Постанова № 34447249, 30.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2013 року письмове провадження № 826/11653/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Маруліної Л.О., Шрамко Ю.Т., розглянувши адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Державної реєстраційної служби України

третя особа Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1

про визнання протиправним протиправним та скасування рішенея, зобовязання вчинити дії

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить.

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 № 3368716 про відмову у державній реєстрації правта їх обтяжень від 21.06.2013 року;

- зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 вчинити дії з державної реєстрації та видати свідоцтво про право приватної власності ПАТ «Укргазвидобування» на нежитловий обєкт - ЧДКС, розміщений за адресою: Харківська обл., Балаклійський район, Червонодонецька селищна рада, Щебелинське газоконденсатне родовище і надати витяг з державного реєстру прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.06.2013 року ПАТ «Укргазвидобування» подало до реєстраційної служби Балаклійського районного управління юстиції Харківської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 1410790 для проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитловий обєкт - Червонодонецьку дожимну компресорну станцію (ЧДКС) розміщену за адресою: Харківська обл. Балаклійський р-н, Червонодонецька селищна рада , Шебелинське газокондексатне родовище.

Рішенням відповідача №3368716 від 21.06.2013 р. позивачу відмовлено у проведенні вказаної державної реєстрації на підставі того, що подані ПАТ «Укргазвидобування» документи не відповідають вимогам, та не дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним з огляду на наступне. Зазначає, що заява позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та додані до неї документи подані до реєстраційної служби з дотриманням порядку та вимог, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, вказує, що зазначений обєкт нерухомості належить Дочірній компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка була реорганізована на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 360-р від 13.06.2012 р. та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 529 від 18.07.2012 р. шляхом перетворення у публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», яке є єдиним правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Нежитловий об'єкт - Червонодонецька дожимна компресорна станція (ЧДКС), розміщений за адресою: Харківська обл., Балаклійський р-он., Червонодонецька селищна рада, Шебелинське газоконденсатне родовище не передавався в користування як державне майно, не зазначений в переліку державного майна, яке використовує ПАТ «Укргазвидобування», та не включений в Єдиний реєстр об'єктів державної власності.

Отже, на думку позивача, правові підстави відносити вищевказаний об'єкт нерухомості до державної власності відсутні, а нерухоме майно, яке знаходитьс на балансі ПАТ «Укргазвидобування», та яке було йому передане відповідно до передавального акту, крім державного майна, яке передане ПАТ «Укргазвидобування» в користування і визначене в переліку, затвердженого наказом Мінпаливенерго від 15.06.2010 № 229, не є державною комунальною власністю чи власністю Українського народу, а належить ПАТ «Укргазвидобування» на праві приватної власності.

Представник відповідача заперечував проти позову, послався на те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки відповідач при прийнятті рішення №3368716 від 21.06.2013 р. про відмову позивачу у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень на єдиний майновий комплекс, що розташований: Харківська обл., Балаклійський район, Червонодонецька с/р, Шебелинське газоконденсатне родовище, діяв на підставі, у межах та спосіб, передбачений законом. Вказав, що подані позивачем до Реєстраційної служби документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», зареєстровано як юридична особа (код 30019775, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд.26/28), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

03.06.2013 року позивач звернувся до реєстраційної служби Балаклійського районного управління юстиції Харківської області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з додатками за реєстраційним номером 1410790 для проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитловий обєкт - ЧДКС (Червонодонецька дожимна компресорна станція) розміщений за адресою: Харківська обл. Балаклійський р-н, Червонодонецька селищна рада , Шебелинське газокондексатне родовище

Рішенням державного реєстратора Державної реєстраційної служби України від 21.06.2013 року № 3368716 на підставі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, відмовлено у державній реєстрації права власності- форма власності державна на єдиний майновий комплекс, що розташований Харківська обл., Балаклійський р., Червоно донецька сщ/рада, Шебелинське газоконденсатне родовище, за суб'єктом: Дочірня компанія: Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтобаз України», податковий номер 30019775.

Відмову в державній реєстрації права власності обґрунтовано тим, що подані позивачем документи не відповідають вимогам, та не дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся із позовом до суду.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями), Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-ІV (зі змінами та доповненнями), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011року №703 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до частин 1, 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України від 01.07.2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав (пункти 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 7-1 Закону Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, крім іншого, забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав; здійснює керівництво та контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав.

Ст. 8 Закону визначені повноваження органу державної реєстрації прав, згідно якої орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 (далі - Порядок № 703).

Пунктом 16 Порядку № 703 визначено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 Порядку № 703 визначено перелік документів для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідні для виникнення, переходу або припинення права власності.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998, № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» компанія використовує державне майно, що не підлягає приватизації, відповідно до законодавства. Майно, що є державною власністю і надане Компанії у користування, включається до її активів.

