Постанова № 34446303, 29.10.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року м. ЛуцькСправа № 803/295/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представника відповідача Мельника С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Луцьке автотранспортне підприємство 10754» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" (далі - позивач, ВАТ "Луцьке АТП 10754", підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Луцька ОДПІ, інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000112201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Луцької ОДПІ від 26 жовтня 2012 року №1810 призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ «Луцьке АТП 10754» за результатами якої складений акт перевірки від 08 листопада 2012 року №69/22-1/05482280 та винесене податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000112201 яким нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 8 752,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі №2а/0370/3603/12, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року визнано протиправним та скасовано наказ Луцької ОДПІ від 26 жовтня 2012 року №1810, а відтак, на думку позивача, винесене за результатами перевірки податкове повідомлення рішення є протиправним.

Крім того, ухвалою Господарського суду Волинської області від 14 квітня 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Луцьке АТП 10754» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На думку позивача, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються штрафні санкції за невиконання грошових зобов'язань з податків та зборів (обов'язкових платежів), а відтак нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 16 січня 2013 року №0000112201 здійснено неправомірно. На підставі вищевикладеного просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 16 січня 2013 року №0000112201.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, однак у заяві від 28 жовтня 2013 року просить суд розгляд справи провести за відсутності представника ВАТ «Луцьке АТП 10754» (а.с.89).

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, та його представник у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечують з підстав викладених у письмових запереченнях від 13 березня 2013 року (а.с.49-50) зміст яких зводиться до того, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), що виникли після дня введення мораторію, а отже не припиняє заходів спрямованих на їх забезпечення. За невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції, що, на думку представника інспекції, підтверджується судовою практикою Верховного суду України (постанови від 25 червня 2011 року у справі №21-113а11, від 04 липня 2011 року у справі №21-144а11, від 05 грудня 2011 року у справі №21-348а11).

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача додатково надав пояснення суду, що скасування наказу на проведення перевірки не спростовує встановлених під час перевірки порушень податкового законодавства. На думку представника інспекції, ВАТ «Луцьке АТП 10754» не має жодного документального підтвердження господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід», що стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. На підставі вищевикладеного просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлено, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби наказом від 26 жовтня 2012 року №1810 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» призначено позапланову документальну перевірку ВАТ «Луцьке АТП 10754».

За результатами цієї перевірки інспекторами-ревізорами Луцької ОДПІ складений акт від 08 листопада 2012 року №679/22-1/05482280, яким встановлено порушення позивачем частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по господарських операціях з ТзОВ «Медео-Захід». Також перевіркою встановлено порушення пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пунктів 44.3, 44.6 статті 44, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 63 338,00 грн. Крім того податковою інспекцією виявлено порушення підприємством пункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пунктів 44.3, 44.6 статті 44, статті 135, 136, 137, пункту 138.2 статті 139, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в тому числі за ІІІ квартал 2010 року - 15 000,00 грн., за IV квартал 2010 року - 16 250,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - 32 583,00 грн. та за ІІІ квартал 2011 року - 11 506,00 грн. (а.с.7-14).

Вищезазначені висновки мотивовані тим, що для перевірки задекларованих показників підприємства не надано жодних документів, що свідчать про підтвердження податкового кредиту та його використання у фінансово-господарській діяльності по взаємовідносинах з ТзОВ «Медео-Захід», чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 63 338,00 грн., в тому числі:

1) за вересень 2010 року на 12 000,00 грн.;

2) за жовтень 2010 року на 13 000,00 грн.;

3) за травень 2011 року на 18 333,00 грн.;

4) за червень 2011 року на 10 000,00 грн.;

5) за серпень 2011 року на 10 005,00 грн. (а.с.14).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 16 січня 2013 року винесене податкове повідомлення рішення №000112201, яким ВАТ «Луцьке АТП 10754» нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 8 752,00 грн. (а.с.5).

Підприємство 25 січня 2013 року оскаржило вищезазначене рішення в адміністративному порядку, однак рішенням Державної податкової служби у Волинській області від 30 січня 2013 року №382/10/10.2-06 скаргу товариства залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строків оскарження (а.с.16-18).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 16 січня 2013 року №000112201 суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

В свою чергу пунктом 74.8 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

За правилами пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Проаналізувавши вищевикладені положення законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для винесення податкового повідомлення-рішення є проведення податкової перевірки, яка в свою чергу призначається виключно за рішенням керівника органу державної податкової служби.

На думку суду, визнання протиправним та скасування рішення керівника податкового органу про призначення податкової перевірки свідчить про незаконність всієї процедури перевірки, яка включає в себе встановлення та підтвердження відповідними доказами порушень податкового законодавства, формування висновків ревізорів-інспекторів у формі акту перевірки, розгляд заперечень платника податків до акту та винесення за результатами перевірки податкового-повідомлення-рішення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі №2а/0370/3603/12, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року визнано протиправним та скасовано наказ Луцької ОДПІ «Про проведення документальної позапланової перевірки» від 26 жовтня 2012 року №1810 (а.с.45-48, 82-87).

За правилами частини третьої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Оскільки наказ Луцької ОДПІ від 26 жовтня 2012 року №1810 про проведення перевірки визнаний судом протиправним та скасований, тому зібрані за результатами такої перевірки докази порушення ВАТ «Луцьке АТП 10754» положень податкового законодавства по господарським операціям з ТзОВ «Медео-Захід», які викладені в акті перевірки від 08 листопада 2012 року №679/22-1/05482280 не беруться судом до уваги, оскільки вони були одержані з порушенням порядку проведення перевірки, який встановлений Податковим кодексом України, а відтак є всі наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000112201.

При цьому, надаючи правову оцінку доводам позивача зазначених в позовній заяві про порушення податковим органом при винесенні оскаржуваного рішення положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ухвалою Господарського суду Волинської області від 14 квітня 2010 року №8/38-б порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Луцьке АТП 10754» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.23).

Суд не бере до уваги посилання позивача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів на підприємстві оскільки положення статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання податкових зобов'язань по операціям з ТзОВ «Медео-Захід» настав для позивача у вересні 2010 року на суму 12 000,00 грн., жовтні 2010 року на суму 13 000,00 грн., травні 2011 року на суму 18 333,00 грн., червні 2011 року на суму 10 000,00 грн., серпні 2011 року на суму 10 005,00 грн., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, тому дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється, що спростовує доводи позивача про протиправність податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000112201 з підстав порушення Луцькою ОДПІ положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 04 липня 2011 року у справі №21-144а11, від 05 грудня 2011 року у справі №21-348а11, які в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів України.

Одночасно суд звертає увагу на ту обставину, що оцінка правомірності податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000112201, яким нараховані лише штрафні санкції з податку на додану вартість, має здійснюватися судом в контексті висновків податкового органу про нереальність господарських операцій між ВАТ «Луцьке АТП 10754» та ТзОВ «Медео-Захід», які викладені в акті перевірки від 08 листопада 2012 року №679/22-1/05482280.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вищезазначеним положенням процесуального законодавства Луцькою ОДПІ не надано жодного доказу, який би підтверджував викладені в акті перевірки від 08 листопада 2012 року №679/22-1/05482280 висновки про нереальність господарських операцій між ТзОВ «Медео-Захід» та ВАТ «Луцьке АТП 10754».

При цьому суд не приймає посилання представника відповідача у судовому засіданні, на ненадання позивачем Луцькій ОДПІ документального підтвердження господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід» з огляду на наступне.

За правилами пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зазначене положення Податкового кодексу України кореспондується з пунктом 85.6 статті 85 Кодексу, відповідно до якого у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Таким чином посадові особи контролюючого органу, тобто у даному випадку Луцької ОДПІ, при проведенні перевірки ВАТ «Луцьке АТП 10754» мали право витребувати документальне підтвердження господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід», а у випадку відмови у наданні цих документів на підставі пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України були зобов'язані скласти акт про відмову у їх наданні, однак цього не зробили, а доказів зворотнього відповідач суду не надав. При цьому, в акті перевірки від 08 листопада 2012 року №679/22-1/05482280 взагалі не зазначено про факт витребування від ВАТ «Луцьке АТП 10754» будь-яких документів.

