Постанова № 34447190, 29.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3498/13-а

29 жовтня 2013 року 12год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник Кіт В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області доСелянського (фермерського) господарства "Україна" про стягнення заборгованості,ВСТАНОВИВ :

Дубенська ОДПІ звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Україна" про стягнення заборгованості.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи у відсутності його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вважаючи, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом, Селянське (фермерське) господарство «Україна» зареєстроване як юридична особа за адресою: 35565, Рівненська обл., Радивилівський район, с. Рідків. про що видано свідоцтво про державну реєстрацію.

За час здійснення діяльності вказаний СПД не в повному обсязі сплачував платежі до бюджету, в зв'язку з чим виник податковий борг в сумі 38163 грн. 48 коп., в тому числі: податок на доходи фізичних осіб - 29644 грн. 53 коп. та плата за землю - 8518 грн. 95 коп. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 29644 грн. 53 коп. виникла внаслідок несплати сум вказаного податку, доведеного до платника податковим повідомленням-рішенням №0001551750 від 28.03.2012 року.

Заборгованість по платі за землю в сумі 8518 грн. 95 коп. виникла внаслідок несплати вказаного податку, доведеного до платника податковим повідомленням-рішенням №000092350 від 28.03.2012 року, яким відповідачу нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 10012 грн. 92 коп. Платником частково погашено дану суму заборгованості в розмірі 2659 грн. 33 коп. Крім того, за несвоєчасну сплату платнику нараховано пеню в сумі 1165. 36 грн. Таким чином заборгованість відповідача по платі за землю становить 8518 грн. 95 коп. (1 2659,33+1165,36=8518,95).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.59.1 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом платнику було надіслано податкову вимогу № 376-17 від 20.06.2013 р.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Станом на день розгляду справи судом відповідачем доказів сплати податкової заборгованості в загальній сумі 38 163, 48 грн. не надано.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Суд не бере до уваги покликання відповідача про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду ст.ст. 99, 100 КАС України, так як податковим органом не пропущено строк звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. При цьому пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначено перелік випадків, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 статті 102 Податкового кодексу України свідчить про те, що застосування строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку. Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

У свою чергу, пункт 102.4 статті 102 зазначеного Кодексу встановлює строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання. Розглядувані строки (для визначення грошових зобов'язань контролюючим органом і для стягнення податкового боргу) обчислюються окремо. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом,а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Строки сплати податкових зобов'язань регулюються статтею 57 Податкового кодексу України. Визначене контролюючим органом грошове зобов'язання (незалежно від того, на який з 1095 днів припаде відповідне визначення) в разі його несплати платником податків набуде статусу податкового боргу. З дня виникнення податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов'язаною зі стягненням такого боргу. Порядок стягнення податкового боргу регулюється главою 9 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Україна" на користь бюджету податкову заборгованість в сумі 38 163, 43 грн., в тому числі: податок на доходи фізичних осіб - 29 644, 53 грн. (одержувач:УДК в Радивилівському районі, ЄДРПОУ 37929592, банк одержувача УДК в Радивилівському районі, МФО 833017, р/р 33217813700374, код платежу:11010100), плата за землю - 8518, 95 грн. (одержувач:УДК в Радивилівському районі, ЄДРПОУ 37929592, банк одержувача УДК в Радивилівському районі, МФО 833017, р/р 33217813700374, код платежу:13050200).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.