Постанова № 34446507, 11.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2013 року 810/4879/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський Склозавод» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський Склозавод» (далі - позивач, Товариство) до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Податковий орган) форми «Р» №0000582204 від 22.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 90587,50 грн., у тому числі за основним платежем - 72470,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 18117,50 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акту №377/22-4/00333888 від 04.04.2013 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахункам з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.06.2012 по 31.07.2012" (далі - Акт перевірки), на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки, на думку позивача, висновки даного акту про нереальність господарських операцій між Товариством та вказаним контрагентом зроблені всупереч нормам чинного податкового законодавства та грунтуються на матеріалах кримінального провадження №32012100000000001 від 21.11.2012 та Акті Рокитнянської МДПІ Київської області ДПС про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 від 30.11.2012 №29/1701/НОМЕР_1. При цьому реальність такої господарської діяльності Товариства підтверджується первинними та іншими документами. Крім того, позивач посилається на неправомірність проведення перевірки Товариства, за результатами якої складено Акт перевірки.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, з підстав, викладених у письмових запереченнях, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В обгрунтування заперечень проти адміністративного позову представник відповідача вказав на недоліки у первинних та супровідних документах, що свідчать про нереальність здійснення господарської операції.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та показання свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Публічне акціонерне товариство «Ветропак Гостомельський Склозавод», код за ЄДРПОУ 00333888, зареєстроване як суб'єкт господарювання 10.08.1993 виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №490413.

Згідно з Довідкою з ЄДРПОУ серії АБ №578378 від 25.10.2012 видами діяльності за КВЕД-2010 є: виробництво порожнистого скла (23.13), оптова торгівля хімічними продуктами (46.75), оптова торгівля іншими проміжними продуктами (46.76), складське господарство (52.10), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), спеціалізована діяльність із дизайну (74.10).

Товариство згідно з Довідкою форми №4-ОПП №120 від 02.03.2011 перебуває на обліку як платник податків в Ірпінській ОДПІ; згідно зі Свідоцтвом №111246957 НБ№257634 від 05.10.2009 є платником податку на додану вартість.

11.02.2013 Податковим органом на адресу Товариства направлено запит №596/10/22-4 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому Податковий орган просив надати йому копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися, для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податкового обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ФОП ОСОБА_2 за період з 01.06.2012 по 31.07.2012.

Листом від 18.02.2013 Товариством надано відповідь на запит Податкового органу №596/10/22-4 від 11.02.2013.

На підставі наказу № 151 від 25.03.2013, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України посадовою особою Податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках з ФОП ОСОБА_2 за період з 01.06.2012 по 31.07.2012.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №377/22-4/00333888 від 04.04.2013, у висновках якого зазначено, що перевіркою повноти обчислення своєчасності сплати до бюджетів державних цільових фондів податків, зборів (обов'язкових платежів) по розрахунках з ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення пунктів 198.2 (з урахуванням п. 187.9 ст. 187), 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 72470,00 грн., в тому числі за червень 2012 року на суму 32028,00 грн. та за липень 2012 року на суму 40442,00 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки:

«До Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС надійшла Постанова старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Київській області «Про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства АТ «Ветропак Гостомельський автозавод» по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_2 від 24.01.2013 №110/2», де вказано: «... СУ ДПС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32012100000000001 від 21.11.2012 щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, який за попередньою змовою з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4 та не встановленими слідством особами документально оформив видимість операцій з купівлі-продажу товарів, надання послуг, виконання робіт в період 2010-2012 років, які фактично не виконувалися, з підприємствами вигодонабувачами.

Попередньо ОСОБА_4, перебуваючи на податковому обліку, як ФОП у Рокитнянській МДПІ (вид діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту), передав реєстраційні документи та печатку підприємства ОСОБА_3, первинних та звітних документів від свого імені ОСОБА_4 не складав, підписував документи лише на прохання ОСОБА_3, не розуміючи їх змісту. Особисто ОСОБА_4, як фізична особа-підприємець господарської діяльності не здійснював, хто виступав представником при укладені угод від імені ФОП ОСОБА_4 йому також не відомо.

Виробничі потужності у ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2 є лише прикриттям незаконної діяльності з конвертації грошових коштів для підприємств реального сектору економіки.».

На підставі вищевикладеного Податковий орган дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_2 мав взаємовідносини з АТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» та формував безпідставний кредит даному контрагенту.

Також в Акті перевірки зазначено наступне:

«Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС отримано акт від Рокитнянської МДПІ Київської області ДПС від 30.11.12 №29/1701/НОМЕР_1 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями, з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період травень-вересень 2012 року», в якому зазначено наступне.

На підставі наказу Рокитнянської МДПІ Київської області ДПС від 21.11.12 №191, згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України, постанови слідчого СВ Білоцерківської ОДПІ про призначення позапланової документальної перевірки по кримінальній справі № 02-8707 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 205 КК України та в зв'язку з неподанням пояснень ФОП ОСОБА_2 та їх документального підтвердження на письмові запити Рокитнянської МДПІ від 03.10.12 № 314/М, від 22.10.12 № 330/М про надання інформації та її документального підтвердження з питання надання первинних документів, що підтверджують проведення операцій та взаєморозрахунки з постачальниками та покупцями проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період травень-вересень 2012 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За період травень - вересень 2012 року ФОП ОСОБА_2 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 2566621 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період травень-вересень 2012 року встановлено їх завищення на 2566621 грн., в т.ч. за травень 2012 року на суму 426997 грн., за червень 2012 року на суму 426469 грн., за липень 2012 року на суму 612216 грн., за серпень 2012 року на суму 629866 грн., та за вересень 2012року на суму 461073 грн.

На письмові запити Рокитнянської МДПІ від 03.10.12 № 314/М, від 22.10.12 № 330/М про надання інформації та її документального підтвердження з питання надання первинних документів, що підтверджують проведення операцій та взаєморозрахунки з постачальниками та покупцями від ФОП ОСОБА_2 не отримано, первинні документи, що підтверджують проведення операцій та взаєморозрахунки з постачальниками та покупцями за вищезазначений період ФОП ОСОБА_2 не надано. ФОП ОСОБА_2 не повідомив Рокитнянську МДПІ про втрату (знищення) документів.

В зв'язку з неподанням документів неможливо встановити реальний рух товарів (робіт, послуг) від ФОП ОСОБА_2 до покупців. ФОП ОСОБА_2 не підтвердив наявність залишків товарів на складах за даними оборотно-сальдових відомостей, карток рахунків, відомостей складського обліку щодо залишків товарів на складах, наявність основних фондів, складських приміщень, виробничих потужностей, трудовій ресурсів, наявність власних чи орендованих транспортних засобів, для здійснення визначених видів діяльності.

У зв'язку з вищевикладеним, підтвердити правомірність формування податкових зобов'язань з ПДВ та факт реального руху товарів (робіт, послуг) від ФОП ОСОБА_2 до контрагентів-покупців за період, який підлягав перевірці, неможливо.

Крім того, в провадженні слідчого управління ДПС у Київській області перебуває кримінальна справа № 02-8707 щодо ФОП ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

ФОП ОСОБА_2 за попередньою змовою з не встановленими слідством особами, документально оформив видимість операцій з купівлі вторинної сировини, які фактично не виконувалися, з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, не реалізовувались, а лише виражалися в документальному оформленні (договори, акти прийому-передачі, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні та інші документи) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

Крім того, ОСОБА_2 діяв за дорученням та від імені ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, які здійснили видимість неіснуючих операцій, таким чином незаконно формували податковий кредит для підприємств реального сектору економіки та були задіяні в схемі від сплати податків.

В ході проведення аналізу податкової звітності встановлено, що основні виробничі фонди у ФОП ОСОБА_2 відсутні.

В ході відпрацювання вказаного СПД встановлено, що у ФОП ОСОБА_2 відсутні основні фонди (виробничі, складські приміщення та вантажні транспортні засоби) та не використовуються наймані працівники, які можуть бути задіяні у підприємницькій діяльності.

Таким чином, за результатами проведеної роботи встановлено: неможливість фактичного здійснення вказаним СПД господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Тобто, враховуючи реальний час здійснення операцій, відсутність виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності - ФОП ОСОБА_2, відповідає ознакам «податкової ями» та задіяний у схемах незаконного формування податкового кредиту для підприємств реального сектору економіки.

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи той факт, що у ФОП ОСОБА_2 відсутні основні фонди, складські приміщення, виробничі потужності, трудові ресурси для здійснення визначеного виду діяльності встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди по ланцюгу постачання, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 безпідставно сформовано податкові зобов'язання у періоді, який підлягав перевірці, за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу вищезазначених контрагентів-покупців на загальну суму 2566621 грн., чим порушено вимоги п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України.

У періоді вчинення порушення відповідальною посадовою особою був ФОП ОСОБА_2, який письмових пояснень щодо встановлених порушень не надав.

У зв'язку з вищевикладеним, у ФОП ОСОБА_2 відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами покупцями та постачальниками в розумінні ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ, у ФОП ОСОБА_2 відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям».

Підсумовуючи викладені в Акті перевірки обставини, Податковий орган наголосив на тому, що операції по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) від ФОП ОСОБА_2 для АТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» порушують ст. 228 ЦК України щодо вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам та моральним засадам суспільства. Податковий кредит та податкові зобов'язання для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Отже, взаємовідносини між ФОП ОСОБА_2 та АТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» не спричинили реального настання господарських операцій.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000582204 від 22.04.2013, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 90587,50 грн., у тому числі за основним платежем - 72470,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 18117,50 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, Товариство оскаржило його в адміністративному порядку.

З результатами адміністративного оскарження рішенням Міністерства доходів і зборів №10402/6/99-99-10-01-15 від 04.09.2013 податкове повідомлення-рішення №0000582204 від 22.04.2013 залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що господарська діяльність між ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» та ФОП ОСОБА_2 здійснювалась на підставі договору купівлі-продажу №03/135 від 23.05.2012 (з додатковою угодою до нього №1 від 15.06.2012), згідно з умовами якого продавець (ФОП ОСОБА_2) продає, а покупець (ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод») купує наступний товар - склобій категорії «Б» згідно з специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору. Орієнтована сума договору без нарахування ПДВ - 1575000,00 грн., ПДВ 20% - 315000,00 грн. Поставка товару здійснюється по мірі його накопичення продавцем.

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі-продажу №03/135 від 23.05.2012 (купівлі-продажу склобою безбарвного та склобою змішаного) та наявності матеріально-технічної бази і трудових ресурсів для виконання цього договору позивачем надано копії наступних документів:

1) видаткових накладних: №70 від 01.06.2012 на суму 30527,28 грн. з ПДВ, №71 від 05.06.2012 на суму 13184,64 грн. з ПДВ, №72 від 08.06.2012 на суму 25603,20 грн. з ПДВ, №73 від 12.06.2012 на суму 13000,68 грн. з ПДВ, №74 від 13.06.2012 на суму 16022,16 грн. з ПДВ, №75 від 14.06.2012 на суму 18461,52 грн., №77 від 14.06.2012 на суму 5654,88 грн. з ПДВ, №78 від 15.06.2012 на суму 13001,80 грн. з ПДВ, №79 від 18.06.2012 на суму 16018,80 грн. з ПДВ, №80 від 21.06.2012 на суму 23972,20 грн. з ПДВ, №81 від 22.06.2012 на суму 16721,60 грн. з ПДВ, №82 від 02.07.2012 на суму 9858,80 грн. з ПДВ, №83 від 03.07.2012 на суму 29264,20 грн. з ПДВ, №84 від 04.07.2012 на суму 14725,20 грн. з ПДВ, №85 від 05.07.2012 на суму 17850,00 грн. з ПДВ, №86 від 06.07.2012 на суму 22478,40 грн. з ПДВ, №87 від 10.07.2012 на суму 10143,00 грн. з ПДВ, №88 від 11.07.2012 на суму 23006,20 грн. з ПДВ, №89 від 12.07.2012 на суму 10439,80 грн. з ПДВ, №90 від 13.07.2012 на суму 17703,00 грн. з ПДВ, №91 від 16.07.2012 на суму 13879,60 грн. з ПДВ, №92 від 18.06.2012 на суму 21533,40 грн. з ПДВ, №93 від 19.07.2012 на суму 20151,60 грн. з ПДВ, №94 від 23.07.2012 на суму 9662,80 грн. з ПДВ, №95 від 24.07.2012 на суму 10564,40 грн. з ПДВ, №96 від 26.07.2012 на суму 11390,40 грн. з ПДВ;

2) товарно-транспортних накладних: №Р702 від 01.06.2012, №Р701 від 01.06.2012, №Р70 від 01.06.2012, №Р71 від 05.06.2012, №Р72 від 08.06.2012, №Р721 від 08.06.2012, №Р73 від 12.06.2012, №Р731 від 12.06.2012, №Р74 від 13.06.2012, №Р741 від 13.06.2012, №Р751 від 14.06.2012, №Р75 від 14.06.2012, №Р77 від 14.06.2012, №78 від 15.06.2012, №Р781 від 15.06.2012, №Р791 від 18.06.2012, №Р79 від 18.06.2012, №Р801 від 21.06.2012, №Р80 від 21.06.2012, №Р81 від 22.06.2012, Р811 від 22.06.2012, Р82 від 02.07.2012, №Р831 від 03.07.2012, №Р83 від 03.07.2012, №Р841 від 04.07.2012, №Р84 від 04.07.2012, №Р85 від 05.07.2012, №Р851 від 05.07.2012, №Р86 від 06.07.2012, №Р861 від 06.07.2012, №Р87 від 10.07.2012, №Р881 від 11.07.2012, №Р88 від 11.07.2012, №Р89 від 12.07.2012, №Р891 від 12.07.2012, №Р901 від 13.07.2012, №Р90 від 13.07.2012, №Р911 від 16.07.2012, №Р91 від 16.07.2012, №Р921 від 18.07.2012, №Р92 від 18.07.2012, №Р93 від 19.07.2012, №Р931 від 19.07.2012, №Р94 від 23.07.2012, №Р95 від 24.07.2012, №Р96 від 26.07.2012;

3) податкових накладних: №100 від 01.06.2012 на суму 30527,28 грн. з ПДВ, №101 від 05.06.2012 на суму 13184,64 грн. з ПДВ, №102 від 08.06.2012 на суму 25603,20 грн. з ПДВ, №103 від 12.06.2012 на суму 13000,68 грн. з ПДВ, №104 від 13.06.2012 на суму 16022,16 грн. з ПДВ, №105 від 14.06.2012 на суму 18461,52 грн., №106 від 14.06.2012 на суму 5654,88 грн. з ПДВ, №107 від 15.06.2012 на суму 13001,80 грн. з ПДВ, №108 від 18.06.2012 на суму 16018,80 грн. з ПДВ, №109 від 21.06.2012 на суму 23972,20 грн. з ПДВ, №110 від 22.06.2012 на суму 16721,60 грн. з ПДВ, №100 від 02.07.2012 на суму 9858,80 грн. з ПДВ, №101 від 03.07.2012 на суму 29264,20 грн. з ПДВ, №102 від 04.07.2012 на суму 14725,20 грн. з ПДВ, №103 від 05.07.2012 на суму 17850,00 грн. з ПДВ, №104 від 06.07.2012 на суму 22478,40 грн. з ПДВ, №105 від 10.07.2012 на суму 10143,00 грн. з ПДВ, №106 від 11.07.2012 на суму 23006,20 грн. з ПДВ, №107 від 12.07.2012 на суму 10439,80 грн. з ПДВ, №108 від 13.07.2012 на суму 17703,00 грн. з ПДВ, №109 від 16.07.2012 на суму 13879,60 грн. з ПДВ, №110 від 18.06.2012 на суму 21533,40 грн. з ПДВ, №111 від 19.07.2012 на суму 20151,60 грн. з ПДВ, №112 від 23.07.2012 на суму 9662,80 грн. з ПДВ, №113 від 24.07.2012 на суму 10564,40 грн. з ПДВ, №114 від 26.07.2012 на суму 11390,40 грн. з ПДВ;

4) реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року від 19.07.2012 та за липень 2012 року від 19.08.2012;

5) прибуткових ордерів Товариства форми №4: №24138 від 01.06.2012, №24137 від 05.06.2012, №24136 від 09.06.2012, №24135 від 12.06.2012, №24133 від 13.06.2012, №24134 від 14.06.2012, №24392 від 14.06.2012, №24396 від 15.06.2012, №24395 від 18.06.2012, №24394 від 21.06.2012, №24393 від 22.06.2012, №24600 від 02.07.2012, №24601 від 03.07.2012, №24602 від 04.07.2012, №24604 від 05.07.2012, №24607 від 06.07.2012, №24608 від 10.07.2012, №24609 від 11.07.2012, №24610 від 12.07.2012, №24611 від 13.07.2012, №24991 від 16.07.2012, №24992 від 18.07.2012, №24993 від 19.07.2012, №24994 від 23.07.2012, №24995 від 24.07.2012, №24996 від 26.07.2012;

6) платіжних доручень №3895 від 03.08.2012 на суму 43711,92 грн. з ПДВ, №3991 від 06.08.2012 на суму 38603,88 грн. з ПДВ, №4034 від 08.08.2012 на суму 34483,68 грн. з ПДВ, №4122 від 10.08.2012 на суму 13001,80 грн. з ПДВ, №4212 від 14.08.2012 на суму 23972,20 грн. з ПДВ, №4274 від 17.08.2012 на суму 16721,60 грн. з ПДВ, №4342 від 20.08.2012 на суму 39123,00 грн. з ПДВ, №4405 від 22.08.2012 на суму 32575,20 грн. з ПДВ, №4478 від 27.08.2012 на суму 22478,40 грн. з ПДВ, №4581 від 28142,80 грн. з ПДВ, №4654 від 03.09.2012 на суму 13879,60 грн. з ПДВ; №4746 від 05.09.2012 на суму 21533,40 грн. з ПДВ, №4842 від 07.09.2012 на суму 20151,60 грн. з ПДВ, №4924 від 10.09.2012 на суму 20227,20 грн. з ПДВ, №4146 від 13.08.2012 на суму 21673,68 грн. з ПДВ, №4304 від 29.08.2012 на суму 33149,20 грн. з ПДВ, №4468 від 12.09.2012 на суму 11390,40 грн. з ПДВ,

7) довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (склобою) №24092 від 30.06.2012, №24138 від 31.07.2012,

8) договорів про оренду автомобільного транспорту: №010212-22 від 01.02.2012, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (орендатор) та ФОП ОСОБА_5 (орендодавець) щодо надання автомобіля Mersedes-BENZ (державний номер НОМЕР_2) для виконання робіт по перевезенню вантажів на умовах, передбачених цим договором; №010112-22 від 04.01.2012, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (орендатор) та ФОП ОСОБА_6 (орендодавець) щодо надання автомобіля DAF (державний номер НОМЕР_3) для виконання робіт по перевезенню вантажів на умовах, передбачених цим договором; №010112-22 від 18.01.2012, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (орендатор) та ФОП ОСОБА_7 (орендодавець) щодо надання автомобіля Mersedes (державний номер НОМЕР_4) для виконання робіт по перевезенню вантажів на умовах, передбачених цим договором;

9) трудових договорів №10701100157 від 23.03.2011, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_8; №10701100158 від 23.09.2011, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_9; №10701200079 від 12.04.2012, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_10; №10701200080 від 12.04.2012, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_11; №10701200081 від 12.04.2012, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_12;

Крім того, позивачем було надано витяг з Єдиного ліцензійного реєстру від 31.08.2013 щодо ФОП ОСОБА_2, фотознімки зберігання склобою на полігоні та його зваження, а також копії:

- специфікації на склобій до договору №03/135 від 23.05.2012;

- ліцензії ФОП ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 від 01.02.2011 на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (зокрема на склобій);

- свідоцтва №100068980 НОМЕР_5 про реєстрацію ФОП ОСОБА_2 як платника податку на додану вартість;

- витягу з протоколу №12 пленарного засідання Рокитнянської селищної ради Київської області, згідно з яким ФОП ОСОБА_2 надано дозвіл на збір і переробку второсировини на території полігону в смт. Рокитне Київської області;

- договору №1 від 20.07.2012 про надання автотранспортних послуг, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (замовник) та ТОВ «Підприємство «АТТ-Експрес»;

- Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №061987 від 28.01.2004 про те, що ВАТ «Гостомельський склозавод» є власником земельної ділянки площею 14,18 га за адресою: пл. Рекунова, 2, смт. Гостомель, Ірпіньський р-н, Київська обл. та топографічного плану цієї земельної ділянки;

- інвентаризаційної справи щодо земельної ділянки, розташованої за адресою пл. Рекунова, 2, смт. Гостомель;

- журналу видачі довіреностей Товариства форми №М-3.

Допитаний у судовому засіданні 03.10.2013 як свідок ОСОБА_13, який працює менеджером з постачання ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод», пояснив, що поставки склобою на Товариство здійснюються на підставі договорів та специфікацій, переважно по мірі накопичення товару та за цінами постачальників. Постачання здійснюється на підставі усної домовленості (заявки), в якій оговорюється орієнтовний обсяг постачання та складається графік постачання товару. На Товаристві поставлений товар (склобій) зберігається на спеціально відведених майданчиках, окремо для склобою безбарвного та склобою змішаного. При надходженні до Товариства товар проходить процедуру зваження та розвантаження, після чого оформлюються відповідні документи. Податкові накладні щодо привезеного товару передаються Товариству через водія або представника постачальника.

Свідок ОСОБА_13 на запитання суду щодо відносин Товариства з ФОП ОСОБА_2 пояснив, що останнім на Товариство поставлявся склобій. При цьому ОСОБА_2 неодноразово особисто прибував до Товариства.

Допитаний у судовому засіданні 10.10.2013 як свідок ОСОБА_2 пояснив, що ним, як фізичною-особою підприємцем здійснюється продаж (поставка) склобою Товариству. Перевезення склобою здійснювалося чотирма автомобілями на підставі договорів оренди автомобільного транспорту.

Також свідок ОСОБА_2 підтвердив, що ним були особисто підписані первинні документи, видані Товариству в рамках господарських відносин та надав фотознімки процесу завантаження, перевезення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом на матеріали кримінального провадження №32012100000000001 від 21.11.2012 щодо ФОП ОСОБА_3, а також акт перевірки Рокитнянської МДПІ Київської області ДПС від 30.11.2012 №29/1701/НОМЕР_1, не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про нікчемний характер правочину, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_2, та порушення вимог статті 198 Податкового кодексу України при формуванні Товариством податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

В матеріалах справи відсутня інформація про винесення вироку у кримінальному провадженні, на матеріали якого Податковий орган посилається в Акті перевірки.

Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Також суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» та ФОП ОСОБА_2 вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» та ФОП ОСОБА_2, правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами, наявність матеріально-технічної бази та трудових ресурсів підтверджується зазначеними вище: договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, довіреностями, договорами оренди автомобільного транспорту, договорами з найманими працівниками, відповідними дозволами та ліцензіями, наявністю земельної ділянки та складських приміщень, тощо.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами, поясненнями та показаннями свідків, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про завищення валових витрат є безпідставними.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах Товариства із вказаними контрагентами, тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із зазначеними суб'єктами господарювання у звітних документах.

Абзацом 9 пп. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України встановлено випадок, який не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Так, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При цьому судом враховано положення п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, до числа таких платників податку відноситься позивач.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» щодо формування податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 за червень-липень 2012 року.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ФОП ОСОБА_2, можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат за червень-липень 2012 року у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності з ФОП ОСОБА_2

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочину, укладеного між ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» та ФОП ОСОБА_2; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагенту первинних документах сум ПДВ та віднесення сум до валових витрат; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби форми «Р» №0000582204 від 22 квітня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський Склозавод» (код за ЄДРПОУ 00333888) судовий збір у розмірі 905 (дев'ятсот п'ять) грн. 88 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.