Слід зазначити, що питання ненадання ВАТ «Луцьке АТП 10754» документального підтвердження господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід» досліджувалося судом під час розгляду адміністративної справи №2а/0370/3603/12, які з огляду на частину першу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає преюдиційними.

Зокрема, як зазначено в постанові Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного (а.с.45-48, 83-88), Луцька об'єднана держана податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби 03 травня 2012 року направила Відкритому акціонерному товариству «Луцьке автотранспортне підприємство 10754» запит про надання письмового пояснення та його документального підтвердження, щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Медео-Захід» (код ЄДРПОУ 35594018) за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року, в якому зазначено, що запит направлено відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (а.с.46).

Під час розгляду справи судом встановлено, що запит відповідача від 03 травня 2012 року за вихідним № 3838/10/22-1 складено із порушенням вимог абзаців першого та другого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, пунктів 9 та 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, а саме без посилання на підстави надсилання запиту, за таких обставин підприємство на підставі абзацу п'ятого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, пункту 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, був звільнений від обов'язку надання відповіді на такий запит, отже, суд вважає, що оскільки інформаційний запит було надіслано ВАТ «Луцьке АТП 10754» із вказаними вище порушеннями, останній не мав характеру "обов'язкового" (а.с.47).

Відтак, у справі №2а/0370/3603/12 суд першої інстанції, правову позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що запит Луцької ОДПІ на отримання документального підтвердження господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід» не відповідав положенням законодавства, а тому позивач був звільнений від обов'язку надавати відповідь на нього.

Зазначене спростовує доводи представника відповідача у судовому засіданні про те, що ВАТ «Луцьке АТП 10754» на запит Луцької ОДПІ не надало жодного документу на підтвердження господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід», оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлена незаконність такого запиту.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем, суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області, суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000112201, не надала доказів нереальності господарських операцій між ВАТ «Луцьке АТП 10754», а також не довела факту витребування документального підтвердження по цим операціям у позивача, при цьому наведені в акті перевірки від 08 листопада 2012 року №679/22-1/05482280 докази на підставі частини третьої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України не беруться судом до уваги з огляду на незаконність їх отримання.

Як визначено частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000112201, суд дійшов висновку, що воно не відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та винесено не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема Податковим кодексом України.

Оскільки постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі №2а/0370/3603/12, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року визнано протиправним та скасовано наказ Луцької ОДПІ від 26 жовтня 2012 року №1810 про проведення документальної позапланової перевірки, а Луцькою ОДПІ не надано доказів нереальності господарських операцій між ВАТ «Луцьке АТП 10754» та ТзОВ «Медео-Захід», а також не доведений факт витребування документального підтвердження по цим операціям у позивача, тому на підставі частини третьої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України зібрані за результатами такої перевірки докази, які викладені в акті перевірки від 08 листопада 2012 року №679/22-1/05482280 не беруться судом до уваги, а відтак прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000112201 винесено неправомірно.

При цьому, приймаючи рішення у даній справі суд виходить з повноважень передбачених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень та його скасування.

Таким чином, для повного захисту прав та законних інтересів ВАТ «Луцьке АТП 10754» адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 16 січня 2013 року №0000112201.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Луцьке автотранспортне підприємство 10754» за подання даного позову платіжним дорученням від 15 лютого 2013 року №384 сплатило судовий збір у розмірі 114,71 грн., тобто на 0,01 грн. більше, ніж того вимагає законодавство (а.с.2).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, тому на користь Відкритого акціонерного товариства «Луцьке автотранспортне підприємство 10754» з Державного бюджету України слід стягнути судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 0,01 грн. здійснюється за правилами статті 7 Закону України «Про судовий збір» за письмовою заявою підприємства.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Луцьке автотранспортне підприємство 10754» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 16 січня 2013 року №0000112201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Луцьке автотранспортне підприємство 10754» (43020, м. Луцьк, вул. Рівненська, 48, ідентифікаційний код юридичної особи 05482280) судовий збір у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І.Смокович

Повний текст постанови виготовлений 30 жовтня 2013 року.