Постанова № 34446588, 04.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 р. Справа №805/13080/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання Телешов В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом комунальної медичної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Макіївки Донецької області»

до Державної фінансової інспекції в Донецькій області

про визнання протиправними дій та визнання протиправним пункту вимоги

за участю:

від позивача: Симанчук А.С. (дов. від 06 вересня 2013 року), Гуляєва М.М. (дов від 06 вересня 2013 року)

від відповідача: Гурський Г.Ю. (дов. № 05-13-11-17/6282 від 03 червня 2013 року)

Комунальна медична установа «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Макіївки Донецької області» звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо виявлення зафіксованих в акті ревізії порушень, визнання протиправним та скасування пункту вимоги № 25-17/24 від 14 серпня 2013 року щодо відшкодування збитків, заподіяних установі у зв'язку із виплатою надбавки за керування санітарним транспортом 9-ти водіям в сумі 19 973,10 грн.

Позивач зазначив, що в ході проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності комунальної медичної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Макіївки Донецької області» (далі - лікарня) ревізорами держфінінспекції встановлено порушення вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України від 02 листопада 2000 року № 232 «Про затвердження переліку спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів галузі охорони здоров'я України, що відносяться до складу (категорії) санітарних» (далі - Наказ №232), «Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», затверджених спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці і соціальної політики України від 05 листопада 2005 року № 308/519 (далі - Умови) внаслідок нарахування та виплати підвищення місячної тарифної ставки 9-ти водіям за керування автомобілями, які, як зазначено в акті ревізії, не відповідають категорії спеціалізованого санітарного транспорту. Також, на думку відповідача, наведене порушення призвело до внесення недостовірних даних до первинних документів (платіжних відомостей, особистих рахунків працівників) та свідчить про ведення бухгалтерського обліку з порушенням п. 2.15 «Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» № 88 від 24 травня 1995 року, ст.8 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996 від 16 липня 1999 року. Наведені порушення відображені відповідачем в акті ревізії.

Позивач зазначає, що підвищення місячних тарифних ставок водіям санітарних спеціалізованих автомобілів на 20% та їх виплата здійснені відповідно до п. 2.4.4 Умов на підставі табелів обліку робочого часу. Спеціалізована категорія автомобілів, які закріплені за зазначеними 9-ти водіями, підтверджена свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, в яких даний транспорт зареєстрований з поміткою «спеціалізований», а отже жодна стаття та нормативний документ, на які посилаються ревізори у акті ревізії, не порушені, матеріальна шкода (збитки) лікарні не завдані.

До того ж, позивач на підтвердження факту відповідності автомобілів заявленій категорії санітарного спеціалізованого транспорту послався на Закон України «Про автомобільний транспорт» та Наказ № 232. Посилання відповідача в акті на те, що наведені автомобілі не належать до категорії санітарного спеціалізованого транспорту, вмотивовані відсутністю вбудованого спеціального обладнання позивач визначив як безпідставні, оскільки приписами законодавства України не визначено поняття санітарного автомобіля, а також повний та обов'язковий перелік його додаткового обладнання та його характер.

Стосовно тверджень відповідача щодо порушення лікарнею порядку ведення бухгалтерського обліку, позивач зазначає, що в акті ревізії відповідач не зазначив найменування та реквізити жодного документу (первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансові звіти тощо), що засвідчували б таке порушення.

В судовому засіданні представниками позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив доповнити предмет позову вимогою про визнання протиправним та скасування пункту вимоги № 25-17/24 від 14 серпня 2013 року щодо відшкодування зайво сплаченого до Пенсійного Фонду України єдиного соціального внеску на нараховану заробітну плату 9-ти водіям на суму 6 560,69 грн., обґрунтовуючи заявлену в уточненнях суму доданим розрахунком (том 2, арк. справи 23-24).

Відповідач надав суду заперечення проти позову, за змістом яких підставою незгоди з позовом зазначив, що наявність свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів із відміткою про їх віднесення до категорії спеціалізовані, не свідчить про фактичну відповідність даних автомобілів заявленій категорії санітарного спеціалізованого транспорту. Посилаючись на Наказ № 232 зазначив, що згідно затвердженого цим наказом переліку санітарних транспортних засобів, який є вичерпним, та за Законом України «Про автомобільний транспорт» основною метою використання автомобілів категорії спеціального та спеціалізованого санітарного транспорту є надання медичної допомоги хворим та постраждалим під час руху.

