Рішення № 34445406, 25.10.2013, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

2/154/651/13

154/2116/13-ц

26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

« 25 » жовтня 2013 року. Володимир - Волинський міський суд, Волинської області

в складі : головуючого судді - Канівця Л.Ф.,

за участю секретаря - Венгловської О.С.,

представника позивача - Савицької Г.Д.,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк » до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,-

ВСТАНОВИВ :

ПАТ КБ « Приватбанк » звернулося до суду з вищезазначеним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.03.2006 року між «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію з лімітом в розмірі 2000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначає, що свої зобов'язання перед позичальником виконав повністю.

Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку , встановлених кредитним договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідач ОСОБА_2 кредитні кошти використав в повному об'ємі, але не здійснює погашення кредиту, внаслідок чого у відповідача перед ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 31.05.2013 року виникла заборгованість в розмірі 23573,69 гривень, яка складається з:

5990,93 грн. - заборгованість по кредиту;

15984.01 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом ;

500 грн .- штраф ( фіксована частина ) ;

1098 .75 грн. - штрафи ( процентна складова )

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю. Просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ « Приватбанк » заборгованість за кредитним договором в розмірі 23573 .69 грн. та судові витрати в сумі 235 грн. 74 коп.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали , суду пояснили, що відповідач брав гроші в кредит у банку «Приватбанк» і повністю їх повернув. На даний час він звернувся з заявою до МВ УМВС у Волинській області про крадіжку коштів з його кредитної картки, так як кошти з його кредитної картки знімались в місцях де він ніколи не бував та і не міг бути. За його заявою проводиться перевірка. Вважають , що позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із змісту ст. ст. 1 054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов"язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1 050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов"язаний сплатити неустойку, відповідно до ст. ст. 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1 048 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. ст. 549, 551 ЦК України, неустойка (штраф ), є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що 14.03.2006 року між «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію з лімітом в розмірі 2000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивач свої зобов'язання перед позичальником виконав повністю.

Даним договором було передбачено право банку на збільшення чи зменшення кредитного ліміту за рішенням банку.

Як вбачається з пояснень сторін, матеріалів справи ( виписки по рахунку ОСОБА_2 ) відповідач використав надані йому банком кошти .

Відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором про надання банківських послуг не виконав, чергових погашень частини кредиту та процентів у встановлений Умовами та Правилами надання банківських послуг термін не вносив, погашення кредиту не здійснював .

Відповідно до п.п. 5.2., 6.5, 8.6 у випадку порушення кредитного договору клієнт зобов'язується сплачувати заборгованість за кредитом, відсотках за його використання, по використанні ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Банк має право вимагати дострокового виконання договірних зобов'язань в цілому чи у визначеній банком частині у випадку невиконання клієнтом своїх договірних зобов'язань і інших зобов'язань за цим договором. При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Внаслідок чого у відповідача перед ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 31.05.2013 року виникла заборгованість в розмірі 23573,69 гривень, яка складається з:

-5990,93 грн. - заборгованість по кредиту;

-15984.01 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом ;

-500 грн .- штраф ( фіксована частина ) ;

-1098 .75 грн. - штрафи ( процентна складова ) .

Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо того, що він не знайомий з умовами і правилами надання банківських послуг, а тому не може нести відповідальність за їх невиконання, оскільки дана обставина спростовується заявою, підписаною власноручно відповідачем ОСОБА_2, з якої вбачається, що ОСОБА_2 ознайомився і згоден з умовами та правилами надання банківських послуг, а також те, що на даний час він звернувся з заявою до МВ УМВС у Волинській області про крадіжку коштів з його кредитної картки, так як кошти з його кредитної картки знімались в місцях де він ніколи не бував та і не міг бути , суд відноситься критично оскільки дана обставина не доведена в суді .

Суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний нести перед банком по поверненню коштів .

Доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строки позовної давності , судом до уваги не приймаються , оскільки згідно п.9.12 умов та правил надання банківських послуг, кредитний договір діє на протязі 12 місяців, та був пролонгований автоматично у зв'язку з тим, що сторони не заявили про припинення його дії . Отже, в такому випадку, позивачем строку позовної давності пропущено не було

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача 23573 грн. 69 коп. кредитної заборгованості. Також слід стягнути з відповідача в користь банку понесені позивачем судові витрати в розмірі 235,74 грн.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Керуючись ст.ст. 10, 60, ,88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530 , 625 ЦК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк » до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк » заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 14.03.2006 року в розмірі 23573( двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят три ) грн. 69 коп. на розрахунковий рахунок № 29092829003111 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 , та судові витрати в розмірі 235 ( двісті тридцять п'ять ) грн. 74 коп. на розрахунковий рахунок № 64993919400001 , МФО 305299.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області протягом 10 днів з дня його проголошення .

Головуючий