Пунктом 3 постанови від 25 травня 1998 року № 747 затверджено перелік майна, що використовується для забезпечення транспортування, зберігання та розподілу нафти, нафтопродуктів і природного газу і яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації та передається національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» у користування.

Судом встановлено, що ПАТ «Укргазвидобування» створено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 13.06.2012 № 360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18.07.2012 № 529 внаслідок реорганізації шляхом перетворення у Публічне акціонерне товариство Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Так, розпорядженням від 13 червня 2012 року № 360-р «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо реорганізації ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» шляхом перетворення в ПАТ «Укргазвидобування».

П. 3 розпорядження встановлено, що управління корпоративними правами стосовно публічних акціонерних товариств, зазначених у пунктах 1 і 2 цього розпорядження, здійснює Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості відповідно до законодавства

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18 липня 2012 року № 530 «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», зокрема, вирішено припинити діяльність ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 30019775, місцезнаходження: вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ) шляхом її реорганізації - перетворення у ПАТ «Укргазвидобування», здійснити заходи щодо реорганізації і державної реєстрації діяльності ДК «Укргазвидобування» в установленому законодавством порядку, визначити ПАТ «Укргазвидобування» правонаступником ДК «Укргазвидобування».

27 грудня 2012 року державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації проведено державну реєстрацію припинення ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» та державну реєстрацію створення ПАТ «Укргазвидобування».

Згідно з пунктом 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», затвердженого установчими зборами Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (рішення від 25 грудня 2012 року), Товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов'язків Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, судом встановлено, що до позивача, ПАТ «Укргазвидобування», як правонаступника Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», перейшло усе майно, усі права та обов'язки останньої.

Судом встановлено, що на виконання вимог законодавства, Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» передала ПАТ «Укргазвидобування» всі активи за даними бухгалтерського обліку, майнові та немайнові зобов'язання стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюють ся Дочірньою компанією, про що було складено передавальний акт станом на 30.09.2012 року, погоджений протоколом засідання правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» № 234 від 03.12.2012 року та затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 1053 від 21.12.2012 року.

Судом встановлено, що Червонодонецька дожимна компресорна станція експлуатується з 1971 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САА № 63, виданого виконкомом Червонодонецької селищної ради 17.02.2006 року, та витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11084683 від 30.06.2006 року Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» була власником нежитлового обєкту - ЧДКС, загальною площею 5472,3 кв.м., який складається із нежитлових будівель і споруд, який розташований за адресою: Харківська обл., Балаклійський район, Червонодонецька селищна рада, Щебелинське газоконденсатне родовище (форма власності - державна).

Однак, до переліку державного майна, яке не підлягає приватизації, обліковується на балансі підприємства ПАТ «Укргазвидобування», не увійшло до статутного капіталу і використовується для транспортування, зберігання, розподілу газу/нафти, функції користування яким здійснює Національна акціонерна компанія «Нафтобаз України», станом на 31.12.2012 вказане майно не ввійшло.

За приписом частин другої та третьої статті 326 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади; управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про фонд державного майна» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно ст. 4 Закону до основних завдань Фонду державного майна України, крім іншого, належать: управління об'єктами державної власності, зокрема, товариств утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Під час розгляду справи, позивач документів, що посвідчують відчуження вказаного нерухомого майна у приватну власність суду, або інших рішень компетентних органів не надав.

Позивач вказує, що нерухоме майно, яке знаходиться на балансі ПАТ «Укргазвидобування» та яке було йому передане відповідно до передавального акту, крім державного майна, яке передане ПАТ «Укргазвидобування» в користування і визначене в переліку, затвердженого наказом Мінпаливенерго від 15.06.2010 № 2-9- не є державною власністю, а належить ПАТ «Укргазвидобування» - на праві приватної власності.

Суд зауважує, що знаходження майна на балансі підприємства ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

З огляду на вказане факт передачі нежитлового об'єкту - ЧТТКТ на баланс ПАТ «Укргазвидобування» як на підставу набуття позивачем права власності на вказаний обєкт нерухомості є необґрунтованим.

Таким чином, фактично існує спір про право між позивачем та державою - власниками майна з приводу його належності.

Судом встановлено, що документи подані позивачем для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень не відповідають вимогам ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (п.23 Порядку).

Відповідно до ст.24 Закону № 1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Перевіривши оскаржуване позивачем рішення, суд дійшов висновку про його правомірність та відповідність Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку заявлені позовні вимоги є безпідставними, а в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді Л.О. Маруліна

Ю.Т. Шрамко