До того ж, як зазначив відповідач, перереєстрація зазначених автомобілів як спеціалізованого транспорту проведена без відповідного переобладнання цього транспорту на порушення вимог пунктів 33-39 розділу «Перереєстрація транспортних засобів» Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок та моделей, причепів, полупричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів і мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Постанова № 1388) відділенням реєстраційно-екзаменаційної роботи м. Макіївки при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області, яке, на думку держфінінспекції не є компетентним органом для визначення конструктивних особливостей автомобілів. Крім того, таке переобладнання на думку відповідача не є можливим через замалі габарити даного транспорту.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав надані суду заперечення, просив суд відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - комунальна медична установа «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Макіївки Донецької області» є юридичною особою, зареєстрована виконавчим комітетом Макіївської міської ради та обліковується в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 05492947 (т. 1 арк. справи 20-21). Позивач діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Макіївської міської ради № 22/17 від 26 квітня 2012 року (т. 1 арк. справи 10-19).

В період з 27 червня 2013 року по 13 серпня 2013 року Макіївською об'єднаною державною фінансовою інспекцією - структурним підрозділом Державної фінансової інспекції в Донецькій області відповідно до п. 6.3.2.1 плану роботи Державної фінансової інспекції в Донецькій області на ІІ квартал 2013 року на підставі направлень №№ 349, 350 від 26 червня 2013 року, №№ 399, 400, 401 від 17 липня 2013 року, № 405 від 22 липня 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2013 року. За наслідками проведення ревізії робітниками державної фінансової інспекції складений акт № 25-17/24 від 14 серпня 2013 року.

19 серпня 2013 року на підставі акту ревізії Макіївською об'єднаною державною фінансовою інспекцією складено вимогу № 25-17/1061 «Щодо усунення виявлених ревізією порушень». В оспорюваних лікарнею підпунктах вимоги відповідачем зазначено, що позивачем не відшкодовані виявлені в ході ревізії порушення у формі збитків, заподіяних установі у зв'язку із виплатою надбавки за керування санітарним транспортом 9-ти водіям в сумі 19 973,10 грн. та зайво сплаченого до Пенсійного Фонду України єдиного соціального внеску на заробітну плату в сумі 6 560,69 грн.

Зокрема відповідно до пп. 3, 4 п. 2 вимоги № 25-17/24 від 14 серпня 2013 року (том 1, арк. справи 114-115) в ході ревізії встановлено, що позивачем порушено вимоги Наказу № 232, Умов, Закону України «Про оплату праці» за період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2013 року, що призвело до необґрунтованого збільшення місячної тарифної ставки 9-ти водіям на 20% та її виплати за керування автомобілями, які не відповідають категорії спеціалізованого санітарного транспорту на суму 19 973,10 грн. У зв'язку з цим позивача зобов'язано провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум надбавок або, в іншому випадку, стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах коштів у сумі 19 973,10 грн. у порядку та розмірах встановлених ст. ст. 133-136 Кодексу законів про працю України. Крім цього, позивачем зайво сплачено до Пенсійного фонду України єдиний соціальний внесок на заробітну плату в сумі 8 573,01 грн., у т.ч. внаслідок необґрунтованого нарахування та виплати підвищення до тарифної ставки 6 560,69 грн., у зв'язку із чим позивача зобов'язано провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 8 573,10 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Позивач не погодився з викладеним в акті ревізії та надіслав заперечення від 19 вересня 2012 року № 762 до акту ревізії лікарні за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року № 25-17/24 від 14 вересня 2012 року.

За наслідком розгляду наданих заперечень Макіївською об'єднаною державною фінансовою інспекцією направлено висновок, в якому зазначено про невідповідність змісту заперечення суті порушення, викладеного в акті ревізії.

Правомірність викладеного у наведених пунктах вимоги, а саме правомірність виплати надбавки у розмірі 20 % місячної ставки 9-ти водіям за керування автомобілями, які відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів мають статус спеціалізованого санітарного транспорту, та правомірність дій щодо виявлення порушень, зафіксованих в акті ревізії визначено позивачем предметом розгляду в цій справі.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII).

Згідно ст. 2 Закону № 2939-XII головним завданням органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) комунальне майно. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з п. 1 Положення про державні фінансові інспекції у районах містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 жовтня 2011 року №1236, структурними підрозділами державних фінансових інспекцій у областях є державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550), інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з п. 4 Порядку № 550 планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону № 2939-XII та цього Порядку.

Відповідно до п. 35 Порядку № 550 результати ревізії оформляються актом.

Суд зазначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

Порядок № 550 визначає акт ревізії як документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Отже, акт ревізії - це документ, який держфінспекція зобов'язана скласти за результатами проведення ревізії, та в якому мають бути відображені порушення, виявлені в ході проведення ревізії.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке, зокрема, полягає у поновленні судом порушених суб'єктивних прав юридичних осіб, адміністративний суд виходить з того, що при визначенні позивачем як предмету оскарження дій держфінінспекції щодо виявлення порушень, зафіксованих в акті ревізії позивач невірно визначив спосіб захисту порушеного права. Безпосередньо дії щодо виявлені в ході проведення ревізії порушень не можуть бути визначені окремим предметом судового розгляду, так як не впливають на права та обов'язки об'єкту контролю (лікарні). У позовній заяві позивач не послався на жодну норму Закону, яку, на його думку, було порушено відповідачем та не навів прав або свобод, що були порушені виявленням в ході проведення ревізії порушень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що наведені у позовній заяві доводи не можуть бути підставою для задоволення заявлених позивачем вимог у частині оскарження дій ревізорів держфінінспекції щодо виявлення порушень, зафіксованих в акті ревізії. Суд вважає, що відповідач діяв у межах наданих йому законом повноважень, держфініспекцією проведено ревізію та складено акт за результатами її проведення з дотриманням вимог чинного законодавства, недотримань норм Закону при виявленні порушень, зафіксованих в акті ревізії суд не вбачає.

Таким чином, у позовних вимогах лікарні у частині визнання протиправними дії ревізорів Макіївської об'єднаної державної фінансової інспекції щодо виявлення порушень, зафіксованих в акті ревізії слід відмовити.

Стосовно вимог позивача в частині визнання протиправними підпунктів 3, 4 пункту 2 вимоги № 25-17/24 від 14 серпня 2013 року, що вмотивовані порушенням норм матеіріального права суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1.1 Умов при обчисленні заробітної плати працівників сфери охорони здоров'я та соціального захисту населення України незалежно від підпорядкування застосовуються Умови.

Відповідно до п. 1.4 Умов, розміри посадових окладів (тарифних ставок) визначаються за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки, які встановлюються професіоналам, фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії, робітникам - кваліфікаційного розряду у межах діапазону, визначеного для цих посад (професій) Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників і відображаються у тарифікаційному списку (додаток 1 Умов). Оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи з посадового окладу (тарифної ставки), або в залежності від виконання норм виробітку і відрядних розцінок з урахуванням підвищень, доплат та надбавок, передбачених діючим законодавством. Заробітна плата працівника граничними розмірами не обмежується.

Відповідно до п. 2.4.4 Умов за керування санітарним транспортом водіям санітарних автомобілів місячні тарифні ставки підвищуються на 20 відсотків. Перелік автомобілів, віднесених до санітарних, затверджується Міністерством охорони здоров'я України.

Відповідно до Наказу № 232 до спеціальних санітарних транспортних засобів відносяться: швидка медична допомога; медична допомога; реанімаційний; оперативний медицини катастроф; оперативно-рятувальний надзвичайних ситуацій; спеціальні перевезення (трупів, анатомічних матеріалів, інші); до спеціалізованих санітарних транспортних засобів відносяться: медична служба; пересувні пункти забору та переливання крові; рентгенологічні; асенізаційні та дезінфекційні; пересувні медичні лабораторії; аварійно-технічні служби.

Отже, положення зазначеного наказу розрізнюють санітарний транспорт спеціальний та спеціалізований.

Як вбачається з акту ревізії та не заперечується представниками сторін ревізією встановлено підвищення позивачем місячної тарифної ставки на 20% 9-ти водіям лікарні (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12), за якими закріплені наступні автомобілі: ВАЗ 21074 держ. № НОМЕР_1, ВАЗ 21214 держ. № НОМЕР_2, ВАЗ 21214 держ. № НОМЕР_3, ВАЗ 213100-120-40 держ. № НОМЕР_4, ВАЗ 213100-120-40 держ. № НОМЕР_5, ВАЗ 213100-120-40 держ. № НОМЕР_6, ВАЗ 213100-120-40 держ. № НОМЕР_7, ВАЗ 213100-120-40 держ. № НОМЕР_8, ВАЗ 213100-120-40 держ. № НОМЕР_9, ВАЗ 212140держ. № НОМЕР_10, ВАЗ 2106 держ. № НОМЕР_11.

Відповідно до наявних у матеріалах справи копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (вищезазначених автомобілів) зазначений транспорт відноситься до категорії спеціалізованого (том 1, арк. справи 118-123).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортним засобом спеціалізованого призначення є транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Згідно з наданими позивачем та долученими до матеріалів справи подорожніми листами (том 1, арк. справи 134-247) зазначені автомобілі використовувалися у медичній службі за своїм призначенням - для надання медичної допомоги різного характеру населенню м. Макіївки, зокрема - під час чергувань.

Твердження відповідача стосовно того, що основним призначенням санітарного автомобілю обмежується надання медичної допомоги хворим та постраждалим під час руху є помилковими та стосуються спеціальних санітарних транспортних засобів та не виключають можливості використання спеціалізованого санітарного транспортних засобів.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача про фактичну невідповідність транспорту позивача категорії спеціалізованого санітарного транспорту, про що зазначено у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів, через неналежну обладнаність даних транспортних засобів.

Суд зазначає, що відсутність спеціального обладнання в належних позивачу автомобілях не спростовують віднесення цих автомобілів до категорії санітарних спеціалізованих, оскільки приписами чинного законодавства України не визначено поняття санітарного автомобіля, а також обов'язкового переліку його додаткового невід'ємного обладнання (стаціонарного чи тимчасового).

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на протиправність проведеної реєстрації зазначених автомобілів відділенням реєстраційно-екзаменаційної роботи м. Макіївки при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області з огляду на наступне.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції згідно з пунктом 3 розділу «Загальні положення» Постанови № 1388.

Відповідно до п. 9.1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року № 379 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них», у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів оперативних і спеціальних служб, обладнаних спеціальними світловими і (або) звуковими сигнальними пристроями відповідно до вимог державних стандартів України в графу «Тип транспортного засобу» вноситься запис: «Спеціальний» або «Спеціалізований».

Отже, відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи м. Макіївки при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області як структурний підрозділ Державтоінспекції є органом, уповноваженим проводити перереєстрацію транспорту та визначати його відповідність заявленій категорії спеціалізованого транспорту, що відображається у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

Наведене вище свідчить про правомірність підвищення позивачем місячної тарифної ставки на 20% водіям установи за керування санітарним транспортом, оскільки , закріплені за ними автомобілі відповідають визначенню спеціалізованого санітарного транспорту.

Таким чином, пп. 3, 4 п. 2 оскаржуваної вимоги в частині висновків про недотримання вимог чинного законодавства стосовно зайво сплаченої заробітної плати у сумі 19 973,10 грн. та зайво сплаченого до Пенсійного Фонду України єдиного соціального внеску на заробітну плату в сумі 6 560,69 грн. є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позов комунальної медична установа «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Макіївки Донецької області» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо виявлення порушень, зафіксованих в акті ревізії, визнання протиправним та скасування пункту вимоги № 25-17/24 від 14 серпня 2013 року підлягає задоволенню частково.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог,

З огляду на наведене вище, на підставі положень наказу Міністерства охорони здоров'я України від 02 листопада 2000 року № 232 «Про затвердження переліку спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів галузі охорони здоров'я України, що відносяться до складу (категорії) санітарних», «Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», затверджених спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці і соціальної політики України від 05 листопада 2005 року № 308/519 та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов комунальної медичної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Макіївки Донецької області» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо виявлення порушень, зафіксованих в акті ревізії, визнання протиправним та скасування пункту вимоги № 25-17/24 від 14 серпня 2013 року щодо відшкодування збитків, заподіяних установі у зв'язку із виплатою надбавки за керування санітарним транспортом 9-ти водіям в сумі 19 973,10 грн. та зайво сплаченого до Пенсійного Фонду України єдиного соціального внеску на заробітну плату в сумі 6 560,69 грн., - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пп. 3 п. 2 вимоги № 25-17/24 від 14 серпня 2013 року щодо зобов'язання відшкодування збитків, заподіяних у зв'язку з виплатою надбавки за керування санітарним транспортом 9-ти водіям у сумі 19 973,10 грн. та пп. 4 п. 2 вимоги № 25-17/24 від 14 серпня 2013 року у частині щодо зобов'язання відшкодувати збитки, заподіяні у зв'язку із зайвою сплатою до Пенсійного Фонду України єдиного соціального внеску на заробітну плату водіїв в сумі 6 560,69 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь комунальної медичної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Макіївки Донецької області» (адреса: 86141, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Трестівська, 9, ЄДРПОУ 05492347) судові витрати в сумі 16,20 грн. (шістнадцять грн. 20 коп).

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні за відсутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 жовтня 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.