Рішення № 34444875, 23.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2013 р.Справа № 916/2443/13

За позовом: Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт";

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

Про стягнення 40 184, 43 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Кресюн А.В. - довіреність від 06.02.13р.; Бойко С.В. довіреність від 16.07.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Про стягнення 40 184, 43 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2013 року порушено провадження у справі №916/2443/13.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 23.10.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

19.07.2011р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності а саме: нежитлові приміщення першого поверху трьохповерхової будівлі спорткомплексу площею 21,2кв.м. та нежитлові приміщення другого поверху адміністративної будівлі, площею 32,9 кв.м. загальною площею 54,10 кв.м., що розміщений за адресою: АДРЕСА_1, що перебувають на балансі Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт".

Відповідно до п. 3.1. договору від 19.07.2011р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) та п. 19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, який затверджено наказом Фонду державного майна України 11.06.2007р. за №604/13871 і становить без ПДВ за пропозицією Орендаря як єдиного заявника - 2490грн.

Відповідно до п. 3.3. договору від 19.07.2011р. орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.5. договору від 19.07.2011р. орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоотримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно пропорцій розподілу, устанволених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Так, за період з жовтня 2012року по червень 2013р. позивач надав відповідачу послуг на суму 12 728,18грн., що підтверджується рахунками- фактурами. Проте, відповідач виставлені позивачем рахунки не оплатив.

18.08.2011р. між Державним підприємством „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (позивач, балансоутримувач) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю №295-ХД, згідно якого Балансоотримувач забезпечує обслуговування та утримання будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будівлі спорткомлексу інв. №33 та адміністративної будівлі інв. №1674, а також утримання прибудинкової території, а орендар зобов'язувався здійснювати оплату за надані послуги.

Відповідно до п.2.1.1. договору №295-ХД від 18.08.2011р., розмір плати за обслуговування і ремонт Будівель, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень Будівель залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоотримувачу житлово - експлуатаційними, ремонтно - будівельними організаціями та іншими субєктами господарювання і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт Будівель, комунальні та інші послуги Балансоотримувача.

Відповідно до п.2.2.3. договору №295-ХД від 18.08.2011р. Орендар не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем вносить плату на рахунок позивача за надані послуги.

Додаткоими угодами №1 від 03.02.2013р., №2 від 01.02.2013р., №3 від 15.07.2013р. були внесені зміни до договору, зокрема в частині розміру плати.

На оплату платежів за договором від 18.08.2011р. Балансоотримувачем були виставлені рахунки - фактури за період з 31.10.2012р. по 31.07.2013р. на загальну суму 24 976,06грн. Рахунки разом з актами здачі - приймання послуг були отримані уповноваженою особою Орендаря, що підтверджується журналом вихідних рахунків.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензії №1322 від 21.06.2013р. та №1335 від 25.06.2013р., що підтверджується реєстрами на відправку кореспонденції ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" за 25.06.2013р., 27.06.2013р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.06.2013р. Орендар відповіді на претензію не надав.

Позивач належно виконував умови договору, надавав відповідачу послуги.

Проте, відповідач виставлені позивачем рахунки не оплатив.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди від 19.07.2011р. та договором №295-ХД від 18.08.2011р. складає 37 704,24грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 37 704,24грн. є обґрунтованими, підтвердженими доказами, що знаходяться в матеріалах справи та про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем оплата наданих за договорами послуг своєчасно проведена не була, що є порушенням зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

П. 3.6. договору оренди від 19.07.2011р. передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підялгає індексації і стягується до бюджету та Баланоотримувачу у визначеному п. 3.5. договору оренди співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 2.2.3 договору №295-ХД від 18.08.2011р. Орендар зобовязується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоотримувача Будівель за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівель, технічне обслуговування Будівель відповідно до загальної площі Приміщень, на ремонт відповідно до відновної вартості Приміщення, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Таким чином, сума пені за договром від 19.07.2011р. складає 637,95грн. та за договром №295-ХД від 18.08.2011р. 1361,15грн.

Перевіривши розрахунок пені, що приходить до висновку, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та договорам. Тому, суд задовольняє позов в частині стягнення пені за договром 19.07.2011р. складає 637,95грн. та за договром №295-ХД від 18.08.2011р. 1361,15грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за прострочення оплати наданих послуг нараховано до стягнення з відповідача 3% річних за договором №295-ХД від 18.08.2011р. в розмірі - 326,75грн. та за договром від 19.07.2011р. 154,34грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованих 3% річних, суд встановив, що розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 40 184,43грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44-49, 50, 75 ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Державного підприжмства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, р\р 2600700526016 в Чорноморському філіалі АБ „Київська Русь" м. Іллічівськ, МФО 388562, код ЄДРПОУ 01125689) - заборгованість у розмірі 40 184,43грн., яка складається з заборгованості за договором оренди від 19.07.2011р. та договором №295-ХД від 18.08.2011р. у розмірі - 37 704,24грн., суми пені за договром від 19.07.2011р. у розмірі 637,95грн. та за договром №295-ХД від 18.08.2011р. у розмірі 1361,15грн. та 3% річних за договором №295-ХД від 18.08.2011р. в розмірі - 326,75грн. та за договром від 19.07.2011р. 154,34грн.; витрати по сплаті судового збору на суму 1720,50грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.10.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.