Постанова № 34447774, 15.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

th=52>>

s="fs72">ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ

15 жовтня 2013 року № 826/14622/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвертел"

про

стягнення 256371,67 грн.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвертел" податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 256338,07 грн. та з комунального податку в сумі 33,60 грн., всього 256371,67 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість та комунального податку, який виник у зв’язку з несплатою відповідачем грошового зобов’язання з зазначених податків, узгодженого відповідачем самостійно у поданій податковій звітності та нарахованого контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях.

Представник позивача у судовому засіданні, 15 жовтня 2013 року, позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, а також повістка про виклик у судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі та повістка вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судового засідання.

На підставі частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 15 жовтня 2013 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільвертел" зареєстроване як юридична особа 03.11.2009, присвоєно ідентифікаційний код 36755832, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 31. Як платника податків, відповідача узято на облік в органах державної податкової служби з 04.11.2009 за №53219, що підтверджується даними довідки форми №4-ОПП від 27.05.2011 №2789 про взяття на облік платника податків.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем було подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року №9013366736 на суму 256171,00 грн., податкові розрахунки комунального податку за ІІІ квартал 2010 року №477258 на суму 27,20 грн. та за VI квартал 2010 року №654413 на суму 5,10 грн.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проводилась камеральна перевірка відповідача щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 23.03.2012 №61/15-2, за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2012 №0000611502, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 170,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення надсилалось відповідачу, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією конверта з довідкою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення у зв’язку із закінченням терміну зберігання.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов’язання, йому надсилалась податкова вимога від 25.11.2010 №1/11879 на суму 27,20 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією конверта з довідкою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення в зв’язку із закінченням терміну зберігання.

З довідки Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.10. 2013 №27606/9/26-55-20-04-09 убачається, що згідно з картками особових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвертел" станом на 10.10.2013 за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 256371,67 грн., а саме: з податку на додану вартість – 256338,07 грн., комунального податку – 33,60 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 січня 2000 року №2181-ІІІ, чинного на час виникнення спірних відносин, (далі – Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлювалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності-протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, грошове зобов’язання з податку на додану вартість та комунального податку було самостійно узгоджене відповідачем шляхом подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість та податкових розрахунків комунального податку. Крім того, частину грошового зобов'язання з податку на додану вартість було нараховано відповідачу контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, яке йому надсилалось. Станом на час розгляду адміністративної справи, відсутні докази оскарження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення чи його скасування.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому надсилалась податкова вимога від 25.11.2010 №1/11879 на суму 27,20 грн. відповідно до вимог пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача станом на час розгляду справи податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 256338,07 грн. та з комунального податку в сумі 33,60 грн., всього 256371,67 грн., та підтвердження вказаної обставини наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвертел" (ідентифікаційний код 36755832) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 256338,07 грн. та з комунального податку в сумі 33,60 грн., всього – 256371,67 грн. (двісті п’ятдесят шість тисяч триста сімдесят одна грн. 67 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець