Постанова № 34445039, 24.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р. Справа № 922/2527/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плужник О.В., суддя Барбашова С.В. , суддя Пушай В.І.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Майданік В.В.

відповідача: Завада Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ (вх. №2835Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 28.08.13 року у справі №922/2527/13

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ

до Приватного АТ "Новоселівський гірничо - збагачувальний комбінат", с. Новоселівка, Нововодолазький район

про стягнення 13 365,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.08.2013 року по справі №922/2527/13 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірнично-збагачувальний комбінат" на користь Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" 6000 грн. штрафу, 1720,50 грн. судового збору. В стягненні 7365 грн. штрафу відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем своєчасно надано клопотання про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу з посиланням на те, що він вжив всіх необхідних заходів щодо усунення недоліків, виявлених позивачем, а саме 16.10.2012 року на станції "Ворожба" працівники відповідача відвантажили та отримали надлишок вантажу, … враховуючи скрутне економічне та фінансове становище відповідача, та те, що на цей час виробництво відповідача працює на межі рентабельності, і сплата штрафів негативно відбивається на виконанні соціальних зобов'язань відповідача, враховуючи, що сума штрафу є надмірно великою та відповідачем своєчасно було вжито всіх необхідних заходів щодо недопущення господарського правопорушення, не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, негайно відвантажено та отримано надлишок вантажу, в результаті чого позивачем не понесено додаткових витрат, господарський суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір штрафу до 6000 грн.

Позивач, ДТГО "Південно-Західна залізниця", не погодився з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелян вважає, що судом першої інстанцїї було необгрунтовано зменшено розмір штрафу без врахування інтересів та матеріального стану обох із сторін.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем грубо порушені вимоги п.п. 4.1 п. 4 гл. 1 Правил розміщення та кріплення вантажів у вагонах параграфа 6 ст. 9 СМГС, що призвело до завантаження вагону понад його вантажопідйомність на 7080 кг., та становить загрозу безпеці руху поїздів і могло привести до тяжких наслідків.

На думку позивача, при задоволенні клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу суд врахував лише матеріальний стан останнього, не прийнявши до уваги доводи та докази позивача про не менш важкий фінансовий стан залізниці.

Апелянт зазначає, що в даному випадку перевезення здійснювалося в міжнародному сполученні, яке регулюється "Соглашением о международном железнодорожном грузовом сообщении" (СМГС), проте суд в своєму рішенні посилається на статті Статуту залізниць України, що, на думку позивача, є порушенням, оскільки Статут регулює відносини у внутрішньому сполученні між залізницями України.

Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2013 року по справі №922/2527/13 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2013 року по справі №922/2527/13 залишити без змін, а скаргу ДТГО "Південно-Західна залізниця" без задоволення.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у жовтні 2012 року зі станції Кварцовий Південної залізниці відповідачем, ПАТ "Новоселівський гірничо - збагачувальний комбінат", за залізничною накладною №43410091 було відправлено на станцію Брест - Східний Білоруської залізниці на адресу ТОВ "Брестський електроламповий завод" в залізничному вагоні № 67153577 вантаж - пісок кварцовий.

На вищевказане відправлення вантажу відправник надав станції навантаження заповнену накладну №43410091, в графі "Маса вантажу, вантажовідправником вказана маса вантажу у вагоні № 67153577 нетто 69000 кг.

Відповідно до приписів п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №863/5084, правильність внесених у накладну відомостей, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Як встановлено судом першої інстанції, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної представник відправника своїм підписом підтвердив.

При прибутті вагону на ст. Ворожба Південно - Західної залізниці було виявлено невідповідність маси вантажу вагону №67153577 даним перевізних документів, а саме: перевантаження маси вантажу понад вантажопідйомність вагону на 7080 кг.

На підставі встановленого факту перевантаження маси вантажу на 7080 кг було складено комерційний акт № Б 025126/26 від 16.10.2012 року.

Відповідно до зазначеного комерційного акту контрольне переважування спірного вагону проводилось на 150 тонних вагонних вагах.

Перевіркою було виявлено, що в накладній №43410091 у вагоні №67153577 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж було встановлено, що маса вантажу складає 76080 кг, що на 7080 кг більше ніж зазначено у накладній та понад максимальну вантажопідйомність вагону.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що дані правовідносини регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт" та Статутом залізниць України.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до Правил перевезення вантажів, розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованих в міністерстві юстиції України від 24.06.2011 р. за №765/19503, а також ст. 23 Статуту, відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 зазначених Правил, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

Статтею 24 Статуту залізниць України та Правилами перевезень вантажів визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Пунктом 6.1. роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" закріплено, що ст. 122 Статуту залізниць України встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі відповідно до ст. 118 Статуту.

При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Таким чином, як правомірно зазначено судом першої інстанції, комерційний акт № Б 025126/26 від 16.10.2012 року, складений позивачем, є підставою для покладання відповідальності на відправника.

З урахуванням наведених правових норм, а також приймаючи до уваги, що надані до матеріалів справи акти загальної форми №803-Ю від 14.10.2012 року та №665-П від 15.10.2012 року засвідчують факт невідповідності маси вантажу вагону даним перевізних документів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу, що відповідає вимогам ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Разом з тим, судом першої інстанції, з урахуванням наданого відповідачем клопотання про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу, визнано, що сума штрафу є надмірно великою. Враховуючи той факт, що відповідачем своєчасно було вжито всіх необхідних заходів щодо недопущення господарського правопорушення, не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, негайно відвантажено та отримано надлишок вантажу, в результаті чого позивачем не було понесено додаткових витрат, а також посилання відповідача на важке фінансове становище, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру стягуваного штрафу до 6000,00 грн.

Тобто, зменшуючи розмір штрафу, суд першої інстанції обмежився лише посиланням на те, що відповідачем не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин та на скрутне фінансове становище відповідача, при цьому не зазначив конкретних обставин, які дають змогу даний випадок ототожнювати з винятковим.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що неправильне зазначення відповідачем в накладній маси вантажу, призвело до навантаження вагону понад його вантажопідйомність, що становить загрозу безпеці руху поїздів та могло привести до тяжких наслідків.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про залізничний транспорт", розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойку здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.

Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф відповідно до статті 122 Статуту залізниць України, якою передбачено, що у випадку неправильного зазначення маси вантажу, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у п'ятикратному розмірі відповідно до ст. 118 цього Статуту.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдані залізниці у зв'язку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Крім того, відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей, з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, правовий аналіз наведених положень Статуту залізниць України, дає підстави вважати, що штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитків.

В даному випадку, суд першої інстанції не мав права зменшувати розмір штрафу встановленого статтями 118 та 122 Статуту, оскільки тим самим змінив розмір штрафу, встановленого Статутом залізниць України.

Більш того, задовольняючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, суд першої інстанції не взяв до уваги інтереси іншої сторони по справі.

Отже, позивачем на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать в їх сукупності про правомірність позовних вимог, тоді як відповідачем не надано жодних аргументованих доказів, які б спростовували суму нарахованого штрафу, а також не доведено правових підстав для зменшення розміру штрафу за невідповідність маси вантажу вказаного вагону даним перевізних документів.

В той же час, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що посилання заявника на не застосування судом до спірних правовідносин Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення не змінює обґрунтованих висновків суду. Факт порушення відповідачем вимог, які регулюють перевезення вантажів залізницею, у вигляді зазначення в накладній №43410091 відомостей, які не відповідають дійсності є доведеним та підтверджений належними доказами. Розмір штрафних санкцій передбачений УМЗВС за перевезення надлишку маси вантажу по залізниці, на якій було виявлено цей надлишок, також нараховується у п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку вантажу.

На підставі викладеного, рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2013 року у справі №922/2527/13 підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні 7365 грн. штрафу.

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.08.13 року у справі №922/2527/13 в частині відмови у стягненні 7365 грн. штрафу скасувати та прийняти нове, яким позов в цій частині задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірнично-збагачувальний комбінат" (63209, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул. Піщана, буд. 2, код ЄДРПОУ 30773938, п/р 26008707213920 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) на користь Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033, п/р № 26002001504 в АБ "Експрес-Банк" м. Києва, МФО 322959, код ЄДРПОУ 04713033) - 7365,00 грн. штрафу та 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 25.10.2013 року.

Головуючий суддя Плужник О.В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Пушай В.І.