Постанова № 34444916, 29.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.10.2013 р. справа №905/3930/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників сторін від позивача:не прибуввід відповідача:не прибуврозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецькна ухвалу господарського судуДонецької областівід11.09.2013р. по справі№905/3930/13 (суддя Чернова О.В.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецькдотовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м.Київпровизнання договору фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. недійним в частині встановлення у п.6.1. права відповідача на вилучення у позивача предмета лізингу у безспірному порядку

ВСТАНОВИВ:

31.05.2013р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м.Київ про визнання договору фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. недійним в частині встановлення у п.6.1. права відповідача на вилучення у позивача предмета лізингу у безспірному порядку. Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.06.2013р. провадження у справі №905/3930/13 було порушено та розгляд справи призначено на 02.07.2013р.

Справа слуханням неодноразово відкладалась.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.09.2013р. справу №905/3930/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м.Київ про визнання договору фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. недійним в частині встановлення у п.6.1. права відповідача на вилучення у позивача предмета лізингу у безспірному порядку направлено за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвала суду, з посиланням на частину 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що справи у спорах про визнання договорів недійними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою господарським судом Донецької області, товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 11.09.2013р. по справі №905/3930/13, посилаючись на те, що у даному випадку позовною вимогою є визнання недійним лише пункту 6.1. договору фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р., який не містить будь-яких зобов'язань для відповідача, а встановлюється обов'язок для позивача.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2013р. апеляційну скаргу було прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, судове засідання призначено на 29.10.2013р.

Сторони у судове засідання представників не направили, причини нез'явлення та невиконання вимог суду не повідомили.

Позивач 28.10.2013р. направив клопотання про відкладання та продовження строку розгляду справи з підстав знаходження повноважного представника у відпустці та неможливістю направлення до судового засідання інших повноважних працівників.

Колегія суддів вважає заявлене позивачем клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки за матеріалами справи відповідач є юридичною особою, та у разі неможливості прибуття у судове засідання представника, який залучений до участі у іншому судовому процесі, підприємство має можливість направити до судового засідання будь-якого іншого представника.

Крім того, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції обмежений збором доказів та додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Проте, з наданого відповідачем клопотання не вбачається які саме докази та в підтвердження яких обставин він має намір надати.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження від 21.10.2013р. сторони було повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

31.05.2013р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м.Київ про визнання договору фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. недійним в частині встановлення у п.6.1. права відповідача на вилучення у позивача предмета лізингу у безспірному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк та товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м.Київ відбувся правочин, тобто сторони уклали господарський договір.

Договір, який позивач просить визнати недійним відноситься до двосторонніх (частини 2, 3 статті 626 Цивільного кодексу України) і є підставою для виникнення у контрагентів взаємних зустрічних зобов'язань.

За приписами частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Отже, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 15 Господарського процесуального кодексу України, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

При цьому, за приписами пункту 20.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» стороною, зобов'язаною здійснити певні дії, може бути будь-яка із сторін, у якої з огляду на умови договору та з урахуванням фактичних обставин справи відповідний обов'язок існує на момент подання позову.

Відповідно до пункту 1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо зобов'язаною за договором є кожна із сторін, справа розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

З умов договору фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. вбачається, що за змістом спірного договору зобов'язаною стороною є кожна із сторін, оскільки за умовами договору (пункт 1.1. договору) лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у сою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у володіння та користування протягом усього строку лізингу за оплату (лізингові платежі) майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток №2 до цього договору) (надалі - предмет договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

За приписами статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку зобов'язаною за договором фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. є кожна із сторін.

Колегія суддів апеляційного суду не приймає посилання апелянта на те, що саме за пунктом 6.1. договору, який визнається недійсним, у відповідача відсутнє зобов'язання, оскільки за приписи частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України стосуються зобов'язань за договором в цілому, а не за його окремими пунктами.

Отже, оскільки з матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням відповідача є м.Київ, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення позивачем правила територіальної підсудності розгляду справ в господарських судах України.

За приписами частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про направлення матеріалів справи №905/3930/13 до господарського суду м. Києва.

Враховуючи вищезазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 11.09.2013р. по справі №905/3930/13, якою матеріали зазначеної справи було скеровано до господарського суду м.Києва, винесена у відповідності до норм процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Донецької області від 11.09.2013р. по справі №905/3930/13 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 15, 17, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м.Донецьк залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 11.09.2013р. по справі №905/3930/13 - залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 5 примір.: 1. Позивачу; 2. Відповідачу; 3. У справу; 4. ДАГС; 5.ГСДО