Постанова № 34446881, 14.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2013 р. Справа №805/10645/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:05 год.

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 9:20 годин.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретарі Болдирєві Б.О.

за участю:

представників позивача - Листопад С.А., Шутова Р.Н.

представника відповідача - Гурського Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною вимоги, мотивуючи вимоги тим, що Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 054-17/02 від 03.06.2012 року. За наслідками ревізії була складена вимога про усунення порушень від 05.07.2013 року № 05-05.2-10-14/7775 про усунення порушень в наступних частинах: відшкодування збитків завданих підприємству внаслідок недоотримання фінансових ресурсів в сумі 97,39 тис. грн., шляхом стягнення з винних осіб у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України; відшкодування збитків завданих підприємству внаслідок зайвого нарахування та виплати премій до святкових та ювілейних дат в сумі 34,02 тис. грн. та зайво нарахованих та перерахованих внесків до цільових державних фондів в сумі 9,83 тис. грн., шляхом стягнення з винних осіб у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України; відшкодування збитків завданих підприємству внаслідок списання дебіторської заборгованості, термін позовної давнини якої минув, в сумі 164,27 тис. грн. шляхом стягнення з винних осіб у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України; розглянути питання, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності (звільнення) та матеріальної відповідальності осіб, які відповідальні за встановлені порушення. Позивач не згодний з вказаною вимогою контролюючого органу та посилається на такі обставини.

Щодо п. 1 вимоги, позивач посилається на приписи ст. 258 ЦК України, якою передбачено застосування строку позовної давності до неустойки. Причинами незастосування неустойки по договорам про надання науково-технічних послуг позивач вказує те, що по підприємствам, які не виконують умови договорів, діють заходи, передбачені Законом України № 2711 «Про заходи напрямах на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Нормами вказаного закону передбачено обов'язкове призупинення виконавчих проваджень і мораторій на здійснення заходів примусового виконання рішень судів для стягнення з вуглевидобувних підприємств простроченої заборгованості. Крім цього, Постановою КМУ було затверджено перелік державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, до цього переліку увійшли вугледобувні підприємства, з якими у ДП «ДонНДІ» є договірні відносини. Виконавчі провадження по стягненню з цих підприємств боргу були зупиненні. 05.05.2012 року набрав чинності Закон України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», ст. 13 цього закону визначено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємств до моменту завершення приватизації встановлюється мораторій на застосування процедури реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчих проваджень строком до трьох років. Позивач раніше звертався до Господарського суду з вимогами про стягнення сум, однак їх було відхилено.

Щодо п. 2 вимоги, позивач посилається на те, що премії працівникам підприємства до свят виплачувались відповідно до вимог діючого законодавства України. Так, згідно частини другої Положення про преміювання працівників вугільних підприємств Галузевої угоди, в розпорядчому документі про облікову політику, що приймається підприємством і погоджується органом до сфери управління, якого воно відноситься, повинен бути визначений порядок виплат, здійснюваних за рахунок фонду споживання, який створений за рахунок прибутку (зокрема визначається їх вичерпний склад). Всі інші виплати працівникам, не визначені розпорядчим документом про облікову політику і рішенням власника (уповноваженого органу), як виплачувані з прибутку, враховуються відповідно до Положення (стандартом) 26 «Виплати працівникам», затвердженим наказом МФУ від 28 жовтня 2003 року № 601 і включається до складу витрат підприємства. У звіті ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» ДП «Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут» за 2010 рік - фінансовий результат від звичайної діяльності складає прибуток в розмірі 27,0 тис. грн., після урахування нарахованої та виплаченої премії в розмірі - 14 676,40 грн. За 2012 рік прибуток складає 9000 грн., після урахування нарахованої та виплаченої премії в розмірі - 2600 грн.

Щодо п. 3 вимоги, позивач зазначає, що здійснення списання за період 2011-2012 років дебіторської заборгованості термін позовної давнини по якій минув, проводився по договорах за 2006-2007 рік укладеними між вугледобувними підприємствами, а саме ДП «Орджонікідзевугілля» та «ш. ім. Гагаріна» по, яким минув термін позовної давнини у 2010 році, але за цими договорами проводилася претензійна та позовна робота за надані науково-технічні, що підтверджується поданими претензіями з сумами заборгованості по договорах за 2006-2007 рік до ДП «Орджонікідзевугілля» № 01-72 від 17.02.2009 року та «ш. ім. Гагаріна» № 01-75 від 17.02.2009 року. Звернення до судових органів підприємство не мало можливості тому, що до 2013 року в цілях виходу з критичного стану в паливно-енергетичному комплексі України, діяла державна програма підтримки підприємств паливно-енергетичного комплексу, що реалізовувався Законом України № 2711 «Про заходи напрямах на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» що передбачало обов'язкові призупинення виконавчих проваджень і мораторій на здійснення заходів примусового виконання рішень судів для стягнення з вуглевидобувних підприємств простроченої заборгованості інституту за надані науково-технічні послуги для них. 05.05.2012 року набрав чинності Закон України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», зі ст. 13 якого вбачається, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюється мораторій на застосування процедури реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчих проваджень строком до трьох років. Отже, ДП «ДонНДІ» не мало змоги для звернення до судових органів за договорами по яким минув термін позовної давнини. Крім цього, 23.12.2011 року був укладений договір з Горлівською ОДПІ про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, яким визначено що у порядку та умовах ДП «ДонНДІ» переводить (уступає) на Горлівську ОДПІ право вимоги дебіторської заборгованості, а Горлівська ОДПІ набуває право вимоги заборгованості, належне такому ДП «ДонНДІ» відповідно до договорів укладених між ДП «ДонНДІ» та «Орджонікідзевугілля» за період 2006-2011 рік на загальну суму 795 083,24 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2012 року дебіторська заборгованість у сумі 795 083,24 грн. ДП «Орджонікдіезвугілля» перед ДП «ДонНДІ» була передана до Горлівською ОДПІ та задоволена на у повному обсязі. Посилаючись на вказані обставини позивач просить суд визнати протиправною вимогу про усунення порушень № 05.05.2-10-14/7775 від 04.07.2013 року на загальну суму 305,51 тис. грн. по питанню, щодо притягнення до відповідальності винних осіб, здійснення необхідних заходів для усунення встановлених порушень, вжиття всіх необхідних заходів для усунення встановлених порушень, вжиття всіх інших вичерпних заходів для усунення встановлених порушень законодавства з питань збереження і використання державного майна та фінансів в частині, що стосується: 97,39 тис. грн. за період 2010-2011 років недотримане фінансових ресурсів підприємством внаслідок не нарахування сум штрафних санкцій ДП «ДонНДІ» передбачених умовами договорів; 37,02 тис. грн. протягом 2010-2011 роках при відсутності прибутку зайво нараховані та виплачені премії до святкових та ювілейних дат і у сумі 9,83 тис. грн. зайво нараховані внески до цільових державних фондів; 164,24 тис. грн. в бухгалтерському обліку ДП «ДонНДІ» списана дебіторська заборгованість термін позовної давнини якої минув, внаслідок невикористання законних прав на звернення до судових органів та незабезпечення вжиття всіх передбачених законодавством заходів, щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості і, як наслідок, спливу строків її стягнення та втрати фінансових ресурсів.

В судовому засіданні представник позивача надав уточнення до позовної заяви, просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає, що усі порушення були виявлені під час проведення перевірки.

Відповідач посилається на те, що ревізією було встановлено, що за період 2010-2011 років ДП «ДонНДІ» були укладені договори з надання науково-технічних послуг з наступними контрагентами: ДП «Орджонікдізевугілля», ДП «Аретмвугілля», ДП «Дзержинськвугілля», ДП «Макіїввугілля», ДП «Луганськвугілля», ДП «Краснодонвуглілля». Умови договорів були порушені контрагентами, а саме, в порушення умов договору не своєчасно проводились розрахунки за надані послуги. В ході проведення ревізії державними фінансовим інспекторами Держфінінспекції в Донецькій області був здійснений розрахунок сум штрафних санкцій за період 2010-2011 років, які мали б бути нараховані підприємством за укладеними договорами за неналежне виконання контрагентами договірних умов, щодо своєчасної та повної оплати за надані науково-технічні послуги. Розрахунок здійснено відповідно до вимог ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України (з урахуванням норми Закону, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано). Розрахунок зроблений з врахуванням термінів заборгованості кількості днів, суми заборгованості та ставок НБУ, які діяли у відповідний період часу. Відповідно до розрахунку, розмір незастосовних штрафних санкцій за період 2010-2011 років склав 97 389,29 грн. Статтею 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік з дня невиконання (неповного виконання) зобов'язань, тобто на момент проведення ревізії строк позовної давності незастосовних ДП «ДонНДІ» штрафних санкцій минув. Таким чином, за період 2010-2011 років, встановлено недоотримання фінансових ресурсів підприємством, внаслідок не нарахування сум штрафних санкцій ДП «ДонНДІ», передбачених умовами договорів, невжиття заходів, щодо їх стягнення об'єктом контролю, коли строк позовної давнини, щодо їх стягнення минув в сумі 97 389,29 грн.

Ревізією також було встановлено, що при нарахуванні та виплаті працівникам премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат та відповідності наказів і фактичних виплат встановлено, що працівникам були виплачені премії на загальну суму 34 028,40 грн. Згідно умов п. 1.8 додатку 26 Положення про преміювання працівників вугільних підприємств Галузевої угоди, ці премії виплачуються за рахунок прибутку після сплати податків. Згідно ф. 2 «звіт про фінансові результати» ДП «Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут» за 1 квартал 2010 року - фінансових результат від звичайної діяльності складає збиток в розмірі 165 тис. грн. Таким чином, в порушення п. 1.8 додатку Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками, що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001року, ст. 97 КЗпПУ, ст.ст. 5, 15 Закону України «Про оплату праці», ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», при відсутності прибутку зайво нараховані та виплачені премії до святкових та ювілейних дат протягом 2010-2012 рок та на момент проведення ревізії в сумі 34 028,40 грн.

Ревізією правильності списання дебіторської заборгованості за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено списання дебіторської заборгованості, термін позовної давності, якої минув на загальну суму 164 277,97 грн. До перевірки не були надані документи, які б підтвердили проведення претензійно-позовної роботи, щодо стягнення дебіторської заборгованості по зазначеним контрагентам. Таким чином, протягом 2012 року та на момент проведення ревізії, посадовими особами ДП «ДонНДІ» не були використані законні права звернення до судових органів та не забезпечено своєчасного вжиття всіх передбачених законодавством заходів, щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості і як наслідок спливу строків її стягнення, тобто допущення втрати боржника в зобов'язанні, як наслідок втрата фінансових ресурсів на загальну суму 164 277,97 грн., що є порушенням ст. 256 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 5, 6 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 5, 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «витрати» затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 31.12.1999 року № 318, п. 3.2, 3.4 Положення №88, ч. 1 ст. 10 Закону України № 996. Посилаючись на вказані обставини просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року № 765 «Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції», наказу Головного контрольно-ревізійного управління України від 25.07.2011 року № 192 «Про проведення реорганізації контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях та містах Києві та Севастополі», Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області було перетворено 29 грудня 2011 року з переданням своїх повноважень, у Державну фінансову інспекцію в Донецькій області».

До повноважень Державної фінансової інспекції в Донецькій області належить, зокрема, перевірка у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень, який в даному випадку здійснює повноваження передбачені чинним законодавством України.

Позивач, Державне підприємство «Донбаський науково-дослідний і проектно-конструкторський вугільний інститут», зареєстрований виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 09.09.2003 року, ідентифікаційний номер 00171144.

Судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

На підставі проведеної ревізії був складений акт ревізії № 054-17/02 від 03.06.2012 року відповідно до п. 1.2.3.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Донецькій області та у Порядку проведення інспектування органами Державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006 року № 550

За наслідками проведеної ревізії було прийнято вимогу, щодо усунення виявлених ревізією порушень від 05.07.2013 року № 05.05.2-10-14/7775.

Так, відповідно до п. 1 вимоги, встановлено, що за період 2010-2011 років не дотримано фінансових ресурсів підприємством, внаслідок не нарахування сум штрафних санкцій ДП «ДонНДІ» передбачених умовами договорів, невжиття заходів щодо їх стягнення об'єктом контролю в сумі 97,39 тис. грн., що є порушенням вимог ст. 231 Господарського кодексу України, «Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п.п. 5,22 П(С)БО № 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п. 1 ст. 3, п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1 Статуту підприємства. Відповідальні особи за встановлене порушення: в.о. директора ДП «ДонНДІ» - Хромовських С.М. та помічник директора з правових питань Листопад С.О.

Відповідно до п. 2 вимоги, було встановлено, що при відсутності прибутку зайво нараховані та виплачені премії до святкових та ювілейних дат протягом 2010-2012 року в сумі 34,02 тис. грн. та зайво нараховані та перераховані внески до цільових державних фондів складають 9,83 тис. грн., що є порушенням п. 1.8 Додатку 26 Галузевої угоди органами, власниками, що діють у вугільні галузі і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07.08.2001) з доповненнями та змінами від 24.03.2009 року, ст. 97 КЗпПУ від 03.03.1998 року за № 137/98-ВР, ст. 5, 15 Закону України «Про оплату праці, ст. 5,15 Закону України «Про колективні договори». Відповідальні особи: в.о. директора ДП «ДонНДІ» Хромовських С.М., головний бухгалтер Колдибаєва Н.М.

Відповідно до п. 3 вимоги, встановлено, що в бухгалтерському обліку ДП «ДонНДІ» списана дебіторська заборгованість термін позовної давнини якої минув, внаслідок невикористання законних прав звернення до судових органів та не забезпечення вжиття всіх передбачених законодавством заходів, щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості і, як наслідок, спливу строків її стягнення та втрати фінансових ресурсів на загальну суму 164,27 тис. грн., що є порушенням ст. 256 ЦК України, ст. 1,2,5,6 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 5,6,7 П(С) БО № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, п. 3.2, 3.4 «Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996. Відповідальні особи за встановлене порушення: в.о. директора ДП «ДонНДІ» - Хромовських С.М., помічник директора з правових питань Листопад С.О.

Вимагають:

- відшкодувати збитки завдані підприємству внаслідок недоотримання фінансових ресурсів в сумі 97,39 тис. грн. шляхом стягнення з винних осіб у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України;

- відшкодувати збитки завдані підприємству внаслідок зайвого нарахування та виплати премій до святкових та ювілейних дат в сумі 34,02 тис. грн. та зайво нарахованих та перерахованих внесків до цільових державних фондів в сумі 9,83 тис. грн. шляхом стягнення з винних осіб у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України;

- відшкодувати збитки завдані підприємству внаслідок списання дебіторської заборгованості, термін позовної давнини якої минув в сумі 164,27 тис. грн., шляхом стягнення з винних осіб у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України;

- розглянути питання, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності (звільнення) та матеріальної відповідальності осіб, які відповідальні за встановлені порушення.

Щодо п. 1 вимоги, судом було встановлено, що підприємство позивача надавало науково-технічні послуги в періоді, що перевірявся, про що були укладені відповідні договори з надання науково-технічних послуг з наступними контрагентами: ДП «Орджонікідзевугілля», ДП «Артемвугілля», ДП «Дзержинськвугілля», ДП «Макіїввугілля», ДП «Луганськвугілля», ДП «Краснодонвугілля».

Шляхом звіряння актів здачі-приймання науково-технічної продукції, ревізією було встановлено, що у перевіряємому періоді замовниками недотримувались умови договорів, щодо термінів оплати наданих послуг, а позивачем не стягувались штрафні санкції за порушення строків оплати.

З огляду на вказані обставини, відповідач робить висновки про те, що позивачем було недоотримано фінансових ресурсів зі стягнення штрафів.

Суд не погоджується з позицією контролюючого органу, про те, що позивачем в порушення вимог діючого законодавства недоотримано фінансових ресурсів, внаслідок не нарахування сум штрафних санкцій.

Так, частиною 3 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вказані норми дублюються з нормами ст. 180 Господарського кодексу України, відповідно до якої, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди, щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 217 Господарського кодексу України передбачає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частина 3 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а отже це є правом, а не обов'язкові такого суб'єкта.

Таким чином, застосування штрафних санкцій може бути виключно за ініціативою учасників господарських відносин. Штрафні санкції не можуть бути віднесені до збитків.

Крім того, згідно зі ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Суд при вирішенні питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, повинен з'ясовувати наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати, згідно зі ст. 130 КЗпП не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

З огляду на вищевикладене, не стягнення штрафних санкцій, не може бути кваліфіковано, як шкода заподіяна підприємству, оскільки з аналізу вище перелічених норм виходить, що не стягнуті штрафні санкції не можуть відноситися до збитків. З огляду на це також не може бути визначена і винна особа.

Таким чином, посилання відповідачі на те, що вказані порушення призвели до збитків та винні особи повинні відшкодувати суд не приймає до уваги.

Щодо п. 2 вимоги, судом встановлено, що за період з 01.03.2010 року по 31.12.2012 року правильності нарахування премії, проведеною шляхом перевірки наказів по підприємству, бухгалтерських документів, фінансової звітності, встановлено що за період з 01.03.2010 року по 31.12 року були нараховані та виплачені премії працівникам ДП «ДонНДІ» в загальній сумі 34028,40 грн.; в т.ч. премія на честь святкування міжнародного жіночого дню 8 березня у березні 2010 року - 3 000 грн., до професійного свята «День бухгалтера» у липні 2010 року - на загальну суму - 1 250 грн., премії до 63-річчя Дня шахтаря та 75-річчя Стахановського руху у серпні 2010 року - на загальну суму 13 423,40 грн., до професійного свята «День бухгалтера» у липні 2011 року - на загальну суму - 1000 грн., премії до 64-річчя Дня шахтаря та 76-річчя Стахановського руху у серпні 2011 року - на загальну суму - 12 755 грн., на честь святкування міжнародного жіночого дня 8 березня у березні 2012 року - 2 600 грн.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди», колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Угода укладається на державному, галузевому, регіональному рівнях на двосторонній основ (стаття 2 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Стаття 3 цього закону передбачає, що колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і однією або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Стаття 5 Закону України «Про колективні договори» визначає, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України «Про оплату праці», інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У відповідності до п.п. 1.1 Положення про преміювання працівників на підприємствах вугільної промисловості, що є Додатком № 26 до умов оплати праці Галузевої угоди між Мінвуглепромом України, іншими державними органами, власниками, що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості, на підставі зазначеного Положення розробляються узгоджені з профспілками положення про преміювання працівників підприємств. При цьому питання не регламентовані зазначеним Положенням, включаючи встановлення додаткових показників і умов преміювання, вирішуються підприємствами самостійно.

Пунктом 2.2.4 зазначеного Положення встановлено, що премії робітникам за рахунок собівартості продукції (робіт) виплачуються в межах загальної економії витрат (зниження собівартості продукції (робіт) по структурному підрозділу (дільниці, цеху, інше) за умови не перевищення встановленої (планової) собівартості кінцевої продукції по підприємству відособленого (структурного) підрозділу в цілому.

Умовами п. 1.8 Додатку 26 Положення про преміювання працівників вугільних підприємств Галузевої угоди, не обумовлюється за рахунок якого прибутку повинна виплачуватися премії.

Відповідно до звітів ф. 2 «Звіт про фінансові результати» «ДП «ДонНДІ» за 2010 рік, за 2012 рік підприємством отримувався прибуток, що свідчить про правомірність проведення виплат премії працівникам підприємства до святкових та ювілейних дат, за рахунок прибутку.

Слід зазначити, що виплачуючи вказані премії позивач виконував приписи колективного договору та діючого трудового законодавства.

Щодо п. 3 вимоги, про списання простроченої дебіторської заборгованості за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено наступне.

Відповідно до наказів про списання дебіторської заборгованості, затверджених в.о. директора ДП «ДонНДІ» Хромовських С.М. на підставі протоколів постійно діючої інвентаризаційної комісії, актів опису майна Горлівської ОДПІ (перелік майна, яке виводиться з податкової застави), дозволів Горлівської ОДПІ на списання заборгованості за період з 2012 року було списано в бухгалтерському обліку підприємства дебіторську заборгованість, термін позовної давнини якої минув, на загальну суму 164 277,97 грн., в тому числі: за наказом про списання дебіторської заборгованості від 31.01.2012 року № 7, на суму 126 782,97 грн. ДП «Орджонікідзевугілля» - 126 782,97 грн. (дата утворення заборгованості 2006-2007 роки за надання науково-технічних послуг, заборгованість була списана в обліку кредитора по закінченню терміну позовної давнини); за наказом про списання дебіторської заборгованості від 29.03.2012 року № 20 на суму 37 495,00 грн. ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» - 37495,00 грн. (дата утворення заборгованості 2006-2007 роки за надання науково-технічних послуг) заборгованість була списана як така, по якій станом на 01.03.2011 року закінчився термін позовної давнини.

Суд не погоджується з позицією контролюючого органу з приводу того, що позивачем з порушеннями відбулося списання дебіторської заборгованості, з огляду на наступне.

В акті ревізії контролюючий орган посилається на те, що до ревізії не були надані документи, які б підтвердили проведення претензійно-позовної роботи, щодо стягнення дебіторської заборгованості на загальну суму 164 277,97 грн.

Так, відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Мінфіну від 08.10.1999 року № 237, безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Відповідно до п. 5 цього ж Положення, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Приписами ст. 256 Господарського кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 цього Кодексу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судом встановлено, що позивачем здійснювались заходи, щодо стягнення вказаної дебіторської заборгованості.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що по підприємствам ДП «Орджонікідзевугілля», ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» позивачем проводилась претензійно-правова робота.

З матеріалів справи вбачається, що вказаним підприємствам направлялися претензії, щодо стягнення сум боргу, а також позови за результатами який приймалися рішення про стягнення заборгованості, рішення надавались до органів виконавчої служби для примусового стягнення.

Однак, зазначені заходи не призвели до стягнення сум заборгованості, оскільки до 2013 року в цілях виходу з критичного стану в паливно-енергетичному комплексі України, діяла державна програма підтримки підприємств паливно-енергетичного комплексу (Закон України «Про заходи напрямах на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу), до яких також відносяться підприємства по яких перед позивачем виникла дебіторська заборгованість.

У відповідності до приписів п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» є обов'язковою обставиною котра зумовлює зупинення виконавчого провадження.

Постановами державного виконавця, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів, виданих господарським судом по стягненню сум заборгованості на користь ДП «ДонНДІ» були зупинені.

Крім того, Постановою КМУ від 19.09.2012 року № 987 було затверджено перелік державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, до цього переліку увійшли вугледобувні підприємства з якими у позивача, а сам, ДП «Орджонікідзевугілля», ДП «Ш. ім Гагаріна Ю.О.».

У відповідності до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», протягом трьох років з моменту завершення приватизації усі виконавчі провадження підлягають обов'язковому зупиненню.

Відповідно до ст. 13 цього закону, з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюється мораторій на застосування процедури реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчих проваджень строком до трьох років.

Слід також зазначити, що частина боргу відповідно до договору від 23.12.2011 року, укладеного з Горлівською ОДПІ про переведення права на отримання суми боргу, відповідно до якого ДП «ДонНДІ» переводить на Горлівську ОДПІ право вимоги дебіторської заборгованості, а Горлівська ОДПІ набуває право вимоги заборгованості, належне такому ДП «ДонНДІ» відповідно до договорів укладених між ДП «ДонНДІ» та Орджонікідзевугілля» за період 2006-2011 рік на загальну суму 795083,24 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2012 року дебіторська заборгованість у сумі 795083,24 грн. ДП «Орджонікідзевугілля» перед ДП «ДонНДІ» була передана до Горлівської ОДПІ в рахунок погашення податкового боргу та задовільне на у повному обсязі.

Отже, суд вирішуючи питання, щодо правомірності списання вказаної дебіторської заборгованості, з урахуванням дослідження усіх поданих доказів, встановив, що позивачем здійснювались усі необхідні заходи для стягнення вказаної дебіторської заборгованості, разом з тим, ця заборгованість не була стягнута у зв'язку із спливом строків позовної давності.

Слід також зазначити, що позивач просить визнати протиправною вимогу про усунення порушень № 05.05.2-10-14/7775 від 05.07.2013 року на загальну суму 305,51 тис. грн. по питанню, щодо притягнення до відповідальності винних осіб, здійснення необхідних заходів для усунення встановлених порушень, вжиття всіх необхідних заходів для усунення встановлених порушень, вжиття всіх інших вичерпних заходів для усунення встановлених порушень законодавства з питань збереження і використання державного майна та фінансів в частині, що стосується: 97,39 тис. грн. за період 2010-2011 років недотримане фінансових ресурсів підприємством внаслідок не нарахування сум штрафних санкцій ДП «ДонНДІ» передбачених умовами договорів; 37,02 тис. грн. протягом 2010-2011 роках при відсутності прибутку зайво нараховані та виплачені премії до святкових та ювілейних дат і у сумі 9,83 тис. грн. зайво нараховані внески до цільових державних фондів; 164,24 тис. грн. в бухгалтерському обліку ДП «ДонНДІ» списана дебіторська заборгованість термін позовної давнини якої минув, внаслідок невикористання законних прав на звернення до судових органів та незабезпечення вжиття всіх передбачених законодавством заходів, щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості і, як наслідок, спливу строків її стягнення та втрати фінансових ресурсів.

Оскільки із вказаних пунктів складається вимога № 05.05.2-10-14/7775 від 05.07.2013 року, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом повного визнання її протиправною.

Керуючись статтями 2, 17, 94, 158-163, 167, 185-186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Державного підприємства «Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною вимогу Державної фінансової інспекції Донецької області № 05.05.2-10-14/7775 від 05.07.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донбаський науково-дослідний та проектно-конструкторський вугільний інститут» витрати по сплаті судового збору у сумі 1000 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14 жовтня 2013 року.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.