Рішення № 34444532, 22.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2013 Справа № 905/5727/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія», м.Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод», м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 653268,23грн., з яких сума основного боргу в розмірі 610000,00 грн., 0,1% річних в розмірі 309,18 грн., пеня в розмірі 42349,05 грн., інфляційні витрати в розмірі 610,00 грн.,

за участю представників:

від позивача: Максименко К.В., за довір. від 01.04.2013р.,

від відповідача: Аджи М.В., за довір. від 22.11.2012р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 650385,35грн., з яких сума основного боргу в розмірі 610000,00 грн., 1/10% річних в розмірі 16210,96 грн., пеня в розмірі 23564,39 грн., інфляційні витрати в розмірі 610,00 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 526, 536, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 01 березня 2012 року №3300004737. Зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною. Сума основного боргу становить 610000,00 грн.

Відповідно до пункту 7.2 договору та норм статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано пеню в розмірі 23564,39 грн., 1/10% річних в розмірі 16210,96 грн. та інфляційні витрати в розмірі 610,00 грн.

Загальна сума заборгованості становить 650385,35 грн.

18 вересня 2013 року представником відповідача через канцелярію суду наданий відзив на позовну заяву, в якій останній заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що відповідно до пункту 3.2 договору, Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 5 банківських днів з дати його поставки та отримання Покупцем рахунку. Рахунок на оплату товару на адресу відповідача не надходив та позивачем не надано доказів направлення цього рахунку. У зв'язку з чим, строк оплати за поставлений товар не настав.

19 вересня 2013 року представником позивача через канцелярію суду надана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 610000,00 грн., 0,1% річних в розмірі 379,37 грн., пеню в розмірі 44672,06 грн., інфляційні витрати в розмірі 610,00 грн. Також надав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що в позовній заяві позивачем невірно застосовано коефіцієнт відсотку 1/10% під час розрахунку штрафної санкції. Вірний коефіцієнт становить 0,1% річних. Також зазначив, що під час відвантаження товару, відповідачу були надані всі документи, які передбачені пунктом 3.3 договору. Під час приймання товару за кількістю відповідачем не було висловлено жодних зауважень та не складався акт про відсутність документів.

03 жовтня 2013 року представником відповідача через канцелярію суду надані додаткові пояснення по справі, в яких останній зазначив, що посилання позивача на те, що продукція поставлена відповідачу 30 січня 2013 року, що підтверджується актом прийому-передачі та товарно-траснпортною накладною є необґрунтованим, оскільки акт прийому-передачі підписаний особою, повноваження якої не підтверджені належним чином. Також, відповідно до умов договору позивачем повинна бути поставлена комплексна трансформаторна підстанція, але акт прийому-передачі не підтверджує передачу вказаного товару. Окрім цього, відповідач зазначив, що нарахування 0,1% річних суперечить умовам договору та нормам діючого законодавства.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року за клопотанням представника позивача продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

16 жовтня 2013 року представником позивача через канцелярію суду надана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якому останній просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 610000,00 грн., 0,1% річних в розмірі 309,18 грн., пеню в розмірі 42349,05 грн., інфляційні витрати в розмірі 610,00 грн.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Підстави для неприйняття заяви про зменшення розміру позовних вимог у суду відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представникам сторін роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Південня Промислова Компанія» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь» - металургійний завод» (Покупець) укладений договір поставки № 3300004737 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно умовам чинного договору продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар). Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару оговорюються сторонами в додатку та/або додатковій угоді, які є невід'ємною частиною чинного договору (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, ціну та розрахунки, умови поставки та прийомки, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 3.1 договору, ціна товару, визначена в додатку та/або додатковій угоді, відповідає рівню звичайних цін. Сторони повідомлені про ціну на товар, яка виникла на ринку.

