Ухвала суду № 34449428, 15.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р.Справа № 1570/7835/2012Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Федусик А. Г. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Перейма Д.О.,

представник відповідача - Сокол Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року по справі за позовом Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій та скасування податкових вимог,-

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт» (далі - позивач, або ДП «ІМТП») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, далі - відповідач) про визнання протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби щодо донарахування Державному підприємству «Іллічівський морський торговельний порт» пені за повідомленням-рішенням від 03.10.2011 року № 0001101530 в розмірі 24458,15 грн., за повідомленням-рішенням від 03.10.2011 року № 0001111530 в розмірі 8000,12 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001081530 в розмірі 3834,40 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001071530 в розмірі 1272,89 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001021530 в розмірі 12350,82 грн.; скасування листа - повідомлення від 05.12.2012 року № 16559/10/25-043/4 про нарахування пені в сумі 24458,15 грн. та в сумі 8000,12 грн.; скасування податкових вимог № 27 та № 28 від 10.12.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року позовні вимоги Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» задоволено частково. Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби в частині донарахування Державному підприємству «Іллічівський морський торговельний порт» пені в сумі 22575,47 грн. нарахованої на суму заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за податковим повідомленням - рішенням від 03.10.2011 року № 0001101530; пені в сумі 3834,40 грн. нарахованої на суму заниження податкового зобов'язання по ПДВ за податковим повідомленням - рішенням від 21.09.2011 року № 0001081530; пені в сумі 48,03 грн. нарахованої на суму заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за податковим повідомленням - рішенням від 21.09.2011 року № 0001071530; пені в сумі 5047,73 грн. нарахованої на суму заниження податкового зобов'язання по ПДВ за податковим повідомленням - рішенням від 21.09.2011 року № 0001021530. Скасовано податкові вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби від 10.12.2012 року № 27 та № 28. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Також, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на правомірності дій щодо донарахування ДП «ІМТП» пені за податковими повідомленнями-рішеннями від 03.10.2011 року №№ 0001101530, 0001111530, від 21.09.2011 року № 0001081530, від 21.09.2011 року № 0001071530, від 21.09.2011 року № 0001021530 та щодо направлень податкових вимог № 27 та № 28 від 10.12.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, та просив залишити останню без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні, також, підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, в період з 20.05.2011 року по 05.09.2011 року відповідачем були проведені виїзні планові перевірки ДП «ІМТП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року, а також договорів про спільну діяльність ДП «ІМТП» з ТОВ «ТМ Термінал» та з ТОВ «Феррум Плюс».

За результатами перевірки відповідачем були складені акти: № 383/16-3/01125672/53 від 19.09.2011 року, яким було, крім іншого, встановлено заниження податку на прибуток за 1 кв. 2009 року - 13334 грн., , за 3 кв. 2009 року - 22386 грн., за 4 кв. 2009 року - 40111 грн., за 1 кв. 2010 року - 48845 грн., за 2 кв. 2010 року - 39203 грн., за 4 кв. 2010 року - 24026 грн., за 1 кв. 2011 року - 11773 грн. З урахування завищення податку на прибуток за 2 кв. 2009 року та 3 кв. 2010 року, загальна сума заниження цього податку за перевірений період склала 142958 грн. Також, цим актом встановлено заниження ПДВ у лютому-березні 2011 року на загальну суму 182266 грн. (а.с.84-115); №368/16-3/374644123/49 від 12.09.2011 року, яким було встановлено заниження ПДВ у лютому 2009 року на суму 10622 грн. (а.с.116-126); № 369/16-3/375664473/50 від 12.09.2011 року, яким було встановлено заниження податку на прибуток за 2009 рік - 242 грн. та за 2010 рік - 21461 грн., а також заниження ПДВ у квітні 2010 року на суму 30632 грн. та у грудні 2010 року на суму 117470 грн. (а.с.127-149).

На підставі акту № 383/16-3/01125672/53 від 19.09.2011 року СДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.10.2011 року № 0001101530, яким ДП «ІМТП» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 142958 грн. за основним платежем та 65593,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також № 0001111530, яким ДП «ІМТП» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 182266 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.55-56).

На підставі акту № 368/16-3/374644123/49 від 12.09.2011 року СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2011 року № 0001081530, яким ДП «ІМТП» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 10622 грн. за основним платежем та 2655,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.15).

На підставі акту № 369/16-3/375664473/50 від 12.09.2011 року СДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.09.2011 року №0001071530, яким ДП «ІМТП» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 21703 грн. за основним платежем та 5425,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також №0001021530, яким ДП «ІМТП» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 148102 грн. за основним платежем та 37025,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.57-58).

У зв'язку з виявленими порушеннями, що виразилося у заниженні податкових зобов'язань ДП «ІМТП», відповідачем була нарахована пеня: за повідомленням-рішенням від 03.10.2011 року № 0001101530 в розмірі 24458,15 грн., за повідомленням-рішенням від 03.10.2011 року № 0001111530 в розмірі 8000,12 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001081530 в розмірі 3834,40 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001071530 в розмірі 1272,89 грн., за повідомленням-рішенням від 21.09.2011 року № 0001021530 в розмірі 12350,82 грн. (а.с.17, 18, 23).

