21.04.2013 по 27.05.2013.

Умовами п. 5.2 договору передбачено, в разі прострочення остаточного розрахунку відповідно п. 4.3 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 3% від простроченої суми за кожну повну неділю прострочення оплати.

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний оплатити кредитору в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. По вимозі про оплату неустойки кредитор не зобов'язаний доказувати спричинення йому збитків (ст. 330 Цивільного кодексу Російської Федерації).

Судом перевірений розрахунок пені наданий позивачем, який визнається судом вірним.

При вирішенні спору про стягнення неустойки відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зменшення розміру неустойки.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 9302,40 доларів США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом враховано, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 23.10.2013 заборгованість в сумі 77520,00 доларів США + 9302,40 доларів США за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 799,300 грн. за 100 доларів США) на цю дату складає 693971,44 грн.

Статтею 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мова господарського судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" судові документи складаються державною мовою.

За таких обставин, рішення по справі складено українською мовою.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростовський електрометалургійний завод" (346519, Російська Федерація, Ростовська область, м.Шахти, вул. Чаплигіна б. 54, код ІПН 6155054289 ОГРН 1046155009174 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства "Новокраматорський мішинобудівний завод" (84305, Донецька область м.Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 5, код ЄДРПОУ 05763599) суму основного боргу у розмірі 77 520 (сімдесят сім тисяч п'ятсот двадцять) доларів США (еквівалент у гривнях 619617,36 грн.), пеню у розмірі 9302 (дев'ять тисяч триста дві) доларів, 40 центів США (еквівалент у гривнях 74354,08 грн.), судовий збір в розмірі 13879 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять)грн., 43 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 23.10.2013.