Згідно із пунктом 3.2 договору, Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 5 банківських днів з дати його поставки та отримання Покупцем рахунку, якщо інше не оговорено в додатку та/або додатковій угоді. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що по факту відвантаження товару Постачальник надає Покупцю наступні документи: рахунок - 1 екз.; видаткову накладну (товарно-транспортну накладну) при відвантаженні вантажним автомобільним транспортом - 1екз.; залізничну квитанцію про прийомку вантажу та акт прийому-передачі при відвантаженні залізничним транспортом - 1 екз.; сертифікат якості та/або технічний паспорт - 1 екз.; паспорта на комплектуючи вироби; інші спеціальні документи. Податкова накладна видається в день виникнення податкових зобов'язань згідно зі статтею 187 Податкового кодексу України (з вказанням УКТ ВЄД для підакцизних та/або імпортних товарів).

Умови та місце фактичної поставки (передачі) товару оговорюються сторонами в додатку та/або додатковій угоді. Вантажоотримувачем товару є Покупець, якщо інше не оговорено в додатку та/або додатковій угоді. Момент переходу права власності на товар визначається відповідно до умов поставки (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору, прийомка товару за кількістю та якістю здійснюється згідно з умовами чинного договору. Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем: за кількістю - згідно даним товарно-транспортної накладної, яка підписується Постачальником та уповноваженим представником Покупця. При передачі (поставці) товару залізничним транспортом він вважається прийнятим за кількістю, заявленою в залізничній накладній при підписанні акту прийому-передачі товару без зауважень зі сторони Покупця, при цьому зобов'язання скласти та передати Покупцю акт прийому-передачі товару покладається на Постачальника; за якістю - згідно даним вхідного контролю комісією Покупця, результати якого оформлюються актом про фактичну якість та комплектність товару згідно з вимогами чинного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами складена додаткова угода №1 від 20 квітня 2012 року до договору, яка підписана та скріплена печатками підприємств (а.с.14).

Відповідно до пункту 1 вищевказаної додаткової угоди, Постачальник зобов'язується виготовити та передати протягом 65-ти днів з моменту підписання додаткової угоди, а Покупець зобов'язується прийняти згідно технічному паспорту та оплатити та умовах чинного договору продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), згідно таблиці №1.

В Таблиці №1 додаткової угоди №1 зазначена номенклатура, кількість, ціна та загальна сума товару. Загальна сума поставленого товару становить 610000,00 грн. з ПДВ.

Згідно із умовами додаткової угоди, ціна на товар встановлюється в тендерній пропозиції Постачальника, узгодженій з Покупцем з наступним вказанням її в чинному договорі. Ціна на поставлений за чинним договором товар є фіксованою та не підлягає зміні в односторонньому порядку з моменту отримання Постачальником відповіді про прийняття його тендерної пропозиції.

Як вбачається з пункту 2 додаткової угоди №1, поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад Покупця (Інкотермс 2000 року). Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, яка вказана в накладній. Місце поставки товару - м.Донецьк, вул. Івана ткаченко, 122, склад Покупця.

На виконання умов договору, позивачем був складений рахунок-фактура №Ю-00003638 від 11 квітня 2013 року на суму 610000,00 грн. (а.с.17).

На виконання умов договору та додаткової угоди №1 позивачем був поставлений товар - комплектна трансформаторна підстанція власних потреб 2КТПсн 1000-6/0.4 УЗ у кількості 1 шт., що підтверджується видатковою накладною №Ю-00001814 від 11 квітня 2013 року на суму 610000,00 грн. (а.с.16).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Гончаренко Ю.І., який діяв на підставі довіреності № 1174 від 05 квітня 2013 року (а.с.18).

Окрім цього, факт поставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною та актом прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей №1 від 28 січня 2013 року (а.с.73,78).

Будь-яких зауважень до якості та кількості поставленого товару відповідачем не заявлено.