У зв'язку з наявністю у ДП «ІМТП» переплати по податковим платежам, вказана пеня частково була самостійно списана СДПІ за рахунок цієї переплати, а на решту нарахованої пені відповідачем були складені податкові вимоги від 10.12.2012 року № 27 на суму 3834,40 грн. та № 28 на суму 5830,95 грн., які були направлені ДП «ІМТП» (а.с.24, 25, 49-52, 74-77).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості нарахування відповідачем ДП «ІМТП» пені на загальну суму 31505,63 грн. з наступних підстав.

Так, як вірно зазначено судом першої інстанції, з повідомлень про нарахування пені, надісланих на адресу ДП «ІМТП», що, також, відображено відповідачем в поданій апеляційній скарзі, вбачається, що нарахування пені по вказаним податковим повідомленням-рішенням було здійснено СДПІ на підставі ст. 129 Податкового кодексу України.

Водночас, суд першої інстанції вірно наголосив, що відповідно до Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011 року.

З вказаних актів перевірок та розрахунків пені вбачається, що відповідачем була нарахована пеня, крім іншого, за порушення податкового законодавства, які були допущені ДП «ІМТП»: по акту перевірки № 383/16-3/01125672/53 від 19.09.2011 року - у 1 кв. 2009 року (заниження податку на прибуток на 13334 грн.), у 3 кв. 2009 року (заниження податку на прибуток на 22386 грн.), у 4 кв. 2009 року (заниження податку на прибуток на 40111 грн.), у 1 кв. 2010 року (заниження податку на прибуток на 48845 грн.), у 2 кв. 2010 року (заниження податку на прибуток на 39203 грн.), у 4 кв. 2010 року (заниження податку на прибуток на 24026 грн.); по акту перевірки № 368/16-3/374644123/49 від 12.09.2011 року у лютому 2009 року (заниження ПДВ на суму 10622 грн.); по акту перевірки № 369/16-3/375664473/50 від 12.09.2011 року - у 2009 році (заниження податку на прибуток на 242 грн.), у 2010 році (заниження податку на прибуток на 21461 грн.), у квітні 2010 року (заниження ПДВ на суму 30632 грн.), та у грудні 2010 року (заниження ПДВ на суму 117470 грн.) (а.с.72-73, 111-112, 125, 148, 153).

Тобто, при нарахуванні пені за вказані порушення, відповідачем були застосовані норми ст. 129 Податкового кодексу України, які на момент виникнення спірних правовідносин не діяли.

Крім цього, згідно пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

До введення в дію Податкового кодексу України порядок нарахування пені було визначено ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою не було передбачено право контролюючого органу нараховувати пеню у разі виявлення заниження суми податкового зобов'язання на суму такого заниження за весь період заниження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав необґрунтованим нарахування відповідачем ДП «ІМТП» пені на загальну суму 31505,63 грн. за допущені останнім у період 2009-2010 років порушення податкового законодавства на підставі ст. 129 Податкового кодексу України, а також скасував спірні податкові вимоги від 10.12.2012 року № 27 та № 28, оскільки на час виникнення спірних правовідносин вказана норма не діяла, а нормами чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не було передбачено нарахування пені у такий спосіб.

Також, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог ДП «ІМТП» про визнання протиправними дій СДПІ в частині нарахування пені на суму заниження у 2011 році податкових зобов'язань в розмірі 1224,86 грн. за податковим повідомленням - рішенням від 21.09.2011 року № 0001071530, в розмірі 7303,09 грн. за податковим повідомленням - рішенням від 21.09.2011 року № 0001021530, в розмірі 1444,72 грн. і 437,96 грн. за податковим повідомленням - рішенням від 03.10.2011 року № 0001101530, та 8000,12 грн. за податковим повідомленням - рішенням від 03.10.2011 року № 0001101530, оскільки порушення позивачем своїх податкових зобов'язань було вчинене ним після набрання чинності Податкового кодексу України, нормами якого передбачена фінансова відповідальність у вигляді пені за такі порушення.

Посилання апелянта - ДП «ІМТП» на те, що, оскільки визначені СДПІ у податкових повідомленнях-рішеннях від 03.10.2011 року №№ 0001101530, 0001111530, від 21.09.2011 року №№ 0001081530, 0001071530 та 0001021530, податкові зобов'язання були самостійно ним сплачені у встановлений п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України строк (а.с.10-13, 16-17, 21-22), то за відсутності прострочення сплати цих податкових зобов'язань, відповідно до пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня не повинна нараховуватися, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на положення п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, відповідно до якого крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 54.3 цієї статті контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, може застосовуватися, крім інших, фінансова відповідальність, одним з видів якої є нарахування пені.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 57.4. цієї статті пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Тобто, пеня є видом відповідальності за порушення податкового законодавства, одним з видів яких є заниження податкових зобов'язань.

Згідно пп. 129.1.2. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується за весь період заниження, в тому числі, відповідно до п. 54.1 ст. 54, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, і у випадку декларування платником податкових зобов'язань у повному обсязі, але несвоєчасної сплати ним цих податкових зобов'язань.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності здійснення відповідачем нарахування пені з моменту вчинення ДП «ІМТП» податкового правопорушення у вигляді заниження податкових зобов'язань, а не з моменту отримання позивачем вказаних повідомлень-рішень (які відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 4 Податкового кодексу України є письмовим повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року по справі за позовом Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій та скасування податкових вимог - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів 18 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/