Постанова № 34446798, 09.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4427/13-a

категорія 6.3

09 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шимоновича Р.М.,

за участю секретаря судового засідання - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Бердичівського міськрайоного управління юстиції Марчук Алли Валеріївни про скасування рішення № 541505 від 25 лютого 2013 р.,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Бердичівського міськрайоного управління юстиції Марчук Алли Валеріївни № 541505 від 25 лютого 2013 р. Також, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 689,00 грн., моральну шкоду в сумі 1000,00 грн. та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 2000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач незаконно відмовив у реєстрації права власності на частину житлового будинку, що розташований: АДРЕСА_1, оскільки в оскаржуваному рішенні не зазначено підстав визначених ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Встановлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.12.2012 р., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Виділено ОСОБА_1 у натурі частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з приміщення І площею 8,0 кв. м (коридор), приміщення 1-1 площею 9,4 кв. м (кухня), приміщення 1-2 площею 11,1 кв. м (житлова кімната), приміщення 1-3 площею 13,5 кв. м (житлова кімната). Іншу частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з приміщення 2-1 площею 4,0 кв. м (коридор), приміщення 2-2 площею 11,3 кв. м (житлова кімната), приміщення 1-4 площею 14,0 кв. м (житлова кімната) залишити у власності ОСОБА_3. В задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме: про присвоєння виділеним частинам будинку номерів квартир, - відмовлено. Дане рішення набрало законної сили 02.01.2013 р.

На підставі зазначеного судового рішення ОСОБА_1 звернувся до реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області з заявою щодо реєстрації права власності на частину зазначеного житлового будинку.

Рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Марчук А.В. від 25 лютого 2013 р. № 541505 ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на частину житлового будинку, що розташований АДРЕСА_1

Встановлено, що підставою для відмови у державній реєстрації прав слугувало те, що у рішенні Бердичівського міськрайонного суду від 18.12.2012 р. не визначено, яка саме частка нерухомого майна на праві власності виділена ОСОБА_1, а в частині присвоєння номерів квартир відмовлено, що унеможливлює проведення реєстрації права власності на підставі зазначеного правовстановлювального документа.

Суд погоджується з таким висновком відповідача з огляду на наступне.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 р. №1952-IV (далі - Закон ).

Процедуру державної реєстрації прав власності, в тому числі і особливості державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №703, яка прийнята на виконання вимог ст. 15 Закону.

Згідно із п. 12 Порядку, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 16 Порядку встановлено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Частиною 1 ст. 19 Закону визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частиною 1 статті 24 закону встановлено вичерпний перелік, за наявності яких державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, а саме: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону, відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Суд погоджується з висновками відповідача, що у рішенні Бердичівського міськрайонного суду від 18.12.2012 р. не визначено, яка саме частка нерухомого майна на праві власності виділена ОСОБА_1, що в свою чергу, унеможливлює проведення реєстрації права власності.

Також, у рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень рішення № 541505 від 25 лютого 2013 р. відповідачем зазначено, що подані ОСОБА_1 документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, що у свою чергу спростовує доводи представника позивача про те, що в оскаржуваному рішенні не зазначено підстав визначених ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв оскаржуване рішення № 541505 від 25 лютого 2013 р. відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а позовні вимоги ОСОБА_1 про його скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки судом встановлено, що рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Марчук А.В. від 25 лютого 2013 р. № 541505 є правомірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 689,00 грн., моральної шкоди в сумі 1000,00 грн. та витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 2000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 158- 163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 16 жовтня 2013 р.