Відповідно до пункту 8.7 договору, Покупець має право в односторонньому порядку змінити умови чинного договору, які набирають силу за спливом 5-ти днів з моменту направлення Покупцем відповідного письмового повідомлення Постачальнику.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем складений лист №14/5-4036 від 02 жовтня 2012 року, в якому останній просив Постачальника відкрити замовлення та виготовити комплектну трансформаторну підстанцію 2КТПсн-1000кВа згідно ДС№1 договору 3300004737 від 01 березня 2012 року (сума договору 610000,00 грн., оплата протягом 5 днів по факту поставки, строк поставки 65 днів) та оплату згідно договору гарантував (а.с.77).

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Позивачем була складена претензія №17/48пд від 10 вересня 2013 року на суму 109800,00 грн. (а.с.89).

Судом не приймаються посилання відповідача на те, що строк оплати не настав, оскільки останній не отримував рахунок-фактуру та позивач не надав доказів направлення рахунку на адресу відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач не надав доказів витребування визначених пунктом 3.3 договору документів. Товар прийнято без будь-яких зауважень і претензій та був використаний у господарській діяльності.

Окрім цього, видаткова накладна, за якою відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку із здійснення розрахунку за отриманий товар. В свою чергу, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Отже, ненадання позивачем, визначених у пункті 3.3 договору документів, не може бути відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та вважатись простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, як про те стверджує відповідач. Наявність чи відсутність цих документів не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар, який згідно пункту 3.2 договору пов'язаний виключно з фактом отримання товару.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати в повному обсязі відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 610000,00 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 42349,05 грн., 0,1% річних в розмірі 309,18 грн. та інфляційних витрат в розмірі 610,00 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 7.2 договору у разі порушення строків оплати фактично поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також зобов'язується погасити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та однієї десятої відсотку річних за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку пені, наданого позивачем, останній нараховував пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем не більше подвійної облікової ставки НБУ та відповідно до положення пункту 3.2 договору.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 19 квітня 2013 року по 17 жовтня 2013 року на суму заборгованості 610000,00 грн., суд визнає його вірним, вимога позивача про стягнення пені в розмірі 42349,05 грн. підлягає задоволенню за його розрахунком.

Судом не приймаються посилання відповідача на те, що вимога позивача про стягнення 0,1% річних за користування грошовими коштами суперечать умовам договору та нормам діючого законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з пункту 7.2 договору, сторони узгодили розмір річних - одну десяту відсотку за кожен день прострочення оплати товару.

Перевіривши арифметичний розрахунок 0,1% річних за період з 19 квітня 2013 року по 20 жовтня 2013 року на суму заборгованості 610000,00 грн., суд визнає його вірним, вимога позивача про стягнення 0,1% річних в розмірі 309,18 грн. підлягає задоволенню за його розрахунком.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Як вбачається з листа Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», сума заборгованості, яка внесена з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, якщо сума внесена з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши сукупний індекс інфляції за період з 19 квітня 2013 року по 24 липня 2013 року на суму заборгованості в розмірі 610000,00 грн., суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення нарахованих інфляційних витрат.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару в повному обсязі не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 653268,23грн., з яких сума основного боргу в розмірі 610000,00 грн., 0,1% річних в розмірі 309,18 грн., пеня в розмірі 42349,05 грн., інфляційні витрати в розмірі 610,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» (83062, м.Донецьк, вул. Івана Ткаченко, 141, код ЄДРПОУ 30939178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (69120, м.Запоріжжя, вул. Мікояна, 22/6, код ЄДРПОУ 31507980) суму основного боргу в розмірі 610000 (шістсот десять тисяч) грн., 00 коп., пеню в розмірі 42349 (сорок дві тисячі триста сорок дев'ять) грн., 05 коп., 0,1% річних в розмірі 309 (триста дев'ять) грн., 18 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод» (83062, м.Донецьк, вул. Івана Ткаченко, 141, код ЄДРПОУ 30939178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (69120, м.Запоріжжя, вул. Мікояна, 22/6, код ЄДРПОУ 31507980) витрати по сплаті судового збору у розмірі 13053 (тринадцять тисяч п'ятдесят три) грн., 16 коп.

У судовому засіданні 22 жовтня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява