Рішення № 34446136, 03.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9921/2013 Головуючий у суді першої інстанції: Шум Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Кулікової С.В, Рейнарт І.М.

при секретарі: Іванову Ф.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача Євстігнєєва А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києві від 28 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він з 2005 року працював у відповідача на посаді генерального директора та був звільнений 10.08.2012 року за домовленністю сторін відповідно до ст. 36 КЗпП України. Однак на час звільнення відповідач не провів повного розрахунку з ним, у зв'язку з чим останній просив суд стягнути на його користь середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 26 917, 64 гривень та моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 червня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу де ставив питання про скасування рішення суду та постановлення нового про задоволення позову. Вказуючи при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу. Представник відповідача не визнав подану апеляційну скаргу заперечував проти її задоволення.

Розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу № 2 від 24.08.2005 року ТОВ «УкрОпт «Мастер-енерго» позивач ОСОБА_6 приступив до виконання своїх обов'язків на посаді генерального директора.

Згідно Наказу № 50-к від 10.08.2012 року ТОВ «УкрОпт «Мастер-енерго» позивач був звільнений з посади генерального директора за згодою сторін відповідно до ст. 36 КЗпП України, підстава: заява позивача та Рішення зборів учасників Товариства.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що у судовому засіданні не доведено, що саме з вини ТОВ «УкрОпт «Мастер-енерго» позивачу не було проведено повний розрахунок при його звільненні з посади генерального директора вказаного товариства, оскільки вказане право позивач повинен був реалізувати під час свого звільнення маючи відповідні повноваження. Підтвердженням цього на думку суду було те, що накази як про своє так і про звільнення головного бухгалтера товариства були підписані особисто позивачем, як генеральним директором. На момент звільнення позивача з займаної посади, інших керівних посад не було, тобто, позивач, як керівна особа, уповноважений був здійснити всі розрахунки при своєму звільненні та отримати з рахунку товариства належні йому кошти, які на той час згідно довідки « Приват Банку» були у наявності на рахунку товариства. Крім того позивач після свого звільнення з посади генерального директора товариства не повідомив свого правонаступника про наявність будь-якої заборгованості товариства перед ним, а відтак отримавши лише його лист відповідач в особі генерального директора ОСОБА_6 повідомив письмово про проведення в повному обсязі всіх належних йому виплат.

Однак, колегія суддів вважає, що зазначені вище висновки суду не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та матеріалах справи.

Як вбачається із матеріалів справи позивач був звільнений з роботи 10.08.2012 року. ОСОБА_6 працюючи у товаристві мав картковий рахунок ( а.с.4) на який серед інших надходжень перераховувались також кошти у вигляді заробітної плати. Згідно даних наданих банківською установою, вбачається, що після його звільнення на картковий рахунок були перераховані кошти як « заробітна плата», а саме: 23.08.2012 року - 679.18 гривень, 26.10.2012 року - 2181, 76 гривень.

За таких обставин твердження відповідача про відсутність у товариства даних щодо наявної заборгованості перед позивачем та здійснення в цей період часу перерахувань коштів спростовується зазначеними вище даними довідки.

Крім того колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було взято до уваги що положеннями ст.ст. 47, 116 КЗпП України ( підстави позовних вимог) на власника або уповноважений ним орган покладено обов'язок в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку, провести з ним розрахунок, а у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум виплатити середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку( ст. 117 КЗпП України). ОСОБА_6 займав посаду генерального директора, а отже не був власником та роботодавцем, а відтак саме власник товариства в день звільнення повинен був забезпечити проведення повного розрахунку, а не позивач по справі.

У зв'язку з веденням бухгалтерського обліку та поданням товариством на його основі податкової та іншої звітності, наявність заборгованості по виплаті заробітної плати - це дані, які формує саме підприємство як роботодавець та зазначає у відповідній документації. Інформація про заборгованість по виплаті заробітної плати відображається в бухгалтерській документації товариства доти, доки заборгованість не буде погашена. Тому твердження відповідача щодо відсутності у товариства даних про наявність заборгованості перед ОСОБА_6 до моменту отримання ними в жовтні 2012 року звернення останнього не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду як таке що постановлено з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню з постановленням нового : за яким вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення на користь позивача за правилами ст. 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку з 11.08.2012 року по 27.10.2012 року ( згідно довідки середньоденний заробіток позивача за два останні місяці роботи становив - 518,23 гривни (квітень + травень = 20729 гривень : 40 = 518,23) у той час як кількість робочих днів - за серпень, вересень, жовтень 2012 року = 53. Отже розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку - 27 465,93 гривень.

Також колегія суддів вважає, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивача, щодо відшкодування моральної шкоди у відповідності до положень ст. 237-1 КЗпП України. Так, як підставою для відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин є порушення роботодавцем будь-яких із передбачених законом прав найманого працівника, якщо таке порушення поєднано з його моральними стражданнями, втратою ним нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 309, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києві від 28 травня 2013 року скасувати, та постановити нове, за яким:

Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" (08298, вул. Меблева, 9, смт Коцюбинське, КОД ЄДРПОУ 33482826) на користь ОСОБА_6 (паспорт серії НОМЕР_1) середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 27 465,93 (двадцять сім тисяч чотириста шістдесят пять) гривни, та спричинену моральну шкоду у розмірі 500 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" (08298, вул. Меблева, 9, смт Коцюбинське, КОД ЄДРПОУ 33482826) судовий збір у розмірі 344,05 грн. на користь держави.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: