Постанова № 34447237, 29.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 жовтня 2013 р. № 820/9402/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді - Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України суму 5229,17 грн. в рахунок погашення боргу на р/р 34120999700009 УДКСУ у Орджонікідзевському районі м.Харкова банк ГУДКУ у Харківській області, код отримувача 37999701, МФО 851011. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за ФОП ОСОБА_1 станом на час звернення до суду мається податковий борг у загальному розмірі 5229,17 грн. (у т.ч. пеня 268,67 грн.), що виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі податкових повідомлень-рішень від 13.02.2012 року №0000151702 та 00000161702, від 05.07.2012 року №0000711720 та 0000721720. У зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, дана сума підлягає стягненню у примусовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, підстав неявки не повідомив, заперечень на позов не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) було направлено копію ухвали про відкриття провадження, інформацію про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі та судову повістку. У відповідності до запису співробітників поштового відділення, поштовий конверт було повернуто із зазначенням підстав -за закінченням терміну зберігання.

Згідно ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із ч.2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно приписів ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені процесуальні приписи, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою підприємцем та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Індустріальній ОДПІ.

Під час розгляду справи встановлено, що податковим органом у період з 19.12.2011 року по 23.12.2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року, за наслідками якого складено Акт №4049/17-211/НОМЕР_2 від 28.12.2011 року.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, Індустріальною ОДПІ 13.02.2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000151702, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 1127,87 грн.;

- 00000161702, яким до відповідача засновані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу засобами поштового зв'язку, проте не були отримані із зазначенням підстав «за закінченням терміну зберігання», про що свідчать наявні в матеріалах справи копії чеку та поштового конверту.

Також, матеріалами справи підтверджується, що у період з 24.04.2012 року по 07.05.2012 року співробітниками податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за наслідками якого складено Акт №626/17-211/НОМЕР_2 від 07.05.2012 року.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, Індустріальною ОДПІ 05.07.2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000711720, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у загальному розмірі 3830,63 грн., у т.ч. за основним платежем 2928,5 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 902,13 грн.;

- 0000721720, яким до відповідача засновані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу засобами поштового зв'язку, проте не були отримані із зазначенням підстав «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового конверту.

Крім того, в зв'язку з невчасною сплатою позивачем суми податкового зобов'язання, позивачу була нарахована пеня у розмірі 268,67 грн.

В зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу у загальному розмірі 5229,17 грн. (у т.ч. пеня 268,67 грн.), а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, податковий орган звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні справи суд бере до уваги те, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення подання контролюючого органу, судом враховується, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарження відповідачем у адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять. Вказані обставини відповідачем також не спростовано та підтверджено поясненнями представника позивача у судовому засіданні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання є узгодженими.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму податкового зобов'язання на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією 11.05.2012 року було прийнято податкову вимогу на суму 1127,87 грн., яка була отримана відповідачем, про що свідчить особистий підпис.

Як було встановлено під час розгляду справи, з дати формування податкової вимоги та на час розгляду справи податковий борг відповідача не переривався.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

У той же час, податковою інспекцією надано суду належне документальне підтвердження того, що податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п.95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості перед бюджетом відповідачем добровільно сплачена не була.

Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати в установлений строк суми податкових зобов'язань та пені з податку на додану вартість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України (на р/р 34120999700009 УДКСУ у Орджонікідзевському районі м.Харкова банк ГУДКУ у Харківській області, код отримувача 37999701, МФО 851011) суму податкового боргу у розмірі 5229 (п'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 17 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Горшкова О.О.