Постанова № 34446615, 24.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2013 р. Справа №801/9539/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

за участі представників сторін:

від позивача - Мірошниченко В.О., довіреність від 15.05.2013 року, Жукова О.С., довіреність від 13.28.2013 року

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сімферопольського прикордонного загону

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АР Крим

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Сімферопольський прикордонний загін звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АР Крим зобов'язання зняти арешт та заборону щодо його відчуження з частини майна Щолкінської міської ради, а саме будинку №13 у м. Щолкіне. Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою відповідача накладено арешт на майно Щолкінської міської ради в межах суми 570447,01 гривень та заборонено його відчуження, а саме: будівлю будинку №13 у м. Щолкіне, загальною площею 589,2 кв.м., де дислокується Управління відділу прикордонної служби «Щолкіно» - структурного підрозділу Сімферопольського прикордонного загону. Позивач вважає, що є підстави для зняття арешту на вказане майно з урахуванням зменшення розміру заборгованості Щолкінської міської ради у сумі 317452,86 гривень.

Представники позивача в судовому засіданні 24.10.2013 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених в адміністративному позові та матеріалах справи.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 24.10.2013 року, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заяв щодо неможливості розгляду справи за відсутністю його представника до суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись положеннями ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 року №1039-р «Про передачу нежитлового приміщення у м. Щолкіне в державну власність» прийнята пропозиція Адміністрації Державної прикордонної служби та Щолкінської міської ради щодо передачі нежитлового приміщення будинку №589,2 кв. метра (інвентарний номер 34/1) у державну власність з віднесенням його до сфери управління зазначеної Адміністрації (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи, після прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження від 03.09.2009 року №1039-р «Про передачу нежитлового приміщення у м. Щолкіне в державну власність» постановою відділу примусового виконання рішення державної виконавчої служби АР Крим від 12.04.2010 року на майно Щолкінської міської ради в межах суми 570447,01 гривень накладений арешт та заборонено його відчуження. Наявні у справі матеріали безперечно не свідчать, що під даний арешт підпадає будинок №13 у м. Щолкіне, загальною площею 589,2 кв.м., де дислокується управління відділу прикордонної служби «Щолкіно» - структурного підрозділу Сімферопольського прикордонного загону.

Разом з тим, позивач, посилаючись на постанову Господарського суду АР Крим від 04.09.2012 року по справі №5002-11/4549-2010, якою зменшено суму заборгованості на 317452,86 гривень, не оспорюючи правомірність постанови відділу примусового виконання рішення державної виконавчої служби АР Крим від 12.04.2010 року про арешт майна Щолкінської міської ради в межах суми 570447,01 гривень та оголошення заборони на його відчуження, вважає, що є підстави для зняття арешту, нібито накладеного на будинок №13 у м. Щолкіне.

При вирішенні зазначеного спору, суд виходив із наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 32 даного Закону одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання , предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" ( 3319-17 ) заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав для прийняття державним виконавцем рішення про закінчення виконавчого провадження та відповідно п. 2 цього Закону у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду АР Крим від 04.09.2012 року по справі №5002-11/4549-2010 за заявою Щолкінської міської ради та ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» про затвердження мирової угоди від 01.08.2012 року між Щолкінсько міською радою та ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» зменшено суму заборгованості у розмірі 317452,86 гривень.

Позивач, з урахуванням зазначеного рішення та посилаючись на зменшення суми заборгованості, яка рахувалась за Щолкінською міською радою з 570447,01 гривень на 317852,86 гривень, просить зняти арешт та заборону щодо його відчуження з частини майна Щолкінської міської ради, а саме будинку №13 у м. Щолкіне згідно з ч.2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 2 ст. 60 «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Разом з тим, наявні у матеріалах справи докази не свідчать про повне погашення заборгованості Щолкінської міської ради за зведеним виконавчим провадженням № 1607 в межах виконання якого і накладений арешт на майно боржника - Щолкінської міської ради та оголошена заборона на його відчуждення.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для зняття арешту, оскільки наявність залишку заборгованості свідчить про невиконання боржником свого обов'язку зі сплати боргу у повному обсязі, що унеможливлює у даному випадку зняття арешту та заборону щодо його відчуження з частини майна.

Крім того, суд повторно акцентує увагу на тому, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Під час розгляду справи суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного представленого суду доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, не встановив підстав для зняття арешту та заборони щодо його відчуження з частини майна Щолкінської міської ради, а саме будинку №13 у м. Щолкіне.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовій збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.10.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 28.10.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.